Опередление Апелляционного суда Луганской области об отказе Приватбанку во взыскании задолженности

[у.zaporozhskiy]

Державний герб України

 

Справа № 22ц/1290/6686/12 

Провадження № 22ц/1290/6686/12

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

24.04.2013 року

 

колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі : 

 

головуючого:Дмитрієвої Л.Д.

суддів: Масенко Д.Є., Коротких О.Г. 

при секретарі : Дьяковської О.Л. 

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приватбанк» на рішення Лутугинського райсуду від 03.12.2012 року за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

 

ВСТАНОВИЛА :

 

У квітні 2012 року позивач ПАТ КБ „ПриватБанк" звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1, в якому послався, що відповідно до кредитного договору № LGLISК00100 від 09.02.2004 року відповідачка отримала кредит у розмірі 5500 гр. за сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік з кінцевим строком повернення 09.02.2006 року, та зобов'язалася повернути кредит та відсотки шляхом сплати щомісячних виплат. Однак свій обов'язок по поверненню кредиту відповідачка порушила, внаслідок чого станом на 27 січня 2012 року створилася заборгованість у сумі 58422,93 гр., в тому числі: 3972,88 гр. заборгованість за кредитом, 19540,86 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом, 34909,19 грн. пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором. Добровільно заборгованість відповідачкою не відшкодована, тому позивач просить стягнути на його користь з відповідачки вказану суму заборгованості.

 

Рішенням Лутугинського районного суду Луганської області від 03.12.2012 року у задоволенні позову позивачеві відмовлено за спливом строку позовної давності.

 

В апеляційній скарзі позивач з рішенням суду не згоден, вважає його таким, що не відповідає вимогам закону та обставинам справи, просить скасувати та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

 

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, яки прийняли участь у розгляді справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до наступного.

 

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

 

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

 

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

 

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

 

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в задоволені позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

 

Судова колегія вважає, що судом у повному обсязі вказані вимоги закону дотримано.

 

Відмовляючи у задоволенні позову, суд послався, що позивач звернувся до суду з вказаним позовом після спливу строку позовної давності, відповідачка просила застосувати до заявлених вимог строки позовної давності.

 

Таких висновків суд дійшов правильно.

 

Відповідно до ст.. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

 

Згідно зі ст.. 257 ЦК України Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

 

Приписами ст.. 258 ЦК України встановлено, що: 

 

1. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

 

2. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:

 

1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);

 

Статтею 261 ЦК України передбачено, що: 

 

1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

 

2. Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, починається від дня припинення насильства.

 

3. Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.

 

4. У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.

 

5. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

 

6. За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

 

7. Винятки з правил, встановлених частинами першою та другою цієї статті, можуть бути встановлені законом.

 

Згідно зі ст.. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

 

Відповідно до ст.. 266, 267 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо). Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

 

Судом встановлено, що відповідно до кредитного договору № LGLISК00100 від 09.02.004 року відповідачка отримала у позивача кредит у розмірі 5500 гр. за сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік з кінцевим строком повернення 09.02.2006 року, та зобов'язалася повернути кредит та відсотки шляхом сплати щомісячних виплат, але свій обов'язок по поверненню кредиту у повному обсязі не виконала, внаслідок чого створилася заборгованість. На вимогу позивача судом було видано судовий наказ на стягнення заборгованості, а саме 06 жовтня 2006 року, але з 19 лютого 2007 року виконавче провадження з примусового виконання судового наказу було закрито через зміну прізвища боржника(а.с.57).

 

31 травня 2007 року позивачу відмовлено у прийнятті заяви про видачу нового судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 09 лютого 2004 року.

 

Із доданого до справи розрахунку, вбачається , що станом на 27 січня 2012 року заборгованість складає на загальну суму 58422,93 гр., в тому числі: 3972,88 гр. заборгованість за кредитом, 19540,86 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом, 34909,19 грн. пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, за стягненням якої позивач звернувся до суду з вказаним позовом 02 квітня 2012 року.

