Считаете ли Вы решение законным и справедливым?  

1 голос

  1. 1. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

Державний герб України

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

29 червня 2011 року

 

м. Київ

 

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

 

головуючого Дьоміної О.О.,

суддів: Гвоздика П.О.,

Завгородньої І.М., Колодійчука В.М.,

Штелик С.П., -

 

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Запорізьке обласне управління до ОСОБА_6 про стягнення боргу за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області від 6 жовтня 2010 року,

 

в с т а н о в и л а:

 

У березні 2004 року ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Запорізького обласного управління звернулося до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 30 квітня 2003 року між Запорізьким обласним управлінням Ощадбанку України та ОСОБА_7 був укладений кредитний договір № 966. Згідно кредитного договору ОСОБА_7 отримав кредит у сумі 35 000 гривень на споживчі цілі під 19 % річних строком на 12 місяців.

 

З метою забезпечення виконання зобов'язання 29 квітня 2003 року між Запорізьким обласним управлінням ВАТ «Державний ощадний банк України» та ТОВ «Ефір-Форум» в особі директора Ленчука Ю.А. укладено договір поруки № 219 та договір застави.

 

У звязку з непогашення кредиту, банк просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором в розмірі 65215 гривень 80 копійок та припинити його дію. 

 

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20 серпня 2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

 

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області від 6 жовтня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.

 

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Запорізьке обласне управління 4747 гривень боргу за кредитним договором, 25 гривень 50 копійок судового збору, 11 гривень 78 копійок витрат з ІТЗ. 

 

У касаційній скарзі ОСОБА_6 порушує питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції і залишення в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

 

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

 

З матеріалів справи вбачається, що 30 квітня 2003 року між ВАТ «Державний ощадний банк» в особі філії «Запорізьке обласне управління» та ОСОБА_7 було укладено кредитний договір № 966, за яким ОСОБА_7 отримав 35000 гривень на споживчі цілі, в забезпечення виконання умов кредитного договору між банком, ОСОБА_7 та ТОВ «Ефір-Форм» було укладено договір поруки № 219. 

 

У березні 2004 року у звязку з невиконанням умов вказаного кредитного договору банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_7 та ТОВ «Ефір-Форм» солідарно. 

 

5 серпня 2005 року ОСОБА_7 помер.

 

20 лютого 2007 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя ухвалено заочне рішення за позовом ВАТ «Державний ощадний банк» до ОСОБА_7, ТОВ «Ефір-Форм» про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 65215 гривень.

 

22 серпня 2007 року Хортицьким ВДВС винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у звязку зі смертю боржника ОСОБА_7 (а.с.150 т.1)

 

1 жовтня 2007 року Жовтневим ВДВС винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у звязку з тим, що 20 серпня 2007 року Господарським судом Запорізької області ліквідовано банкрута ТОВ «Ефір-Форм»(а.с. 160 т.1). 

 

17 вересня 2007 року ВАТ «Державний ощадний банк» звернувся до восьмої державної нотаріальної контори лист з листом, в якому висловлено прохання повідомити чи відкривалася спадкова справа після померлого ОСОБА_7, однак даний лист залишено без виконання через неналежне оформлення (а.с. 154 т.1).

 

21 листопада 2008 року банк надіслав на адресу нотаріальної контори вимогу в порядку ст.. 1281 ЦК України.

 

У січні 2009 року ВАТ «Державний ощадний банк» звернувся до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, а саме боржника ОСОБА_7 замінити на його правонаступника ОСОБА_6 

 

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 23 лютого 2009 року заяву задоволено, стягнуто з ОСОБА_6 заборгованість у розмірі 62215 гривень та судові витрати. (а.с. 164 т.1)

 

Як вбачається з апеляційної скарги ОСОБА_6 вона дізналася про рішення та ухвалу у даній справі лише в грудні 2009 року, оскаржила їх, внаслідок чого справу було направлено на новий розгляд.

 

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач всупереч вимогам ст. 1281 ЦК України не здійснив своєчасних заходів щодо предявлення вимоги спадкоємцям у відповідний строк.

 

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд виходив з того, що позивач своєчасно заявив претензії до спадкоємців через нотаріальну контору, а тому вважав, що позов підлягає задоволенню в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

 

Однак при цьому ні суд першої інстанції, ні апеляційний суд не дотримався встановленого ст. 212 ЦПК України принципу оцінки доказів, відповідно до якого суд на підставі всебічного, повного й об'єктивного розгляду обставин справи аналізує і оцінює докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв'язку, в єдності і протиріччі, і ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовують доводи і заперечення сторін.

 

Оскільки відповідно до ч. 1 ст. 60, ч. З ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, суд першої інстанції і апеляційний суд у порушення вимог ч. 4 ст. 10, ч. 1 ст. 31, ч. 1 ст. 137 ЦПК України не сприяли всебічному й повному з'ясуванню обставин справи.

 

Усупереч зазначеним процесуальним нормам суди не зясували на підставі належних та допустимих доказів коло спадкоємців ОСОБА_7, не звернули уваги на те, що спадкоємцем після смерті сина є також ОСОБА_10, про що свідчить свідоцтво про право на спадщину за законом,видане на імя ОСОБА_6 (а.с. 40 т.2).

 

Стаття 1281 ЦК передбачає, що спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

 

Зазначена норма має на меті у передбачений законом строк інформувати спадкоємців про зобовязання спадкодавця перед кредитором.

 

Судом апеляційної інстанції в рішенні зазначено, що позивач 17 вересня 2007 року отримав постанову державного виконавця від 22 серпня 2007 року про закінчення виконавчого провадження у звязку зі смертю боржника, тому позивач знав про смерть боржника. Таким чином шестимісячний строк для предявлення вимог до спадкоємців боржника, визначений ст.. 1281 ЦК України, почав свій перебіг. 

 

З матеріалів справи вбачається, що 17 вересня 2007 року ВАТ «Державний ощадний банк» на адресу восьмої державної нотаріальної контори надіслав лист з проханням повідомити чи відкривалася спадкова справа після померлого ОСОБА_7, який залишено без виконання через неналежне оформлення, тому апеляційний суд прийшов до помилкового висновку про те, що цей лист є вимогою до спадкоємців в сенсі ч. 2 ст. 1281 ЦК України, оскільки своїм листом банк не проінформував ні нотаріальну контору, ні спадкоємців про борг спадкодавця. 

 

Належним чином оформлена вимога була надіслана ВАТ «Державний ощадний банк» на адресу нотаріальної контори тільки 21 листопада 2008 року. 

 

З наведеного вбачається, що ВАТ «Державний ощадний банк» пропущено строк для предявлення вимоги до спадкоємців, оскільки з 17 вересня 2007 року до 21 листопада 2008 року пройшло більше 6 місяців, однак апеляційний суд, задовольняючи позов належним чином не мотивував чи підлягає цей строк продовженню. 

 

За таких обставин рішення суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. 

 

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

 

 у х в а л и л а :

 

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

 

Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20 серпня 2010 року та р ішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області від 6 жовтня 2010 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

 

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий О.О. Дьоміна Судді: П.О. Гвоздик І.М. Завгородня В.М. Колодійчук С.П. Штелик

 


Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...