Четверг, 23 Марта 2017
Воскресенье, 28 Апрель 2013 11:51

Наказ Мін'юста України Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій від 15.12.1999 № 74/5

Оцените материал
(0 голосов)

Наказ Мін'юста України Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій від 15.12.1999 № 74/5

Посилання на офіційний повний текст: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0865-99

                                            
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 74/5 від 15.12.99 Зареєстровано в Міністерстві
м.Київ юстиції України
15 грудня 1999 р.
за N 865/4158

Про затвердження Інструкції про
проведення виконавчих дій
{ Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства
юстиції
N 62/5 ( z0964-00 ) від 04.12.2000
N 2/5 ( z0011-01 ) від 09.01.2001
N 28/5 ( z0388-01 ) від 04.05.2001
N 9/5 ( z0186-02 ) від 20.02.2002
N 91/5 ( z0838-02 ) від 21.10.2002
N 10/5 ( z0111-03 ) від 11.02.2003
N 42/5 ( z0354-03 ) від 08.05.2003
N 43/5 ( z0388-03 ) від 20.05.2003
N 50/5 ( z0414-03 ) від 29.05.2003
N 115/5 ( z0866-03 ) від 22.09.2003
N 137/5 ( z1037-03 ) від 11.11.2003
N 139/5 ( z1053-03 ) від 17.11.2003
N 169/5 ( z1207-03 ) від 23.12.2003
N 47/5 ( z0751-04 ) від 21.06.2004
N 108/5 ( z1190-04 ) від 21.09.2004
N 118/5 ( z1313-04 ) від 14.10.2004
N 121/5 ( z1340-04 ) від 20.10.2004
N 141/5 ( z1602-04 ) від 20.12.2004
N 2/5 ( z0020-05 ) від 11.01.2005
N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005
N 100/5 ( z1267-05 ) від 26.10.2005
N 102/5 ( z1363-05 ) від 11.11.2005
N 170/5 ( z0322-07 ) від 10.04.2007
N 245/5 ( z0135-08 ) від 19.02.2008
N 710/5 ( z0417-08 ) від 15.05.2008
N 1507/5 ( z0839-08 ) від 05.09.2008
N 1709/5 ( z0996-08 ) від 08.10.2008
N 1975/5 ( z1117-08 ) від 14.11.2008
N 1332/5 ( z0777-09 ) від 24.07.2009
N 2166/5 ( z1118-09 ) від 17.11.2009
N 512/5 ( z0489-12 ) від 02.04.2012 }

На виконання Закону України "Про виконавче провадження"
( 606-14 ) Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Інструкцію про проведення виконавчих дій
(додається) та ввести її в дію з 1 січня 2000 року. 2. Заступнику Міністра - директору Департаменту державної
виконавчої служби Тертичному В.Г. довести зазначену Інструкцію до
відома підпорядкованих відділів державної виконавчої служби та
забезпечити контроль за її виконанням. 3. Визнати такою, що не застосовується на території України,
Інструкцію про виконавче провадження, затверджену наказом Міністра
юстиції СРСР від 15 листопада 1985 року N 22 ( v0022323-85 ).
Міністр юстиції С.Р.Станік
Затверджено
Наказ Міністерства юстиції
України 15.12.99 N 74/5
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
15 грудня 1999 р.
за N 865/4158
{ Інструкція втратила чинність, крім пункту 5.11 глави 5,
підпункту 5.12.5 пункту 5.12 глави 5 щодо підготовки до
проведення та проведення щотижневих конкурсів з
визначення спеціалізованих організацій для реалізації
арештованого державними виконавцями майна, які
продовжують діяти до набрання чинності порядком
реалізації арештованого державними виконавцями майна
згідно з Наказом Міністерства юстиції N 512/5
( z0489-12 ) від 02.04.2012 }
Інструкція
про проведення виконавчих дій
{ У тексті Інструкції слова "арбітражний" та "відділ
Державної виконавчої служби" в усіх відмінках
замінено словами "господарський" та "відділ
державної виконавчої служби" у відповідних
відмінках згідно з Наказом Міністерства юстиції
N 115/5 ( z0866-03 ) від 22.09.2003 }
{ У тексті Інструкції слово "відділ" у всіх відмінках і
числі замінено словом "орган" у відповідному відмінку
і числі згідно з Наказом Міністерства юстиції
N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 }
{ У тексті Інструкції слова "Головне управління юстиції
Міністерства юстиції України в Автономній Республіці
Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські
управління юстиції" в усіх відмінках і числах
замінено словами "регіональне управління юстиції" у
відповідному відмінку і числі згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 1507/5 ( z0839-08 ) від
05.09.2008 }
{ У тексті Інструкції слова "районне, районне у місті,
міське (міське обласного значення) управління юстиції"
в усіх відмінках і числах замінено словами
"територіальне управління юстиції" у відповідному
відмінку і числі згідно з Наказом Міністерства юстиції
N 1507/5 ( z0839-08 ) від 05.09.2008 }
Ця Інструкція розроблена на виконання Закону України "Про
виконавче провадження" ( 606-14 ) (далі - Закон), визначає умови
та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових
осіб), що відповідно до Закону, інших нормативно-правових актів
підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у
добровільному порядку.
1. Загальні положення
1.1. Примусове виконання рішень державною виконавчою службою
здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених Законом
( 606-14 ). Відповідно до Закону ( 606-14 ) державною виконавчою службою
підлягають виконанню такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських
судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських,
адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених
законом; судові накази; виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій щодо трудових спорів, що видаються на
підставі відповідних рішень цих комісій; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати
справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених
законом; рішення органів державної влади, прийняті з питань володіння
і користування культовими будівлями та майном; постанови державного виконавця про стягнення виконавчого
збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу; рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за
законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу; рішення Європейського Суду з прав людини з урахуванням
особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень
та застосування практики Європейського Суду з прав людини"
( 3477-15 ). { Пункт 1.1 із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства
юстиції N 115/5 ( z0866-03 ) від 22.09.2003, N 40/5 ( z0427-05 )
від 21.04.2005, N 100/5 ( z1267-05 ) від 26.10.2005, в редакції
Наказу Міністерства юстиції N 170/5 ( z0322-07 ) від 10.04.2007 }
1.2. Провадження примусового виконання рішень судів та інших
органів (посадових осіб) (далі - рішення) здійснюється відповідно
до Закону ( 606-14 ), інших нормативно-правових актів та цієї
Інструкції.
{ Пункт 1.3 виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції
N 170/5 ( z0322-07 ) від 10.04.2007 }
1.4. У виконавчому документі повинні бути зазначені: назва документа, дата видачі та найменування органу,
посадової особи, що видали виконавчий документ; дата й номер рішення, за яким видано виконавчий документ; найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я
та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і
боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце
проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта
господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності
(для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер
стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб -
платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду
чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують
стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню,
такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для
фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо; ( Абзац
четвертий пункту 1.4 в редакції Наказу Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) резолютивна частина рішення; дата набрання чинності рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою особою
і скріплений печаткою. Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги
до виконавчих документів. ( Абзац дев'ятий пункту 1.4 із змінами,
внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 115/5
( z0866-03 ) від 22.09.2003 )
1.5. Державний виконавець уживає заходів примусового
виконання, якщо боржник не виконує добровільно рішення у
встановлений виконавцем строк відповідно до статті 24 Закону
( 606-14 ). Заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на грошові кошти боржника; звернення стягнення на інші види майна боржника; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи,
пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника й передача стягувачеві певних предметів,
зазначених у рішенні; відібрання дитини; інші заходи, передбачені рішенням.
1.6. Вимоги державного виконавця щодо виконання зазначених у
пункті 1.1 цієї Інструкції рішень є обов'язковими для всіх
органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на
території України. Державному виконавцю у встановлений ним строк мають бути
надані безкоштовно документи або їх копії, потрібні для здійснення
його повноважень. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за
собою відповідальність, передбачену статтею 88 Закону.
1.7. Бланки документів виконавчого провадження та бланки для
копій документів виконавчого провадження 1.7.1. Зразки та технічні описи бланків документів
виконавчого провадження та бланків для копій документів
виконавчого провадження (далі - бланки та бланки для копій)
затверджуються Міністерством юстиції України відповідно до
постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.93 N 283
( 283-93-п ) "Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних
паперів і документів суворого обліку" (зі змінами та
доповненнями). 1.7.2. З використанням бланків складаються такі документи
виконавчого провадження: акт опису й арешту майна (додаток 21); постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на
його відчуження (додаток 26); акт вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні
суду, та передачі їх стягувачу (додаток 29); квитанційна книжка (додаток 30); розпорядження (додаток 33). 1.7.3. Копії акта опису й арешту майна (додаток 21-1),
постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його
відчуження (додаток 26-1), акта вилучення у боржника предметів,
зазначених у рішенні суду, та передачі їх стягувачу (додаток 29-1)
складаються з використанням бланків для копій. 1.7.4. Документи та копії документів виконавчого провадження,
передбачені пунктами 1.7.2, 1.7.3 та складені без використання
бланків або бланків для копій, вважаються недійсними. ( Інструкцію доповнено пунктом 1.7 згідно з Наказом Мін'юсту
N 62/5 ( z0964-00 ) від 04.12.2000; в редакції Наказу Мін'юсту
N 28/5 ( z0388-01 ) від 04.05.2001 )
1.8. Контроль за законністю виконавчого провадження
здійснюється у відповідності до статей 8 - 8-3 Закону України "Про
виконавче провадження" ( 606-14 ). Керівник органу державної виконавчої служби при здійсненні
контролю за діями державного виконавця під час виконання рішень,
якщо вони суперечать вимогам Закону ( 606-14 ), вправі своєю
постановою скасувати постанову, акт, інший процесуальний документ,
винесений у виконавчому провадженні державним виконавцем, який
йому безпосередньо підпорядкований, зобов'язати державного
виконавця провести виконавчі дії в порядку, передбаченому цим
Законом. { Пункт 1.8 доповнено абзацом згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 245/5 ( z0135-08 ) від 19.02.2008 } Керівник органу державної виконавчої служби з власної
ініціативи або за заявою сторін виконавчого провадження може
виправити допущені в процесуальних документах, винесених державним
виконавцем, який йому безпосередньо підпорядкований, граматичні чи
арифметичні помилки, про що виноситься постанова. { Пункт 1.8
доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства юстиції N 245/5
( z0135-08 ) від 19.02.2008 } Керівник органу державної виконавчої служби вищого рівня в
разі виявлення порушень вимог Закону ( 606-14 ) своєю постановою
визначає вказані порушення та надає доручення керівнику органу
державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований
державний виконавець, щодо проведення дій, визначених абзацами
другим та третім цього пункту. { Пункт 1.8 доповнено абзацом
згідно з Наказом Міністерства юстиції N 245/5 ( z0135-08 ) від
19.02.2008 } Постанова державного виконавця про відкриття виконавчого
провадження не може бути скасована лише з формальних підстав,
передбачених пунктом 3 частини першої статті 19 Закону ( 606-14 ),
які не перешкоджають подальшому провадженню виконавчих дій.
{ Пункт 1.8 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства
юстиції N 245/5 ( z0135-08 ) від 19.02.2008 } ( Інструкцію доповнено пунктом 1.8 згідно з Наказом Мін'юсту
N 141/5 ( z1602-04 ) від 20.12.2004 )
2. Учасники виконавчого провадження
2.1. Учасники виконавчого провадження та особи, які
залучаються до проведення виконавчих дій, їх права та обов'язки 2.1.1. Учасниками виконавчого провадження є державний
виконавець, сторони, представники сторін, експерти, спеціалісти,
перекладачі. ( Абзац перший пункту 2.1.1 із змінами, внесеними
згідно з Наказом Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від
21.04.2005 ) Для проведення виконавчих дій державним виконавцем у разі
потреби залучаються поняті, працівники органів внутрішніх справ,
представники органів опіки і піклування, представники органів і
установ освіти, медичні працівники, а також представники інших
органів і установ у порядку, встановленому Законом ( 606-14 ) цією
Інструкцією, Інструкцією про порядок взаємодії органів внутрішніх
справ України та органів державної виконавчої служби при
примусовому виконанні рішень судів та інших органів (посадових
осіб), затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України
та Міністерства юстиції України від 25.06.2002 N 607/56/5
( z0541-02 ), зареєстрованою в Мін'юсті України 27.06.2002 за
N 541/6829 (із змінами і доповненнями), Порядком взаємодії органів
державної виконавчої служби та податкової міліції при примусовому
виконанні рішень судів про стягнення коштів на користь держави за
позовами органів державної податкової служби, затвердженим
спільним наказом Міністерства юстиції України та Державної
податкової адміністрації України від 03.07.2002 N 60/5; 304
( z0555-02 ), зареєстрованим в Мін'юсті України 04.07.2002 за
N 555/6843, та іншими нормативно-правовими актами. ( Абзац другий
пункту 2.1.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) У разі необхідності для проведення чи організації виконавчих
дій державний виконавець має право залучати на платній основі, у
тому числі за рахунок авансового внеску стягувача, суб'єктів
господарювання, які в установленому законом порядку одержали
ліцензії на: будівельну діяльність (вишукувальні та проектні
роботи для будівництва, зведення несучих та огороджувальних
конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних
мереж); надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів
автомобільним транспортом загального користування (крім надання
послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі); операції у
сфері поводження з небезпечними відходами; надання послуг,
пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг
з охорони громадян; проведення землевпорядних та землеоціночних
робіт. ( Пункт 2.1.1 доповнено абзацом третім згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) 2.1.2. Загальні права і обов'язки державних виконавців у
виконавчому провадженні визначені статтею 5 Закону. Державний
виконавець зобов'язаний використовувати надані йому законом та
передбачені цією Інструкцією права і обов'язки в точній
відповідності до закону, не допускати у своїй діяльності порушення
прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб, роз'яснювати
особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або
залучаються до проведення виконавчих дій, їх права та обов'язки.
( Пункт 2.1.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) 2.1.3. Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і
боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в
інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або
юридична особа, яка зобов'язана за рішенням учинити певні дії
(передати майно, виселитись з приміщення, виконати інші обов'язки,
передбачені рішенням) або утриматися від їх учинення. ( Абзац
другий пункту 2.1.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) У виконавчих провадженнях про стягнення сум у дохід
Державного бюджету України стягувачем є орган, за позовом якого
судом винесено відповідне рішення, або орган, який відповідно до
закону прийняв таке рішення. У виконавчих провадженнях про
стягнення у доход Державного бюджету України судового збору
(державного мита) стягувачем є орган державної податкової служби.
{ Пункт 2.1.3 доповнено абзацом третім згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 170/5 ( z0322-07 ) від 10.04.2007 } У виконавчому провадженні можуть брати участь кілька
стягувачів або боржників. Кожен з них щодо іншої сторони має право
брати участь у виконавчому провадженні самостійно або доручити
участь у виконавчому провадженні одному із співучасників. У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з
власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама
заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою
про заміну сторони її правонаступником. Державний виконавець на
підставі рішення суду виносить постанову (додаток 1) про заміну
сторони її правонаступником, визначеним відповідно до чинного
законодавства. ( Абзац пункту 2.1.3 в редакції Наказу
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) Для правонаступника всі дії, вчинені до його вступу у
виконавче провадження, обов'язкові в тій мірі, у якій вони були б
обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. ( Абзац
пункту 2.1.3 в редакції Наказу Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21.04.2005 )
( Абзац пункту 2.1.3 виключено на підставі Наказу
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 )
( Абзац пункту 2.1.3 виключено на підставі Наказу
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 )
( Абзац пункту 2.1.3 виключено на підставі Наказу
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 )
( Абзац пункту 2.1.3 виключено на підставі Наказу
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 )
( Абзац пункту 2.1.3 виключено на підставі Наказу
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 )
2.1.4. Сторони та інші учасники виконавчого провадження мають
право знайомитись з матеріалами виконавчого провадження, робити з
них виписки, знімати копії, подавати додаткові матеріали, заявляти
клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні
й письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої
доводи, міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого
провадження, у тому числі при проведенні експертизи, заперечувати
проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого
провадження, заявляти відводи у випадках, передбачених Законом
( 606-14 ), оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з
питань виконавчого провадження та користуватись іншими правами,
наданими Законом. ( Абзац перший пункту 2.1.4 із змінами,
внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) Стягувач має право подати заяву про видачу дубліката
виконавчого документа, про поновлення строку пред'явлення
виконавчого документа до виконання, про відмову від стягнення й
повернення виконавчого документа. Сторони можуть подати письмові заперечення проти розрахунку
державного виконавця щодо розподілу коштів між стягувачами,
укласти мирову угоду про закінчення виконавчого провадження, яка
визнається судом, оспорювати належність майна і його оцінку.
{ Абзац третій пункту 2.1.4 із змінами, внесеними згідно з
Наказами Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005,
N 170/5 ( z0322-07 ) від 10.04.2007 } За виконавчим документом про стягнення коштів за погодженням
із стягувачем боржник може передати стягувачу в рахунок повного
або часткового погашення боргу власне майно. ( Пункт 2.1.4
доповнено абзацом четвертим згідно з Наказом Міністерства юстиції
N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) Сторони зобов'язані письмово повідомляти державного виконавця
про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення
виконавчого провадження, установлення відстрочки або розстрочки
виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця
проживання чи місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про
зміну місця роботи. ( Пункт 2.1.4 доповнено абзацом п'ятим згідно
з Наказом Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від
21.04.2005 ) Боржник зобов'язаний у строк, установлений державним
виконавцем, надати достовірні відомості про свої доходи та майно,
у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами,
рахунки в банківських та фінансових установах, своєчасно з'явитися
за викликом державного виконавця, письмово повідомити державного
виконавця про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а
також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
( Пункт 2.1.4 доповнено абзацом шостим згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні,
зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з
метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій.
( Пункт 2.1.4 доповнено абзацом сьомим згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) 2.1.5. Сторони можуть реалізовувати свої права й обов'язки у
виконавчому провадженні самостійно або через представників.
Особиста участь громадянина у виконавчому провадженні не позбавляє
його права мати представника, за винятком випадку, коли боржник
зобов'язаний згідно з рішенням учинити певні дії особисто. Неповнолітні та особи, визнані судом недієздатними,
здійснюють свої права та виконують обов'язки у виконавчому
провадженні відповідно до вимог закону. Якщо стороною виконавчого провадження є особа, визнана судом
безвісно відсутньою, державний виконавець своєю постановою залучає
до участі у виконавчому провадженні особу, яка є опікуном її
майна. Участь юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється
їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах
повноважень, наданих їм законом, або через представників юридичної
особи. Повноваження представника мають бути підтверджені
довіреністю, виданою і оформленою відповідно до вимог закону. ( Пункт 2.1 доповнено пунктом 2.1.5 згідно з Наказом Міністерства
юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 )
2.1.6. Представниками у виконавчому провадженні не можуть
бути: особи, які не досягли 18 років, крім випадків, передбачених
законом; особи, над якими встановлено опіку чи піклування; судді, слідчі, прокурори, державні виконавці, крім випадків,
коли вони діють як законні представники або як уповноважені особи
відповідного органу, що є стороною виконавчого провадження; інші особи, які відповідно до закону не можуть здійснювати
представництво. ( Пункт 2.1 доповнено пунктом 2.1.6 згідно з Наказом Міністерства
юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 )
2.2. Участь у виконавчому провадженні експерта або
спеціаліста та суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта
господарювання { Пункт 2.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 170/5 ( z0322-07 ) від 10.04.2007 } 2.2.1. Для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають при
здійсненні виконавчого провадження й потребують спеціальних знань,
державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін
призначає своєю постановою (додаток 2) експерта або спеціаліста та
суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, а при
потребі - кількох спеціалістів або експертів. { Абзац перший
пункту 2.2.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
юстиції N 170/5 ( z0322-07 ) від 10.04.2007 } Як експерт або спеціаліст може бути запрошена будь-яка
дієздатна особа, яка має потрібні знання, кваліфікацію, досвід
роботи у відповідній галузі. Експерт має бути віднесеним до
Реєстру атестованих судових експертів державних і підприємницьких
структур та громадян. Експерт або спеціаліст зобов'язаний дати письмовий
висновок з питань, що поставлені йому державним виконавцем у
постанові, а також давати усні пояснення та рекомендації щодо дій,
які виконуються в його присутності. ( Абзац третій пункту 2.2.1 із
змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21.04.2005 )
2.2.2. Експерт або спеціаліст та суб'єкт оціночної
діяльності - суб'єкт господарювання має право на винагороду за
надані ним послуги, розмір якої визначає начальник відповідного
органу державної виконавчої служби за розрахунком, поданим
експертом або спеціалістом (якщо розмір винагороди перевищує 500
грн., то її визначає начальник органу державної виконавчої служби
за погодженням з начальником відповідного органу державної
виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства
юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь
юстиції в областях, містах Києві та Севастополі (далі -
регіональні управління юстиції), за розрахунком, поданим експертом
або спеціалістом), (але не більше ніж передбачено Інструкцією про
порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди
особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього
слідства, прокуратури, державної виконавчої служби, суду або до
органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні
правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам
судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів
і спеціалістів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України
від 1 липня 1996 року N 710 ( 710-96-п ). Ця винагорода та інші
витрати на проведення експертизи належать до витрат, пов'язаних із
здійсненням виконавчих дій. Про виплату винагороди державний
виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником
органу державної виконавчої служби (додаток 3). { Пункт 2.2.2 із
змінами, внесеними згідно з Наказами Мін'юсту N 9/5 ( z0186-02 )
від 20.02.2002, N 170/5 ( z0322-07 ) від 10.04.2007, N 1507/5
( z0839-08 ) від 05.09.2008 }
2.2.3. За відмову або ухилення від дачі висновку чи за дачу
завідомо неправдивого висновку експерт несе кримінальну
відповідальність, про що він має бути попереджений державним
виконавцем. ( Пункт 2.2.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) Збитки, завдані сторонам неправдивим висновком експерта або
спеціаліста, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому
законом. ( Пункт 2.2.3 доповнено абзацом другим згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) Суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання несе
відповідальність за недостовірність чи необ'єктивність оцінки
майна в порядку, установленому законом. { Пункт 2.2.3 доповнено
абзацом третім згідно з Наказом Міністерства юстиції N 170/5
( z0322-07 ) від 10.04.2007 } Копія постанови державного виконавця про призначення у
виконавчому провадженні експерта або спеціаліста та суб'єкта
оціночної діяльності - суб'єкта господарювання в 3-денний строк з
дня її винесення надсилається сторонам. Заявлений сторонами відвід
експерту або спеціалісту вирішується в порядку, передбаченому
статтею 17 Закону ( 606-14 ). { Пункт 2.2.3 доповнено абзацом
згідно з Наказом Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від
21.04.2005; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
юстиції N 170/5 ( z0322-07 ) від 10.04.2007 } 2.3. Участь у виконавчому провадженні перекладача 2.3.1. У разі потреби під час провадження виконавчих дій
державний виконавець або сторони (їх представники) можуть
запросити перекладача. Перекладачем може бути будь-яка дієздатна
особа, що володіє мовами, знання яких необхідні для перекладу.
Особі, якій потрібні послуги перекладача, державний виконавець
надає строк для його запрошення який не може перевищувати 10 днів.
Якщо зазначена особа не забезпечить участі перекладача у
визначений строк, то його може призначити своєю постановою
(додаток 4) державний виконавець. ( Пункт 2.3.1 із змінами,
внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) 2.3.2. Перекладач має право на винагороду за виконану роботу,
про що державний виконавець виносить постанову (додаток 3) на
підставі кошторису, який повинен подати перекладач. Ця постанова
затверджується начальником відповідного органу державної
виконавчої служби. Винагорода виплачується в розмірі, не більшому,
ніж передбачено Інструкцією про порядок і розміри відшкодування
витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів
дізнання, попереднього слідства, прокуратури, державної виконавчої
служби, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи
про адміністративні правопорушення, та виплати державним
науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх
працівниками функцій експертів і спеціалістів, затвердженою
постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 року N 710
( 710-96-п ). 2.3.3. Особа, яка запрошується державним виконавцем до участі
у виконавчому провадженні, повинна надати документ, який
підтверджує, що вона володіє мовами, знання яких необхідні для
перекладу. 2.3.4. У разі завідомо неправильного перекладу, а також за
відмову виконати обов'язки перекладача особа несе кримінальну
відповідальність, про що вона має бути попереджена державним
виконавцем. ( Пункт 2.3.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 )
2.4. Залучення понятих до провадження виконавчих дій 2.4.1. Виконавчі дії можуть провадитися в присутності
понятих. Присутність понятих обов'язкова при вчиненні виконавчих дій,
пов'язаних із примусовим входженням до нежитлових приміщень і
сховищ, в яких зберігається майно боржника, на яке звернено
стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернене йому в
натурі; примусовим входженням до житлових будинків, квартир для
забезпечення примусового виселення та вселення в них; примусовим
входженням до будинків, квартир та інших приміщень, в яких
перебуває дитина, яка має бути передана іншим особам відповідно до
рішення суду; при проведенні огляду, арешту, вилученні й передачі
майна. Як поняті можуть бути запрошені будь-які дієздатні громадяни,
які не мають особистого зацікавлення в провадженні виконавчих дій
і не пов'язані між собою або з учасниками виконавчого провадження
родинними зв'язками, підлеглістю чи підконтрольністю. Кількість
понятих при вчиненні виконавчих дій не може бути менше двох. 2.4.2. Понятий має право знати, для участі в провадженні яких
виконавчих дій його запрошено, на підставі якого виконавчого
документа вони здійснюються, а також робити зауваження з приводу
вчинення виконавчих дій. Зауваження понятого підлягають занесенню
до акта відповідної виконавчої дії. Понятий зобов'язаний
засвідчити факт, зміст і результати виконавчих дій, під час
проведення яких він був присутній. Перед початком виконавчих дій
державний виконавець роз'яснює їх права і обов'язки. 2.4.3. Поняті мають право на компенсацію витрат, пов'язаних
із виконанням обов'язків понятих. Зазначені витрати належать до
витрат на проведення виконавчих дій. Компенсацію громадянам витрат, пов'язаних із виконанням
обов'язків понятих, слід проводити із розрахунку середньоденного
заробітку за місцем роботи, а громадянам, які не працюють, - із
розрахунку середньоденного заробітку, розрахованого за
середньомісячною заробітною платою для даної місцевості.
2.5. Підстави та порядок відводу державного виконавця,
експерта, спеціаліста та суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта
господарювання визначаються статтею 17 Закону ( 606-14 ). Про
відвід державного виконавця, експерта, спеціаліста та суб'єкта
оціночної діяльності - суб'єкта господарювання виноситься
постанова (додатки 20 та 25). { Пункт 2.5 із змінами, внесеними
згідно з Наказом Міністерства юстиції N 170/5 ( z0322-07 ) від
10.04.2007 }

