Определение ВССУ об отмене решений предыдущих инстанций об обращении взыскания на предмет залога


Recommended Posts

http://reyestr.court.gov.ua/Review/40581545

Державний герб України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

17 вересня 2014 року                                                  м. Київ

                            Колегія суддів судової палати у цивільних справах

                  

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

                                          кримінальних справ у складі:

головуючого:Кузнєцова В.О.,      суддів:Кадєтової О.В., Мостової Г.І., Ізмайлової Т.Л.,Наумчука М.І.,-розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Володарсько-Волинського районного сектора Управління державною міграційною службою України в Житомирській області про звернення стягнення на предмет іпотеки, зустрічним позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання неправомірними дій щодо підвищення відсоткової ставки, визнання частково недійсним договору іпотеки, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області від 28 квітня 2014 року,

                                                        

в с т а н о в и л а :

У вересні 2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом з урахуванням змінених та уточнених позовних вимог до ОСОБА_6,                  ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Володарсько-Волинського районного сектора УДМС України в Житомирській області про звернення стягнення на предмет іпотеки, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що внаслідок невиконання ОСОБА_6 умов кредитного договору, у останнього виникла заборгованість в розмірі 147 856, 26 грн. Оскільки відповідач зобов'язався за договором іпотеки відповідати за кредитними зобов'язаннями, то позивач просив  звернути стягнення на будинок АДРЕСА_1, який відповідач передав в іпотеку та виселити відповідача та інших осіб, які проживають за вказаною адресою. Визнати незаконною та скасувати реєстрацію відповідачів, зареєстрованих у спірному будинку; зобов'язати Володарсько-Волинський районний сектор УДМС України в Житомирській області зняти з реєстраційного обліку відповідачів, які зареєстровані та проживають за спірною адресою.    

У листопаді 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання неправомірними дій щодо одностороннього підвищення відсоткової ставки за кредитним договором, стягнення моральної шкоди. Позивач за зустрічним позовом просив визнати неправомірними дії відповідача щодо підвищення відсоткових ставок за кредитним договором №ZRZ0GA00003890 від                  21 червня 2007; визнати недійсним пункт 2.3.1 кредитного договору, як такий що не відповідає вимогам чинного законодавства; стягнути з відповідача на його користь грошову компенсацію, спричиненої моральної шкоди у розмірі 60 тис. грн.; визнати недійсним предмет договору іпотеки, зареєстрованого в реєстрі за №1161 приватним нотаріусом ОСОБА_12    

Рішенням Володарського-Волинського районного суду Житомирської області від 07 березня 2014 року в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_6 задоволено частково. Дії                              ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо підвищення відсоткових ставок за кредитним договором №ZRZOGA00003890 від 21 червня 2007 року визнано неправомірними. В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.  

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області від 28 квітня 2014 року вказане рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог та в частині задоволення зустрічних позовних вимог скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким первісний позов задоволено. В рахунок погашення заборгованості у розмірі               147 856,26 грн за кредитним договором №ZRZ0GA00003890 від 21 червня 2007 року, укладеним між ЗАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_6, звернуто стягнення на предмет іпотеки - належний ОСОБА_6 на праві власності жилий будинок площею 87 кв.м за адресою АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмета іпотеки                         ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. Визнано незаконною та скасувано реєстрацію ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 за адресою АДРЕСА_1. Виселено ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 з будинку АДРЕСА_1. Зобов'язано Володарсько-Волинський районний сектор УДМС України в Житомирській області зняти з реєстрації за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,            ОСОБА_9, ОСОБА_10 В задоволенні зустрічних позовних вимог в частині визнання дій ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо підвищення відсоткових ставок за кредитним договором №ZRZOGA00003890 від 21 червня 2007 року неправомірними відмовлено. В решті рішення залишено без змін.  Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга  підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує наступні питання: чи мали місце обставини,  якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які   правовідносини  сторін  випливають  із  встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (ч. 1 ст. 214 ЦПК України).

