Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

4 голоса

  1. 1. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      4
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      3
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      1


Recommended Posts

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

16 жовтня 2013 року

 

м. Київ

 

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

 

головуючого Яреми А.Г.,

 

суддів: Григор’євої Л.І.,

Гуменюка В.І., Лященко Н.П.,

Патрюка М.В., Романюка Я.М.,

Сеніна Ю.Л.,-

 

розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ВДП», публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання поруки припиненою,

 

в с т а н о в и л а:

 

У квітні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ВДП» (далі – ТОВ «ВДП»), публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі – ПАТ «Укрсоцбанк») про визнання поруки припиненою.

 

Зазначав, що 16 березня 2007 року між ТОВ «ВДП» і ПАТ «Укрсоцбанк» було укладено договір про відкриття невідновлювальної кредитної лінії НОМЕР_1, за умовами якого банк надав ТОВ «ВДП» кредитні кошти окремими траншами, які боржник зобов’язався повернути до 13 березня 2009 року зі сплатою 18,5 % річних та комісії в межах максимального ліміту заборгованості до 7 млн грн.

 

З метою забезпечення виконання ТОВ «ВДП» зобов’язань за кредитним договором того самого дня між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк» було укладено договір поруки, за умовами якого поручитель зобов’язався відповідати перед банком за повне та своєчасне виконання ТОВ «ВДП» зобов’язань за кредитним договором. 

 

Посилаючись на те, що з моменту настання строку виконання основного зобов’язання - 13 березня 2009 року банк не пред’явив до нього як до поручителя вимоги в шестимісячний строк, позивач просив на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України визнати поруку припиненою.

 

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12 липня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 25 жовтня 2012 року, у позові ОСОБА_1 відмовлено.

 

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 листопада 2012 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на підставі п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України.

 

У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 листопада 2012 року ОСОБА_1 порушує питання про скасування зазначеної ухвали та направлення справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, – неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме ч. 4 ст. 559 ЦК України.

 

Для прикладу наявності зазначеної підстави подання заяви про перегляд судового рішення ОСОБА_1 посилається на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 квітня 2013 року.

 

ОСОБА_1 указує на те, що правові висновки Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про застосування норм матеріального права, покладені в основу судового рішення у справі, яка переглядається, не є однаковими з висновками, зробленими судом касаційної інстанції в наданому для прикладу судовому рішенні, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

 

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ПАТ «Укрсоцбанк» Луговика Є.В., перевіривши наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява про перегляд оскаржуваних судових рішень підлягає задоволенню з таких підстав.

 

Відповідно до ст. 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

 

За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

 

За змістом ст. 360-4 ЦПК України суд задовольняє заяву про перегляд справи і скасовує судове рішення у справі, яка переглядається з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, якщо встановить, що судове рішення є незаконним.

 

У справі, яка переглядається, судом установлено, що 16 березня 2007 року між ТОВ «ВДП» та ПАТ «Укрсоцбанк» було укладено договір про відкриття невідновлювальної кредитної лінії НОМЕР_1, за умовами якого банк зобов’язався надати ТОВ «ВДП» кредит окремими траншами, а ТОВ «ВДП» - повернути кошти до 13 березня 2009 року зі сплатою 18,5 % річних та комісії в межах максимального ліміту заборгованості до 7 млн грн.

 

Того самого дня між ОСОБА_1 і ПАТ «Укрсоцбанк» було укладено договір поруки, за умовами якого поручитель зобов’язався відповідати перед банком за повне та своєчасне виконання боржником умов вказаного кредитного договору.

 

Оскільки кредит вчасно повернуто не було, то у квітні 2011 року банк звернувся до Третейського суду при Асоціації українських банків про стягнення заборгованості за кредитним договором солідарно з боржника та поручителя, рішенням цього суду від 12 травня 2011 року стягнуто на користь банку солідарно з боржника та поручителя 12 млн 220 тис. 671 грн 14 коп. заборгованості.

 

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що чинним законодавством не передбачено обраного позивачем способу захисту свого права.

 

Апеляційний суд не погодився з таким висновком суду першої інстанції, проте, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив із того, що відсутні підстави для задоволення вимог позивача, оскільки спір щодо покладення відповідальності за невиконання умов кредитного договору на ОСОБА_1 як поручителя ТОВ «ВДП» уже вирішений третейським судом, суму заборгованості за кредитним договором стягнуто солідарно з боржника та поручителя, а тому відсутні підстави вважати правовідносини за договором поруки припиненими.

