Решения 3-ох инстанций о признании договора поручительства прекращенным на основании ч. 4 ст. 559 ЦК Украины


Recommended Posts

http://reyestr.court.gov.ua/Review/39411295

 

Державний герб України

У х в а л а

і м е н е м  у к р а ї н и

18 червня 2014  рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Коротуна В.М.,                    Ступак О.В.,                  Штелик С.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», ОСОБА_5 про визнання договору поруки припиненим,  за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 березня               2014 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від                         17 квітня 2014 року,

                                                                                                 в с т а н о в и л а:

У серпні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що 31.07.2007 року між АБ «Київська Русь» (в подальшому назву було змінено на ПАТ «Банк «Київська Русь») та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір, за умовами якого            ОСОБА_5 отримав кредит в розмірі 100 000 доларів США, зі сплатою 12 % річних, зі строком до 30.07.2012 року.

31.07.2007 року на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між АБ «Київська Русь» та ОСОБА_4 укладено договір поруки, за умовами якого поручитель зобов'язався відповідати солідарно у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язання за кредитним договором.

Вказував, що строк виконання зобов'язання за кредитним договором настав 30.07.2012 року, проте з позовом ПАТ «Банк «Київська Русь» до нього звернувся лише в березні 2013 року, у зв'язку з чим ПАТ «Банк «Київська Русь» було пропущено шестимісячний строк звернення до поручителя.

Враховуючи вказане, позивач просив визнати припиненим укладений між ним та АБ «Київська Русь» договір поруки від 31.07.2007 року.  

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 березня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 17 квітня 2014 року, позов ОСОБА_4 було задоволено. Визнано припиненим договір поруки від 31.07.2007 року, укладений між ОСОБА_4 та АТ «Банк «Київська Русь». Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ПАТ «Банк «Київська Русь» просить скасувати ухвалені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з частиною 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, докази та обставини, на які посилається заявник, були предметом дослідження судами і при їх дослідженні та встановленні судами дотримані норми процесуального та матеріального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Керуючись ч.2 ст. 332, ст. 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 березня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від  17 квітня 2014 року залишити без змін.


Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів:

В.М. Коротун О.В. Ступак                     С.П. Штелик
 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

http://reyestr.court.gov.ua/Review/38274676

 

Державний герб України

Справа №  344/12113/13-ц  

Провадження №  22-ц/779/936/2014  

Категорія  27  

Головуючий у 1 інстанції  Ковалюк І. П.  

Суддя-доповідач  Горблянський Я.Д.  

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2014 року                                                                        м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого:                     Горблянського Я.Д.  

суддів:           Пнівчук О.В., Соколовського В.М.

секретаря          Турів О.М.

з участю:                               представника апелянта - ОСОБА_2

                                           представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», ОСОБА_5 про визнання договору поруки припиненим, - за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» на рішення Івано-Франківського міського суду від 05 березня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

В серпні 2013 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ПАТ «Банк «Київська Русь», ОСОБА_5 про визнання припиненим договору поруки №117-00-07-2/П-1 від 31.07.2007 року, мотивуючи тим, що банк не звернувся до поручителя з вимогою про виконання простроченого боржником зобов'язання на протязі півроку з часу настання такого права.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 05 березня 2014 року  позов задоволено. Визнано припиненим договір поруки №117-00-07-2/П-1 від 31.07.2007 року, укладений між  ОСОБА_3 та АТ «Банк «Київська Русь».

Вирішено питання стягнення з відповідача судових витрат.

Не погодившись з таким рішенням, вважаючи його ухваленим за неправильного застосування та порушення норм матеріального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, представник ПАТ «Банк «Київська Русь» подав апеляційну скаргу.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що висновок суду про те, що Банком пропущено строк для пред'явлення вимоги до поручителя ОСОБА_3 не відповідає дійсності. Так, згідно умов договору поруки банк повинен був пред'явити позов до поручителя не пізніше 31.01.2013 року. Як вбачається з долучених до матеріалів справи копії позовної заяви та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, 25.01.2013 року ПАТ «Банк «Київська Русь» вчасно звернувся з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Посилаючись на Постанову №5 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.02.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» вказує, що пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення йому вимоги про погашення боргу так і пред'явлення позову.

