Постановление ВСУ по пересмотру о недействительности публичных торгов


Считаете ли Вы решение законным и справедливым?  

1 голос

  1. 1. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

11 листопада 2014 року

 

м. Київ

 

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі

 

головуючого Барбари В.П.,

суддів: Берднік І.С., Гуля В.С., Ємця А.А.,

Жайворонок Т.Є., Колесника П.І., Потильчака О.І.,

Шицького І.Б.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву приватного підприємства “Нива – В.Ш.” (далі – ПП “Нива – В.Ш.”) про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 18 лютого 2014 року у справі № 908/2105/13 за позовом ліквідатора ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1) – ОСОБА_2 до ПП “Нива – В.Ш.” в особі філії № 08 ПП “Нива – В.Ш.” м. Запоріжжя, ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4, публічн акціонерне товариство “УкрСиббанк” (далі – ПАТ “УкрСиббанк”), про визнання прилюдних торгів недійсними,

 

в с т а н о в и л а:

 

У липні 2013 року ліквідатор ОСОБА_1 – ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою, в якій просив визнати недійсними: проведені 10 травня 2012 року філією № 08 ПП “Нива – В.Ш.” прилюдні торги з реалізації нежилого приміщення XI підвалу літ. А-4 за адресою: АДРЕСА_1 (далі – прилюдні торги); протокол від 10 травня 2012 року № 0811166-1/1 прилюдних торгів з реалізації зазначеного приміщення (далі – протокол № 0811166-1/1); свідоцтво про право власності від 25 травня 2012 року на ім'я ОСОБА_3 на зазначене нежиле приміщення, видане приватним нотаріусом Запорізького нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстроване в реєстрі за № 2555. 

 

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 17 січня 2013 року господарським судом Запорізької області винесено постанову у справі № 908/61/13-г, якою визнано банкрутом ОСОБА_1 та відкрито ліквідаційну процедуру, в ході якої проведено дії щодо виявлення активів банкрута та встановлено, що упродовж одного року, який передував порушенню справи про банкрутство, з майном банкрута вчинено правочини з відчуження майна за цінами, нижчими від ринкових, із грубим порушенням вимог статті 203 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), статей 45, 46 Закону України “Про іпотеку”, Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 (далі – Тимчасове положення), що дає підстави, на думку позивача, для визнання його недійсним у порядку статті 215 ЦК України.

 

Рішенням господарського суду Запорізької області від 08 серпня 2013 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13 листопада 2013 року, позовні вимоги задоволено частково, визнано недійсними прилюдні торги та протокол № 0811166-1/1, припинено провадження у справі № 908/2105/13 стосовно ОСОБА_3, оскільки цей спір не підлягає вирішенню у господарських судах.

 

Постановою Вищого господарського суду України від 18 лютого 2014 року зазначені судові рішення залишено без змін.

 

Не погоджуючись із постановою Вищого господарського суду України від 18 лютого 2014 року у справі № 908/2105/13, ПП “Нива – В.Ш.” звернулося із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції положень статей 45, 46 Закону України “Про іпотеку” і Тимчасового положення щодо порядку визначення переможця прилюдних торгів у разі відмови переможця від підписання протоколу або невнесення всієї належної до сплати суми у десятиденний строк.

 

В обґрунтування неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права заявник надав копії постанов Вищого господарського суду України від 20 липня 2006 року у справі № 12/456“НМ”, від 25 січня 2011 року у справі № 21/131(13/168), від 22 серпня 2011 року у справі № 5005/173/2011, від 01 листопада 2011 року у справі № 1/110-10-4159, від 10 травня 2012 року у справі № 37/5005/12787/2011, від 31 травня 2012 року у справі № 5004/2164/11, від 20 серпня 2012 року у справі № 5016/285/2012(1/22), від 30 жовтня 2012 року у справі № 26/25, від 12 листопада 2012 року у справі № 5023/2183/12, від 04 грудня 2012 року у справі № 13/5025/182/12, від 29 квітня 2013 року у справі № 5024/1625/2012, від 04 листопада 2013 року у справі № 13/5026/710/2012, від 05 грудня 2013 року у справі № 911/673/13-г.

 

Ухвалою від 25 червня 2014 року Вищий господарський суд України допустив до провадження справу № 908/2105/13 для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 18 лютого 2014 року.

