Определение ВССУГУД об отмене решений предыдущих инстанций о взыскании задолженности по карточному кредиту в пользу Приватбанка

[у.zaporozhskiy]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/35430703

 

Державний герб України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах                                             Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і       кримінальних справ у складі:

головуючого Юровської Г.В., суддів:  Леванчука А.О., Маляренка А.В.,Мазур Л.М., Писаної Т.О.,розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агенство «ВЕРУС», ОСОБА_6 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 липня               2013 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 03 вересня              2013 року,

в с т а н о в и л а:

У травні 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 02 березня 2006 року ОСОБА_6 отримав кредит у розмірі 5700 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту              на платіжну картку зі сплатою 36 % річних за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідно до умов укладеного договору, договір складається із заяви позичальника, умов та правил надання банківських послуг. 12 квітня 2007 року банк підвищив кредитний ліміт до 10000 грн.

22 березня 2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Українське Фінансове Агентство «Верус» було укладено договір поруки, за умовами якого розмір відповідальності поручителя перед кредитором обмежується сумою зазначеною в додатку № 1, а саме - 200 грн, а поручитель та позичальник відповідають перед банком як солідарні боржники. У порушення зазначених умов договору та норм закону ОСОБА_6 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 31 січня 2013 року в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 46 518,91 грн. Посилаючись на вказані обставини ПАТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути заборгованість з відповідачів відповідно до кредитного договору та договору поруки.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 липня               2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 03 вересня 2013 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 46 318,91 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ТОВ «Українське Фінансове Агентство «Верус» в особі філії «ТОВ «Українське Фінансове Агентство «Верус» у Комінтернівському районі м. Харкова на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 200 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,  обговоривши викладені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.

Судами встановлено, що відповідно до укладеного договору б/н                       від 02 березня 2006 року ОСОБА_6 отримав кредит у розмірі 5700 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом. 12 квітня 2007 року банком підвищено кредитний ліміт до 10000 грн.

22 березня 2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та філією                           ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус» укладено договір поруки, відповідно до умов якого розмір відповідальності поручителя перед кредитором обмежується сумою зазначеною в додатку № 1 до договору поруки, а саме             200 грн (а. с. 11-12.), а поручитель та позичальник відповідають перед банком як солідарні боржники.

У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором станом на 31 січня 2013 року виникла заборгованість у розмірі 46 518,91 грн, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі              9 792,19 грн, заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами у розмірі 34 035,34 грн, штрафу у розмірі 500 грн (фіксована частина) та штрафу у розмірі 2 191,38 грн (відсоткова частина).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Так, судами залишено поза увагою, що згідно з заявою ОСОБА_6                (а. с. 13) термін дії кредитного ліміту відповідає терміну дії карти і визначено строком у три роки, а саме до 02 березня 2009 року.

Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п. 1.2 умов і правил надання банківських послуг (а. с.14), ці умови регулюють відносини між банком та клієнтом щодо відкриття та обслуговування карткового рахунку клієнта, а також інших банківських послуг, вказаних в заяві.

Пунктом 9.12 цих умов встановлено, що договір діє упродовж 12 місяців з моменту підписання, також передбачено автоматичне пролонгування дії договору на такий самий строк у разі, якщо жодна із сторін не проінформує іншу сторону про зупинення договору.

Задовольняючи позов ПАТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що відповідно до п. 9.12. умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом            12 місяців з моменту підписання, однак якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про завершення дії договору, він автоматично пролонгується на такий самий строк. Останнє погашення заборгованості за кредитом відповідно до умов договору мало відбутись у серпні 2011 року, оскільки терміном виконання зобов'язань за договором є            29 серпня 2011 року.

При цьому обидва суди не звернули увагу на те, що п. 9.12 умов передбачає автоматичне пролонгування не терміну дії кредитного ліміту, який відповідає строку дії карти визначеного у заяві, а лише дії умов щодо надання банківських послуг, які регулюють відносини між банком та клієнтом щодо відкриття та обслуговування карткового рахунку клієнта, а також інших банківських послуг.

Із заяви ОСОБА_6, умов та правил надання банківських послуг вбачається, що останній отримав кредит з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (три роки), тобто до 02 березня 2009 року.

Умови ж продовження строку дії карти визначені у розділі 3 правил користування платіжною карткою (а. с. 14-15), які судами не досліджувались.

Крім того, в оскаржуваних рішеннях судів попередніх інстанцій міститься посилання на кредитний договір б/н від 02 березня 2006 року, який в матеріалах справи відсутній.

Оскільки неповнота з'ясування обставин у справі та порушення норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, і ці порушення були допущені як місцевим, так і апеляційним судами, то ухвалені у справі оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статями 336, 338, 345 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду і цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 липня               2013 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 03 вересня              2013 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.В. ЮровськаСудді:            А.О. Леванчук Л.М. Мазур А.В. Маляренко Т.О. Писана
 

[у.zaporozhskiy]

Здесь считают, что п. 9.12 не является сроком выполнения.

А срок выполнения = термину действия карточки.

[Bolt]

Здесь считают, что п. 9.12 не является сроком выполнения.

А срок выполнения = термину действия карточки.

 

Ну так супер! Нет вечности!