 

Вказані обставини підтверджуються наданими суду доказами, які були досліджені у встановленому порядку.

 

Таким чином, суд дійшов правильного висновку про те, що у даному випадку позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки звернутися з позовом про стягнення заборгованості за загальним правилом позивач мав право протягом трьох років після спливу строку договору, який закінчився у травні 2010 року з урахуванням переривання перебігу цього строку зверненням за видачею судового наказу, тобто не пізніше 31 травня 2010 року, однак таке звернення мало місце лише 02 квітня 2012 року, клопотань про поновлення строку з наданням доказів поважності його пропуску не надано, відповідачка просила застосувати строки давності.

 

Також, оскільки сплили строки давності з основної вимоги про повернення суми кредиту та відсотків за користування кредитом, сплила і позовна давність стосовно вимог про стягнення пені.

 

Доводи апелянта про те, що суд помилково застосував позовну давність до правовідносин, що склалися між сторонами, на увагу не заслуговують, оскільки вони містять суб'єктивне тлумачення позивачем правових норм щодо виконання договорів та зобов'язань, що випливають з них.

 

Посилання апелянта, що закінчення строку дії договору не звільняє відповідачку від відповідальності за невиконання та порушення договору, яке мало місце під час його дії, тобто зобов'язання діє до повного його виконання, а тому відповідачка має відшкодувати зазначену суму заборгованості, на увагу не заслуговує, оскільки дія договору та дія зобов'язання не є тотожними поняттями, а та обставина, що зобов'язання за договором, строк якого сплив, не виконано, не скасовує строки позовної давності, протягом яких кредитор має право звернутися до суду за захистом свого порушеного права, та які починаються у даному випадку з моменту закінчення строку договору, і саме у межах строку позовної давності після спливу строку договору позивач мав вимагати від відповідачки виконання зобов'язання за договором, строк якого закінчився, враховуючи при цьому обставини, які переривали перебіг цього строку. 

 

За таких обставин висновок суду про відсутність передбачених законом підстав для задоволення позову є вірним, оскільки ґрунтується на правильно встановлених обставинах спору. 

 

Згідно зі ст.. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

 

У відповідності зі ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право:

 

1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін;

 

2) скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог;

 

3) змінити рішення;

 

4) постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду;

 

5) постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

 

Згідно зі ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

 

Таким чином, оскільки рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, вони були предметом дослідження суду першої інстанції, їм надано відповідну оцінку, тому підстав для скасування рішення суду не вбачається. 

 

Керуючись ст.307,308,ЦПК України, судова колегія, - 

 

УХВАЛИЛА:

 

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» - відхилити.

 

Рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 03.12. 2012 року - залишити без змін.

 

Ухвала апеляційного суду набирає законної негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після її проголошення.

 

Головуючий :

Судді:

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/30902868

[Bolt]

Это вообще неправильная мотивировка... Это решение нельзя использовать как эталон решения... Так как исковая давность не прерывается обращением о вынесении судебного приказа... в том случае когда такого судебного приказа небыло выдано... По этому поводу куча решений...

 

Я тут борюсь с выданными и скасованными судебными приказами и толкованием исковой давности в этом случае... А когда заява о выдаче судебного приказа отклонена судом, то тут даже вопроса не возникает... Исковая давность не прерывается... Что Вы хотели показать этим решением... Оно неправильное...

[у.zaporozhskiy]

Если по заявлению о выдачи судебного приказа, был вынесен судебный приказ, который не отменен.

С какого момента прерывается исковая давность? (снова возвращаемся к баранам).

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/38592520

 

може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом, суд приходить до висновку, що з цього часу перебіг строку позовної давності був перерваний поданням  заяви про видачу судового наказу, та почався заново з поданням даного позову, а тому, порушене право підлягає захисту.

 

Такая мотивировка явно бредовая.

[у.zaporozhskiy]

Либо я чего-то не понимаю.