Банк виконав умови ст.559 ЦК України та п.4.3. Договору поруки і в межах 6-ти місячного строку звернувся з позовом до поручителя ОСОБА_3, а чинним законодавством не передбачено, що подана в строки позовна заява повинна бути розглянута по суті з ухваленням рішення.

За наведених доводів просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши зібрані докази, колегія  суддів приходить до висновку про відмову в  задоволенні апеляційної скарги.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно  з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:  чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;  чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;  які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати;  чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;  чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Даним вимогам законодавства оскаржуване рішення відповідає.

Так, як вірно встановлено судом, між ПАТ «Банк «Київська Русь» (тоді АБ «Київська Русь») та ОСОБА_5 31.07.2007 року укладено кредитний договір №117-00-07-2, відповідно до якого позичальник отримав кредит в розмірі 100000 доларів США зі сплатою 12% річних на строк до 30.07.2012 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Кредитором та ОСОБА_3 31.07.2007 року укладено договір поруки №117-00-07-2/П-1 відповідно до п.п.2.1. якого поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати солідарно у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником ОСОБА_5 зобов'язання за кредитним договором.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 04.10.2013 року позов ПАТ «Банк «Київська Русь» задоволено - стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_5, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» 522459,98 коп. заборгованості за кредитним договором. Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 05.11.2013 року рішення Івано-Франківського міського суду від 04.10.2013 року в частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_3 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення. В задоволенні позову ПАТ «Банк «Київська Русь» до ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором та витрат по оплаті судового збору відмовлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

З роз'яснень викладених у п.24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" №5 від 30.03.2012 року якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Відповідно до п.4.3 договору поруки, порука припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців з дня настання строку  виконання зобов'язання за Кредитним договором не пред'явив позову до поручителя.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, боржник не виконував свого зобов'язання ще з квітня 2009 року, проте банк жодного разу не направляв ОСОБА_3 вимоги про повернення коштів.

Кредитним договором від 31.07.2007 року визначений строк виконання основного зобов'язання - 30.01.2012 року, саме з цього часу протягом шести місяців ПАТ «Банк «Київська Русь» згідно вимог законодавства повинен був пред'явити вимогу до поручителя. Як вбачається з матеріалів справи, 28.01.2013 року банк звернувся до суду з позовом про стягнення кредитної заборгованості з поручителя, проте, ухвалою судді  Івано-Франківського міського суду від 18.02.2013 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу в порядку ст.121 ЦПК України, внаслідок несплати позивачем судового збору. Повторно з позовною заявою представник банку звернувся в березні 2013 року, поза межами шестимісячного строку.  

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про припинення договору поруки з підстав визначених ч.4 ст.559 ЦК України.


Посилання апелянта, як на підставу скасування рішення суду, на вчасність пред'явлення вимоги до поручителя суд відхиляє, оскільки визнану судом неподану позовну заяву, не можна вважати належним пред'явленням вимоги до поручителя.

Отже, рішення  судом першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його законності  та обґрунтованості.

Тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303,307,308,313-315,317 ЦПК України,  колегія суддів, -

у х в а л и л а :

         Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» - відхилити.

       Рішення Івано-Франківського міського суду від 05 березня 2014 року залишити без змін.


       Ухвала  набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

          Судді:                                                                       Я.Д. Горблянський                    

                                                                                          О.В. Пнівчук    

                                                                                          В.М. Соколовський
 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

http://reyestr.court.gov.ua/Review/37744604

Державний герб України

Справа № 344/12113/13-ц

Провадження № 2/344/443/14

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2014 року                                                                                       м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді                    Ковалюк І.П.

секретаря                                Гречун Т.Б..

за участі представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь", ОСОБА_4 про визнання договору поруки припиненим, -

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

Позивач  звернувся в суд із позовом до відповідача про визнання договору поруки №117-00-07-2/П-1 від 31 липня 2007року, укладений між ОСОБА_3 та АТ "Банк "Київська Русь".