 

З такими висновками погодився й суд касаційної інстанції, відмовивши ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження у справі.

 

Однак в іншій справі, яка виникла з аналогічних правовідносин, у наданій для порівняння ухвалі від 12 квітня 2013 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ погодився з рішенням апеляційного суду в частині визнання поруки припиненою, який виходив із того, що договором поруки не визначено строку припинення поруки, проте в кредитному договорі чітко визначено строк виконання зобов’язання й право вимоги банку до поручителя виникло, починаючи із цього дня, протягом наступних шести місяців, а банк звернувся до третейського суду у квітні 2011 року, тобто з пропущенням строку, встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України.

 

Крім того суд виходив з того, що право на визнання припиненим зобов’язання за договором поруки підлягає захисту на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України.

 

Зазначене свiдчить про те, що має мiсце неоднакове застосування судом касаційної iнстанцiї одних i тих самих норм матерiального права та ухвалення ним рiзних за змiстом судових рiшень у подiбних правовiдносинах.

 

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить із такого.

 

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

 

Згідно із ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

 

У договорі поруки, що укладений між сторонами, не встановлено строку, після якого порука припиняється.

 

У кредитному договорі строк виконання зобов’язання чітко визначений – строк повного погашення кредиту 13 березня 2009 року.

 

За таких обставин в ПАТ «Укрсоцбанк» право пред’явити вимогу до поручителя ОСОБА_1 про виконання порушеного боржником зобов’язання щодо повернення кредиту виникло, починаючи з 14 березня 2009 року, протягом наступних шести місяців.

 

Таку вимогу до поручителя банк пред’явив лише в квітні 2011 року, звернувшись до третейського суду, тобто вже після спливу встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку.

 

Наявність рішення третейського суду не позбавляє поручителя можливості звернутися до суду за захистом свого права з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України.

 

Отже, висновки суду у справі, яка переглядається, суперечать вищезазначеним вимогам закону.

 

Ураховуючи викладене, ухвала судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 листопада 2012 року підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

 

Керуючись п. 1 ст. 355, п. 1 ч. 1 ст. 360-3, ч. 1 ст. 360-4 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

 

п о с т а н о в и л а :

 

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

 

Ухвалу судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 листопада 2012 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

 

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.

 

Головуючий 

А.Г. Ярема

Судді:

Л.І. Григор’єва 

М.В. Патрюк

В.І. Гуменюк 

Я.М. Романюк

Н.П. Лященко

Ю.Л. Сенін

 


Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

строк виконання может быть установлен не только договором, но и письмом кредитора о досрочном возврате всей суммы долга (в том числе той, срок возврата которой ещё не наступил).

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

                                                У Х В А Л А                      № 6-26758св13

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 року                                                                                   м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

суддів: Кадєтової О.В., Кузнєцова В.О., Наумчука М.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», ОСОБА_2 про визнання пункту кредитного договору недійсним та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», третя особа - ОСОБА_1, про визнання договору поруки припиненим за касаційною скаргою Кардупеля Віталія Юрійовича, який діє в інтересах публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 березня 2013 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 22 травня 2013 року в частині визнання договору поруки припиненим,

в с т а н о в и в :

У грудні 2012 року ПАТ «Родовід Банк» звернувся до суду із вищезазначеним позовом посилаючись на те, що відповідно до умов кредитного договору від 27 червня 2008 року № 56.1/АА-00011.08.2 укладеним між банком та ОСОБА_1, останній отримав у кредит грошові кошти у сумі 25 324,50 доларів США зі сплатою 14,5 % річних та кінцевим строком повернення до 27 червня 2015 року.

У забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 27 червня 2008 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки.

У зв'язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором у нього утворилась заборгованість перед банком, яка станом на 08 жовтня 2012 року становила 56 763,18 доларів США, яку позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів на його користь.

Крім того, у січні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ «Родовід Банк» про визнання п. 3.6 кредитного договору недійсним.