3. Відкриття виконавчого провадження
3.1. Підстави для відкриття виконавчого провадження Державний виконавець відкриває виконавче провадження на
підставі виконавчого документа: ( Абзац другий пункту 3.1 із
змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) за заявою стягувача або його представника про примусове
виконання рішення, зазначеного в пункті 1.1 цієї Інструкції;
( Абзац третій пункту 3.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) за заявою прокурора в разі представництва інтересів
громадянина або держави в суді;
( Абзац п'ятий пункту 3.1 виключено на підставі Наказу
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 )
в інших випадках, передбачених законом.
{ Абзац сьомий пункту 3.1 виключено на підставі Наказу
Міністерства юстиції N 170/5 ( z0322-07 ) від 10.04.2007 }
3.2. Місце виконання рішення 3.2.1. Виконавчі дії проводяться державним виконавцем
відповідного органу державної виконавчої служби, який
розташований: за місцем проживання, роботи боржника - фізичної особи або за
місцезнаходженням його майна; за місцезнаходженням постійно діючого керівного органу або
майна боржника - юридичної особи; за місцем здійснення певних дій, які зобов'язаний вчинити
боржник за відповідним рішенням суду або іншого органу (посадової
особи). Право вибору місця виконання між кількома органами державної
виконавчої служби, які можуть учиняти виконавчі дії з виконання
рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить
стягувачу. { Пункт 3.2.1 доповнено абзацом згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 170/5 ( z0322-07 ) від 10.04.2007 }
3.2.2. Якщо в процесі виконавчого провадження державному
виконавцеві стало відомо, що змінилося місце проживання чи
місцезнаходження боржника, місце його роботи або з'ясувалося, що
на території, на яку поширюються функції органу державної
виконавчої служби, майно боржника, на яке можна звернути
стягнення, відсутнє, однак належне боржнику майно перебуває на
території іншого органу державної виконавчої служби, то державний
виконавець негайно складає про це відповідний акт (додаток 5). Виконавчий документ разом з копією акта не пізніше наступного
дня державний виконавець зобов'язаний надіслати до органу
державної виконавчої служби за новим місцем проживання боржника,
місцем його роботи чи за місцезнаходженням майна боржника, про що
одночасно, в копії супровідного листа, повідомляє стягувача та
орган, який видав виконавчий документ. Супровідний лист про
направлення виконавчого документа за належністю підписує начальник
відповідного органу державної виконавчої служби. 3.2.3. Якщо в процесі виконавчого провадження з'ясувалося,
що майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, недостатньо
для повного задоволення вимог стягувача, однак майно боржника
виявлено на території іншого органу державної виконавчої служби,
державний виконавець звертає стягнення на таке майно у
передбаченому законом порядку за погодженням з начальником органу
державної виконавчої служби, якому він підпорядкований, та за
умови, якщо стягувач авансує витрати на організацію і проведення
виконавчих дій. Про вчинення виконавчих дій на території іншого органу
державної виконавчої служби державний виконавець повідомляє
начальника цього органу державної виконавчої служби. Вчинення виконавчих дій на території органу державної
виконавчої служби, що підпорядкований іншому регіональному
управлінню юстиції, здійснюється виключно за погодженням з
Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції
України. { Пункт 3.2.3 доповнено абзацом третім згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 1332/5 ( z0777-09 ) від 24.07.2009 } У разі, якщо стягувач не здійснить авансування витрат на
організацію і проведення виконавчих дій на території іншого органу
державної виконавчої служби, державний виконавець звертає
стягнення на наявне майно боржника і після розподілу стягнутих
коштів, у разі їх недостатності для повного задоволення вимог
стягувача, направляє виконавчий документ до органу державної
виконавчої служби за місцезнаходженням іншого майна боржника. У разі, якщо боржник та його майно перебувають на території
різних адміністративно-територіальних одиниць, органами державної
виконавчої служби з метою забезпечення своєчасного і повного
виконання рішення можуть створюватись виконавчі групи відповідно
до Порядку утворення та функціонування виконавчих груп при органах
державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства
юстиції України від 17.05.2004 N 37/5 ( z0624-04 ),
зареєстрованого в Мін'юсті України 17.05.2004 за N 624/9223. Порядок передачі матеріалів виконавчого провадження з одного
органу державної виконавчої служби до іншого або виконавчої групи,
від одного державного виконавця до іншого затверджений наказом
Міністерства юстиції України від 17.05.2004 N 38/5 ( z0625-04 ),
зареєстрований в Мін'юсті України 17.05.2004 за N 625/9224". ( Пункт 3.2.3 в редакції Наказу Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21.04.2005 )
( Пункт 3.2.4 виключено на підставі Наказу Міністерства
юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 )
3.2.5. Відповідні територіальні органи державної виконавчої
служби сприяють державному виконавцеві, який вчиняє виконавчі дії
на їхній території. 3.2.6. Виконавчі провадження, підвідомчі відділу та
підрозділу примусового виконання рішень органів державної
виконавчої служби, визначені статтею 20-1 Закону ( 606-14 ).
( Інструкцію доповнено пунктом 3.2.6 згідно з Наказом Міністерства
юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 )
3.3. Строки пред'явлення виконавчих документів до виконання 3.3.1. Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до
виконання в такі строки: виконавчі листи та інші судові документи - протягом трьох
років;
( Абзац третій пункту 3.3.1 виключено на підставі Наказу
Міністерства юстиції N 115/5 ( z0866-03 ) від 22.09.2003 )
посвідчення комісій по трудових спорах - протягом трьох
місяців; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати
справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох
місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не
встановлено законом. 3.3.2. Строки, зазначені в абзаці першому цього пункту,
встановлюються: для виконання рішень і вироків судів у частині майнових
стягнень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили
чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи
розстрочки виконання рішення, а у випадках, коли рішення підлягає
негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; для виконання рішень господарських судів - з наступного дня
після набрання рішенням законної сили; для виконання постанов органів (посадових осіб),
уповноважених розглядати справи про адміністративні
правопорушення, - з дня винесення відповідної постанови; для виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня
видачі посвідчення на примусове виконання рішення. 3.3.3. Щодо інших виконавчих документів строк пред'явлення їх
до виконання встановлюється з наступного дня після їх видачі, якщо
інше не встановлено законом. 3.3.4. Рішення про стягнення періодичних платежів (у справах
про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди в разі ушкодження
здоров'я тощо) можуть бути пред'явлені для виконання протягом
усього періоду, на який присуджені платежі. Строки пред'явлення виконавчих документів до виконання
встановлюються для кожного платежу окремо.
3.4. Переривання строку давності пред'явлення виконавчих
документів до виконання 3.4.1. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання
перериваються: пред'явленням виконавчого документа до виконання; частковим виконанням рішення боржником з підтверджувальними
документами про часткове виконання рішення; надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки
виконання рішення. ( Пункт 3.4.1 доповнено абзацом згідно з
Наказом Міністерства юстиції N 115/5 ( z0866-03 ) від 22.09.2003 ) 3.4.2. Після переривання строку пред'явлення виконавчого
документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув
до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з
неможливістю його повного або часткового виконання строк
пред'явлення виконавчого документа до виконання після перерви
встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу.
3.5. Поновлення пропущеного строку для пред'явлення
виконавчого документа до виконання 3.5.1. Державний виконавець відмовляє в прийнятті до
провадження виконавчих документів, строк пред'явлення для
примусового виконання яких минув, про що протягом 3 днів з дня
надходження державному виконавцю документів виносить відповідну
постанову (додаток 6). Копія постанови надсилається або вручається
стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав
виконавчий документ. 3.5.2. Стягувач, який пропустив строк пред'явлення
виконавчого листа або іншого судового документа до виконання, має
право звернутись із заявою про поновлення пропущеного строку до
суду, який видав відповідний документ, або до суду за місцем
виконання. Щодо інших виконавчих документів пропущені строки поновленню
не підлягають.
3.6. Прийняття виконавчих документів до виконання 3.6.1. Державний виконавець зобов'язаний прийняти до
виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження,
якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до
виконання і цей документ відповідає вимогам статті 19 Закону
( 606-14 ) та пред'явлений до виконання до органу державної
виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. ( Абзац
перший пункту 3.6.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 115/5 ( z0866-03 ) від 22.09.2003 ) Виконавчі документи, що не відповідають вимогам згаданої
статті Закону, а також ті, що повернулися з підприємств, установ,
організацій та ін., де провадилися стягнення з заробітку чи інших
доходів боржника, як виконані направляються органом державної
виконавчої служби до суду чи органу (посадовій особі), що видав
даний виконавчий документ. У разі помилкового надходження
виконавчих документів (не за територіальністю або підвідомчістю)
державний виконавець виносить постанову про відмову у відкритті
виконавчого провадження (додаток 6). ( Абзац другий пункту 3.6.1
із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) 3.6.2. Державний виконавець у 3-денний строк з дня
надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про
відкриття виконавчого провадження (додаток 7). У постанові
державний виконавець установлює строк для добровільного виконання
рішення, який не може перевищувати 7 днів, а рішень про примусове
виселення - 15 днів, та попереджає боржника про примусове
виконання рішення після закінчення встановленого строку зі
стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з
провадженням виконавчих дій. При цьому вказується дата виконання. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не
пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу
(посадовій особі), який видав виконавчий документ. 3.6.3. За заявою стягувача, з метою забезпечення виконання
рішення про майнові стягнення державний виконавець постановою про
відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно
боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження.
Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може
провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному
Законом ( 606-14 ). ( Абзац перший пункту 3.6.3 в редакції Наказу
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) Якщо в постанові зазначено потребу опису майна, то копія
такої постанови вручається боржнику при проведенні опису майна. 3.6.4. Постанова про відкриття виконавчого провадження може
бути оскаржена сторонами начальнику відповідного органу державної
виконавчої служби або до відповідного суду в 10-денний строк. 3.6.5. У разі, якщо після винесення постанови про відкриття
виконавчого провадження буде встановлено невідповідність
виконавчого документа вимогам пункту 3 частини першої статті 19
Закону ( 606-14 ), державний виконавець відкладає проведення
виконавчих дій у порядку, установленому статтею 32 Закону, та
негайно повідомляє стягувачу про необхідність звернутися до суду
чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий
документ, про приведення виконавчого документа у відповідність до
вимог чинного законодавства. У разі усунення обставин, що стали
підставою для відкладення проведення виконавчих дій, державний
виконавець продовжує виконання рішення у порядку, установленому
Законом. Якщо зазначені обставини до закінчення строку відкладення
проведення виконавчих дій стягувачем не усунено, державний
виконавець звертається з поданням до начальника органу державної
виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для
прийняття рішення відповідно до вимог Закону. У разі виявлення невідповідності виконавчого документа
вимогам пункту 3 частини першої статті 19 Закону в процесі
здійснення перевірки виконавчого провадження в порядку,
установленому статтями 8 - 8-3 Закону ( 606-14 ), учиняються дії,
передбачені абзацом першим цього пункту. { Інструкцію доповнено пунктом 3.6.5 згідно з Наказом Міністерства
юстиції N 245/5 ( z0135-08 ) від 19.02.2008 }
3.7. Строки здійснення виконавчого провадження 3.7.1. Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі
дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення
постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання
рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строки
здійснення виконавчого провадження не поширюються на час
відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого
провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.
( Пункт 3.7.1 в редакції Наказу Міністерства юстиції N 115/5
( z0866-03 ) від 22.09.2003 ) 3.7.2. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, то
державний виконавець відкриває виконавче провадження не пізніше
наступного дня після одержання виконавчого документа.
3.8. Відмова у відкритті виконавчого провадження 3.8.1. Державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого
провадження в разі: пропуску встановленого строку пред'явлення документів до
виконання; неподання виконавчого документа, зазначеного в пункті 1.1
цієї Інструкції (наприклад, подання судового рішення без
виконавчого листа або наказу, у випадках, коли передбачена видача
останніх); { Абзац третій пункту 3.8.1 із змінами, внесеними
згідно з Наказом Міністерства юстиції N 170/5 ( z0322-07 ) від
10.04.2007 }
помилкового надходження виконавчого документа (не за
територіальністю або підвідомчістю); ( Абзац четвертий пункту
3.8.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції
N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ,
не набрало законної сили, крім випадків, коли воно в установленому
законом порядку допущено до негайного виконання; ( Пункт 3.8.1
доповнено абзацом п'ятим згідно з Наказом Міністерства юстиції
N 115/5 ( z0866-03 ) від 22.09.2003 ) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана
судом, яким постановлено рішення; ( Пункт 3.8.1 доповнено абзацом
шостим згідно з Наказом Міністерства юстиції N 115/5 ( z0866-03 )
від 22.09.2003 ) у разі невідповідності виконавчого документа вимогам,
передбаченим статтею 19 Закону ( 606-14 ); ( Пункт 3.8.1 доповнено
абзцом сьомим згідно з Наказом Міністерства юстиції N 115/5
( z0866-03 ) від 22.09.2003, із змінами, внесеними згідно з
Наказом Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) наявності інших обставин, передбачених законом, які
виключають здійснення виконавчого провадження. Про відмову у відкритті виконавчого провадження державний
виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником
відповідного органу державної виконавчої служби, і не пізніше
наступного дня надсилає її заявникові (додаток 6). ( Абзац
дев'ятий пункту 3.8.1 в редакції Наказу Міністерства юстиції
N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) У разі відмови у відкритті виконавчого провадження на
підставі абзацу 7 цього пункту державний виконавець у відповідній
постанові роз'яснює стягувачу право на звернення до суду чи іншого
органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, про
приведення виконавчого документа у відповідність до вимог,
визначених чинним законодавством. ( Пункт 3.8.1 доповнено абзацом
десятим згідно з Наказом Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 )
від 21.04.2005 )
3.8.2. Постанова про відмову у відкритті виконавчого
провадження може бути оскаржена заявником начальнику відповідного
органу державної виконавчої служби або до відповідного суду в
10-денний строк з моменту її одержання.
( Пункт 3.9 виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції
N 115/5 ( z0866-03 ) від 22.09.2003 )
( Пункт 3.9.1 виключено на підставі Наказу Міністерства
юстиції N 115/5 ( z0866-03 ) від 22.09.2003 )
( Пункт 3.9.2 виключено на підставі Наказу Міністерства
юстиції N 115/5 ( z0866-03 ) від 22.09.2003 )