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить позов задоволити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, надані сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень, об'єктивно та всебічно з'ясувавши таким чином обставини справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 31 липня 2007 року між ОСОБА_4 та АТ «Банк «Київська Русь», було укладено Кредитний договір №117-00-07-2 (додаток №5 до позовної заяви).

Згідно п.1.1. даного Договору банк зобов'язується надати Позичальнику кредитні кошти в іноземній валюті в сумі 100 000,00 доларів США строком на 60 місяців з 31 липня 2007 року по 30 липня 2012року.

Пунктом 2.2 передбачено, що Позичальник зобов'язаний повернути кредит отриманий з цим договором та сплатити відсотки за його користування шляхом внесення готівки в касу Кредитодавця, або безготівковим перерахуванням з власного рахунку, відповідно до графіку погашення кредиту, вказаного в п.п. 1.2. цього договору, а остаточне погашення кредиту здійснити не пізніше 31 липня 2012 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Договором між ОСОБА_3. та АТ «Банк «Київська Русь» було укладено Договір поруки №117-00-07-2/П-1 від 31.07.2007 року (додаток №6 до позовної заяви).

Відповідно до п. 3.1. договору поруки, у разі невиконання Боржником зобов'язань за Кредитним договором у встановлені ним строки, Поручитель зобов'язується оплатити заборгованість Боржника не пізніше 2 робочих днів з моменту отримання вимоги Кредитора. До вимоги Кредитора додається розрахунок суми заборгованості із зазначенням терміну оплати.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Як зазначено у п.24 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», при вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Аналогічна позиція з даного питання була викладена Судовою палатою у цивільних та господарських справах Верховного Суду України у прийнятих постановах від 18 липня 2012 року по справі 6-78цс1 та по справі №6-33цс12 від 23 травня 2012 року, прийнятій останнім у зв'язку із неоднаковим застосуванням судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права - статей 251, 252 та частини четвертої статті 559 ЦК України.

Так. у вказаній постанові судом звертається увага на те, що згідно із частиною четвертою статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина - перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має настати (частина друга статті 251 та частина друга статті 252 ЦК України). Статтею 360-7 ЦПК України визначено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить  зазначену норму права, та для всіх судів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 214 ЦПК України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу.

Так, пунктом 4.2 Договору поруки №117-00-07-2/П-1 від 31.07.2007 р. передбачено, що дія договору припиняється з моменту погашення в повному обсязі Боржником або Поручителем зобов'язань за Кредитним договором.

Отже, як вбачається з підписаного ОСОБА_3. 31 липня 2007 року Договору поруки в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова про припинення поруки із моментом погашення в повному обсязі Боржником або Поручителем зобов'язань за Кредитним договором не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це суперечить вимогам ст. 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Як уже зазначалося, у Кредитному договорі строк виконання основного зобов'язання чітко визначений - строк остаточного погашення кредиту є 31 липня 2012 року (пункт 2.1.)

Разом з тим, як вбачається з наданих банком розрахунків заборгованості (додаток №7 до позовної заяви), строк виконання основного зобов'язання настав ще в квітня 2009 року, так як саме з цього часу боржник ОСОБА_4 за якого поручався ОСОБА_3., перестав виконувати свої зобов'язання перед АТ «Банк «Київська Русь».

За таких обставин у АТ «Банк «Київська Русь» виникло право пред'явити вимогу до поручителя ОСОБА_3. про виконання порушеного зобов'язання боржника ОСОБА_4 щодо повернення кредиту, починаючи з 30 липня 2012 року, протягом наступних 6 місяців.

Проте незважаючи на дане, та той факт, що Боржник не виконав основного зобов'язання покладеного на нього умовами Кредитного договору ще в квітня 2009 року, станом на даний час ОСОБА_3. не отримував від Позивача жодних вимог про повернення коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно п. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5 обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до кодексу,  в межах заявлених  ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За змістом  ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує із другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі наведеного, відповідно до ст.124 Конституції України, ст.6, 11, 546, 553, 559, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 60 88, 179, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов  ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь", ОСОБА_4 про визнання договору поруки припиненим - задоволити.