Також, у січні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ПАТ «Родовід Банк» про визнання договору поруки припиненим, посилаючись на те, що 11 січня 2011 року банк звернувся до неї як до поручителя із письмовою вимогою про дострокове виконання основного зобов'язання. Зазначену вимогу вона отримала 15 січня 2011 року, проте з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором банк звернувся лише 10 грудня 2012 року, тобто з пропущенням шестимісячного строку для пред'явлення вимог до поручителя.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 березня 2013 року позов ПАТ «Родовід Банк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором 19 383,87 доларів США (що еквівалентно 154 935,27 грн) та 39 965,00 грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано припиненим договір поруки, укладений 27 червня 2008 року між ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_2 Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 22 травня 2013 року рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» змінено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитом - 17 992,29 доларів США, прострочену заборгованість за процентами - 1 391,58 доларів США, пеню у розмірі 37 188,33 доларів США, а всього 56 572,20 доларів США, що еквівалентно 452 181,59 грн.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні 3 % річних від простроченої суми боргу скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» 3 % річних від простроченої суми боргу у розмірі 190,98 доларів США, що еквівалентно 1 526,50 грн. Вирішено питання про перерозподіл судових витрат.

В іншій частині рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 березня 2013 року залишено без змін.

У касаційній скарзі Кардупель В.Ю., який діє в інтересах ПАТ «Родовід Банк», порушує питання про скасування судових рішень судів попередніх інстанцій в частині визнання договору поруки припиненим з ухваленням  в цій частині нового рішення, яким стягнути солідарно з поручителя та боржника на користь ПАТ «Родовід Банк» вищезазначену заборгованість за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги порушенням судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарг та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що підстави для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Визнаючи договір поруки припиненим суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що банк звернувся до суду із вищезазначеним позовом з порушенням шестимісячного строку для пред'явлення вимог до поручителя.

Доводи касаційної скарги, перевірені вивченням матеріалів справи, висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та не дають підстав вважати, що при розгляді справи було неправильно застосовані норми матеріального права або порушено норми процесуального права.

З урахуванням положень частини 4 статті 559 ЦК України, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Як вбачається 11 січня 2011 року ПАТ «Родовід Банк» направив письмову вимогу ОСОБА_1 як боржнику та ОСОБА_2 як поручителю, остання її отримала 15 січня 2011 року, про що свідчить зворотне поштове повідомлення. Проте з позовом до суду банк звернувся 10 грудня 2012 року, тобто з пропуском шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення судових рішень без змін, оскільки судами попередніх інстанцій не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, керуючись ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Кардупеля Віталія Юрійовича, який діє в інтересах публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»,  відхилити.

Рішення апеляційного суду Миколаївської області від 22 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:  О.В. Кадєтова  В.О. КузнєцовМ.І. Наумчук

 

 

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/34340796

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Если правильно подходить к вопросу, то поручитель должен был в 3 мес.срок обжаловать решение третейки в Днепровском суде и снести его в части взыскания с себя любимого. Антипова мне такое удовлетворила.

Кроме того мы ещё в рай.суде отменили поручительство, и ни у банка,ни у судов 2х инстанций вопросов не возникало.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Если правильно подходить к вопросу, то поручитель должен был в 3 мес.срок обжаловать решение третейки в Днепровском суде и снести его в части взыскания с себя любимого. Антипова мне такое удовлетворила.

Кроме того мы ещё в рай.суде отменили поручительство, и ни у банка,ни у судов 2х инстанций вопросов не возникало.

Вы отменили решение третейского суда о взыскании средств с поручителя на основании нарушения норм материального права?

может написать ссылку на решение или на почту сбросьте его.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Вы отменили решение третейского суда о взыскании средств с поручителя на основании нарушения норм материального права?

может написать ссылку на решение или на почту сбросьте его.

Отменил в части взыскания с поручителя. Притом только одного, что было не просто, т.к.их было два, а нормы ч.4 ст.559 распространяются одинаково на обоих :)

В апеляхе устояло...

Скину при случае.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

А если есть решение суда о взыскании солидарно (но поручителя так и не нашли конкретно-через газету объявление кидали), но есть и вимога за 2009 или 2010 год (за пару лет до подачи иска, но в суде не всплывала) - можно подать по нововыявленным? Типа не знал, а вот отримав, после вимоги полгода последил и успокоился. А сейчас узнал про взыскание и хочу пересмотреть.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 2 weeks later...

А если есть решение суда о взыскании солидарно (но поручителя так и не нашли конкретно-через газету объявление кидали), но есть и вимога за 2009 или 2010 год (за пару лет до подачи иска, но в суде не всплывала) - можно подать по нововыявленным? Типа не знал, а вот отримав, после вимоги полгода последил и успокоился. А сейчас узнал про взыскание и хочу пересмотреть.

Да можно.

Только скорее всего нужно будет подавать не по вновьвыявленным, а признавать исполнительный лист в части взыскания с поручителя не подлежащим исполнению.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Отменил в части взыскания с поручителя. Притом только одного, что было не просто, т.к.их было два, а нормы ч.4 ст.559 распространяются одинаково на обоих :)

В апеляхе устояло...