3.10. Роз'яснення рішень, які підлягають примусовому
виконанню 3.10.1. У разі, якщо резолютивна частина рішення, викладена
у виконавчому документі, є незрозумілою, державний виконавець
самостійно чи за поданням сторін виконавчого провадження має
право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із
заявою про роз'яснення відповідного рішення чи змісту документа. Суд, який видав виконавчий документ, зобов'язаний розглянути
таку заяву у 10-денний строк з дня її надходження і при
необхідності дати відповідне роз'яснення рішення чи змісту
документа, не змінюючи їх змісту. Про роз'яснення рішення чи
змісту документа або відмову в цьому суд постановляє ухвалу. ( Пункт 3.10.1 в редакції Наказу Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21.04.2005 )
3.10.2. У строки здійснення виконавчих дій не враховується
термін, з якого державний виконавець звернувся до суду або іншого
органу (посадової особи) про роз'яснення рішення до моменту
надходження роз'яснення у орган державної виконавчої служби.
3.11. Порядок направлення копій постанов державного
виконавця та інших документів виконавчого провадження визначає
стаття 27 Закону ( 606-14 ). Порядок видачі документів виконавчого провадження у разі
одержання ухвали суду про витребування або вилучення документів
виконавчого провадження та в разі проведення виїмки в порядку,
установленому Кримінально-процесуальним кодексом України
( 1001-05, 1002-05, 1003-05 ) регулює стаття 49-1 Закону
( 606-14 ). { Інструкцію доповнено пунктом 3.11 згідно з Наказом Міністерства
юстиції N 170/5 ( z0322-07 ) від 10.04.2007 }

4. Порядок та умови здійснення виконавчого провадження
4.1. Добровільне виконання рішень 4.1.1. Державний виконавець, починаючи виконувати рішення,
повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про
відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії,
спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений
постановою строк. При цьому до отримання відомостей про одержання боржником
копії постанови для захисту прав стягувача державний виконавець
може вжити заходів щодо забезпечення виконання, передбачені
частиною шостою статті 24 Закону ( 606-14 ). ( Абзац другий пункту
4.1.1 із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції
N 115/5 ( z0866-03 ) від 22.09.2003, N 40/5 ( z0427-05 ) від
21.04.2005 ) Постанова про відкриття виконавчого провадження вважається
врученою боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому документі,
за умов, передбачених для вручення судових повісток. У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого
провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник
був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у
встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою
боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної
постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих
дій у порядку, установленому статтею 32 Закону ( 606-14 ), та
поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.
( Пункт 4.1.1 доповнено абзацом четвертим згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) Якщо при відкритті виконавчого провадження державним
виконавцем у порядку, установленому статтею 24 Закону ( 606-14 ),
накладено арешт на майно боржника, за погодженням з державним
виконавцем боржник має право у строк, установлений для
добровільного виконання рішення, реалізувати належне йому майно в
рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим
документом. У цьому разі покупець майна боржника повинен внести
кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої
служби в строк, установлений для добровільного виконання рішення.
Після внесення покупцем коштів арешт з проданого майна боржника
знімається за постановою державного виконавця. ( Пункт 4.1.1
доповнено абзацом п'ятим згідно з Наказом Міністерства юстиції
N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) 4.1.2. У разі повного добровільного виконання рішення
боржником у встановлений для добровільного виконання строк
державний виконавець складає про це акт, який є підставою для
закінчення виконавчого провадження. ( Пункт 4.1.2 в редакції
Наказу Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) 4.1.3. Якщо боржник у встановлений строк добровільно не
виконав рішення, то державний виконавець невідкладно розпочинає
його примусове виконання в межах строку, передбаченого статтею 25
Закону ( 606-14 ). ( Пункт 4.1.3 із змінами, внесеними згідно з
Наказом Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) 4.1.4. У разі відкриття виконавчого провадження за
виконавчим документом про конфіскацію майна, стягнення періодичних
платежів, забезпечення позовних вимог, стягнення штрафу із
засудженого строк для добровільного виконання не встановлюється.
( Пункт 4.1.4 в редакції Наказу Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) 4.1.5. Якщо в установлений строк рішення боржником
добровільно не виконано, державний виконавець за наявності іншого
виконавчого провадження або зведеного виконавчого провадження щодо
даного боржника виносить постанову про об'єднання виконавчих
проваджень у зведене виконавче провадження або про приєднання
виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження. Така
постанова виноситься не пізніше наступного дня після закінчення
строку для добровільного виконання. ( Абзац перший пункту 4.1.5 в
редакції Наказу Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від
21.04.2005 ) Наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи
зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого
боржника державний виконавець перевіряє за даними Єдиного
державного реєстру виконавчих проваджень. ( Пункт 4.1 доповнено пунктом 4.1.5 згідно з Наказом Мін'юсту
N 43/5 ( z0388-03 ) від 20.05.2003 )
4.2. Час провадження виконавчих дій 4.2.1. Виконавчі дії провадяться державним виконавцем в
робочі дні не раніше 6-ї години і не пізніше 22-ї години.
Конкретний час проведення виконавчих дій визначається державним
виконавцем. Сторони виконавчого провадження мають право
пропонувати зручний для них час проведення виконавчих дій. 4.2.2. Проведення виконавчих дій у неробочі та святкові дні,
установлені законодавством, допускається лише в разі, коли
зволікання неможливе або в разі, коли вони не можуть бути
здійснені в інші дні з вини боржника. Проведення виконавчих дій у нічний час допускається лише в
разі, якщо невиконання рішення створює загрозу життю чи здоров'ю
громадян. ( Пункт 4.2.2 в редакції Наказу Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21.04.2005 )
4.2.3. Для проведення виконавчих дій у неробочі та святкові
дні або в нічний час державним виконавцем виноситься постанова,
яка затверджується начальником органу державної виконавчої служби
(додаток 3). ( Пункт 4.2.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 )
4.3. Відкладення провадження виконавчих дій
( Пункт 4.3.1 виключено на підставі Наказу Міністерства
юстиції N 115/5 ( z0866-03 ) від 22.09.2003 )
4.3.2. За наявності обставин, що перешкоджають провадженню
виконавчих дій або несвоєчасного одержання сторонами документів
виконавчого провадження, внаслідок чого вони позбавлені можливості
використати надані їм Законом ( 606-14 ) права, державний
виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача або за
заявою боржника, або з власної ініціативи на строк до 10 днів. Про
відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець
виносить відповідну постанову (додаток 9), про що негайно
повідомляє сторони, суд або інший орган, який видав виконавчий
документ. ( Пункт 4.3.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) 4.3.3. Постанова про відкладення провадження виконавчих дій
може бути оскаржена начальнику відповідного органу державної
виконавчої служби або до суду в 3-денний строк.
4.4. Відстрочка або розстрочка виконання, встановлення чи
зміна способу і порядку виконання рішення ( Пункт 4.4 в редакції
Наказу Міністерства юстиції N 115/5 ( z0866-03 ) від 22.09.2003 ) 4.4.1. За наявності обставин, що ускладнюють виконання
рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за
власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони
мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із
заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про
встановлення чи зміну способу й порядку виконання. ( Пункт 4.4.1
із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції
N 115/5 ( z0866-03 ) від 22.09.2003, N 40/5 ( z0427-05 ) від
21.04.2005 ) 4.4.2. Рішення суду чи іншого органу (посадової особи) про
відстрочку або розстрочку виконання, встановлення чи зміну способу
й порядку виконання має бути прийнято в 10-денний строк і може
бути оскаржено у встановленому порядку. ( Пункт 4.4.2 із змінами,
внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 115/5
( z0866-03 ) від 22.09.2003 ) 4.4.3. За іншими рішеннями відстрочка або розстрочка
виконання, встановлення чи зміна способу і порядку виконання не
допускаються. ( Інструкцію доповнено пунктом 4.4.3 згідно з
Наказом Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 )
4.5. Виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у
випадках: смерті стягувача або боржника, оголошення померлим чи
визнання безвісно відсутнім стягувача або боржника, або припинення
існування сторони - юридичної особи, якщо установлені судом
правовідносини допускають правонаступництво; визнання стягувача або боржника недієздатним; проходження боржником строкової військової служби в Збройних
Силах України та інших військових формуваннях, якщо за умовами
служби провадження виконавчих дій неможливе, чи на прохання
стягувача, який проходить строкову військову службу в Збройних
Силах України або інших військових формуваннях; зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
При цьому боржник має надати належним чином завірену копію
відповідного рішення суду; { Абзац п'ятий пункту 4.5 із змінами,
внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21.04.2005, в редакції Наказу Міністерства
юстиції N 170/5 ( z0322-07 ) від 10.04.2007 } прийняття судом до розгляду скарги на дії органів (посадових
осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні
правопорушення. При цьому боржник має надати письмове повідомлення
суду про надходження скарги; зупинення виконання відповідного рішення посадовою особою,
якій законом надане таке право; ( Абзац сьомий пункту 4.5 із
змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) подання до суду позову про виключення майна з опису. При
цьому боржник має надати письмове повідомлення суду про
порушення провадження за цим позовом. Виконавче провадження з
указаної підстави зупиняється лише в частині звернення стягнення
на майно, щодо якого до суду подано позовну заяву про виключення
його з акта опису й арешту; ( Абзац восьмий пункту 4.5 із
змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 115/5
( z0866-03 ) від 22.09.2003 ) порушення господарським судом провадження у справі про
банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу
стягувача поширюється дія мораторію, уведеного господарським
судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії
розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі
одержаних від реалізації майна боржника); ( Абзац дев'ятий пункту
4.5 в редакції Наказу Міністерства юстиції N 115/5 ( z0866-03 )
від 22.09.2003, із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) сплати боржником або іншим гарантом у порядку, передбаченому
законодавством (у тому числі за договорами про відшкодування
ядерної шкоди), коштів на відшкодування ядерної шкоди, що
дорівнюють або перевищують установлену законом межу
відповідальності оператора ядерної установки. Для обчислення
сплачені кошти підлягають перерахуванню до Спеціальних прав
запозичення, що встановлюються Міжнародним валютним фондом, за
офіційним курсом Національного банку України на день сплати;
( Пункт 4.5 доповнено абзацом десятим згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 115/5 ( z0866-03 ) від 22.09.2003 ) унесення касаційного подання прокурора на рішення суду. При
цьому сторона виконавчого провадження, якій стало відомо про
зазначену обставину, або прокурор має надати належним чином
завірену копію касаційного подання; { Пункт 4.5 доповнено абзацом
одинадцятим згідно з Наказом Міністерства юстиції N 115/5
( z0866-03 ) від 22.09.2003; із змінами, внесеними згідно з
Наказом Міністерства юстиції N 1332/5 ( z0777-09 ) від
24.07.2009 } звернення до суду із заявою про заміну вибулої сторони
правонаступником у порядку, установленому частиною четвертою
статті 11 Закону ( 606-14 ); ( Пункт 4.5 доповнено абзацом
дванадцятим згідно з Наказом Міністерства юстиції N 115/5
( z0866-03 ) від 22.09.2003 ) виїмки виконавчого документа або виконавчого провадження в
порядку, установленому Кримінально-процесуальним кодексом України;
( Пункт 4.5 доповнено абзацом тринадцятим згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 115/5 ( z0866-03 ) від 22.09.2003 ) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки
виконання рішення; ( Пункт 4.5 доповнено абзацом чотирнадцятим
згідно з Наказом Міністерства юстиції N 115/5 ( z0866-03 ) від
22.09.2003 ) наявності коштів боржника на депозитних, вкладних та інших
подібних рахунках боржника, з яких боржник не вправі вимагати
видачі чи списання коштів до спливу певного строку, у разі
відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено
стягнення; ( Пункт 4.5 доповнено абзацом п'ятнадцятим згідно з
Наказом Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) призначення тимчасової державної допомоги відповідно до
частини п'ятої статті 181 Сімейного кодексу України ( 2947-14 );
( Пункт 4.5 доповнено абзацом шіснадцятим згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 102/5 ( z1363-05 ) від 11.11.2005 ) унесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до
Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть
участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону
України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого
функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"
( 2711-15 ). { Пункт 4.5 доповнено абзацом згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 170/5 ( z0322-07 ) від 10.04.2007 }
4.6. Виконавче провадження може бути зупинено в разі: звернення державного виконавця до суду, який видав виконавчий
документ, із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає
виконанню, про відстрочку або розстрочку виконання, а також про
встановлення чи зміну способу і порядку виконання; ( Абзац другий
пункту 4.6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
юстиції N 115/5 ( z0866-03 ) від 22.09.2003 ) прохання боржника, який проходить строкову службу в складі
Збройних Сил України чи інших передбачених законом військових
формувань; перебування боржника в тривалому службовому відрядженні; перебування боржника на лікуванні в стаціонарному
лікувальному закладі; прийняття скарги на дії державного виконавця або на відмову в
його відводі; { Абзац шостий пункту 4.6 із змінами, внесеними
згідно з Наказом Міністерства юстиції N 170/5 ( z0322-07 ) від
10.04.2007 } оголошення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; перебування боржника або стягувача у відпустці за межами
населеного пункту, де вони проживають; призначення експертизи; ( Пункт 4.6 доповнено абзацом
дев'ятим згідно з Наказом Міністерства юстиції N 115/5
( z0866-03 ) від 22.09.2003 ) надання сторонам терміну для запрошення перекладача. ( Пункт
4.6 доповнено абзацом десятим згідно з Наказом Міністерства
юстиції N 115/5 ( z0866-03 ) від 22.09.2003 )
4.7. Порядок і строки зупинення виконавчого провадження 4.7.1. Державний виконавець виносить вмотивовану постанову
про зупинення виконавчого провадження (додаток 10) з підстав,
передбачених у пунктах 4.5 та 4.6 Інструкції, яка затверджується
начальником відповідного органу державної виконавчої служби, не
пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Копія постанови надсилається в 3-денний строк сторонам та суду або
іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ.
( Пункт 4.7.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 )
4.7.2. Виконавче провадження зупиняється: у випадках смерті стягувача або боржника, оголошення померлим
чи визнання безвісно відсутнім стягувача або боржника, або
припинення існування сторони - юридичної особи, якщо встановлені
судом правовідносини допускають правонаступництво, визнання
стягувача або боржника недієздатним - до визначення
правонаступників боржника або призначення опікуна недієздатному
боржникові; у випадках проходження боржником строкової військової служби
у Збройних Силах України, передбачених законом інших військових
формуваннях, якщо за умовами служби провадження виконавчих дій
неможливе, чи на прохання стягувача, який проходить строкову
військову службу в Збройних Силах України або інших військових
формуваннях; прохання боржника, який проходить строкову службу в
складі Збройних сил України чи інших передбачених законом
військових формувань; перебування боржника у тривалому службовому
відрядженні; сплати боржником або іншим гарантом у порядку,
передбаченому законодавством (у тому числі за договорами про
відшкодування ядерної шкоди), коштів на відшкодування ядерної
шкоди, що дорівнюють або перевищують установлену законом межу
відповідальності оператора ядерної установки. Для обчислення
сплачені кошти підлягають перерахуванню до Спеціальних прав
запозичення, що встановлюються Міжнародним валютним фондом, за
офіційним курсом Національного банку України на день сплати;
виїмці виконавчого документа або виконавчого провадження в
порядку, установленому Кримінально-процесуальним кодексом України;
наданню судом, який видав виконавчий документ, відстрочки
виконання рішення; наявності коштів боржника на депозитних,
вкладних та інших подібних рахунках боржника, з яких боржник не
вправі вимагати видачі чи списання коштів до спливу певного
строку, у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути
звернено стягнення; перебування боржника на лікуванні у
стаціонарному лікувальному закладі; оголошення розшуку боржника,
його майна або розшуку дитини; перебування боржника або стягувача
у відпустці за межами населеного пункту, де вони проживають,
призначення експертизи; надання сторонам строку для запрошення
перекладача; зупинення судом стягнення на підставі виконавчого
документа, - до закінчення існування названих обставин; ( Абзац
третій пункту 4.7.2 із змінами, внесеними згідно з Наказами
Міністерства юстиції N 115/5 ( z0866-03 ) від 22.09.2003, N 40/5
( z0427-05 ) від 21.04.2005, N 170/5 ( z0322-07 ) від 10.04.2007 } у випадках прийняття судом до розгляду скарги на дії
органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про
адміністративні правопорушення; зупинення виконання відповідного
рішення посадовою особою, якій законом надано таке право; подання
до суду позову про виключення майна з акта опису й арешту;
порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство
боржника якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється
дія мораторію, уведеного господарським судом, крім випадків
перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих
з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації
майна боржника); унесення касаційного подання прокурора на рішення
суду; звернення до суду із заявою про заміну вибулої сторони
правонаступником у порядку, встановленому частиною четвертою
статті 11 Закону ( 606-14 ); звернення державного виконавця до
суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення
рішення, що підлягає виконанню, про відстрочку або розстрочку
виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку
виконання; подання скарги на дії державного виконавця або відмову
в його відводі, - до розгляду питання по суті; { Абзац четвертий
пункту 4.7.2 із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства
юстиції N 115/5 ( z0866-03 ) від 22.09.2003, N 40/5 ( z0427-05 )
від 21.04.2005, N 170/5 ( z0322-07 ) від 10.04.2007 } у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу
до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть
участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону
України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого
функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"
( 2711-15 ), - до закінчення терміну дії процедури погашення
заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу,
визначеного Законом України "Про заходи, спрямовані на
забезпечення сталого функціонування підприємств
паливно-енергетичного комплексу". { Пункт 4.7.2 доповнено абзацом
згідно з Наказом Міністерства юстиції N 170/5 ( z0322-07 ) від
10.04.2007 }
4.7.3. Постанова про зупинення виконавчого провадження може
бути оскаржена до суду в 10-денний строк. Строки зупинення
виконавчого провадження можуть бути скорочені судом. 4.7.4. Після усунення обставин, які стали підставою для
зупинення виконавчого провадження, державний виконавець не пізніше
наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини,
зобов'язаний поновити виконавче провадження за власною ініціативою
або за заявою стягувача, про що виноситься постанова (додаток 11).
Копія постанови про поновлення виконавчого провадження
надсилається сторонам та органу (посадовій особі), який прийняв
рішення. ( Пункт 4.7.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) 4.7.5. Упродовж строку, на який виконавче провадження
зупинено, виконавчі дії не провадяться. Накладений державним
виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на
рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших
фінансових установах, не знімається. У період зупинення
виконавчого провадження державний виконавець має право звертатися
до суду в порядку, установленому статтями 28, 32, 33, 78, 79, 80
Закону ( 606-14 ), а також вживати заходів щодо розшуку боржника
або його майна. Цей строк не входить у строки здійснення
виконавчого провадження (за винятком випадків, коли судом було
скасовано постанову державного виконавця про зупинення виконавчого
провадження). ( Пункт 4.7.5 із змінами, внесеними згідно з
Наказом Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) 4.7.6. Якщо арештоване майно боржника передано на
реалізацію, копії постанов про зупинення виконавчого провадження
та про поновлення виконавчого провадження не пізніше наступного
дня надсилаються до підприємства, установи, організації, які
здійснюють реалізацію майна боржника. ( Інструкцію доповнено
пунктом 4.7.6 згідно з Наказом Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21.04.2005 )