Визнати договір поруки №117-00-07-2/П-1 від 31 липня 2007року, укладений між ОСОБА_3. Та АТ "Банк "Київська Русь".


Стягнути із Публічного акціонерного товариства "Банк "Київськи Русь" на користь ОСОБА_3 114,70 грн. сплаченого судового збору) 107,30 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

    Суддя:                                                                                                          І.П. Ковалюк

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

http://reyestr.court.gov.ua/Review/34607978

Державний герб України

Справа № 344/3611/13-ц

Провадження № 22ц/779/2723/2013

Категорія 27

Головуючий у І інстанції Бабій О.М.

Суддя-доповідач Меленко О.Є.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Меленко О.Є.

суддів Вакарук В.М., Васильковського В.М.

секретаря Турів О.М.

з участю: апелянта - представника ОСОБА_2.- ОСОБА_3,

представника ПАТ «Банк «Київська Русь» - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором та витрат по оплаті судового збору, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Івано-Франківського міського суду від 04 жовтня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

В березні 2013 року ПАТ КБ «Банк «Київська Русь» звернулося в суд з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором в солідарному порядку.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що ОСОБА_5 не виконує зобов'язань, взятих на себе за умовами кредитного договору - суму кредиту, нараховані проценти за користування кредитними коштами у встановлені договором строки не сплачує, внаслідок чого виникла заборгованість. Просив стягнути в солідарному порядку з боржника та його поручителів - ОСОБА_2. та ОСОБА_6 борг в сумі 65 364,69 дол. США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 21.01.2013 року еквівалентно 522 459 грн. 98 коп.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 04 жовтня 2013 року позов ПАТ «Банк «Київська Русь» задоволено - стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_5, ОСОБА_2., на користь ПАТ «Банк «Київська Русь», 65 364,69 дол. США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 21.01.2013 року еквівалентно 522 459 грн. 98 коп. заборгованості за кредитним договором №117-00-07-2 від 31 липня 2007 року.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_5, ОСОБА_6, на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» 65 364,69 дол. США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 21.01.2013, що еквівалентно 522 459 грн. 98 коп. заборгованості за кредитним договором №117-00-07-2 від 31 липня 2007 року.

Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_2, та ОСОБА_6, на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» - по 1147 грн. витрат по сплаті судового збору з кожного.

На дане рішення представник ОСОБА_2.- ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом обставин справи та на порушення норм матеріального і процесуального права.

Зазначає, що п.4.2 договору поруки укладеного між ПАТ « Банк «Київська Русь» та ОСОБА_2. передбачено, що дія договору припиняється з моменту погашення в повному обсязі Боржником або Поручителем зобов'язань за Кредитним договором, а тому до вказаних правовідносин застосовується ч. 4 ст. 559 ЦК України, згідно якої порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Оскільки, свої зобов'язання за договором кредиту боржник ОСОБА_5, належним чином перестав виконувати ще в липні 2008 року, то саме з цього часу у позивача ПАТ «Київська Русь» виникло право протягом шести місяців на пред'явлення вимоги до поручителя ОСОБА_2. Проте, жодних вимог про повернення коштів протягом встановленого строку позивач не заявляв. А відтак, на думку апелянта, висновок суду про те, що право пред'явлення вимоги до поручителя у позивача виникло з 30.07.2012 року - кінцевого терміну виконання зобов'язання за кредитним договором є безпідставним та не відповідає дійсним обставинам справи.

Крім того, апелянт вказує, на те, що суд першої інстанції, безпідставно відхилив його клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки в провадженні того ж суду, перебуває справа з позовом ОСОБА_2. до ПАТ «Банк «Київська Русь», ОСОБА_5 про визнання вищевказаного договору поруки припиненим.

З цих підстав рішення суду першої інстанції апелянт просив скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2. вимоги апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити.

