Определение ВССУ об отмене решений предыдущих инстанций об удовлетворении требований о взыскании задолженности с поручителя


Recommended Posts

http://reyestr.court.gov.ua/Review/39839974

 

Державний герб України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

        

16 липня 2014 року                                                               м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

                                      

суддів: Гулька Б.І.,   Хопти С.Ф.,

           Лесько А.О,   Червинської М.Є.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу за кредитним договором за касаційною скаргою ОСОБА_4, подану представником - ОСОБА_6, на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 6 березня                  2014 року,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2012 року ПАТ «Універсал Банк» звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 24 жовтня 2007 року між банком та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, згідно якого банк надав позичальникові кредит для придбання квартири в розмірі 290 567 дол. США з терміном погашення до 10 жовтня 2034 року із розрахунку 11,95% річних, а позичальник зобов'язалась повернути отриманий кредит та сплатити відсотки за його користування. Поручителями позичальника є ОСОБА_4 і                      ОСОБА_5, які за договорами поруки від 24 жовтня 2007 року зобов'язалися відповідати перед банком за виконання  позичальником зобов'язань по поверненню кредиту. Позивач зазначав, що за умовами кредитного договору ОСОБА_3 повинна повертати кредит щомісячними платежами, однак не виконує цих обов'язків та має прострочену заборгованість. Письмова вимога банку про дострокове погашення всієї                суми кредиту від 5 березня 2012 року залишена позичальником і поручителями без реагування. З урахуванням викладеного банк просив суд стягнути                           з відповідачів суму боргу за кредитним договором у розмірі                                         2 487 625 грн. 18 коп.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від                     26 грудня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 6 березня 2014 року, позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь                               ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі                   311 225 дол. США  47 цен., що за офіційним курсом Національного банку України  становить 2 487 625 грн. 18 коп. Вирішено питання про судовий збір.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення в частині стягнення  нього боргу в солідарному порядку, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та в цій частині ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Заслухавши доповідь судді судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі  доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що позичальник не виконує умови кредитного договору щодо повернення кредиту і сплати процентів за користування ним, та дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором з позичальника та поручителів солідарно.

Проте повністю погодитись з такими висновками судів не можна.

Судами встановлено, що 24 жовтня 2007 року між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір з додатковою угодою від 24 березня 2010 року, згідно якого  позичальник отримала в банку для придбання квартири кредит готівкою в розмірі 290 567 дол. США до 10 жовтня 2034 року із розрахунку 11,95% річних (а.с. 9-16).

Повернення кредиту згідно п. 2.4 кредитного договору та додатку                       № 2 (графік платежів) передбачено шляхом внесення позичальником щомісячних платежів до 10 числа за кредитом і відсотками (а.с. 17-20). Згідно п. 5.2.5 кредитного договору у випадку прострочення платежів банк вправі вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту в повному обсязі.

Поручителями позичальника за вказаним кредитним договором є          ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які за договорами поруки від 24 жовтня             2007 року та додатковими угодами від 24 березня 2010 року зобов'язалися відповідати за повернення кредиту (а.с. 21-26).

Також судами встановлено, що  ОСОБА_3 не виконує обов'язків по щомісячному поверненню кредиту, покладених на неї умовами договору, має прострочену заборгованість, яка становить 2 487 625 грн. 18 коп. (а.с. 29-30).

Письмові вимоги банку про необхідність погашення заборгованості та наслідки їх невиконання у вигляді дострокового стягнення кредиту, направлені позичальнику та поручителям 5 березня 2012 року і 16 липня 2012 року, залишені без задоволення (а.с. 31-43). З тексту вимог, надісланих на адресу ОСОБА_4, вбачається, що банк вимагав сплатити прострочену заборгованість та відсотки за користування кредитом, а у разі невиконання цієї вимоги термін повернення кредиту визнається банком таким, що настав достроково на шістдесят перший день з моменту отримання цієї вимоги. Зазначену вимогу ОСОБА_4 отримав 13 березня 2012 року (а.с. 40).

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Загальні умови виконання зобов'язання зазначені у ст. 526 цього Кодексу.

За правилами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом  зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, божник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Як роз'яснено у п. 24 постанови  Пленуму Вищого Спеціалізованого                 суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня                 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», відповідно до  ч. 4 ст. 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Зі змісту договору поруки вбачається, що строк її припинення не встановлено, тому згідно з вимогами вказаних вище норм матеріального права, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, настання строку виконання зобов'язання в повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково не пред'явить вимоги до поручителя.

Суди у порушення вимог ст. ст. 212-214, 316 ЦПК України на зазначене уваги не звернули, та дійшли передчасного висновку про можливість стягнення кредитної заборгованості в солідарному порядку із поручителя ОСОБА_4, з урахуванням того, що позовна вимога до поручителя заявлена банком після збігу шести місяців від дня виконання основного зобов'язання, який настав 14 травня 2012 року, з врахуванням вимоги банку та наданим строком - шістдесят один день з моменту отримання вимоги,  тоді як з таким позовом банк звернувся 23 листопада 2012 року, а шестимісячний строк сплинув 14 листопада 2012 року (а.с.49).

Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 29 січня 2014 року № 6-155цс13, яка в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.


Оскільки суди на вищевикладені обставини уваги не звернули, у порушення вимог ст. ст. 212-214 ЦПК України не врахували норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, не встановили обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, згідно ч. 2 ст. 338 ЦПК України ухвалені по справі рішення підлягають скасуванню в частині позову ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором, з направленням справи на новий розгляд у цій частині до суду першої інстанції.

У решті судові рішення не оскаржені та предметом перегляду не були                (ст. 335 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником - ОСОБА_6, задовольнити частково.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 6 березня                  2014 року в частині позову публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором скасувати, справу у цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.


Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.Д. ЛуспеникСудді:Б.І. Гулько А.О. Лесько С.Ф. Хопта М.Є. Червинська
 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Так и не понял, почему посчитали, что срок основного обязательства настал 14 травня 2012 року, если досудебное требование было получено 5 березня 2012 року.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Так и не понял, почему посчитали, что срок основного обязательства настал 14 травня 2012 року, если досудебное требование было получено 5 березня 2012 року.

а у разі невиконання цієї вимоги термін повернення кредиту визнається банком таким, що настав достроково на шістдесят перший день з моменту отримання цієї вимоги. Зазначену вимогу ОСОБА_4 отримав 13 березня 2012 року (а.с. 40).

13 березня + 61 день= 14 травня

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...