( Пункт 4.8 виключено на підставі Наказу Мін'юсту N 141/5
( z1602-04 ) від 20.12.2004 )

4.9. Закінчення виконавчого провадження 4.9.1. Виконавче провадження підлягає закінченню державним
виконавцем у випадках: визнання відмови стягувача від примусового виконання рішення
суду; { Абзац другий пункту 4.9.1 в редакції Наказу Міністерства
юстиції N 170/5 ( z0322-07 ) від 10.04.2007 } визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником
про закінчення виконавчого провадження; { Абзац третій пункту
4.9.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції
N 170/5 ( z0322-07 ) від 10.04.2007 } смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника,
визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації
юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання
їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає
правонаступництва; скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи),
яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа або
визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає
виконанню; { Абзац п'ятий пункту 4.9.1 із змінами, внесеними
згідно з Наказом Міністерства юстиції N 170/5 ( z0322-07 ) від
10.04.2007 } письмової відмови стягувача від одержання предметів,
вилучених у боржника при виконанні рішення про передачу їх
стягувачеві, або знищення речі, яка мала бути передана стягувачеві
в натурі; закінчення передбаченого законом строку для даного виду
стягнення; передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі
ліквідації боржника - юридичної особи або арбітражному керуючому в
разі визнання боржника банкрутом; фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим
документом; повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду
або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий
документ, або на письмову вимогу стягувача; направлення виконавчого документа за належністю до іншого
органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу
(посадової особи), які видали виконавчий документ, у випадку,
передбаченому частиною третьою статті 76 Закону ( 606-14 ). 4.9.2. Про закінчення виконавчого провадження державний
виконавець виносить постанову (додаток 13), яка затверджується
начальником відповідного органу державної виконавчої служби.
Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам та суду
або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий
документ, або за належністю до іншого органу державної виконавчої
служби. До копії постанови державний виконавець додає виконавчий
документ, який повертається органу, що його видав, або стягувачу
або передається за належністю. Копію виконавчого листа державний
виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження. 4.9.3. У разі направлення виконавчого документа за належністю
до іншого органу державної виконавчої служби державний виконавець
до копії постанови про закінчення виконавчого провадження додає
копії постанов про накладення арешту на кошти чи майно боржника,
копії документів щодо майнового стану боржника та його доходів. 4.9.4. Постанова про закінчення виконавчого провадження може
бути оскаржена сторонами до начальника відповідного органу
державної виконавчої служби або до суду у 10-денний строк. ( Пункт 4.9 в редакції Наказу Мін'юсту N 141/5 ( z1602-04 ) від
20.12.2004 )
4.10. Наслідки завершення виконавчого провадження 4.10.1. У разі закінчення виконавчого провадження згідно із
статтею 37 Закону ( 606-14 ), крім направлення виконавчого
документа за належністю до іншого органу державної виконавчої
служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із
статтею 40 Закону; повернення виконавчого документа до суду або
іншого органу (посадової особи), який його видав, згідно із
статтею 40-1 Закону припиняється чинність арешту майна боржника,
скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи
примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії,
необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.
Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім
випадків, передбачених Законом. 4.10.2. Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем
був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення
виконавчого провадження (окрім випадків направлення виконавчого
документа за належністю до іншого органу державної виконавчої
служби), повернення виконавчого документа стягувачу або повернення
виконавчого документа до суду або іншого органу (посадової особи),
який його видав, державний виконавець зазначає про скасування
арешту, накладеного на майно боржника. 4.10.3. За заявою боржника державний виконавець видає йому
додаткові копії постанови, указаної у пункті 4.10.2 цієї
Інструкції ( z0865-99 ), для її пред'явлення до органу нотаріату
та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр
заборони на його відчуження для зняття арешту з майна. ( Пункт 4.10 в редакції Наказу Мін'юсту N 141/5 ( z1602-04 ) від
20.12.2004 )
4.11. Повернення виконавчого документа ( Пункт 4.11 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 )
4.11.1. Виконавчий документ, який прийнятий державним
виконавцем до виконання, і за яким стягнення не провадилося або
було проведено частково, повертається стягувачеві: за письмовою заявою стягувача; якщо в боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено
стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до Закону
заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; якщо стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не
реалізоване під час виконання рішення, одержати певні предмети, що
повинні бути передані йому від боржника згідно з рішенням; якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не
здійснює авансування витрат на проведення виконавчих дій, якщо їх
авансування передбачено Законом ( 606-14 ), незважаючи на
попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого
документа; ( Абзац п'ятий пункту 4.11 із змінами, внесеними згідно
з Наказом Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від
21.04.2005 ) якщо в результаті вжитих державним виконавцем заходів
неможливо з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи,
місце проживання боржника - фізичної особи (за винятком виконавчих
документів, зазначених у частині першій статті 42 Закону
( 606-14 ), а також виконавчих документів, за якими мають бути
стягнені грошові кошти чи інше майно, та інших виконавчих
документів, які можуть бути виконані без безпосередньої участі
боржника; ( Пункт 4.11 доповнено абзацом шостим згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) якщо в боржника відсутнє майно, яке він за виконавчим
документом повинен передати стягувачу, або майно, визначене
виконавчим документом, на яке необхідно звернути стягнення з метою
погашення заборгованості (крім коштів), і здійснені державним
виконавцем відповідно до Закону ( 606-14 ) заходи щодо розшуку
такого майна виявилися безрезультатними. ( Пункт 4.11 доповнено
абзацом сьомим згідно з Наказом Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) 4.11.2. Про наявність обставин, зазначених у абзацах
третьому - сьомому пункту 4.11.1 цієї Інструкції, державний
виконавець складає акт (додаток 5). ( Абзац перший пункту 4.11.2
із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) Акт має бути перевірений начальником відповідного органу
державної виконавчої служби на предмет правильності вказаних у
ньому відомостей, у т.ч. чи вжиті державним виконавцем усі
необхідні заходи щодо розшуку майна боржника, правильність
оформлення опису й оцінки майна з залученням до цього сторін або
їх представників, його схоронність на день складання акта тощо.
У разі потреби при такій перевірці може бути викликаний і опитаний
стягувач, чи немає в нього відомостей щодо наявності в боржника
майна, не виявленого державним виконавцем при проведенні опису. У разі встановлення перевіркою неповноти проведених
виконавчих дій, з метою повного виконання рішення начальник
органу державної виконавчої служби дає письмову вказівку
державному виконавцю про вжиття додаткових заходів для розшуку
майна боржника і його реалізації. Така вказівка приєднується до
матеріалів виконавчого провадження. 4.11.3. У разі повернення стягувачу виконавчого документа з
підстав, зазначених в абзацах другому - сьомому пункту 4.11.1 цієї
Інструкції, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного
ним авансового внеску зі звітом державного виконавця про його
використання. ( Пункт 4.11.3 в редакції Наказу Міністерства
юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) 4.11.4. Про повернення виконавчого документа і авансового
внеску стягувачеві державний виконавець виносить постанову
(додаток 14), яка затверджується начальником відповідного органу
державної виконавчої служби. Постанова може бути оскаржена до суду
в 10-денний строк. 4.11.5. Повернення виконавчого документа стягувачеві з
підстав, передбачених абзацами третім - сьомим пункту 4.11.1 цієї
Інструкції, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий
документ до виконання в межах строків, установлених пунктом 3.3
цієї Інструкції. ( Абзац перший пункту 4.11.5 із змінами,
внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) Державний виконавець зобов'язаний роз'яснити стягувачеві
наслідки повернення йому виконавчого документа. 4.11.6. Копію виконавчого документа державний виконавець
залишає у матеріалах виконавчого провадження. ( Інструкцію
доповнено пунктом 4.11.6 згідно з Наказом Мін'юсту N 141/5
( z1602-04 ) від 20.12.2004 ) 4.11.7. Виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем
до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі
відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на
рішення, за яким видано виконавчий документ, та прийняття цієї
апеляційної скарги до розгляду. Виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до
виконання, за яким стягувачем є держава, у випадках, передбачених
абзацами третім - сьомим пункту 4.11.1 цієї Інструкції,
повертається до суду або іншого органу (посадовій особі), який
видав виконавчий документ. ( Інструкцію доповнено пунктом 4.11.7 згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 )
4.12. Відновлення виконавчого провадження 4.12.1. Якщо постанова державного виконавця про закінчення
виконавчого провадження або повернення виконавчого документа
стягувачеві визнана судом незаконною чи скасована начальником або
керівником вищестоящого органу державної виконавчої служби,
начальником відповідного органу державної виконавчої служби,
виконавче провадження підлягає відновленню у 3-денний строк з дня
отримання ухвали суду, постанови начальника або керівника
вищестоящого органу державної виконавчої служби, начальника
відповідного органу державної виконавчої служби. { Пункт 4.12.1 із
змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 170/5
( z0322-07 ) від 10.04.2007 } 4.12.2. За наявності обставин, передбачених частиною сьомою
статті 80 Закону ( 606-14 ), виконавче провадження підлягає
відновленню у 3-денний строк з дня надходження до державного
виконавця відповідної заяви стягувача. 4.12.3. Про відновлення виконавчого провадження державний
виконавець виносить постанову (додаток 15), копія якої не пізніше
наступного дня надсилається до суду, який визнав незаконною
постанову державного виконавця, сторонам, а також органу
(посадовій особі), які видали виконавчий документ. ( Пункт 4.12 в редакції Наказу Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21.04.2005 )
4.13. Оголошення розшуку 4.13.1. Підставами для оголошення розшуку є відсутність в
ході виконавчого провадження відомостей про місце проживання
(місцезнаходження) боржника, його майна, а також дитини. 4.13.2. У разі відсутності відомостей про місце проживання
(місцезнаходження) боржника за виконавчими документами про
стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи
іншим ушкодженням здоров'я, або у зв'язку з утратою годувальника,
а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини
державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення
ухвали про розшук боржника або дитини (додаток 16). 4.13.3. У разі відсутності відомостей про місцезнаходження
майна боржника за виконавчими документами, зазначеними в пункті
4.13.2 цієї Інструкції, державний виконавець виносить постанову
про розшук майна, яка затверджується начальником відповідного
органу державної виконавчої служби. 4.13.4. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання
рішення або за останнім відомим місцем проживання
(місцезнаходженням) боржника чи місцезнаходженням його майна, або
за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача. Розшук
громадянина-боржника, дитини та розшук транспортних засобів
боржника здійснюють органи внутрішніх справ, а розшук боржника -
юридичної особи, а також іншого майна боржника здійснює державна
виконавча служба шляхом запитів до відповідних установ (Державної
автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, податкової
адміністрації, банків або інших кредитних установ тощо). 4.13.5. Витрати органів внутрішніх справ, пов'язані з
розшуком громадянина-боржника, дитини або транспортних засобів
боржника, стягуються з боржника за ухвалою суду. Витрати,
пов'язані з розшуком боржника - юридичної особи або іншого майна
боржника, стягуються з боржника за постановою державного
виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу
державної виконавчої служби (додаток 17). 4.13.6. Розшук громадянина-боржника, дитини за ухвалою суду
або транспортних засобів боржника за постановою державного
виконавця здійснюється органами внутрішніх справ у порядку,
установленому Інструкцією про порядок взаємодії органів внутрішніх
справ України та органів державної виконавчої служби при
примусовому виконанні рішень судів та інших органів (посадових
осіб), затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України
та Міністерства юстиції України від 25.06.2002 N 607/56/5
( z0541-02 ), зареєстрованою в Мін'юсті України 27.06.2002 за
N 541/6829 (із змінами та доповненнями). 4.13.7. Постанова державного виконавця про розшук обов'язкова
до виконання всіма громадянами та посадовими особами. За її
невиконання настає відповідальність, передбачена статтею 88 Закону
( 606-14 ). 4.13.8. За іншими виконавчими документами державний
виконавець може звернутися до суду з поданням про розшук боржника
або дитини чи винести постанову про оголошення розшуку майна
боржника за наявності письмової згоди стягувача відшкодувати
витрати на розшук та авансувати зазначені витрати відповідно до
Закону ( 606-14 ). У цьому випадку стягувач має право в судовому
порядку вимагати від боржника компенсації витрат, пов'язаних з
проведенням розшуку. 4.13.9. Незвернення державного виконавця до суду у випадках,
передбачених у пункті 4.13.1 цієї Інструкції, а також постанова
державного виконавця про відмову в розшуку майна боржника та
постанова про стягнення витрат, пов'язаних з розшуком, можуть бути
оскаржені у відповідному суді у 10-денний строк. ( Пункт 4.13 в редакції Наказу Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21.04.2005 )
4.14. Розподіл стягнутих з боржника грошових сум, черговість
задоволення вимог стягувачів та виплата стягувачеві грошових сум
визначаються статтями 43, 44 та 44-1 Закону ( 606-14 ). З грошової суми (у тому числі одержаної від реалізації майна
боржника), яка стягнута державним виконавцем з боржника, у першу
чергу повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на
проведення виконавчих дій, у другу чергу компенсуються витрати
державної виконавчої служби на здійснення виконавчих дій, не
покриті авансовим внеском сторін та інших осіб, у третю чергу
задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір.
Виконавчий збір стягується пропорційно до фактично задоволених
вимог стягувача. ( Пункт 4.14 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мін'юсту N 9/5
( z0186-02 ) від 20.02.2002, в редакції Наказу Міністерства
юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 )
4.15. Витрати, пов'язані з проведенням виконавчих дій 4.15.1. Витратами, пов'язаними з проведенням виконавчих дій,
є витрати на організацію й проведення виконавчих дій. До витрат на проведення виконавчих дій належать кошти,
витрачені на: перевезення, зберігання й реалізацію майна боржника; оплату праці експертів, перекладачів та інших осіб, залучених
у встановленому порядку до провадження виконавчих дій; поштовий переказ стягувачеві стягнутих аліментних сум;
( Абзац п'ятий пункту 4.15.1 із змінами, внесеними згідно з
Наказом Міністерства юстиції N 115/5 ( z0866-03 ) від 22.09.2003 ) розшук боржника, його майна або розшук дитини; оголошення в засобах масової інформації; інші необхідні витрати для забезпечення належної організації
виконання рішень органами державної виконавчої служби. ( Абзац
восьмий пункту 4.15.1 в редакції Наказу Міністерства юстиції
N 115/5 ( z0866-03 ) від 22.09.2003 ) До інших витрат на організацію виконавчих дій належать
витрати на виплату винагороди державним виконавцям відповідно до
статті 47 Закону ( 606-14 ); придбання службових житлових
приміщень; придбання службових приміщень; страхування державних
виконавців; забезпечення державних виконавців форменим одягом;
матеріально-технічне забезпечення діяльності служби, у тому числі:
придбання канцелярських та господарських товарів; підписка або
передплата періодичних, довідкових та інформаційних видань;
придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю; витрати
транспортних послуг, утримання транспортних засобів та оренда
транспортних засобів, у тому числі грошова компенсація за
використання державними виконавцями власного автотранспорту;
оренда приміщень; ремонт та обслуговування оргтехніки; поштові
витрати та витрати на послуги зв'язку, модему, Інтернету; витрати
на установку телефонів, модемного зв'язку та охоронної
сигналізації; витрати на охорону та охоронну сигналізацію;
поліграфічні витрати; витрати на проведення семінарів; витрати на
відрядження та проїзд державних виконавців, у тому числі на
придбання проїзних документів; витрати на оплату комунальних
послуг та енергоносіїв; придбання основних засобів та програм;
витрати на Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень; поточний
та капітальний ремонт приміщень; витрати на привід боржників до
органів державної виконавчої служби, у тому числі інші витрати в
разі застосування державним виконавцем приводу боржників через
органи Міністерства внутрішніх справ України; інші витрати,
пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій. ( Абзац
дев'ятий пункту 4.15.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Мін'юсту N 43/5 ( z0388-03 ) від 20.05.2003, в редакції Наказу
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) ( Пункт 4.15.1 в редакції Наказу Мін'юсту N 2/5 ( z0011-01 ) від
09.01.2001 )
4.15.2. Про суми витрат на проведення виконавчих дій
державний виконавець складає акт про витрати на проведення
виконавчих дій (додаток 35), в якому зазначаються перелік та суми
витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій, а також
документи, якими вони підтверджуються, з доданням копій таких
документів. Про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій
державний виконавець зобов'язаний винести постанову, яка разом з
актом про витрати на проведення виконавчих дій затверджується
начальником відповідного органу державної виконавчої служби
(додаток 3). ( Пункт 4.15.2 в редакції Наказу Мін'юсту N 9/5 ( z0186-02 ) від
20.02.2002 )
4.15.3. Витрати на проведення виконавчих дій покриваються за
рахунок коштів, що надійшли на спеціальні реєстраційні рахунки для
обліку інших надходжень спеціального фонду, а також коштів сторін
та інших осіб на проведення виконавчих дій відповідно до Закону
( 606-14 ). Контроль та облік витрат на виконання покладаються на
начальника відповідного органу державної виконавчої служби.
( Абзац перший пункту 4.15.3 в редакції Наказу Мін'юсту N 9/5
( z0186-02 ) від 20.02.2002, із змінами, внесеними згідно з
Наказом Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 )
( Абзац другий пункту 4.15.3 виключено на підставі Наказу
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 )