Либо в суде какие-то работают мягко сказано не компетентные люди:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40642995

 

Оскільки строк позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 14 жовтня 2008 року до 31 грудня 2010 року було перервано видачею судового наказу 12 березня 2011 року, із позовом про стягнення заборгованості за період із 14 жовтня 2008  року до 1 жовтня 2013 року теплопостачальна організація звернулась у листопаді 2013 року, то суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову.

 

Если Вы прерываете исковую давность, то неужели Вы имеете право взыскать задолженность за 5 лет?

 

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

 

Если до взыскания прошло около 3 лет, после прерывания до подачи прошло чуть менее 3 лет, то кредитор получает право на взыскание платежей за 6 лет?
 

[у.zaporozhskiy]

Еще один вопиющий факт несправедливости:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40719671

 

Із матеріалів справи вбачається, що судовим наказом Ленінського районного суду м. Луганська від 6 квітня 2009 року з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" стягнуто 10 544,04 грн заборгованості за кредитним договором. Судовий наказ набрав чинності 20 квітня 2009 року зі строком пред'явлення до виконання до 20 квітня 2012 року, та отриманий 11 березня 2013 року (а.с. 36).

З огляду на те, що строк позовної давності перервався шляхом подання заяви про видачу судового наказу, а позовна заява ПАТ КБ "ПриватБанк" подана до Жовтневого районного суду м. Луганська 30 листопада 2012 року, то п'ятирічний строк позовної давності  не сплив.

 

Явно у суддей судебной палаты было временно помрачение.

листопад 2012-квітень 2009 - явно больше, чем 3 года.

[у.zaporozhskiy]

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40546932

 

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить провести стягнення за час, що пройшов з 01 червня 2010 року і по 01 березня 2014 року, формально за межами позовної давності.

Проте, в цей же період часу, відповідачі вчинили дії, що свідчать про визнання ними боргу, а саме, частково виплатили борг, останній раз в червні 2014 року, що перервало позовну давність.

Крім того, за заявою позивача Ленінським районним судом м. Миколаєва було видано судовий наказ, яким з відповідачів стягнуто заборгованість по оплаті за спожиті послуги з теплопостачання за той же час, що і по даній справі, а тому названа обставина теж перервала позовну давність.

 

Вот как это можно назвать?

Если платили за новые насчитанные долги?

[у.zaporozhskiy]

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41157420

 

  З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до Жовтневого районного суду із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення із боржника ОСОБА_2 на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості  за кредитним договором у сумі 4  239 грн. 75 коп., 26 травня 2008 року  було видано судовий наказ, який скасовано ухвалою судді Жовтневого  районного суду м. Кривого Рогу від 20 серпня 2014 року, тобто після винесення оскаржуваного рішення. (а.с. 97)  

          25.05.2011 року відповідачем ОСОБА_2 було сплачено 2000 грн., з яких 1  982 грн. 59 коп. зараховано банком як повернення основного боргу, і 17 грн. 41 коп. зараховано до сплати заборгованості по відсоткам.  

          Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011р. №14 "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження" - наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

         Таким чином, строк позовної давності переривався зверненням ЗАТ КБ «ПриватБанк»  із заявою про видачу судового наказу та  сплатою ОСОБА_2 25.05.2011 року  частини боргу за кредитним договором.

 

Здесь написали, что и судебный приказ и оплата по кредиту прерывает исковую давность.

Хотя только оплату и то частично можно рассматривать, как основания для прерывания и.д.

[у.zaporozhskiy]

Вот здесь: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40854623

вроде как установлено, что исковую давность прерывает подача заявления о выдаче с.н.,но затем суд ссылается и на саму выдачу с.н.

 

         З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення із боржника заборгованості в сумі 14 737,48 грн., 20.08.2013 року було видано судовий наказ, який ухвалою Тернівського  районного суду м. Кривого Рогу від 16 грудня 2013 року скасовано.

         Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011р. №14 "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження" - наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

   Строк позовної давності переривався подією - зверненням КПТМ "Криворіжтепломережа"  із заявою про видачу судового наказу та видачею судового наказу від 20.08.2013 року.

          Крім того, згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.

Відповідач ОСОБА_2  в запереченнях на позовну заяву наполягав на застосуванні наслідків пропуску строку позовної давності (а.с.22).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційного скарги представника позивача КПТМ "Криворіжтепломережа" та приходить до висновку, що стягненню з відповідача підлягає заборгованість, з врахуванням строку позовної давності відповідно до ст.257 ЦК України, починаючи з серпня 2010 року  по березень 2013 року, яка згідно акту звірки КПТМ "Криворіжтепломережа", становить 5 716 грн. 79 коп.

[у.zaporozhskiy]

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41382478

 

Позов пред'явлено у серпні 2013 року.

 

Суд першої інстанції, вказуючи про те, що звернення із заявою про видачу судового наказу є також перериванням строку позовної давності, не звернув уваги на те, коли саме підприємство звернулося із такою заявою, і що такий строк може бути перервано в межах трьох років перед зверненням заявника з вимогою щодо видачі судового наказу, у зв'язку із цим доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими та такими що ґрунтуються на законі.

З урахуванням дати звернення ДП «Криворізька теплоцентраль» до суду із заявою про видачу судового наказу, а саме  травень 2009 року, стягненню з відповідача ОСОБА_2 підлягає заборгованість за період з 01 травня 2006 року по 31 серпня 2008 року.

 

Такое впечатление, что все знают ч. 2 ст. 264 ЦК Украины, но ч. 3 читать не умеют, а применять так тем более.

С момента прерывания исковой давности (подачи заявления о выдаче судебного приказа) прошло более 3-ох лет.

[у.zaporozhskiy]

Еще одно интересное постановление апел суда Харьковской области.

Иск к ненадлежащему истцу не может быть принят.

 

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40775140

[у.zaporozhskiy]

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40243552

У січні 2014  року Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація №14» (далі - КП «ЖЕО №14») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3  про стягнення заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги посилаючись на те, що відповідачі зареєстровані та проживають у АДРЕСА_1 та є споживачами житлово-комунальних послуг, які надаються КП «ЖЕО №14», проте оплата за отримані послуги ними не здійснюється, тому просило стягнути з відповідачів солідарно на користь підприємства суму боргу по оплаті за комунальні послуги  та судові витрати....

         Отже, строк позовної давності переривався подією - зверненням КП «ЖЕО №14»  із заявою про видачу судового наказу та видачею судового наказу від 15.01.2010  року, а тому колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги щодо пропуску позивачем строку позовної давності.

 

Почему суды не видят, что сроки хотя и прерваны, но все равно прошли?

[у.zaporozhskiy]

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39458919

 

акт взаєморохрахунків визнання боргу.

[у.zaporozhskiy]

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40070934

еще один факт юридической неграмотности судов.

Приказ март 2010, обращение с иском февраль 2014, я уже не говорю о дате подачи заявления о відаче судебного приказа.

[у.zaporozhskiy]

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39783430

 

Колегія суддів зазначає, що строк позовної давності переривався з березня 2013 року (дата подачі позову про стягнення безпідставно отриманих коштів) по жовтень 2013 року (дата винесення постави апеляційним судом), таким чином строк подачі позову з вимогою про стягнення процентів за користування чужими коштами не був пропущений, а тому не має підстав для застосування строку позовної давності.

 

Прерывается с даты подачи иска.

[у.zaporozhskiy]

Вот, что сказал ВССУ.

На офіційному сайті Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ повідомлено про розгляд справи № 6-18668 св 15. У відповідній ухвалі ВССУ зауважено, що судовий захист позивача на стягнення грошових коштів може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення. Подання позивачем заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому р. II ЦПК України, перериває позовну давність.

Водночас ВССУ підкреслив, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу. Відповідно до ч. 3 ст. 264 ЦКУ, після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.