Определение ВССУГУД об отмене решений предыдущих инстанций об взыскании задолженности по карточному кредиту в пользу Приватбанка

[у.zaporozhskiy]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/31712582

 

Державний герб України

У х в а л а

іменем   україни

22 травня 2013 р.              м. Київ  Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.  суддів:                 Висоцької В.С., Іваненко Ю.Г., Савченко В.О.,Фаловської І.М.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від     23 жовтня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 17 січня 2013 року,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2011 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача та просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача      заборгованість у розмірі 21052 грн 94 коп. (8944 грн 87 коп. - заборгованість по кредиту, 8035 грн 31 коп. - заборгованість по відсоткам, 2594 грн 05 коп. - заборгованість по комісії, 500 грн та 978 грн 71 коп. - штраф), посилаючись на те, що 19 червня 2007 року надав відповідачу кредит на суму 6000 грн у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою за користування грошима 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач порушує кредитні зобов'язання та має на 31 травня 2011 року заборгованість у розмірі 21052 грн 94 коп.

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 23 жовтня 2012 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 17 січня 2013 року, позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково, стягнуто із ОСОБА_6 на користь позивача 13 293 грн 98 коп. заборгованість за кредитом та комісію за користування кредитом, вирішено питання розподілу судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.  

У касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просило змінити рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 23 жовтня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 17 січня 2013 року в частині відмови у задоволенні позову та задовольнити позов повністю, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення судами норм процесуального права.

Перевіривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 19 червня 2007 року на підставі письмової заяви ОСОБА_6 між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем укладений кредитний договір, за яким банк відкрив позивачу картковий рахунок та видав кредитну картку з кредитним лімітом у сумі 6 тис. грн зі сплатою базової процентної ставки 36 % річних Однак відповідач свої зобов'язання належним чином не виконував.

Відповідно до розрахунку позивача, станом на 31 травня 2011 року утворилась заборгованість у розмірі 16 980 грн 18 коп., у тому числі по тілу кредиту в розмірі 8944 грн 87 коп. та відсоткам - 8035 грн 31 коп. У подальшому відповідач частково погасив цю заборгованість, сплативши   3686 грн 20 коп. за період з 28 лютого по 19 жовтня 2012 року. Отже, станом на 23 жовтня 2012 року заборгованість відповідача складала 13293 грн         98 коп., у тому числі по тілу кредиту в розмірі 8944 грн 87 коп. та по відсоткам - 4349 грн 11 коп.

Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що умовами договору конкретний розмір комісії за користування кредитом та процентна складова штрафу не передбачені, а вимоги про стягнення штрафу в сумі     500 грн (фіксована частина) пред'явлені банком поза межами позовної давності, у зв'язку із чим зазначені вимоги не підлягають задоволенню.

З такими висновками суду першої та апеляційної інстанції погодитися не можна з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

Як убачається із заяви позичальника, ОСОБА_6 ознайомився та погодився з умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банка, які були надані йому для ознайомлення у письмовому вигляді. Своїм підписом він підтвердив факт отримання ним інформації про умови кредитування у банку.

Згідно із п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг, у разі порушення клієнтом строків платежів передбачених договором більш чим на 120 днів, клієнт зобов'язаний уплатити банку штраф у розмірі 500 грн плюс   5 % від суми позову.

Також відповідно до п. 6.5 Умов та правил надання банківських послуг клієнт зобов'язаний погашати заборгованість по кредиту, відсоткам, а також сплачувати комісію відповідно до умов договору.

Суд першої інстанції не врахував вищевикладеного та того, що позивач зазначив у позовній заяві розмір штрафу (процентної складової) від суми боргу, а також того, що умови кредитного договору в частині нарахування та стягнення штрафу у розмірі 5 % від суми позову недійсними не визнавалися, а тому дійшов передчасного висновку про те, що умовами договору не визначені конкретний розмір комісії за користування кредитом та процентна складова штрафу, на що суд апеляційної інстанції також уваги не звернув.

Крім того, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України).

Частиною 5 ст. 261 ЦК України передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Сторони в п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг зазначили, що договір діє протягом 12 місяців з моменту його підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, то він автоматично лонгується на такий же термін.

Так, суди належним чином не встановили, чи звертався відповідач із заявами про припинення дії договору до банку, чи була пролонгація договору на той же строк та на тих же умовах, а також не з'ясували, чи настав строк позовної давності згідно з вимогами закону.

Таким чином, судом допущено порушення норм процесуального права, що відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування рішення і передачі справи на новий розгляд. Оскільки зазначені порушення було допущено судом першої інстанції та не усунено судом апеляційної інстанції, то справу необхідно передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 23 жовтня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 17 січня 2013 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.С. Ткачук  Судді:  В.С. Висоцька   Ю.Г. Іваненко   В.О. Савченко  І.М. Фаловська
 

[у.zaporozhskiy]

Повеселило то, что решения предыдущих инстанций слители по кассационной жалобе самого Привата еще и с мотивировкой о необходимости проверки оснований для применения исковой давности.

[Bolt]

Повеселило то, что решения предыдущих инстанций слители по кассационной жалобе самого Привата еще и с мотивировкой о необходимости проверки оснований для применения исковой давности.

 

Ну так отлично! Хоть и до 116-ой ещё...