4.16. Виконавчий збір 4.16.1. У разі невиконання рішення у строк, установлений для
добровільного його виконання, з боржника постановою державного
виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу
державної виконавчої служби (додаток 3), стягується виконавчий
збір у розмірі десяти відсотків від фактично стягненої суми або
вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим
документом, а за невиконання рішення немайнового характеру у
строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника
після повного виконання рішення у тому самому порядку стягується
виконавчий збір - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян із боржника-громадянина і в розмірі п'ятдесяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника -
юридичної особи. { Абзац перший пункту 4.16.1 із змінами,
внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 170/5
( z0322-07 ) від 10.04.2007 } Виконавчий збір не стягується із страховиків, які здійснюють
державне обов'язкове особисте страхування, при виконанні
державними виконавцями рішень про стягнення коштів за державним
обов'язковим особистим страхуванням, та з осіб, звільнених від
його сплати згідно з законодавством, а також за виконавчими
документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів,
стягнення виконавчого збору, накладення арешту на майно для
забезпечення позовних вимог. ( Пункт 4.16.1 в редакції Наказу Міністерства юстиції N 115/5
( z0866-03 ) від 22.09.2003 )
4.16.2. Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься
при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю
після завершення строку, наданого для добровільного виконання, та
встановлення, що рішення боржником у добровільному порядку не
виконано. Розмір виконавчого збору визначається відповідно до
вимог Закону ( 606-14 ). При подальших пред'явленнях до виконання
виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір
стягується в частині, що не була стягнута при попередньому
виконанні. ( Пункт 4.16.2 в редакції Наказу Міністерства юстиції
N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) 4.16.3. Кошти виконавчого збору перераховуються до
Державного бюджету України і як фінансування надходять на
спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших надходжень
спеціального фонду, відкриті на ім'я Міністерства юстиції України,
регіональних управлінь юстиції, районних, районних у містах,
міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції
(далі - територіальні управління юстиції) в органах Державного
казначейства. Порядок бухгалтерського обліку депозитних сум, коштів
виконавчого провадження та звітності про них та порядок розподілу
коштів виконавчого збору визначається Міністерством юстиції
України. { Пункт 4.16.3 в редакції Наказу Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21.04.2005, із змінами, внесеними згідно з
Наказом Міністерство юстиції України N 1507/5 ( z0839-08 ) від
05.09.2008 }
4.16.4. Постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше
наступного дня після її винесення надсилається боржнику і може
бути оскаржена до суду в 10-денний строк. ( Пункт 4.16.4 із
змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) 4.16.5. У разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку
із скасуванням рішення, що підлягало виконанню на підставі
виконавчого документа, виконавчий збір повертається боржникові
органами державної виконавчої служби. Повернення коштів
здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути
скасована за заявою боржника начальником відповідного органу
державної виконавчої служби, якщо боржник оплатить витрати,
пов'язані з проведенням виконавчих дій, у разі: прийняття судом відмови стягувача від стягнення; смерті або оголошення померлим стягувача чи визнання його
безвісно відсутнім, або ліквідації стягувача - юридичної особи,
якщо виконання вимог стягувача у виконавчому провадженні не
допускає правонаступництва; повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду
або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий
документ, або на письмову вимогу чи заяву стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути скасована
за поданням державного виконавця начальником відповідного органу
державної виконавчої служби в разі: смерті або оголошення померлим боржника, або визнання його
безвісно відсутнім чи ліквідації боржника - юридичної особи, якщо
виконання обов'язків боржника у виконавчому провадженні не
допускає правонаступництва; недостатності майна юридичної особи - боржника, що
ліквідовується; скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи),
яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа. ( Пункт 4.16.5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 )
4.16.6. Про винесення постанови про стягнення виконавчого
збору та про суми виконавчого збору, фактично стягнуті за цією
постановою, державним виконавцем робиться відмітка на зворотному
боці виконавчого документа. Ці записи при поверненні виконавчого
документа або скеруванні його до іншого органу державної
виконавчої служби скріпляються підписом начальника відповідного
органу державної виконавчої служби та печаткою цього органу.
Записи про наступні стягнення сум виконавчого збору або повне його
стягнення виконуються відповідними органами державної виконавчої
служби, куди виконавчий документ надійшов для подальшого виконання
разом з постановою про стягнення виконавчого збору. За постановами про стягнення виконавчого збору виконавчі
провадження не заводяться, виконавчий збір не береться, постанова
приєднується до виконавчого провадження, щодо якого винесено цю
постанову. Виділення постанови про стягнення виконавчого збору в
окреме виконавче провадження допускається в разі винесення
постанови про закінчення виконавчого провадження, щодо якого було
винесено постанову про стягнення виконавчого збору. При виконанні
цієї постанови виконавчий збір не береться.
4.17. Винагорода державному виконавцеві 4.17.1. Державний виконавець, який забезпечив реальне,
своєчасне й законне виконання виконавчого документа, за рахунок
стягнутого з боржника виконавчого збору, одержує винагороду в
розмірі 2 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, але не
більше 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за
виконавчим документом немайнового характеру - не більше 5
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Винагорода
виплачується із спеціальних реєстраційних рахунків для обліку
інших надходжень спеціального фонду, відкритих на ім'я
Міністерства юстиції України, регіональних управлінь юстиції,
територіальних управлінь юстиції в органах Державного
казначейства. ( Пункт 4.17.1 із змінами, внесеними згідно з
Наказами Міністерства юстиції N 115/5 ( z0866-03 ) від 22.09.2003,
N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) 4.17.2. Начальник органу державної виконавчої служби
контролює наявність підстав для виплати винагороди, узагальнює їх
щодо кожного державного виконавця та ставить перед начальником
відповідного управління юстиції питання про внесення подання про
виплату винагороди до вищестоящого управління юстиції або
Міністерства юстиції України для фінансування витрат на
винагороду. Порядок виплати винагороди державному виконавцю
визначається Міністерством юстиції України. ( Пункт 4.17.2 в
редакції Наказу Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від
21.04.2005 )
( Пункт 4.17.3 виключено на підставі Наказу Міністерства
юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 )

4.18. Авансування витрат на виконавче провадження 4.18.1. З метою забезпечення провадження виконавчих дій
стягувач може за погодженням із державним виконавцем внести на
депозитний рахунок відповідного органу державної виконавчої служби
певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або для
покриття їх частини, якщо інше не передбачено законом. ( Пункт
4.18.1 в редакції Наказу Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 )
від 21.04.2005 ) 4.18.2. При завершенні виконавчих дій авансовий внесок
повністю повертається стягувачеві протягом десяти днів з дня
проведення розподілу стягнутої з боржника суми, якщо інше не
передбачено законом. ( Пункт 4.18.2 із змінами, внесеними згідно з
Наказом Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) 4.18.3. Авансові внески для здійснення необхідних витрат на
забезпечення провадження виконавчих дій або для покриття їх
частини можуть бути зроблені стягувачем шляхом перерахування цих
коштів безпосередньо на депозитний рахунок відповідного органу
державної виконавчої служби. { Пункт 4.18.3 із змінами, внесеними згідно з Наказами
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005, N 1332/5
( z0777-09 ) від 24.07.2009 }
4.18.4. Для проведення витрат за рахунок авансових внесків
кошти з депозитного рахунку згідно з письмовим розпорядженням
державного виконавця перераховуються на спеціальний реєстраційний
рахунок для обліку коштів, отриманих за іншими джерелами власних
надходжень, відкриті на ім'я Міністерства юстиції України,
регіональних управлінь юстиції в органах Державного казначейства
(звітність за ф. 4-2). Витрати за рахунок авансових внесків
здійснюються згідно з кошторисами, затвердженими в установленому
порядку. { Інструкцію доповнено пунктом 4.18.4 згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005; із
змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 1332/5
( z0777-09 ) від 24.07.2009 }
4.19. Особливості виконання рішень у разі відкриття кількох
виконавчих проваджень щодо одного боржника 4.19.1. Якщо в районному (міському) органі державної
виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо
одного й того самого боржника, то вони об'єднуються у зведене
виконавче провадження за постановою державного виконавця (додаток
19) протягом трьох днів після закінчення строку, даного боржнику
для добровільного виконання і на майно боржника накладається арешт
у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих
витрат на виконавче провадження. До зведеного виконавчого
провадження повинні бути приєднані всі інші виконавчі документи,
що надходять стосовно стягнень з цього боржника протягом трьох
днів після закінчення строку, поданого боржнику для добровільного
виконання. ( Пункт 4.19.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) 4.19.2. При виконанні зведеного виконавчого провадження, у
тому числі, якщо виконавче провадження щодо одного й того самого
боржника відкрито в кількох органах державної виконавчої служби,
зокрема якщо боржник та його майно перебувають на території різних
адміністративно-територіальних одиниць тощо, можуть утворюватись
виконавчі групи. Такі виконавчі групи створюються відповідно до
Порядку утворення та функціонування виконавчих груп при органах
державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства
юстиції України від 17.05.2004 N 37/5 ( z0624-04 ),
зареєстрованого в Мін'юсті України 17.05.2004 за N 624/9223.
Передача матеріалів виконавчого провадження до виконавчої групи
здійснюється на підставі Порядку передачі матеріалів виконавчого
провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого
або виконавчої групи, від одного державного виконавця до іншого,
затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17.05.2004
N 38/5 ( z0625-04 ), зареєстрованого в Мін'юсті України 17.05.2004
за N 625/9224. ( Пункт 4.19.2 в редакції Наказу Міністерства
юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) 4.19.3. При задоволенні вимог стягувачів зведеного
виконавчого провадження слід керуватися вимогами статті 44 Закону. Вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються
після повного задоволення вимог стягувачів попередньої черги. У
разі недостатності стягненої суми для повного задоволення усіх
вимог однієї черги ці вимоги задовольняються пропорційно до
належної кожному стягувачеві суми. Вимоги стягувачів щодо виплати
заборгованості із заробітної плати задовольняються в порядку
календарного надходження виконавчих документів. Стягнута з
боржника сума розподіляється між стягувачами згідно з виконавчими
документами, за якими відкрито виконавчі провадження і закінчився
встановлений державним виконавцем строк для добровільного
виконання рішення, на день зарахування стягнутої суми на
депозитний рахунок органу державної виконавчої служби. ( Абзац
другий пункту 4.19.3 в редакції Наказу Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) Державний виконавець складає розрахунки і проводить виплати,
якщо сума стягнених коштів перевищує 5 відсотків належних до
виплати стягувачам сум, але не рідше одного разу на місяць. 4.19.4. Строк проведення виконавчих дій щодо зведеного
виконавчого провадження відраховується з моменту приєднання до
зведеного виконавчого провадження останнього виконавчого
документа. 4.19.5. Після виконання окремого виконавчого документа
виконавче провадження за цим виконавчим документом виводиться із
зведеного виконавчого провадження постановою державного виконавця
(додаток 19) і виноситься постанова про закінчення виконавчого
провадження.
5. Звернення стягнення на майно боржника
5.1. Порядок звернення стягнення на грошові кошти та інше
майно боржника 5.1.1. Звернення стягнення на майно боржника полягає в його
виявленні (шляхом надіслання запитів до органів державної
податкової інспекції, банків, дорожньої автомобільної інспекції,
бюро технічної інвентаризації, нотаріату тощо), описі, арешті,
вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу
звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші
цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в
установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в
цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. 5.1.2. Готівкові кошти, виявлені в боржника, вилучаються, про
що державний виконавець складає акт. Вилучення проводиться за
участю понятих, боржника, його представника (для юридичних осіб),
представника або членів сім'ї боржника (для фізичних осіб). Акт
складається у двох примірниках, перший залишається у виконавчому
провадженні, другий - вручається боржнику під розписку в першому
примірнику. Вилучена готівка в національній валюті не пізніше наступного
робочого дня здається на депозитний рахунок відповідного органу
державної виконавчої служби для покриття витрат на проведення
виконавчих дій та на покриття боргу за виконавчими документами, а
також на повернення авансового внеску, якщо такий мав місце.
Кошти, що залишилися після покриття всіх вимог стягувачів,
повертаються боржникові. Виконавчий збір перераховується на
спеціальний реєстраційний рахунок для обліку інших надходжень
спеціального фонду. Суми коштів, необхідних для покриття витрат на
проведення виконавчих дій, направляються до спеціального
реєстраційного рахунку для обліку інших надходжень спеціального
фонду після винесення постанови про стягнення з боржника
зазначених витрат. ( Абзац другий пункту 5.1.2 із змінами,
внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) Готівка в іноземній валюті у той самий строк здається
державним виконавцем банку або іншій кредитній установі, що мають
право продажу іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку
України, для реалізації її в розмірі, необхідному для покриття
боргу, сплати виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих
дій. При цьому державний виконавець зобов'язує банк здійснити
продаж і зарахувати кошти від продажу на депозитний рахунок
органу державної виконавчої служби протягом семи днів. 5.1.3. За наявності даних про кошти та інші цінності
боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в
банках чи інших кредитних установах, на них накладається арешт,
про що виноситься постанова державного виконавця (додаток 36).
( Абзац перший пункту 5.1.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Мін'юсту N 9/5 ( z0186-02 ) від 20.02.2002 ) У разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх
для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне
боржникові інше майно. Боржник має право вказати ті види майна чи
предмети, на які потрібно звернути стягнення в першу чергу.
Державний виконавець зобов'язаний задовольнити вимоги боржника,
якщо вони не порушують інтересів стягувача й не ускладнюють
виконання рішення. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше
майно боржника визначається державним виконавцем. Звернення
стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на
грошові кошти боржника. { Абзац другий пункту 5.1.3 із змінами,
внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 170/5
( z0322-07 ) від 10.04.2007 } Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів
не вказано певного номера рахунку, з якого мають бути стягнені
грошові кошти, то в разі відсутності в боржника коштів та
цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, державний
виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого
провадження зобов'язаний винести постанову про звернення стягнення
на майно боржника, яку не пізніше трьох днів надсилає сторонам.
{ Пункт 5.1.3 доповнено абзацом третім згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005, із
змінами, внесеними згідно з Наказом Мін'юсту N 170/5 ( z0322-07 )
від 10.04.2007 } Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів
указаний певний номер рахунку, з якого мають бути стягнені грошові
кошти, то в разі відсутності коштів на цьому рахунку державний
виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого
провадження звертається до органу, який видав виконавчий документ,
з клопотанням про заміну способу та порядку виконання рішення
шляхом звернення стягнення на майно боржника або встановлення
іншого способу та порядку виконання рішення. { Пункт 5.1.3
доповнено абзацом четвертим згідно з Наказом Міністерства юстиції
N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005, із змінами, внесеними згідно з
Наказом Міністерства юстиції N 170/5 ( z0322-07 ) від 10.04.2007 } 5.1.4. Стягнення на майно боржника звертається в розмірах і
обсягах, потрібних для виконання за виконавчими документами, з
урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору.
Якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, то стягнення
звертається на його частку, що визначається судом за поданням
державного виконавця. ( Абзац перший пункту 5.1.4 із змінами,
внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) Стягнення може бути звернено на майно боржника, яке належить
йому на праві приватної власності. Якщо в боржника - фізичної особи достатньо коштів та
цінностей для задоволення вимог за виконавчими документами, то
стягнення не може бути звернено на інше майно. 5.1.5. Стягнення за виконавчими документами не може бути
звернено на види майна та предмети, які визначені в Переліку видів
майна громадян, на яке не може бути звернено стягнення за
виконавчими документами (додаток до Закону ( 606-14 ), що належать
боржникові на праві власності чи є його часткою у спільній
власності, необхідні для боржника, членів його сім'ї та осіб, які
перебувають на його утриманні. Державний виконавець зобов'язаний задовольнити вимоги
боржника, якщо вони не порушують інтересів стягувача й не
ускладнюють виконання рішення.
5.2. Порядок звернення стягнення на майно боржника при
обчисленні боргу в гривнях або іноземній валюті { Пункт 5.2 із
змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 170/5
( z0322-07 ) від 10.04.2007 }
5.2.1. У разі відсутності в боржника коштів у гривнях,
достатніх для одночасного задоволення вимог стягувача, державний
виконавець накладає стягнення на кошти боржника в іноземній
валюті. 5.2.2. Якщо кошти боржника в іноземній валюті є на рахунках,
внесках або на зберіганні в банку або іншій кредитній установі,
які мають право продажу іноземної валюти на внутрішньому валютному
ринку України, то державний виконавець зобов'язує їх протягом семи
днів продати іноземну валюту в розмірі, достатньому для погашення
виконавчого збору, витрат на виконання, боргу, та перерахувати
кошти на депозитний рахунок органу. 5.2.3. Якщо такі кошти є в банку або іншій кредитній
установі, які не мають права продажу іноземної валюти на
внутрішньому валютному ринку України, то державний виконавець
зобов'язує їх протягом семи днів перерахувати ці кошти до банку
або іншої кредитної установи, що мають таке право для їх
реалізації. Останні, в свою чергу, зобов'язані протягом семи днів
продати іноземну валюту в розмірі, достатньому для погашення
виконавчого збору, витрат на виконання, боргу та перерахувати
кошти на депозитний рахунок відповідного органу спеціального
реєстраційного рахунку для обліку інших надходжень спеціального
фонду у порядку, встановленому пунктом 5.1.2 цієї Інструкції.
( Абзац перший пункту 5.2.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) Форма зобов'язання встановлюється за погодженням з
Національним банком України. 5.2.4. Розпорядження (додаток 33), за яким відповідно до
статті 51 Закону ( 606-14 ) банк або інша кредитна установа
зобов'язується продати (перерахувати) іноземну валюту,
заповнюється у трьох примірниках з використанням бланків
документів виконавчого провадження, що позначені однією серією та
номером. Перший примірник з позначкою "Примірник 1" надсилається
до банку (кредитної установи), другий примірник з позначкою
"Примірник 2" залишається у виконавчому провадженні, третій
примірник з позначкою "Примірник 3" надсилається боржнику. ( Пункт
5.2 доповнено пунктом 5.2.4 згідно з Наказом Мін'юсту N 28/5
( z0388-01 ) від 04.05.2001, із змінами, внесеними згідно з
Наказом Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) 5.2.5. Звернення стягнення на кошти боржника у гривнях та
інше майно боржника при обчисленні боргу в іноземній валюті
здійснюється в порядку, установленому пунктом 5.2 цієї
Інструкції. ( Інструкцію доповнено пунктом 5.2.5 згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 )
5.3. Звернення стягнення на заставлене майно. 5.3.1. Стягнення на заставлене майно в порядку примусового
виконання допускається за виконавчими документами для задоволення
вимог стягувача - заставодержателя. За постановою державного
виконавця про стягнення виконавчого збору, винесеною у виконавчому
провадженні про звернення стягнення на заставлене майно, стягнення
звертається на вільне від застави майно боржника. При реалізації цієї норми слід мати на увазі, що згідно з
частиною другою статті 1 Закону України "Про заставу" ( 2654-12 )
в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі
невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою
зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна
переважно перед іншими кредиторами. Крім того, право
заставодержателя на звернення стягнення саме на заставлене майно
регулюється статтею 20 Закону України "Про заставу". 5.3.2. У разі, якщо коштів, одержаних від реалізації
заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача -
заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого
звернуто стягнення на заставлене майно, державний виконавець
повертає виконавчий документ стягувачеві на підставі пункту 6
частини першої статті 40 Закону ( 606-14 ). 5.3.3. Для підтвердження своїх вимог заставодержатель надає
державному виконавцю договір застави, кредитний договір або інший
договір, який підтверджує основне зобов'язання, документи, які
підтверджують виконання боржником зобов'язань перед
заставодержателем (платіжне доручення, квитанція тощо про сплату
відповідних сум), розрахунки, які підтверджують вимоги
заставодержателя, та інші документи на підтвердження таких вимог. 5.3.4. Для задоволення вимог стягувачів, які не є
заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може
бути звернено в разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про
стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір
заборгованості боржника заставодержателю. 5.3.5. Про звернення стягнення на заставлене майно для
задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями,
державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше
наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли
йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває у
заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду
з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту. 5.3.6. Реалізація заставленого майна провадиться в порядку,
установленому пунктом 5.12 цієї Інструкції. 5.3.7. З коштів, одержаних від реалізації заставленого майна,
повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на проведення
виконавчих дій, компенсуються витрати державної виконавчої служби
на здійснення виконавчих дій, не покриті авансовим внеском сторін
та інших осіб, після чого вони використовуються для задоволення
вимог заставодержателя. Якщо заставодержатель не є стягувачем у
виконавчому провадженні, кошти йому виплачуються у разі належного
підтвердження права на заставлене майно. Після повного задоволення
вимог заставодержателя залишок коштів використовується для
задоволення вимог інших стягувачів у порядку, визначеному цим
Законом ( 606-14 ). 5.3.8. Спори, які виникають у виконавчому провадженні щодо
звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом. 5.3.9. Відомості про заставу рухомого майна державний
виконавець може отримати в Державному реєстрі обтяжень рухомого
майна, держателем якого є Міністерство юстиції України, а державне
підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції - його
адміністратором згідно з постановою Кабінету Міністрів України від
05.07.2004 N 830 ( 830-2004-п ) "Про затвердження Порядку ведення
Державного реєстру обтяжень рухомого майна". Інформацію щодо заборони відчуження нерухомого майна можна
отримати в Єдиному реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого
майна, держателем якого є Міністерство юстиції України, а державне
підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції - його
адміністратором згідно з наказом Міністерства юстиції України від
09.06.99 N 31/5 (z0364-99 ) "Про внесення змін і доповнень до
нормативно-правових актів Міністерства та про затвердження
Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого
майна", зареєстрованим в Мін'юсті України 10.06.99 за N 364/3657.
( Пункт 5.3 в редакції Наказу Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21.04.2005 )