Відмовляючи в задоволенні первісних позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» та задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з неправомірності підвищення банком процентної ставки за користування кредитними коштами в односторонньому порядку, що суперечить положенням                  ст. 1056-1 ЦК України.  

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог та в частині задоволених зустрічних вимог, апеляційний суд виходив з неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору, що призвело до виникнення заборгованості за вказаним договором. Одночасно зауваживши, що дії позивача за первісним позовом щодо підвищення процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку є правомірними, оскільки на момент такого підвищення положення ст. 1056-1 ЦК України не діяли.  

Проте з такими висновками судів повністю погодитись не можна.

Судами встановлено, що 21 червня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір №ZRZ0GA00003890, за умовами якого банк зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 21 червня 2007 року до 20 червня 2027 року включно, у вигляді не відновлювальної лінії у розмірі  95 тис. грн на придбання нерухомості, а також у розмірі 22 тис. грн страхових платежів у випадку та порядку, передбачених п.п. 2.1.3, 2.2.7 даного договору, зі сплатою за користування кредитом процентів у розмірі 1,17% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 0,00% від суми наданого кредиту щомісячно в період сплати відсотків за дострокове погашення кредиту (п. 7.1 кредитного договору).

Відповідно до п. 7.3 кредитного договору, забезпечення виконання позичальником зобов'язань за даним договором виступає іпотека житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, а також інші види застави, іпотеки, поруки і т.ін., надані банку з метою забезпечення зобов'язань за даним договором (а.с. 9-11).  

З  метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ,               22 червня 2007 року між ОСОБА_6 та ЗАТ КБ «ПриватБанк» укладений договір іпотеки, предметом якого згідно з п. 35 є житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13-15).

Станом на 17 липня 2012 року розмір заборгованості ОСОБА_6 за кредитним договором становить 147 856, 26 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 93 788, 93 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом -                 47 896, 96 грн, комісія за користування кредитом - 2 313, 21 грн, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань - 3 857, 16 грн. (а.с. 4-6).

25 грудня 2008 року позивачем за первісним позовом на адресу відповідача був направлений лист №20.1.3.2/6-36525, зі змісту якого вбачається, що банк повідомив позичальника щодо підвищення процентної ставки з 01 лютого 2009 року до 27,35% на рік (а.с. 67).  

Як вбачається з листа ПАТ КБ «ПриватБанк» від 13 квітня 2012 року №30.1.0.0/2-981, адресованого ОСОБА_6, позивач за первісним позовом  повідомив останнього щодо наявної заборгованості за кредитним договором в розмірі 101 100, 03 грн та роз'яснив наслідки невиконання зобов'язань перед банком (а.с. 7). Факт направлення вказаного листа ОСОБА_6 підтверджується реєстром повідомлень про наявність боргу від 15 червня 2012 року (а.с. 8).  

Відповідно до ст. ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Із роз'яснень викладених у п. 37 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року № 5 вбачається, що невиконання вимог ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (ч. 3 ст. 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням ст. 124 Конституції України.

Суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст.ст. 213-215 ЦПК України на зазначені положення закону уваги не звернув, не встановив дійсних прав і обов'язків сторін, які випливають з кредитного договору та договору іпотеки; не надав належної оцінки наявним у справі доказам, зокрема, дійшовши висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, залишив поза увагою положення п. 7.3 кредитного договору, за яким забезпеченням виконання відповідачем ОСОБА_6 умов цього договору виступає іпотека житлового будинку АДРЕСА_2, натомість зі змісту п. 35 договору іпотеки (а.с. 15) вбачається, що предметом іпотеки є будинок АДРЕСА_1. Крім того, відповідно до п. 7 кредитного договору, датою його укладення зазначено 21 червня 2007 року та банк надає позичальнику на придбання житлового будинку грошові кошти в розмірі 95 тис. грн та 22 тис. грн на сплату страхових платежів на період з 21 червня 2007 року до                     20 червня 2027 року, в той час як договір іпотеки від 22 червня 2007 року забезпечує виконання зобов'язань за кредитним договором від 22 червня 2007 року (п. 35.2) по кредиту в розмірі 117 тис. грн наданих на строк з 22 червня 2007 року до 21 червня 2027 року. Отже, апеляційним судом не з'ясовано належним чином, предмет договору іпотеки та які зобов'язання забезпечується даним договором, не усунувши вказаних розбіжностей.  

