Решения 3-ох инстанций об отказе Приватбанку во взыскании задолженности по карточному кредиту

[у.zaporozhskiy]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/36010143

 

Державний герб України

Справа № 315/736/13-ц

Номер провадження № 2/315/311/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

06 листопада 2013 року       Гуляйпільський районний суд Запорізької області

у складі головуючого: судді Особа3

при секретарі:Особа4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе Запорізької області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

04.06.2013 року до суду звернулося Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В позові позивач посилався на те, що відповідно до умов укладеного між сторонами  кредитного договору б/н від 11.05.2006 року відповідач отримала кредит в сумі 2800 грн. зі сплатою 36 % на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, відповідно до п.9.12 умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання, якщо протягом цього терміну жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий термін, однак порушила зобов`язання: кредит не повертає, заборгованість на 29.03.2013 року склала в сумі 36853,58 грн., з яких заборгованість по кредиту в сумі 9798,60 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 24823,86 грн., штраф (фіксована частина) в сумі 500 грн., штраф (процентна складова) в сумі 1731,12 грн., прохає стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 36853,58 грн., а також витрати на сплату судового збору в сумі 368,54 грн.

18.07.2013 року до суду звернувся представник позивача ОСОБА_2 з заявою про розгляд справи у відсутність представника позивача.

22.07.2013 року до суду звернулася відповідач з запереченнями на позов, в яких посилалася на те, що вважає, що не підлягає задоволенню вимоги про стягнення з неї заборгованості по кредиту, так як термін строку позовної давності про стягнення сплив 29.01.2013 року, прохала застосувати строк позовної давності і в задоволенні позову відмовити.

14.10.2013 року ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області явку представника позивача для надання особистих пояснень визнано обов`язковою.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_2, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у свою відсутність.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у свою відсутність.

Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на повному, об`єктивному, всебічному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає встановленими наступні обставини:

11.05.2006 року між сторонами укладено кредитний договір б/н, що підтверджується копією заяви відповідача (а.с. 14-15), умовами та правилами надання банківських послуг (а.с. 16-22).

Відповідно до заяви позивач надав відповідачу кредит у сумі 2800 грн. на строк дії картки зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 36 % на рік шляхом перерахування коштів на картрахунок, погашення заборгованості здійснюється щомісячними платежами.

Відповідач отримала кредитну картку, що підтверджується її підписом в заяві позичальника (а.с. 14).

Відповідно до п.5.4 умов та правил надання банківських послуг строк погашення процентів по кредиту - щомісячно за попередній місяць, строк погашення кредиту - в повному обсязі не не пізніше наступного дня місяця, вказаного на платіжній картці.

Відповідно до п.3.1.1. умов та правил надання банківських послуг карта дійсна до останнього календарного дня вказаного місяця.

Відповідно до п.3.1.3 умов та правил надання банківських послуг по закінченню строку дії картка продовжується Банком на новий строк (шляхом надання клієнту карти з новим строком дії).

Відповідач порушила зобов`язання щодо повернення кредиту та відсотків за його користування, що підтверджується розрахунком заборгованості та запереченнями відповідача.

29.01.2009 року відповідач сплатила останній платіж.

Заборгованість станом на 29.03.2013 року склала в сумі 36853,58 грн., з яких заборгованість по кредиту в сумі 9798,60 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 24823,86 грн., штраф (фіксована частина) в сумі 500 грн., штраф (процентна складова) в сумі 1731,12 грн.

На момент розгляду справи судом відповідач заборгованість не погасила.

Суд, відмовляючи в задоволенні позову, виходить з наступного:

Між сторонами склалися правовідносини по договору позики, які регулюються параграфом 1 Позика та параграфом 2 Кредит Цивільного кодексу України та умовами кредитного договору б/н від 11.05.2006 року, укладеного між сторонами, та умовами та правил надання банківських послуг.

Відповідно до п.9.12 умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання, якщо протягом цього терміну жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий термін.

Судом встановлено, що відповідач порушила зобов`язання по поверненню  отриманого кредиту та відсотків за його користування, останній платіж відповідача мав місце 29.01.2009 року, а тому позивач дізнався про порушення свого права у лютому 2009 року.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст.258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Відповідно до ч.1 ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Відповідно до ч.1 абзацу 2 ст.259 ЦК України договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Договір між сторонами про збільшення позовної давності у письмовій формі не укладався.

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.

Судом встановлено, що до винесення рішення у справі відповідач звернулася до суду з заявою про застосування строку позовної давності, прохала відмовити в задоволенні позову  в зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові.

А тому суд відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України, так як сплив строк позовної давності за вимогою про стягнення заборгованості, про застосування якої заявлено відповідачем у справі, відмовляє в задоволенні позову в зв`язку з пропуском строку позовної давності.

А тому позов не підлягає задоволенню як такий, що не підтверджений встановленими обставинами та наданими суду доказами.