Представник ПАТ «Банк «Київська Русь» доводи апеляційної скарги не визнав. Рішення суду вважає законним та обгрунтованим.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6, будучи належно повідомленими про розгляд справи, до суду не з'явилися, причини неявки не повідомили.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Законність ухваленого судом першої інстанції перевіряється в частині, що стосується ОСОБА_2., оскільки ОСОБА_6, як боржник та ОСОБА_5, як поручитель за кредитним договором №117-00-07-2 від 31 липня 2007 року, рішення суду не оскаржували.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 31.07.2007 року між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір №117-00-07 (а.с.6), згідно з яким позичальник ОСОБА_5 отримав кредит в сумі 100 000 дол. США зі сплатою 12% річних, та кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 30.07.2012 року.

В забезпечення виконання зобов'язання позичальником за даним кредитним договором 31.07.2007 року між банком та ОСОБА_2., а також між банком і ОСОБА_6 було укладено договори поруки (а.с. 7-10), згідно з якими поручителі зобов'язувалися перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язання за даним кредитним договором.

Як встановив суд першої інстанції, і зазначеного не оспорює ОСОБА_5 зобов'язання за кредитним договором належним чином ним не виконувалися, у зв'язку з чим банк-позивач здійснював нарахування штрафних санкцій відповідно до умов зазначеного договору. І саме несвоєчасне виконання зобов'язань позичальником спонукало кредитора заявити вимогу про повернення боргу, відсотків по кредиту та сплати штрафних санкцій, виходячи з положень ст. ст.610, 611, 625 ЦК України

Ухвалюючи рішення про задоволення позову в частині солідарного стягнення боргу з ОСОБА_2., суд першої інстанції, виходив з того, право пред'явити вимогу до поручителя про виконання основного зобов'язання боржника щодо повернення кредиту у позивача виникло, починаючи з 30.07.2012 року, протягом наступних шести місяців. 28.01.2013 року позивач вперше звернувся в суд з даним позовом, але позовну заяву було залишено без руху, а в подальшому у зв'язку з тим, що позивач не усунув недоліки, позовну заяву було повернуто. Зважаючи на те, що вперше позивач звернувся в суд з позовом до моменту спливу кінцевого строку пред'явлення вимоги до поручителів, суд першої інстанції вважав, що мало місце переривання перебігу позовної давності, а тому така вимога позивача є обґрунтованою та підлягала до задоволення.

Однак погодитись з таким висновком суду колегія суддів Апеляційного суду не може, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, вперше позивач звернувся в суд з позовом 28.01.2013 року, однак позовну заяву було залишено без руху, та надано строк для усунення недоліків. Оскільки недоліки позивачем не були усунуті, позовну заяву ПАБ «Банк «Київська Русь» було повернуто позивачу.

Частиною. 2 ст. 264 ЦК України встановлено, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Виходячи зі змісту вказаної норми переривання перебігу позовної давності шляхом пред'явлення позову матиме місце у разі не будь-якого подання позову, а здійсненого з додержанням вимог процесуального закону.

Зважаючи на те, що позовну заяву ПАТ «Банк «Київська Русь» було повернуто у відповідності до ч.2 ст. 121 ЦПК України, оскільки подання позову, було здійснено з порушенням вимог процесуального закону, то позовна давність в такому випадку не переривається.

Доводи представника ПАТ «Банк «Київська Русь» про те, що згідно з умовами договору порука діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за основним договором на увагу не заслуговують.

Так, із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. ст. 251, 252 ЦК України).

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов'язань боржника не свідчать про те, що договором установлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251, ч. 4 ст. 559 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів Апеляційного суду приходить до висновку, що рішення судом першої інстанції постановлене з порушенням вимог процесуального права із неправильним застосуванням матеріального права, а тому воно підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

На підставі вищенаведеного та ч. 4 ст. 559, ч. 1 ст. 251 ЦК України, керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316 , 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 04 жовтня 2013 року в частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_2 - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» до ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором та витрат по оплаті судового збору - відмовити.

В решті рішення Івано-Франківського міського суду від 04 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.Є. Меленко

Судді: В.М. Вакарук

В.М. Васильковський

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Немного не понимаю, зачем после того, как банку было отказано во взыскании задолженности с поручителя.

Поручитель признал договор поручительства прекращенным.

Позитивно, что теперь есть определение ВССУ, которое можно использовать для подачи заявления в ВСУ.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...