( Пункт 5.4 виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції
N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 )

5.5. Звернення стягнення на майно боржника, яке знаходиться в
інших осіб 5.5.1. Державний виконавець на письмову пропозицію боржника
або стягувача має право звернути стягнення на майно боржника, що
знаходиться в інших осіб, а також на майно та кошти, належні
боржникові від інших осіб. Зазначені особи на запит державного виконавця зобов'язані
надати у визначений ним строк відомості про належне боржникові
майно, що знаходиться в них, та майно чи кошти, які вони повинні
передати боржникові. Одержавши від названих осіб відомості про наявність майна
боржника, державний виконавець описує це майно в присутності
понятих, вилучає його й реалізує у порядку, передбаченому Законом
( 606-14 ) та цією Інструкцією. Якщо особа, у якої перебуває майно
боржника, перешкоджає державному виконавцеві в його вилученні,
таке майно державний виконавець вилучає у примусовому порядку.
( Абзац третій пункту 5.5.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) Готівкові кошти та майно, що належать боржникові від інших
осіб, державний виконавець вилучає у цих осіб у присутності
понятих на підставі ухвали суду. ( Пункт 5.5.1 доповнено абзацом
четвертим згідно з Наказом Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) На належні боржнику від інших осіб кошти, що знаходяться на
рахунках в установах банків та інших фінансових установах,
стягнення звертається державним виконавцем на підставі ухвали суду
в установленому Законом ( 606-14 ) та цією Інструкцією порядку.
( Пункт 5.5.1 доповнено абзацом п'ятим згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) 5.5.2. За ухилення від виконання розпоряджень державного
виконавця на особу, в якої знаходиться майно боржника, може бути
накладено стягнення відповідно до статті 88 Закону. ( Пункт 5.5.2
із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21.04.2005 )
5.6. Арешт та вилучення майна боржника 5.6.1. Арешт майна полягає у проведенні його опису,
оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби - в
обмеженні права користування майном або його вилученні в боржника
та передачі на зберігання іншим особам. 5.6.2. Арешт на майно боржника може накладатися державним
виконавцем шляхом: ( Абзац перший пункту 5.6.2 в редакції із
змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) винесення постанови про відкриття виконавчого провадження,
якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона
на його відчуження; ( Пункт 5.6.2 доповнено абзацом згідно з
Наказом Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей
боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в
банках або інших фінансових установах; ( Пункт 5.6.2 доповнено
абзацом згідно з Наказом Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 )
від 21.04.2005 ) винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення
заборони на його відчуження; ( Пункт 5.6.2 доповнено абзацом
згідно з Наказом Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від
21.04.2005 ) проведення опису майна боржника і накладення на нього
арешту. ( Пункт 5.6.2 доповнено абзацом згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) Арешт застосовується: для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає
наступній передачі стягувачеві або реалізації; для виконання рішення про конфіскацію майна боржника; при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що
належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб. Державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого
провадження або за постановою про арешт майна боржника та
оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт
у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням
витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання, на
все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі
потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та
оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним
виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють
реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
( Пункт 5.6.2 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства
юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) Копія постанови державного виконавця про арешт коштів чи
майна боржника не пізніше наступного після її винесення дня
надсилається боржнику та відповідно до банків чи інших фінансових
установ або органів, зазначених у частині другій цієї статті.
Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника
може бути оскаржена боржником у начальника відповідного органу
державної виконавчої служби або в суді в 10-денний строк. ( Пункт
5.6.2 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства юстиції
N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) 5.6.3. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються
і передаються для продажу негайно після накладення арешту. 5.6.4. Гроші, у тому числі іноземна валюта, цінні папери,
ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і
металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також
лом і окремі частини таких виробів, виявлені при опису і на які
накладено арешт, підлягають обов'язковому вилученню і негайно
передаються (перераховуються) на зберігання установам
Національного банку України. Арешт на цінні папери накладається за
правилами, передбаченими Порядком накладення арешту на цінні
папери, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22
вересня 1999 року N 1744 ( 1744-99-п ) "Про затвердження Порядку
накладення арешту на цінні папери". 5.6.5. Державний виконавець зобов'язаний подбати про
забезпечення умов реалізації майна боржника, які не обмежують його
законних інтересів. 5.6.6. При проведенні виконавчих дій щодо опису та арешту
майна боржника державний виконавець складає акт опису й арешту
майна (додатки 21, 21-1). Перший примірник акта опису й арешту
майна (додаток 21) складається з використанням бланка документів
виконавчого провадження, для інших примірників (додаток 21-1)
використовуються бланки для копій документів виконавчого
провадження. ( Абзац перший пункту 5.6.6 в редакції Наказу
Мін'юсту N 28/5 ( z0388-01 ) від 04.05.2001 ) В акті опису і арешту повинні бути вказані: час і місце складання акта; назва органу державної виконавчої служби, в якому працює
державний виконавець, а також прізвище, ім'я та по батькові
державного виконавця та осіб, що були присутні при складанні акта
із зазначенням їх процесуального стану; назва органу чи посадової особи, якими виданий виконавчий
документ, що підлягає виконанню, його резолютивна частина; назва стягувача та боржника; назва кожного внесеного в акт предмета і його відмінні ознаки
(вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби,
виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо); якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів,
каменів, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням
усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт,
прошиваються, підписуються державним виконавцем, учасниками акта
опису й опечатуються печаткою відповідного органу державної
виконавчої служби; оцінка кожного внесеного в акт предмета і загальна вартість
усього майна; якщо проводилось опечатування предмета - які предмети,
приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток
та спосіб опечатування; строк, після закінчення якого майно може бути передане для
реалізації; назва особи, якій передане майно на зберігання, а якщо майно
передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні
дані, її адреса; відмітка про роз'яснення зберігачеві майна обов'язків із
збереження майна, попередження про кримінальну та матеріальну
відповідальність за його розтрату, відчуження, утаювання або
підміну; зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були
присутні при опису і розпорядження за ним державного виконавця. Якщо державний виконавець установив зберігачеві обмеження
права користуватися майном, то про це також указується в акті
опису і арешту майна із зазначенням виду, обсягів і строку
обмеження. При потребі, одночасно з арештом майна в акті повинні бути
перелічені предмети, які залишені боржнику, із зазначенням їх
вартості, як окремо кожного, так і загальної кількості, а також
перелічено інше майно, у тому числі те, яке перебуває у спільній
власності боржника з іншими особами і на яке не було накладено
арешт. Акт опису й арешту майна підписується державним виконавцем,
понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, іншими
особами, які були присутні при накладенні арешту на майно. У разі
відмови від підпису сторін чи інших осіб, що були присутні при
виконанні, про це робиться відмітка в акті. Акт опису і арешту
майна складається в двох примірниках. Перший залишається в
провадженні державного виконавця, а другий - видається боржнику
під розписку на першому примірнику, що залишається у державного
виконавця. Якщо описане майно передано на зберігання не боржникові, а
іншій особі, то акт опису й арешту майна складається в трьох
примірниках. Перший залишається в провадженні державного
виконавця, а інші вручаються зберігачеві майна та боржнику під
розписку (на першому примірнику). При конфіскації майна або при виконанні рішення про передачу
майна державі акт опису складається в трьох примірниках. Перший
залишається в провадженні державного виконавця, два інші
вручаються під розписку (на першому примірнику) боржнику,
представнику державних податкових органів (якщо він був присутній)
або надсилаються їм. У разі виконання рішень, передбачених статтею 156 Цивільного
процесуального кодексу України ( 1618-15 ) та статтею 67
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 )
складається акт у трьох примірниках, один з яких разом з
виконавчим документом надсилається до суду, перший залишається у
виконавчому провадженні, а інший вручається зберігачеві майна або
боржнику під розписку (на першому примірнику). У цьому разі
виконавче провадження підлягає закінченню. У разі потреби опису великої кількості майна
використовуються додатки до акта опису й арешту майна (додатки
21-2, 21-3), про що робиться відмітка в акті опису й арешту майна.
Перший примірник додатка до акта опису й арешту майна (додаток
21-2) складається з використанням бланка документів виконавчого
провадження, інші примірники (додаток 21-3) - з використанням
бланків для копій документів виконавчого провадження. При
використанні додатка до акта опису й арешту майна у розділі
"Описано і накладено арешт на таке майно" акта робиться відмітка
із зазначенням серії та номера додатка. ( Пункт 5.6.6 доповнено
абзацом згідно з Наказом Мін'юсту N 28/5 ( z0388-01 ) від
04.05.2001 ) На першому примірнику акта опису й арешту майна/додатка до
акта опису й арешту майна зазначаються серії та номери бланків для
копій документів виконавчого провадження, що були використані для
складання копій цього акта/додатка. На копіях акта опису й арешту
майна/додатка до акта опису й арешту майна зазначаються серія та
номер першого примірника акта/додатка. ( Пункт 5.6.6 доповнено
абзацом згідно з Наказом Мін'юсту N 28/5 ( z0388-01 ) від
04.05.2001 ) 5.6.7. При проведенні опису майна державний виконавець
оголошує боржнику про заборону розпоряджатися описаним майном
(здійснювати його відчуження), а в разі потреби - про обмеження
права користуватися описаним майном. Види, обсяги і строк
обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному
конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його
значення для власника чи володільця, потреби користуватися та
інших обставин. Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його
відчуження державним виконавцем виноситься постанова про арешт
майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (додатки
26, 26-1). Перший примірник постанови про арешт майна боржника та
оголошення заборони на його відчуження (додаток 26) складається з
використанням бланків документів виконавчого провадження, для
інших примірників (додаток 26-1) використовуються бланки для копій
документів виконавчого провадження. На першому примірнику
постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його
відчуження зазначаються серії та номери бланків для копій
документів виконавчого провадження, що були використані для
складання копій цієї постанови. На копіях постанови про арешт
майна боржника та оголошення заборони на його відчуження
зазначаються серія та номер першого примірника постанови.
( Пункт 5.6.7 доповнено абзацом згідно з Наказом Мін'юсту N 28/5
( z0388-01 ) від 04.05.2001 ) 5.6.8. Про накладення арешту на нерухоме майно державний
виконавець не пізніше наступного дня надсилає повідомлення
нотаріальному органу за місцезнаходженням нерухомого майна. Про
накладення арешту на нерухоме майно, яке заставлено третім особам,
останні також повідомляються державним виконавцем. Про накладення
арешту на майно, яке підлягає реєстрації (наприклад,
автотранспортні засоби тощо), державний виконавець повідомляє
відповідні органи, які здійснюють таку реєстрацію. 5.6.9. Відсутність боржника не може бути перешкодою для
проведення опису майна. У таких випадках опис майна громадян
здійснюється в присутності його представника, одного з повнолітніх
членів сім'ї боржника, а за їх відсутності - за участю
представника житлово-експлуатаційної організації або представника
органів державної влади та місцевого самоврядування (при цьому
державний виконавець зобов'язаний не пізніше наступного дня
направити копію акта опису й арешту майна боржнику). Опис майна
боржника - юридичної особи здійснюється у присутності представника
боржника. При наявності рішення суду державний виконавець вправі
примусово проникнути до житла чи іншого володіння боржника -
фізичної особи або іншої особи, у якої перебуває майно боржника чи
майно та кошти, належні боржникові від інших осіб. ( Пункт 5.6.9
доповнено абзацом другим згідно з Наказом Міністерства юстиції
N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) Якщо провести опис майна боржника - юридичної особи за участю
його представника неможливо, то державний виконавець може описати
майно без його участі. Після проведення такого опису державний
виконавець зобов'язаний не пізніше наступного дня направити копію
акта опису й арешту майна боржникові. 5.6.10. Порушення заборони державного виконавця
розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт,
тягне за собою відповідальність зберігача майна, передбачену
законом. ( Пункт 5.6.10 в редакції Наказу Міністерства юстиції
N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) 5.6.11. Державний виконавець роз'яснює сторонам та
зацікавленим особам, які вважають, що майно, на яке накладено
арешт, належить їм, що вони мають право оскаржити дії державного
виконавця, а також звернутися до суду з позовом про визнання права
на майно і про звільнення майна з-під арешту. 5.6.12. Вилучення арештованого майна з передачею його для
реалізації провадиться у строк, установлений державним виконавцем,
але не раніше ніж через п'ять днів після накладення арешту.
( Інструкцію доповнено пунктом 5.6.12 згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 )
5.7. Оцінка майна боржника 5.7.1. Державний виконавець проводить оцінку майна боржника,
якщо вартість майна не перевищує сто неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян, за ринковими цінами, які діють на день
проведення оцінки, крім випадків, коли оцінка провадиться за
врегульованими цінами, а також у разі оцінки нерухомого майна,
транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден.
( Абзац перший пункту 5.7.1 в редакції Наказу Міністерства юстиції
N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) Державне регулювання цін і тарифів передбачено Законом
України "Про ціни і ціноутворення" ( 507-12 ). Зокрема, статтею 9
цього Закону передбачено, що державні фіксовані та регульовані
ціни і тарифи встановлюються державними органами України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року
N 1548 ( 1548-96-п ) "Про встановлення повноважень органів
виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо
регулювання цін (тарифів)" затверджено повноваження центральних
органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки
Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних
адміністрацій, виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін
і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг. Крім того,
згідно зі статтею 8 Закону України "Про ціни і ціноутворення"
Кабінетом Міністрів України можуть уводитися методи державного
регулювання цін і тарифів. 5.7.2. Якщо оцінити окремі предмети складно або якщо боржник
чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника
на реалізацію за оцінкою, проведеною державним виконавцем,
останній запрошує експерта (спеціаліста) для визначення вартості
майна. Витрати на призначення експерта несе сторона, яка оспорює
оцінку майна, проведену державним виконавцем. ( Пункт 5.7.2 в
редакції Наказу Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від
21.04.2005 ) 5.7.3. Для проведення оцінки нерухомого майна, транспортних
засобів, повітряних, морських, річкових суден та майна, вартість
якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,
державний виконавець залучає оцінювача, який здійснює свою
діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна,
майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"
( 2658-14 ). ( Пункт 5.7.3 в редакції Наказу Міністерства юстиції
N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) 5.7.4. Державний виконавець про оцінку арештованого майна
повідомляє сторони, які мають право оскаржити оцінку майна до суду
в 10-денний строк з дня отримання повідомлення. ( Інструкцію
доповнено пунктом 5.7.4 згідно з Наказом Міністерства юстиції
N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 )