 

Допускаючи справу до провадження Верховного Суду України, Вищий господарський суд України цілком мотивовано відхилив посилання заявника на постанови суду касаційної інстанції від 05 грудня 2013 року у справі № 911/673/13-г та від 01 листопада 2011 року у справі № 1/110-10-4159, оскільки фактичні обставини у цих справах відрізняються від фактичних обставин у справі № 908/2105/13.

 

Крім того, не можна погодитися з посиланням заявника на постанови Вищого господарського суду України від 20 липня 2006 року у справі № 12/456“НМ”, від 25 січня 2011 року у справі № 21/131(13/168), від 22 серпня 2011 року у справі № 5005/173/2011, від 10 травня 2012 року у справі № 37/5005/12787/2011, від 31 травня 2012 року у справі № 5004/2164/11, від 20 серпня 2012 року у справі № 5016/285/2012(1/22), від 12 листопада 2012 року у справі № 5023/2183/12, від 04 грудня 2012 року у справі № 13/5025/182/12, від 29 квітня 2013 року у справі № 5024/1625/2012, оскільки предметом касаційного розгляду у зазначених справах була правильність застосування судами норм процесуального права, а саме статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), щодо наявності підстав для припинення провадження у справі.

 

Водночас Вищий господарський суд України, розглянувши доводи ПП “Нива – В.Ш.”, дійшов висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статті 45 Закону України “Про іпотеку”, про що, на думку суду касаційної інстанції, свідчать надані заявником копії постанов Вищого господарського суду України від 04 листопада 2013 року у справі № 13/5026/710/2012 та від 30 жовтня 2012 року у справі № 26/25.

 

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню з підстав, наведених нижче.

 

Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою господарського суду Запорізької області від 17 січня 2013 року у справі № 908/61/13-г ОСОБА_1 визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2.

 

У ході ліквідаційної процедури вжито заходів щодо виявлення активів боржника та встановлено, що 01 грудня 2007 року на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_1 придбав у власність нерухоме майно – нежиле приміщення XI підвалу літ. А-4 за адресою: АДРЕСА_1.

 

21 липня 2008 року між ПАТ “УкрСиббанк” і ОСОБА_1 укладено три договори про надання споживчого кредиту, в забезпечення виконання зобов'язань за цими договорами між сторонами укладено договір іпотеки, предметом якого є зазначене нежиле приміщення, відповідно до якого за згодою сторін визначено ринкову вартість предмета іпотеки у розмірі 905 895,00 грн. 

 

На підставі виконавчого напису для задоволення вимог ПАТ “УкрСиббанк” на загальну суму 567 785,53 грн за рахунок нежилого приміщення відкрито виконавче провадження, для забезпечення якого приміщення описано та на нього накладено арешт.

 

З метою визначення вартості арештованого майна банкрута призначено експерта, згідно зі звітом якого загальна вартість такого майна становить 361 418,00 грн без урахування ПДВ. На підставі договору від 28 грудня 2011 року № 0811166 з метою продажу на прилюдних торгах майно передано філії № 08 ПП “Нива – В.Ш.”.

 

Філією № 08 ПП “Нива – В.Ш.” було оголошено про проведення прилюдних торгів 15 лютого 2012 року (стартова ціна – 361 418,00 грн), 30 березня 2012 року (стартова ціна – 357 803,82 грн) та 10 травня 2012 року (стартова ціна – 180 709,00 грн).

 

Прилюдні торги з продажу арештованого майна, призначені на 15 лютого 2012 року та 30 березня 2012 року, визнано такими, що не відбулися, у зв'язку з відсутністю купівельного попиту відповідно до вимог пункту 7.1 Тимчасового положення.

 

За результатами прилюдних торгів 10 травня 2012 року складено протокол № 0811166-1/1 та оголошено переможцем учасника № 4 ОСОБА_3, який запропонував 185 000,00 грн, оскільки переможець торгів ОСОБА_5. і наступний учасник – ОСОБА_6 відмовилися від підписання протоколу. 

 

На підставі зазначеного протоколу 23 травня 2012 року державним виконавцем складено акт про реалізацію предмета іпотеки № 18424466. 