Керуючись ст.ст. 8-11, 60, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 256-257, 260, 267 ЦК України,

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

З рішенням в повному обсязі особи, які беруть участь у справі можуть ознайомитися 11.11.2013 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Гуляйпільський районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особою, яка була відсутня в судовому засіданні, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: ОСОБА_3

 
 

[у.zaporozhskiy]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/37364755

 

Державний герб України

Дата документу             Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц/778/412/13                                                                                                    Головуючий у 1 інстанції: Яроша С.О.

                                                                                                                                                                         Суддя-доповідач: Кухар С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 року                              м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого судді:Онищенко Е.Асуддів:Ломейко В.О. Кухаря С.В.при секретаріЕвальд Д.Д.розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»  на рішення Гуляйпільського  районного суду Запорізької області від 06 листопада 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2013 року ПАТ КБ «Приватбанк» з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості. В позові позивач посилався на те, що відповідно до умов укладеного між сторонами кредитного договору б/н від 11.05.2006 року відповідач отримала кредит в сумі 2800 грн. зі сплатою 36 % на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, відповідно до п. 9.12 умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання, якщо протягом цього терміну жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий термін, однак порушила зобов'язання: кредит не повертає, заборгованість на 29.03.2013 року склала в сумі 36853,58 грн., з яких заборгованість по кредиту в сумі 9798,60 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 24823,86 грн., штраф (фіксована частина) в сумі 500 грн., штраф (процентна складова) в сумі 1731,12 грн., прохає стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 36853,58 грн., а також витрати на сплату судового збору в сумі 368,54 грн.

Рішенням Гуляйпільського  районного суду Запорізької області від 06 листопада 2013 року відмовлено в задоволенні позову в зв'язку з пропуском строків позовної давності.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів  апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України  суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд  першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог процесуального та матеріального права.

Відмовляючи у задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» суд першої інстанції виходив з того, що Банк з дня виникнення права вимагати від відповідача відновлення порушеного права  шляхом повернення кредитних коштів пропустив строк більше 3-х років, що є підставою у відповідності зі ст.ст. 267 ЦК України для відмови у позові.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Відповідно до вимог ч.ч. 3, 4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Встановлено, що 11.05.2006 року між Банком та відповідачем було укладено кредитний договір стром на 12 місяців ( а.с. 14-22).

Останній платіж на погашення заборгованості за кредитом відповідач у сумі 102 грн. здійснила 29.01.2009 року (а.с. 12).

Два платежі 18.07.2011 року та 10.08.2011 року на суми 2,34 грн. та 2,51 грн. (а.с. 13) за поясненнями представника банку колегії суддів виходячи з їх розміру є скоріш за все перерахуванням банком з інших рахунків відповідачки цих коштів, оскільки остання за вказаним договором надала банку таке право і в банку на даний час відсутні інші фінансові документи окрім розрахунку відносно цих двох платежів. Тому, оскільки банком на пропозицію колегії суддів інших доказів не надано, вказані два платежі здійснені банком без повідомлення відповідача і не можуть вважатись визнанням боргу боржником за кредитним договором для переривання строку позовної давності.

Відповідач подала до суду письмову заяву про застосування наслідків пропуску строку позовної давності ( а.с. 41).

Банк звернувся з позовом до суду в червні 2013 року.

Отже судова колегія вважає, що суд першої інстанції застосувавши наслідки пропуску позовної давності дійшов до правильного висновку.

Посилання апеляційної скарги на те, що відповідно до п. 9.12. Умов та правил надання банківських послуг договір пролонговується безстроково є безпідставними.

Так згідно п. 9.12. Умов та правил надання банківських послуг, які є складовою частиною договору, сторони визначили, що договір діє на протязі 12 місяців. Якщо на протязі цього строку кожна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на той же строк ( а.с. 9).  

Більше умови договору не визначають порядок продовження дії договору після спливу другого 12-ти місячного строку.

З огляду на те, що сторони не проінформували про припинення дії договору на протязі 12 місяців починаючи з дня укладення договору в травні 2006 року, дія договору в травні 2007 року  пролонгувалася до травня 2008 року і з цього часу строк дії договору припинився.

Інші доводи апеляційної скарги обґрунтованими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду  постановлено з додержанням вимог закону  і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» відхилити.

Рішення Гуляйпільського  районного суду Запорізької області від 06 листопада 2013 року у цій  справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.  

Головуючий:                    

Судді:
 

[у.zaporozhskiy]

Тоже помогал в этом деле человеку, правда он после первой инстанции (самое важное было сделано именно там: поданы возражения и заявление о применении исковой давности (очень правильно было их подавать несмотря на положения ЗУ о зпп) все бросил на самотек и вот недавно появилось определение ВССУ, его в реестре нет, но человек обещал сбросить.

[Vahevich]

 

[у.zaporozhskiy]

Благодарю за оказанную помощь.

Возражение было составлено качественно.

Рекомендую данного специалиста.

Возражаю против публикации.

А почему Вы против размещения решений с реестра?

[суворов]

 

 

 

 А как же строк действия карты ?

[у.zaporozhskiy]

Тогда еще не было позиции ВСУ,здесь суд пришел к выводу,что договор действует 12 месяцев.