Определение ВССУГУДУ об отмене решений предыдущих инстанций и об обязательстве рассмотреть недействительность договора ипотеки


Recommended Posts

http://reyestr.court.gov.ua/Review/16772836

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2011 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого: Юровської Г.В.

суддів: Лесько А.О., Умнової О.В., Кафідової О.В., Ізмайлової Т.Л.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Відритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Промекономбанк», ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про визнання іпотечного договору недійсним за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Калінінського районного суду міста Донецька Донецької області від 30 листопада 2010 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 24 січня 2011 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеним позовом, мотивуючи тим, що рішенням Калінінського районного суду міста Донецька від 09.07.2004 року було визнано за нею право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, інша Ѕ частина квартири належала відповідачу ОСОБА_2 В березні 2007 року позивач дізналася, що 11 травня 2006 року між її колишнім чоловіком ОСОБА_2 та ВАТ «КБ «Промекономбанк» було укладено іпотечний договір, предметом якого є квартира, що належить їм з відповідачем на праві спільної власності. Посилаючись на те, що ОСОБА_2 розпорядившись спільною квартирою, порушив її права власника, ОСОБА_1 просила про задоволення позову.

Рішенням Калінінського районного суду міста Донецька Донецької області від 30 листопада 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 24 січня 2011 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вищезгадані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач зареєструвала своє право власності на Ѕ частину переданої в іпотеку квартири 04 вересня 2006 року, тобто після укладення договору іпотеки № 47/ІП від 11 травня 2006 року, а відповідно на час набуття позивачкою права власності договір іпотеки вже було укладено та правових перешкод до його укладення не було.

З таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна з наступних підстав.

Судами встановлено, що 11 травня 2006 року між ВАТ «Промекономбанк» та ОСОБА_2 був укладений нотаріально посвідчений договір іпотеки нерухомого майна двокімнатної квартири АДРЕСА_1.

Рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 09 липня 2004 року було визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 (а.с.6-8).

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно реєстрація права власності ОСОБА_1 на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 була здійснена 04 вересня 2006 року (а.с. 9).

Зазначеним рішенням суду встановлено, що подружжя ОСОБА_1 в період сумісного шлюбу в 1993 році набули однокімнатну квартиру АДРЕСА_2, яку згодом обміняли на квартиру АДРЕСА_1, що підтверджено договором купівлі-продажу від 18 вересня 1993 року та договором міни від 28 травня 1996 року.

Відповідно до ст.22 КпШС України, чинної на час набуття подружжям ОСОБА_5 права власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю.

Таким чином суд першої інстанції неправильно повязував момент виникнення права власності ОСОБА_1 на квартиру, що стала предметом іпотеки , з моментом реєстрації її права власності на підставі рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 09 липня 2004 року, оскільки право спільної сумісної власності ОСОБА_1 на зазначену квартиру в силу положень ст. 22 КпШС України виникло з моменту її набуття подружжям ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в шлюбі, тобто у 1993 році.

Рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 09 липня 2004 року був проведений поділ спільно набутого майна подружжя та внаслідок ухвалення цього рішення вид права спільної власності на квартиру змінився зі спільної сумісної на спільну часткову власність.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про відсутність у ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_1 на час укладення договору іпотеки № 47/ІП від 11 травня 2006 року, не ґрунтується на нормах матеріального права.

Суд апеляційної інстанції на зазначене уваги не звернув та помилково залишив без змін рішення суду першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд також помилково виходив з того, що іпотечний договір не є тим договором, укладення якого згідно з вимогами ч.3 ст.65 СК України потребує письмової згоди другого з подружжя.

За положеннями ст. 65 СК України дружина , чоловік розпоряджаються майном, що є обєктом права сумісної власності подружжя за взаємною згодою. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально посвідчена.

Відповідно до ст. 577 ЦК України , якщо предметом застави є нерухоме майно, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню.

За таких обставин посилання апеляційного суду на те, що іпотечний договір не є тим договором, укладення якого згідно з вимогами ч.3 ст.65 СК України потребує письмової згоди другого з подружжя, як на підставу для відмови в задоволенні позову ОСОБА_1, не відповідає вимогам закону.

Згідно ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обгрунтовувался вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам процесуального права рішення суду першої інстанції, помилково залишене без змін ухвалою апеляційного суду, не відповідає.

Керуючись ст.ст. 333, 336, 338, 345 ЦПК України, судова колегія

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 30 листопада 2010 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 24 січня 2011 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

  Головуючий: Г.В. Юровська


Судді: А.О. Лесько


О.В. Кафідова

   О.В. Умнова

   Т.Л. Ізмайлова




 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...