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Зі змісту ч. 3 ст. 109 ЖК Української РСР та ст. 40 Закону «Про іпотеку» вбачається, що виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя (кредитора) або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Як роз'яснено у п. 43 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Як вбачається із матеріалів справи, ПАТ КБ «ПриватБанк» направив                ОСОБА_6 повідомлення № №30.1.0.0/2-981 від 13 квітня 2012 року із вимогою до іпотекодавця добровільно звільнити передане в іпотеку нерухоме майно в тридцятиденний строк із дня отримання цієї вимоги (а.с. 7).

Відповідно до довідки зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 491-1 від 21  лютого 2014 року, виданої виконавчим комітетом Володарсько-Волинської селищної ради Володарсько-Волинського району Житомирської області ОСОБА_6, в спірному будинку зареєстровані: він, ОСОБА_7 - дружина, діти:  ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 (а.с. 229).    

Дослідивши довідку про зареєстрованих осіб у спірному будинку (а.с. 229), апеляційний суд, зауважив, що відповідач ОСОБА_6 підписавши договір іпотеки підтвердив відсутність проживання та реєстрацію неповнолітніх дітей у будинку, яке передається в іпотеку (п. 14.7 договору іпотеки), проте питання, чи були малолітні (а якщо були, то коли саме) зареєстровані у АДРЕСА_1, не досліджував; не з'ясував, чи мають малолітні діти право власності чи користування на передане в іпотеку нерухоме майно і коли виникло таке право, що має значення для правильного вирішення спору.

За вказаних обставин рішення апеляційного суду в частині первісного позову підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 335 ЦПК України, суд не обмежений доводами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Вирішуючи спір в частині зняття відповідачів ОСОБА_6,                  ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, з реєстрації в спірному будинку, апеляційний суд належним чином не перевірив чи має право позивач звертатись з такими вимогами до відповідача Володарсько-Волинського районного сектора УДМС України в Житомирській області, не з'ясувавши чи підлягає такий спір розгляду в порядку загального судочинства.  

Не може залишатись в силі й  рішення суду першої інстанції, оскільки в порушення вимог ст. 212-215 ЦПК України, суд першої інстанції належним чином не з'ясував обставин справи, прийнявши до розгляду уточнену позовну заяву про виселення з житлового будинку в тому числі й малолітніх дітей, не витребував належних доказів щодо реєстрації таких у спірному будинку. Суд також залучивши до участі у справі в якості відповідачів малолітніх дітей не з'ясував позиції органу опіки піклування щодо виселення дітей та не виконав вимог, передбачених ч. 4 ст. 10 ЦПК України.

За таких обставин судові рішення першої та апеляційної інстанції в частині первісних позовних вимог не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для їх скасування в цій частині з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішення апеляційного суду в частині зустрічних позовних вимог ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і    кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Володарського-Волинського районного суду Житомирської області від 07 березня 2014 року та рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області від 28 квітня 2014 року в частині первісного позову скасувати, а справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області від 28 квітня 2014 року та рішення Володарського-Волинського районного суду Житомирської області від 07 березня 2014 року в його незмінній частині - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.О. Кузнєцов Судді:О.В. Кадєтова Т.Л. Ізмайлова Г.І. Мостова М.І. Наумчук
 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Ну что же предмет ипотеки и даты основного обязательства в кредитном и ипотечных договорах разные.

Посмотрим, что скажут суды дальше.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...