5.8. Зберігання майна, на яке накладено арешт 5.8.1. Майно, на яке накладено арешт, за винятком майна,
зазначеного в пункті 5.6.4 цієї Інструкції, передається на
зберігання боржникові або іншим особам, призначеним державним
виконавцем (далі - зберігач), під розписку в акті опису і арешту
майна. Копія акта опису і арешту майна видається боржникові та
стягувачу, а у випадках, коли обов'язок зберігання майна покладено
на іншу особу, - також зберігачеві. ( Пункт 5.8.1 із змінами,
внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) 5.8.2. Зберігач, якщо ним призначено не боржника або члена
його сім'ї, має право на одержання за зберігання майна винагороду
або прибуток від зберігання майна, розмір яких установлюється за
угодою зберігача з державним виконавцем, укладеною відповідно до
вимог глави 66 Цивільного кодексу України ( 435-15 ). ( Пункт
5.8.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції
N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) 5.8.3. Порядок і умови зберігання арештованого майна,
зазначеного в пункті 5.6.4 цієї Інструкції, визначаються
Національним банком України за погодженням з Міністерством
фінансів України, а щодо іншого майна - Міністерством юстиції
України. ( Пункт 5.8.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) 5.8.4. У разі відмови боржника або членів його сім'ї чи
представника боржника - юридичної особи прийняти майно на
зберігання, відсутності їх при проведенні опису майна, а також за
наявності обставин, що не дають змогу передати вказаним особам
майно на зберігання, державний виконавець призначає зберігачем
описаного майна іншу особу. 5.8.5. Особа, якій передано на зберігання описане майно, може
ним користуватися. При потребі державний виконавець може опечатати
предмети, включені до акта опису й арешту майна, що передається на
зберігання, та заборонити або обмежити право користування майном,
якщо особливості цього майна в разі користування можуть призвести
до його знищення або зменшення цінності. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним
виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням
властивостей майна, його значення для власника чи зберігача,
потреби використання та інших обставин. Користування предметами
одягу та предметами індивідуального вжитку забороняється. 5.8.6. Розмір винагороди зберігачу встановлюється державним
виконавцем за згодою зберігача, але не більше 5 відсотків вартості
переданого на зберігання майна за 1 місяць. Розмір винагороди за
зберігання тварин збільшується на 50 відсотків установленої плати
за зберігання майна. Зберігачу відшкодовуються витрати, необхідні
для збереження майна, якщо такі витрати були. Зберігачі майна, які
є працівниками боржника - юридичної особи виконують обов'язки із
збереження довірених їм цінностей в порядку виконання службових
обов'язків (коменданти, комірники тощо), не користуються правом на
отримання винагороди за зберігання описаного майна. 5.8.7. Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися
або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою
відповідальність зберігача майна, передбачену Законом ( 606-14 ). Державний виконавець, виявивши розтрату, відчуження,
утаювання чи підміну переданого на збереження майна, складає про
це акт і звертається з поданням до суду чи в органи прокуратури за
місцем виконання рішення для вирішення питання про притягнення
зберігача описаного майна до відповідальності.
{ Пункт 5.8.8 виключено на підставі Наказу Міністерства
юстиції N 1507/5 ( z0839-08 ) від 05.09.2008 }
5.9. Передача стягувачеві предметів, зазначених у виконавчому
документі 5.9.1. У разі присудження стягувачеві предметів, зазначених у
виконавчому документі, державний виконавець вилучає ці предмети в
боржника і передає їх стягувачеві, про що складає відповідний акт
(додаток 21). У разі знищення речі, що мала бути передана
стягувачеві в натурі, державний виконавець складає акт про
неможливість виконання, який є підставою для закриття виконавчого
провадження. 5.9.2. Отримавши виконавчий документ про присудження
стягувачеві предметів, державний виконавець у встановлений строк
виносить постанову про відкриття виконавчого провадження (додаток
7) і встановлює боржнику строк для добровільного виконання
рішення. Одночасно в постанові вказуються час та місце примусового
виконання рішення про передачу стягувачеві присуджених предметів,
якщо рішення не буде виконано добровільно, а також попередження
стягувачеві про повернення йому виконавчого документа, якщо він
протягом двох разів не з'явиться на виконання без поважних причин. 5.9.3. Якщо боржник не виконав рішення добровільно, то
державний виконавець вилучає у нього в присутності понятих
предмети, зазначені у виконавчому документі, і передає їх
стягувачеві, про що складає акт вилучення у боржника предметів,
зазначених у рішенні суду, та передачі їх стягувачу (додатки 29,
29-1) у трьох примірниках. Перший примірник залишається у
виконавчому провадженні, інші вручаються стягувачеві та боржникові
під розписку на першому примірнику. У разі потреби опису великої кількості предметів заповнюється
додаток до акта вилучення у боржника предметів, зазначених у
рішенні суду, та передачі їх стягувачу (додатки 29-2, 29-3). При
використанні додатка до акта вилучення у боржника предметів,
зазначених у рішенні суду, та передачі їх стягувачу в розділі
"Описане та арештовано майно згідно з переліком" акта робиться
відмітка із зазначенням серії та номера додатка. Перший примірник акта вилучення у боржника предметів,
зазначених у рішенні суду, та передачі їх стягувачу та перший
примірник додатка до акта вилучення у боржника предметів,
зазначених у рішенні суду, та передачі їх стягувачу (додатки 29,
29-2) складаються з використанням бланків документів виконавчого
провадження, інші примірники (додатки 29-1, 29-3) - з
використанням бланків для копій документів виконавчого
провадження. На першому примірнику акта вилучення у боржника предметів,
зазначених у рішенні суду, та передачі їх стягувачу/додатка до
акта вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду, та
передачі їх стягувачу зазначаються серії та номери бланків для
копій документів виконавчого провадження, що були використані для
складання копій цього акта/додатка. На копіях акта вилучення у
боржника предметів, зазначених у рішенні суду, та передачі їх
стягувачу/додатка до акта вилучення у боржника предметів,
зазначених у рішенні суду, та передачі їх стягувачу зазначаються
серія та номер першого примірника акта/додатка. ( Пункт 5.9.3 в редакції Наказу Мін'юсту N 28/5 ( z0388-01 ) від
04.05.2001 )
5.9.4. Якщо стягувач удруге не з'явиться на місце виконання
без поважних причин у встановлений державним виконавцем час, то
державний виконавець складає акт про неявку стягувача на місце
виконання (додаток 5) і виносить постанову про повернення
виконавчого документа стягувачеві. 5.9.5. У разі письмової відмови стягувача від одержання
предметів, вилучених у боржника при виконанні рішення про передачу
їх стягувачеві, державний виконавець повертає зазначені предмети
боржникові під розписку і виносить постанову про закінчення
виконавчого провадження. При цьому внесений стягувачем авансовий
внесок поверненню не підлягає. ( Пункт 5.9.5 із змінами, внесеними
згідно з Наказом Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від
21.04.2005 ) 5.9.6. Якщо боржник перешкоджає виконанню рішення про
передачу стягувачеві присуджених предметів, то державний
виконавець вирішує питання про притягнення його до
відповідальності, встановленої чинним законодавством.
5.10. Звернення стягнення на будинок, квартиру, приміщення,
земельну ділянку 5.10.1. Звернення стягнення на будинок, квартиру, інше
приміщення, земельну ділянку, що є нерухомим майном, провадиться у
разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.
При цьому в першу чергу провадиться звернення стягнення на окрему
від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать
боржникові. Такими земельними ділянками можуть бути земельні ділянки, на
які видані державні акти на право приватної власності і межі яких
установлені в натурі (на місцевості), як це передбачено статтею
125 Земельного кодексу України ( 2768-14 ). ( Абзац другий пункту
5.10.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції
N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 )
( Абзац третій пункту 5.10.1 виключено на підставі Наказу
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 )
( Абзац четвертий пункту 5.10.1 виключено на підставі Наказу
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 )
( Абзац п'ятий пункту 5.10.1 виключено на підставі Наказу
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 )
( Абзац шостий пункту 5.10.1 виключено на підставі Наказу
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 )
( Абзац сьомий пункту 5.10.1 виключено на підставі Наказу
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 )
( Абзац восьмий пункту 5.10.1 виключено на підставі Наказу
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 )
5.10.2. В останню чергу звертається стягнення на житловий
будинок чи квартиру. Разом з житловим будинком стягнення звертається також на
прилеглу земельну ділянку, що належить боржникові. Такими
земельними ділянками є земельні ділянки, зазначені в статті 40
Земельного кодексу України. ( Абзац другий пункту 5.10.2 із
змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) 5.10.3. У разі звернення стягнення на будинок, квартиру,
приміщення, земельну ділянку державний виконавець звертається з
запитом до відповідних місцевих органів виконавчої влади та
органів місцевого самоврядування про належність зазначеного майна
боржникові на праві власності та про його вартість, а також до
нотаріального органу, чи не знаходиться це майно під арештом,
забороною. Одержавши документальне підтвердження належності боржникові
на праві власності будинку чи іншого нерухомого майна, державний
виконавець накладає на них арешт шляхом опису й оцінки за їх
вартістю на момент арешту та надсилає повідомлення про накладення
арешту нотаріальному органу за місцезнаходженням майна. Про
накладення арешту на будинок чи інше нерухоме майно, заставлене
третім особам, державний виконавець невідкладно повідомляє цих
осіб. 5.10.4. Реалізація належних боржникові будинку, квартири та
іншого нерухомого майна проводиться відповідно до закону шляхом
продажу з прилюдних торгів. ( Інструкцію доповнено пунктом 5.10.4
згідно з Наказом Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від
21.04.2005 )
5.11. Підготовка державним виконавцем та проведення прилюдних
торгів з реалізації нерухомого майна Прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і
проводять спеціалізовані організації, що мають право здійснювати
операції з нерухомістю і визначені на тендерній (конкурсній)
основі, і з якими укладено відповідний договір державною
виконавчою службою. Спеціалізована організація проводить прилюдні торги за
заявкою державного виконавця. Заявка на реалізацію арештованого майна повинна містити такі
дані: повне найменування органу державної виконавчої служби; дату постанови про відкриття виконавчого провадження; повне найменування боржника та стягувача, їх адреси,
ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності (за його
наявності) - для юридичних осіб, індивідуальний ідентифікаційний
номер (за його наявності) - для фізичних осіб - платників
податків; номер та дату акта опису й арешту майна; найменування майна, його кількість; початкову вартість майна, що виставляється на торги, за
експертною оцінкою; банківські реквізити органу державної виконавчої служби; перелік документів, що додаються до заявки; підпис начальника органу державної виконавчої служби. До заявки додаються: копія виконавчого документа; копія акта опису й арешту майна; документи, що характеризують об'єкт нерухомості (копія
технічного паспорта на житловий будинок, квартиру тощо), у
відповідності до Інструкції про порядок проведення технічної
інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом
Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики
України від 24.05.2001 N 127 ( z0582-01 ), зареєстрованим у
Мін'юсті України 10.07.2001 за N 582/5773 ; копії документів, що підтверджують право власності або інше
речове право на нерухоме майно, визначених статтею 19 Закону
України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та
їх обмежень" ( 1952-15 ) та пунктом 62 Інструкції про порядок
вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої
наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 N 20/5
( z0283-04 ), зареєстрованим у Мін'юсті України 03.03.2004 за
N 283/8882, зокрема: державний акт про право власності на земельну
ділянку; нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу,
довічного утримання, дарування, міни земельної ділянки або іншого
нерухомого майна; договір про приватизацію майна державних
підприємств; нотаріально посвідчений договір про поділ,
перерозподіл, об'єднання нерухомого майна; свідоцтво про право на
спадщину; свідоцтво про право власності на частку в спільному
майні подружжя; свідоцтво про придбання нерухомого майна з
прилюдних торгів; свідоцтво про право власності на будівлю
(частину будівлі), споруду; рішення суду про право власності на
об'єкт незавершеного будівництва; акти приймання нерухомого майна
до експлуатації; договори про іпотеку, оренду строком більше
одного року, інші визначені законом документи щодо речових прав на
нерухоме майно; рішення суду стосовно речових прав на нерухоме
майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили; інші акти
органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їх
посадових осіб, прийняті у межах повноважень, визначених законом; у разі продажу об'єкта незавершеного будівництва - копія
рішення про відведення земельної ділянки; документ, що підтверджує вартість майна (експертний висновок,
акт оцінки майна); у разі продажу майна державних підприємств та господарських
товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не
менше 25 відсотків, - довідка про розмір частки державної
власності в статутному фонді підприємства-боржника та копія
повідомлення Фонду державного майна України про накладення арешту
на майно такого боржника. Прилюдні торги мають бути проведені спеціалізованою
організацією у двомісячний строк з дня одержання заявки державного
виконавця на їх проведення. Акт про проведення прилюдних торгів затверджується
начальником відповідного органу державної виконавчої служби і є
підставою для видачі відповідним органом свідоцтва про право
власності. Це свідоцтво є підставою для видачі відповідним органом акта
про право власності на земельну ділянку в порядку, передбаченому
законодавством. ( Пункт 5.11 в редакції Наказу Мін'юсту N 141/5 ( z1602-04 ) від
20.12.2004 )
5.12. Реалізація арештованого майна 5.12.1. Реалізація арештованого майна, за винятком майна,
вилученого за законом з обігу та зазначеного в пункті 5.1.2 цієї
Інструкції, здійснюється спеціалізованими організаціями, які
залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі
договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими
організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.
( Пункт 5.12.1 в редакції Наказу Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) 5.12.2. Продаж майна боржника, за винятком нерухомого майна,
здійснюють спеціалізовані організації. Такими спеціалізованими
організаціями є суб'єкти господарювання, визначені на тендерній
(конкурсній) основі, які здійснюють реалізацію майна шляхом
проведення аукціонів. ( Абзац перший пункту 5.12.2 із змінами,
внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції N 10/5
( z0111-03 ) від 11.02.2003, N 42/5 ( z0354-03 ) від 08.05.2003,
N 115/5 ( z0866-03 ) від 22.09.2003 ) Порядок реалізації арештованого майна затверджено наказом
Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року N 42/5
( z0480-99 ), зареєстровано в Міністерстві юстиції України
19 липня 1999 року за N 480/3773, із змінами і доповненнями.
( Абзац другий пункту 5.12.2 із змінами, внесеними згідно з
Наказом Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) Якщо передане торговельним організаціям майно не буде продане
протягом двох місяців, то воно підлягає переоцінці у термін не
більше 10 днів. Державний виконавець переоцінює майно за участю
представника торговельної організації у присутності стягувача і
боржника чи їх представників та в строк не більше 5 днів передає
акт переоцінки майна торговельній організації. Неявка стягувача
або боржника не є підставою для припинення дії державного
виконавця з переоцінки майна. Якщо в місячний строк після
переоцінки майно не буде продано торговельною організацією, то
державний виконавець повідомляє про це стягувача і пропонує йому
визначитися щодо залишення за собою непроданого майна. ( Абзац
третій пункту 5.12.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Мін'юсту N 9/5 ( z0186-02 ) від 20.02.2002 ) 5.12.3. Продаж нерухомого майна здійснюється шляхом
проведення торгів спеціалізованими організаціями, які мають право
здійснювати операції з нерухомістю в порядку, передбаченому
законодавством України і визначеними на тендерній (конкурсній)
основі. ( Пункт 5.12.3 в редакції Наказу Мін'юсту N 91/5
( z0838-02 ) від 21.10.2002, із змінами, внесеними згідно з
Наказами Міністерства юстиції N 10/5 ( z0111-03 ) від 11.02.2003,
N 42/5 ( z0354-03 ) від 08.05.2003 ) 5.12.4. Міністерство юстиції України із спеціалізованими
організаціями, зазначеними в пунктах 5.12.2, 5.12.3, укладає
генеральні договори про реалізацію арештованого майна, на яке
звернено стягнення державними виконавцями при примусовому
виконанні рішень. ( Інструкцію доповнено пунктом 5.12.4 згідно з
Наказом Міністерства юстиції N 42/5 ( z0354-03 ) від 08.05.2003,
із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції
N 121/5 ( z1340-04 ) від 20.10.2004 ) 5.12.5. Передача арештованого майна на реалізацію
спеціалізованим організаціям здійснюється на конкурсній основі
після його вилучення у боржника та проведення його оцінки. Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації
провадиться у строк, установлений державним виконавцем, але не
раніше ніж через 5 днів після накладення арешту. У разі накладення арешту державним виконавцем при винесенні
постанови про відкриття виконавчого провадження майно передається
на реалізацію не раніше ніж через 10 днів, тобто після закінчення
строку для оскарження вказаної постанови. Продукти та інші речі, що швидко псуються, передаються на
реалізацію негайно після накладення на них арешту. Оцінка такого
майна проводиться у строк не більше трьох днів з моменту
призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта
господарювання. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з моменту
отримання звіту про оцінку майна доводить її до відома сторін
виконавчого провадження. Боржник вважається таким, що ознайомлений
з результатами проведеної оцінки арештованого майна, якщо йому
надіслано повідомлення про таку оцінку рекомендованою
кореспонденцією за адресою, зазначеною у виконавчому документі,
або іншим фактичним місцем проживання чи перебування боржника,
встановленим державним виконавцем, або письмовою заявою сторін
виконавчого провадження, або шляхом надання йому копії звіту про
оцінку майна під розпис. У разі відмови боржника від прийняття
копії звіту про оцінку майна державний виконавець складає про це
акт у присутності понятих, після чого боржник вважається таким, що
ознайомлений з оцінкою майна. Державний виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів
після закінчення строку оскарження оцінки та у разі відсутності
повідомлення про оскарження такої оцінки готує для проведення
реалізації майна документи, передбачені абзацами чотирнадцятим -
дев'ятнадцятим пункту 5.11 цієї Інструкції, а також: копію постанови про відкриття виконавчого провадження, а в
разі наявності зведеного виконавчого провадження - копію постанови
про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче
провадження та копію облікової картки; копію постанови про арешт майна боржника та оголошення
заборони на його відчуження; копію розширеного витягу з Державного реєстру обтяжень
рухомого майна або Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів
нерухомого майна; копії правовстановлюючих документів, що підтверджують право
власності на нерухоме майно, або копію витягу з Реєстру прав
власності на нерухоме майно, а в разі реалізації транспортного
засобу - копії документів про реєстрацію такого транспортного
засобу; копію витягу з державного земельного кадастру щодо реєстрації
права власності на землю, права користування землею та договорів
про оренду землі; копії документів, що підтверджують доведення оцінки майна до
відома сторін виконавчого провадження (копія повідомлення, акт
державного виконавця тощо), та довідку про відсутність надходження
повідомлення про оскарження оцінки; копію звіту про оцінку майна (його окремих сторінок, де
зазначено вид майна, що оцінюється, та його вартість, у разі, якщо
звіт великий за обсягом); якщо звертається стягнення на предмет застави або іпотеки,
також копію договору застави або іпотеки; довідку про черговість звернення стягнення на майно боржника
та відсутність у боржника майна попередньої черги; розрахунок заборгованості у випадках, передбачених цією
Інструкцією. Підготовлений пакет документів державний виконавець разом із
заявкою, визначеною пунктом 5.11 цієї Інструкції, передає особисто
або через спеціально уповноважену особу відділу державної
виконавчої служби територіального управління юстиції до
відповідного відділу державної виконавчої служби регіонального
управління юстиції для здійснення заходів щодо передачі майна на
реалізацію та організації конкурсу. Відповідальність за
правильність та повноту підготовлених документів покладається на
начальника відділу державної виконавчої служби територіального
управління юстиції. { Абзац сьомий пункту 5.12.5 в редакції Наказу
Міністерство юстиції N 1709/5 ( z0996-08 ) від 08.10.2008 }
{ Абзац восьмий пункту 5.12.5 виключено на підставі Наказу
Міністерство юстиції N 1709/5 ( z0996-08 ) від 08.10.2008 }