 

25 травня 2012 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_3 видано свідоцтво про право власності на нежиле приміщення, що є предметом іпотеки.

 

Залишаючи без змін постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13 листопада 2013 року та рішення господарського суду Запорізької області від 08 серпня 2013 року, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 18 лютого 2014 року погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову про визнання недійсними проведених 10 травня 2012 року філією № 08 ПП “Нива – В.Ш.” прилюдних торгів і протоколу № 0811166-1/1. Суд касаційної інстанції виходив із того, що оскільки переможець торгів ОСОБА_5 та наступний учасник – ОСОБА_6 відмовилися від підписання протоколу, прилюдні торги мали бути оголошені такими, що не відбулися, відповідно до вимог статті 45 Закону України “Про іпотеку”.

 

Порядок реалізації арештованого нерухомого майна врегульовано Законом України “Про виконавче провадження”, Законом України “Про іпотеку” та Тимчасовим положенням.

 

Порядок реалізації предмета іпотеки визначається статтею 41 Закону України “Про іпотеку” (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), за приписами котрої реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України “Про виконавче провадження”, з дотриманням вимог цього Закону.

 

Відповідно до статті 45 Закону України “Про іпотеку” (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо переможець прилюдних торгів відмовився від підписання протоколу, наступний учасник, що запропонував найвищу ціну, але не нижчу за початкову ціну продажу, оголошується переможцем прилюдних торгів. За його відсутності або відмови прилюдні торги оголошуються такими, що не відбулися.

 

Виходячи з наведеного, Вищий господарський суд України дійшов правомірного висновку про порушення зазначеної норми, оскільки переможець прилюдних торгів і наступний учасник відмовилися від підписання протоколу та сплати всієї належної суми за придбане майно, то прилюдні торги слід було оголосити такими, що не відбулися.

 

Крім того, судами встановлено, що відповідно до іпотечного договору від 21 липня 2008 року вартість зазначеного нежилого приміщення становила 905 895,00 грн, також під час виконавчого провадження суб'єктом оціночної діяльності – приватним підприємством “Геополіс” (далі – ПП “Геополіс”) проведено оцінку майна боржника, згідно з якою вартість майна становила 361 418,00 грн без врахування ПДВ.

 

Зважаючи на викладене, у порушення вимог частини 2 статті 43 Закону України “Про іпотеку” (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) предмет іпотеки було відчужено за ціною 185 000,00 грн, що у декілька разів нижча за встановлену між іпотекодавцем та іпотекодержателем та нижча від вартості, визначена суб'єктом оціночної діяльності – ПП “Геополіс”. 

 

Таким чином, визначення переможця торгів чітко обмежено початковою ціною майна, яка в свою чергу встановлюється незалежним суб'єктом оціночної діяльності, тобто покупець повинен придбати майно за ціною, не нижчою від стартової.

 

Також судами виявлено порушення вимог статей 58, 62 Закону України “Про виконавче провадження” (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), оскільки звіт про оцінку майна складено після закінчення шестимісячного терміну дії оцінки ПП “Геополіс”. Крім того, встановлено порушення пункту 3.5 Тимчасового положення щодо оголошення про проведення прилюдних торгів.

 

Отже, зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції дійшов правильного висновку про порушення філією № 08 ПП “Нива – В.Ш.” при проведенні 10 травня 2012 року прилюдних торгів та оформленні протоколу № 0811166-1/1 положень Закону України “Про іпотеку”, Закону України “Про виконавче провадження” та Тимчасового положення.

 

Відповідно до частини 1 статті 11126 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, що стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

 

Керуючись статтями 11123, 11124 та 11126 Господарського процесуального кодексу України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

 

п о с т а но в и л а:

 

У задоволенні заяви приватного підприємства “Нива – В.Ш.” відмовити.

 

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України.

 

Головуючий В.П. Барбара

Судді: І.С. Берднік

В.С. Гуль

А.А. Ємець

Т.Є. Жайворонок

П.І. Колесник

О.І. Потильчак

І.Б. Шицький

 


Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Оспаривания оценки на сегодняшний день очень действенный метод противостояния взысканию в исполнительном производстве.

Просроченная оценка-основания для признани, недействительными торгов.

Меня интересует,после признания торгов недействительными получается ли вернуть имущество?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...