Скину при случае.

 

Сбросьте в личку.

Хочу увидеть это чудо. :rolleyes:

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

давайте емыло,...

PS -один поручитель заплатил за работу, второй нет. Решил "зайцем проехать", типа если снесут взыскание с поручителей, то снесут с обоих.

Меня это оскорбило в проф. плане и я выкатил Антиповой речь, что мы не можем решать судьбу человека (нерадивого поручителя) помимо его воли. Если он хочет исполнить решение Третейского суда, то мы не имеем права лишать его такой возможности ;)

С усилием, но убедил :) :)

 

Киевскую апеляху тоже прошел вчистую, в 1 заседание.

 

ЗЗЫ - я тогда красиво это дело отработал. Самому понравилось :)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

У меня была противоположная ситуация, подавал апелляцию от одного поручителя, просил рубануть по двум. Апелляция рубанула по моему поручителю, по второму оставила в силе, так как от него не было апелляции. Пришлось писать апелляцию от второго и восстанавливать сроки. Только потом второго рубанули.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Я щаз зашел в процесс на стадии уже как 2 года идет ИП по солидарному взысканию с должника и 2-х поручителей.

Позненько канешно...Но где наша не пропадала.. ;):)

Для торжества справедливости нет срока давности :)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

давайте емыло,...

PS -один поручитель заплатил за работу, второй нет. Решил "зайцем проехать", типа если снесут взыскание с поручителей, то снесут с обоих.

Меня это оскорбило в проф. плане и я выкатил Антиповой речь, что мы не можем решать судьбу человека (нерадивого поручителя) помимо его воли. Если он хочет исполнить решение Третейского суда, то мы не имеем права лишать его такой возможности ;)

С усилием, но убедил :) :)

 

Киевскую апеляху тоже прошел вчистую, в 1 заседание.

 

ЗЗЫ - я тогда красиво это дело отработал. Самому понравилось :)

Пришлите пожалуйста решение.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

давайте емыло,...

PS -один поручитель заплатил за работу, второй нет. Решил "зайцем проехать", типа если снесут взыскание с поручителей, то снесут с обоих.

Меня это оскорбило в проф. плане и я выкатил Антиповой речь, что мы не можем решать судьбу человека (нерадивого поручителя) помимо его воли. Если он хочет исполнить решение Третейского суда, то мы не имеем права лишать его такой возможности ;)

С усилием, но убедил :) :)

 

Киевскую апеляху тоже прошел вчистую, в 1 заседание.

 

ЗЗЫ - я тогда красиво это дело отработал. Самому понравилось :)

[email protected]

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

давайте емыло,...

PS -один поручитель заплатил за работу, второй нет. Решил "зайцем проехать", типа если снесут взыскание с поручителей, то снесут с обоих.

Меня это оскорбило в проф. плане и я выкатил Антиповой речь, что мы не можем решать судьбу человека (нерадивого поручителя) помимо его воли. Если он хочет исполнить решение Третейского суда, то мы не имеем права лишать его такой возможности ;)

С усилием, но убедил :) :)

 

Киевскую апеляху тоже прошел вчистую, в 1 заседание.

 

ЗЗЫ - я тогда красиво это дело отработал. Самому понравилось :)

 

У меня тоже была такая ситуация. Меня нанял только один на обжалование решения. Так апелляция (бесплатно) отсекла требования к апелянту-поручителю, а в части второго поручителя отметила, что раз он не обжаловал решение, значит оно его устраивает. :)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

У меня тоже была такая ситуация. Меня нанял только один на обжалование решения. Так апелляция (бесплатно) отсекла требования к апелянту-поручителю, а в части второго поручителя отметила, что раз он не обжаловал решение, значит оно его устраивает. :)

Абсолютно верно!

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 9 months later...
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Они посчитали, что в связи с прекращением договора поручительства, прекратилось и третейской соглашение?

 

Такими чином, на момент винесення рішення Третейським судом по справі № 161/12 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ТОВ «Мегалит», ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення боргу за Договором банківського рахунку № 091/1014-СД від 01.10.2007 р. та Додатковою угодою № 091/17-8 про надання овердрафту від 26.03.2008 р. порука, передбачена в договорі поруки № 2 від 26.03.2008 р.,  була припинена, а тому третейський суд вирішив питання щодо стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_2,  вийшовши за межі існуючої третейської угоди.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Да. 

Во всяком случае, я смог в этом убедить :)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...