{ Абзац дев'ятий пункту 5.12.5 виключено на підставі Наказу
Міністерство юстиції N 1709/5 ( z0996-08 ) від 08.10.2008 }

{ Абзац десятий пункту 5.12.5 виключено на підставі Наказу
Міністерство юстиції N 1709/5 ( z0996-08 ) від 08.10.2008 }
{ Абзац одинадцятий пункту 5.12.5 виключено на підставі
Наказу Міністерство юстиції N 1709/5 ( z0996-08 ) від 08.10.2008 }
{ Абзац дванадцятий пункту 5.12.5 виключено на підставі
Наказу Міністерство юстиції N 1709/5 ( z0996-08 ) від 08.10.2008 }
{ Абзац тринадцятий пункту 5.12.5 виключено на підставі
Наказу Міністерство юстиції N 1709/5 ( z0996-08 ) від 08.10.2008 }
{ Інструкцію доповнено пунктом 5.12.5 згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 42/5 ( z0354-03 ) від 08.05.2003, в
редакції Наказу Мін'юсту N 137/5 ( z1037-03 ) від 11.11.2003, із
змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції N 47/5
( z0751-04 ) від 21.06.2004, N 118/5 ( z1313-04 ) від 14.10.2004,
N 2/5 ( z0020-05 ) від 11.01.2005, N 40/5 ( z0427-05 ) від
21.04.2005, в редакції Наказу Міністерства юстиції N 1507/5
( z0839-08 ) від 05.09.2008 }
5.12.6. Відділ державної виконавчої служби регіонального
управління юстиції після отримання документів щодо передачі майна
на реалізацію у термін до п'яти днів перевіряє ці документи на
відповідність вимогам чинного законодавства та у разі виявлення
порушень надає доручення щодо їх усунення у строк до п'яти робочих
днів та забезпечує контроль за виконанням цього доручення. У разі
встановлення відповідності документів вимогам чинного
законодавства чи після приведення їх у відповідність із вимогами
чинного законодавства відділ державної виконавчої служби
регіонального управління юстиції у строк до п'яти робочих днів
повідомляє спеціалізовані торговельні організації, з якими
укладено договори відповідно до пункту 5.12.4 цієї Інструкції, про
наявність арештованого майна, його місцезнаходження (місце
зберігання), оцінку, за якою воно виставляється на продаж, при
необхідності (за попереднім погодженням з державним виконавцем)
установлює дату огляду арештованого майна, а також повідомляє дату
проведення конкурсу з передачі на реалізацію цього майна. { Абзац
перший пункту 5.12.6 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 1709/5 ( z0996-08 ) від 08.10.2008; в
редакції Наказу Міністерства юстиції N 2166/5 ( z1118-09 ) від
17.11.2009 } Повідомлення передається конкурсною комісією представнику
організації під час чергового конкурсу, про що робиться запис у
протоколі засідання конкурсної комісії, або надсилається
рекомендованою кореспонденцією до відповідних регіональних філій
спеціалізованих організацій. Дата огляду арештованого майна призначається державним
виконавцем з розрахунку не раніше ніж через три дні з дня
отримання спеціалізованою організацією повідомлення про наявність
арештованого майна. Представники спеціалізованих організацій з метою огляду
арештованого майна у визначений час прибувають до органу державної
виконавчої служби, державним виконавцем якого вилучено майно.
Неявка одного із представників спеціалізованих організацій для
проведення огляду арештованого майна не перешкоджає його огляду.
Наступний огляд арештованого майна не проводиться. Перед здійсненням виїзду з метою огляду арештованого майна
державний виконавець перевіряє повноваження представників
спеціалізованих організацій. Щотижня у визначені день та час відділом державної виконавчої
служби регіонального управління юстиції проводиться конкурс між
спеціалізованими організаціями, з якими укладено договори
відповідно до пункту 5.12.4 цієї Інструкції, стосовно передачі на
реалізацію арештованого державними виконавцями майна, про що
обов'язково, не пізніше ніж за один день до проведення,
інформуються вказані спеціалізовані організації. Для організації та проведення конкурсу директор Департаменту
державної виконавчої служби, начальник відділу державної
виконавчої служби регіонального управління юстиції затверджують
комісію з числа працівників відповідного органу державної
виконавчої служби. Секретарем комісії призначається один з членів
комісії. Представники спеціалізованих організацій перед початком
засідання надають конкурсній комісії копії укладених договорів на
реалізацію майна, переданого цим організаціям під час попередніх
засідань комісії, строк підписання яких сплив до дня проведення
цього засідання. Ненадання такої копії є підставою для недопущення
організації до участі у конкурсі. Неявка організації на засідання
конкурсної комісії не є підставою для непроведення конкурсу.
{ Абзац восьмий пункту 5.12.6 із змінами, внесеними згідно з
Наказом Міністерства юстиції N 2166/5 ( z1118-09 ) від
17.11.2009 } Під час засідання конкурсної комісії після оголошення
інформації про арештоване майно конкурсна комісія перевіряє, чи
всіма спеціалізованими організаціями отримано повідомлення про
майно, що буде передано на реалізацію. У разі, якщо одна з
організацій не отримала повідомлення, її представнику вручається
таке повідомлення, а конкурс з передачі цього майна на реалізацію
переноситься на наступне засідання конкурсної комісії. У разі
підтвердження отримання повідомлень всіма спеціалізованими
організаціями спеціалізовані організації, які виявили бажання
взяти участь у конкурсі, безпосередньо голові конкурсної комісії
подають пропозиції щодо реалізації арештованого майна в
опечатаному конверті. Якщо на реалізацію передається майно, що є предметом іпотеки,
конкурс про передачу на реалізацію такого майна не проводиться.
Під час засідання конкурсної комісії лише оголошується, якій зі
спеціалізованих організацій іпотекодержатель передає майно на
реалізацію. У пропозиціях зазначаються: розмір винагороди за надані послуги з реалізації арештованого
майна; інформація щодо можливостей спеціалізованої організації із
забезпечення належної реалізації арештованого майна та виконання
взятих зобов'язань; у разі необхідності наявність ліцензій на здійснення певних
видів господарської діяльності чи дозволів відповідно до вимог
чинного законодавства. { Абзац одинадцятий пункту 5.12.6 в редакції Наказу Міністерства
юстиції N 2166/5 ( z1118-09 ) від 17.11.2009 }
Засідання комісії є відкритим. За результатами розкриття
конвертів з конкурсними пропозиціями комісія шляхом голосування
визначає переможця, який здійснюватиме реалізацію арештованого
майна. При визначенні переможця комісією оцінюються та беруться до
уваги: розмір винагороди за надані послуги з реалізації майна;
надання спеціалізованою організацією технічної допомоги державному
виконавцю під час опису та вилучення майна у боржника, про що є
відповідне підтвердження в акті опису й арешту майна; зберігання
майна спеціалізованою організацією; наявність відповідної ліцензії
на здійснення певних видів господарської діяльності чи дозволу.
Якщо спеціалізованими організаціями запропоновано однакові умови
або всі спеціалізовані організації відмовилися від прийняття на
реалізацію запропонованого арештованого майна, воно за рішенням
конкурсної комісії передається на реалізацію спеціалізованій
організації за алфавітом у порядку черговості. { Абзац тринадцятий
пункту 5.12.6 в редакції Наказу Міністерства юстиції N 2166/5
( z1118-09 ) від 17.11.2009 } Рішення про визначення переможця приймається простою
більшістю голосів у присутності не менш як двох третин членів
конкурсної комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є
голос голови комісії. Після закінчення засідання комісії складається протокол про
результати проведення конкурсу, у якому зазначаються: відомості про учасників конкурсу; результати голосування; обґрунтування визначення переможця. Протокол про результати проведення конкурсу підписується
всіма членами комісії, які брали участь у голосуванні. Результати проведеного конкурсу оголошуються відразу після
його проведення. Виготовлення та підписання протоколу відбувається
у день проведення конкурсу. Представники спеціалізованих організацій, які були присутні
при проведенні конкурсу, ознайомлюються з протоколом під підпис. Копія протоколу про результати проведення конкурсу або витяг
з нього, у якому зазначена назва переможця, не пізніше наступного
дня доводиться до відома органу державної виконавчої служби,
державним виконавцем якого вилучено майно. Між спеціалізованою
торговельною організацією та органом державної виконавчої служби
укладається договір про надання послуг з реалізації арештованого
майна. Договір підписується начальником органу державної
виконавчої служби, державним виконавцем якого вилучено майно, та
уповноваженим представником спеціалізованої торговельної
організації, яка визначена переможцем конкурсу з передачі цього
майна на реалізацію. Даний договір укладається у строк не пізніше
семи робочих днів з моменту проведення конкурсу. При передачі
арештованого майна (за винятком нерухомого та іншого майна, яке не
може бути передане з об'єктивних причин) складається акт
приймання-передавання, який є невід'ємною частиною договору про
надання послуг з реалізації арештованого майна. { Абзац
дев'ятнадцятий пункту 5.12.6 із змінами, внесеними згідно з
Наказом Міністерства юстиції N 2166/5 ( z1118-09 ) від
17.11.2009 }
{ Абзац двадцятий пункту 5.12.6 виключено на підставі Наказу
Міністерство юстиції N 1709/5 ( z0996-08 ) від 08.10.2008 }
{ Абзац двадцять перший пункту 5.12.6 виключено на підставі
Наказу Міністерство юстиції N 1709/5 ( z0996-08 ) від 08.10.2008 }
{ Пункт 5.12.6 із змінами, внесеними згідно з Наказами
Міністерства юстиції N 9/5 ( z0186-02 ) від 20.02.2002, N 42/5
( z0354-03 ) від 08.05.2003, N 50/5 ( z0414-03 ) від 29.05.2003,
N 108/5 ( z1190-04 ) від 21.09.2004, N 118/5 ( z1313-04 ) від
14.10.2004, N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005, N 245/5
( z0135-08 ) від 19.02.2008, в редакції Наказу Міністерства
юстиції N 1507/5 ( z0839-08 ) від 05.09.2008 }
5.12.7. Якщо стягувач протягом 15 днів письмово не заявить
про своє бажання залишити за собою непродане майно, то арешт з
майна знімається, воно повертається боржникові, а виконавчий
документ у разі відсутності в боржника іншого майна, на яке може
бути звернено стягнення, повертається стягувачеві без виконання.
( Абзац перший пункту 5.12.7 із змінами, внесеними згідно з
Наказом Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) Якщо вартість непроданого майна боржника перевищує суму
боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом, і стягувач
виявив бажання залишити за собою непродане майно, то він
зобов'язаний протягом 15 днів з дня відповідного повідомлення
державного виконавця внести на депозитний рахунок органу державної
виконавчої служби різницю між вартістю непроданого майна та сумою
коштів, які підлягають стягненню на його користь. З перерахованих
стягувачем коштів стягуються витрати на проведення виконавчих дій,
сплачується виконавчий збір, а залишок коштів повертається
боржнику. ( Пункт доповнено абзацом другим згідно з Наказом
Мін'юсту N 9/5 ( z0186-02 ) від 20.02.2002, із змінами, внесеними
згідно з Наказом Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від
21.04.2005 ) Майно передається стягувачу за оцінкою, за якою воно було
передано на реалізацію. Про передачу майна стягувачу в рахунок
погашення боргу державний виконавець виносить постанову, яка
затверджується начальником відповідного органу державної
виконавчої служби. При передачі стягувачу майна державним
виконавцем складається акт. Постанова державного виконавця про
передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та акт
державного виконавця про передачу стягувачу майна є підставою для
подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно
відповідно до чинного законодавства. ( Пункт доповнено
абзацом третім згідно з Наказом Мін'юсту N 9/5 ( z0186-02 ) від
20.02.2002 ) 5.12.8. Боржник має право визначити, в якій послідовності
необхідно продавати майно. Коли від продажу частини майна буде
виручено суму, достатню для задоволення вимог стягувача і для
сплати всіх витрат на виконавче провадження, виконавчого збору,
штрафу подальший продаж арештованого майна припиняється. Вимоги
боржника щодо черговості продажу майна не приймаються державним
виконавцем, якщо внаслідок їх задоволення виникнуть перешкоди чи
додаткові труднощі для виконання або продовжиться його строк.
( Пункт 5.12.8 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 ) 5.12.9. Кошти від реалізації арештованого майна, вносяться на
депозитний рахунок органу, після чого державним виконавцем
здійснюється їх розподіл у відповідності до вимог Закону
( 606-14 ). { Пункт 5.12.9 із змінами, внесеними згідно з Наказами
Мін'юсту N 9/5 ( z0186-02 ) від 20.02.2002, N 1507/5 ( z0839-08 )
від 05.09.2008 }

{ Пункт 5.12.10 виключено на підставі Наказу Міністерства
юстиції N 2166/5 ( z1118-09 ) від 17.11.2009 }

5.12.11. У випадку, коли майно не реалізоване у встановленому
порядку, і в разі потреби його подальшого зберігання державний
виконавець не пізніше п'яти днів з моменту закінчення строку
реалізації майна після його переоцінки укладає договір
відповідального зберігання. ( Інструкцію доповнено пунктом
згідно з Наказом Мін'юсту N 9/5 ( z0186-02 ) від 20.02.2002 )
5.13. Звернення стягнення на предмет іпотеки за виконавчим
написом нотаріуса або за рішенням суду 5.13.1. Звернення стягнення на предмет іпотеки і його
реалізація для задоволення вимог іпотекодержателя здійснюються
відповідно до умов іпотечного договору. 5.13.2. На майно, щодо якого встановлено іпотеку чи накладено
заборону на відчуження, не може бути звернено стягнення для
задоволення вимог стягувачів, які не є іпотекодержателями згідно
із Законом України "Про іпотечне кредитування, операції з
консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати"
( 979-15 ). 5.13.3. У разі звернення стягнення на предмет іпотеки на
підставі виконавчого напису нотаріуса на нотаріально посвідчених
примірниках іпотечного договору та договору про іпотечний кредит
чи на нотаріально посвідчених копіях цих документів або за
рішенням суду орган державної виконавчої служби здійснює
реалізацію предмета іпотеки в порядку, установленому іпотечним
договором. 5.13.4. Відчуження предмета іпотеки здійснюють органи
державної виконавчої служби. ( Інструкцію доповнено пунктом 5.13 згідно з Наказом Міністерства
юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 )
5.14. Оформлення акта про придбання нерухомості в разі
реалізації предмета іпотеки державною виконавчою службою 5.14.1. Після повного розрахунку покупця за придбану
нерухомість на підставі протоколу про реалізацію предмета іпотеки
та документів, що підтверджують розрахунок за придбану
нерухомість, державний виконавець складає акт про реалізацію
предмета іпотеки (додаток 41). В акті зазначаються: ким, коли і де провадилася реалізація предмета іпотеки; коротка характеристика реалізованої нерухомості; прізвище, ім'я та по батькові (найменування юридичної особи),
адреса покупця; сума коштів, внесена за придбану нерухомість; прізвище, ім'я та по батькові (назва юридичної особи)
боржника, його адреса; дані про правовстановлювальні документи, що підтверджують
право власності на предмет іпотеки. 5.14.2. Затверджений начальником (заступником начальника)
органу державної виконавчої служби акт державний виконавець видає
покупцеві, а копії акта надсилає стягувачеві і боржникові. 5.14.3. На підставі копії цього акта нотаріус видає покупцеві
свідоцтво про придбання нерухомого майна. ( Інструкцію доповнено пунктом 5.14 згідно з Наказом Міністерства
юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 )
5.15. Звільнення майна з-під арешту. 5.15.1. Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт,
належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом
про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту. 5.15.2. У разі прийняття судом рішення про звільнення майна
з-під арешту або сплати боржником повної суми боргу за виконавчим
документом до реалізації арештованого майна боржника майно
звільняється з-під арешту за постановою державного виконавця, яка
затверджується начальником відповідного органу державної
виконавчої служби (додаток 40), не пізніше наступного дня, коли
йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про
звільнення майна з-під арешту надсилається боржнику та до органу
(установи), якому була надіслана постанова про накладення арешту
на майно боржника на виконання.
5.15.3. Майно боржника може бути звільнено з-під арешту за
постановою начальника відповідного органу державної виконавчої
служби, якому підпорядкований державний виконавець, якщо під час
розгляду відповідної скарги боржника виявлено порушення
встановленого цим Законом ( 606-14 ) порядку накладення арешту.
Копія постанови начальника органу державної виконавчої служби про
звільнення майна боржника з-під арешту не пізніше наступного після
її винесення дня надсилається сторонам та до відповідного органу
(установи) для зняття арешту, а про відмову у звільненні майна
боржника з-під арешту - боржнику. 5.15.4. За наявності письмового висновку експерта щодо
неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна
боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням
або якщо витрати, пов'язані із зверненням на нього стягнення,
перевищать грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, майно
боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою державного
виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу
державної виконавчої служби (додаток 40). Копія постанови
державного виконавця про звільнення майна боржника з-під арешту не
пізніше наступного після її винесення дня надсилається сторонам та
до відповідного органу (установи) для зняття арешту. 5.15.5. У всіх інших випадках за незакінченими виконавчими
провадженнями арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням
суду. 5.15.6. Зазначені в пунктах 5.15.2 - 5.15.4 цієї Інструкції
постанови начальника органу державної виконавчої служби та
державного виконавця можуть бути оскаржені сторонами до суду в
10-денний строк. ( Інструкцію доповнено пунктом 5.15 згідно з Наказом Міністерства
юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21.04.2005 )
Прочитано 3242 раз Обсудить на форуме
Loading...
Loading...

тел. (044) 229-6950

(многоканальный)

Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

При цитировании и использовании любых материалов ссылка на antiraid.com.ua обязательна.

Все права защищены Antiraid 2014.

Разработка и сопровождение - WEBMISTER.

@Mail.ru