Решения 3-ох инстанций об отказе Приватбанку во взыскании задолженности с поручителя


Recommended Posts

на обращения в суд для защиты своих прав не является увеличением срока, предусмотренного ч. 4 ст. 599 ЦК

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37145827

 

Державний герб України

Ухвала

іменем   україни

                   12 лютого 2014 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:  

головуючого       Євграфової Є.П.,  

суддів:                  Горелкіної Н.А.,   Журавель В.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 27 червня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 27 серпня 2013 року, позов задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 8 920,8 доларів США заборгованості за кредитним договором від 23 квітня 2008 року № 223766-CRED.

Стягнуто солідарно із ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 10 тис. грн заборгованості за кредитним договором від 23 квітня 2008 року № 223766-CRED.

У решті позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У поданій касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить зазначені судові рішення в частині відмови в позові про солідарне стягнення заборгованості із ОСОБА_4 скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Судом установлено, що 23 квітня 2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», (назву якого в подальшому змінено на ПАТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 223766-CRED, за яким банк зобов'язувався надати позичальнику строковий кредит в сумі 4 тис. доларів США на споживчі цілі, а позичальник в свою чергу зобов'язувався повністю погасити кредит до 23 квітня 2010 року, сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 24 % річних, а у випадку порушення своїх зобов'язань  -  48 % річних, та інші платежі на умовах, визначених кредитним договором. Строк позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагород, неустойки-пені, штрафів за даним договором встановлено сторонами тривалістю 5 років.

23 квітня 2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 укладено договір поруки № 1, за яким поручитель поручився перед кредитором за виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором від 23 квітня 2008 року № 223766-CRED і відповідає перед банком у тому ж розмірі, що й боржник.

Банк свої зобов'язання за кредитним договором від 23 квітня 2008 року № 223766-CRED виконав у повному обсязі і надав позичальнику кредитні кошти у сумі 4 тис. доларів США.

Позичальник належним чином умови кредитного договору не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість за договором, яка станом на 14 квітня 2013 року складає 10 172,36 доларів США, з них 3 278,57 доларів США - заборгованість за кредитом, 6 379,59 доларів США - заборгованість за процентами, 31,29 доларів США - штраф (фіксована частина), 482,91 доларів США - штраф (процентна складова), що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним Банком України станом на 14 квітня 2013 року становить 81 277 грн 16 коп.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно із ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою, або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

З умов укладеного сторонами кредитного договору № 223766-CRED, вбачається, що кінцевий строк його повернення є 23 квітня 2010 року, тобто сторонами було чітко визначено строк виконання основного зобов'язання.

Із договору поруки від 23 квітня 2008 року, укладеного між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється. Умова договору поруки про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

За таких обставин ПАТ КБ «ПриватБанк» мав право пред'явити вимогу до поручителя ОСОБА_4 про виконання порушеного зобов'язання боржника щодо повернення кредиту, починаючи з 23 квітня 2010 року протягом шести місяців.

Проте такої вимоги до поручителя банком упродовж шести місяців заявлено не було, позовна заява до суду подана 05 червня 2013 року, тобто, з істотним порушенням строків, визначених ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Отже суд дійшов правильного висновку про відмову позову ПАТ КБ «ПриватБанк» у цій частині.

Наявність письмової домовленості у п. 12 договору між сторонами про збільшення до 5 років строку, протягом якого вони можуть звертатись до суду з позовом про захист порушеного права (за визначенням ст. 256 ЦК України - строку позовної давності), свідчить про те, що сторони, скориставшись правом, встановленим ч. 1 ст. 259 ЦК України, домовились про збільшення загального, встановленого ст. 257 ЦК України, строку позовної.

Таке право не оспорюється, проте, збільшення строку позовної давності не є і не може бути тією обставиною, яка впливає на вирішення питання щодо наявності підстав для припинення правовідносин між сторонами на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України, тобто, припинення поруки.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову в частині вимог про стягнення солідарно з боржника ОСОБА_3 та поручителя ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором у розмірі 8 920,8 доларів США, суд виходив із того, що позивач упродовж шести місяців з моменту настання строку виконання основного зобов'язання, а саме з 23 квітня 2010 року, не пред'явив вимоги до поручителя ОСОБА_4 про виконання зобов'язань, що є підставою для припинення поруки.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.        

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що зазначені судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права; наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів cудової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» відхилити.

Заочне рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 27 червня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 27 серпня 2013 року залишити без змін.


Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий                            Є.П. Євграфова    

судді:                                                          Н.А. Горелкіна          

В.І. Журавель

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

по факту прочитанного, решение верное, так как были нарушены сроки. но я сужу об этом только со своей стороны, и того что прочитал.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...