Определение ВССУ об отмене решения апелляционного суда г. Киева об удовлетворении требований комунального предприятия

[у.zaporozhskiy]

ного приказа не является обстоятельством, прерывающем исковую давность.

 

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41111672

 

Державний герб України

Ухвала

іменем україни

22 жовтня 2014 року                                                                                  м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого                   Штелик С.П.,

суддів:                           Дем'яносова М.В.,                             Коротуна В.М.,

Парінової І.К.,                                        Ступак О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району               м. Києва «Печерська брама» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду             м. Києва від 03 червня 2014 року,

в с т а н о в и л а :

У лютому 2014 року комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерська брама» (далі - КП УЖГ Печерського району м. Києва «Печерська брама») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 В обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідач є власником Ѕ частини квартири АДРЕСА_1, в якій зареєстрований та проживає. Позивач здійснює утримання будинку, прибудинкової території та надає інші послуги відповідачу згідно тарифами, які визначені законодавством України.  Відповідач, як співвласник квартири в багатоквартирному будинку, зобов'язаний брати участь у витратах, які пов'язані з утриманням будинку та прибудинкової території відповідно до своєї частки в будинку та сплачувати житлово-комунальні платежі в строки, які встановлені договором або законом. ОСОБА_3 свій обов'язок по оплаті таких послуг не здійснював, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 19 561 грн 30 коп., яку позивач просить стягнути на свою користь з відповідача.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17 квітня                2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 03 червня 2014 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 квітня 2014 року скасовано. Ухвалено нове рішення. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь КП УЖГ Печерського району м. Києва «Печерська брама» заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 19 561 грн 30 коп. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду, мотивуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. ст. 213-214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані(пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Судами встановлено, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належить Ѕ частки квартири АДРЕСА_1, в якій він зареєстрований та проживає.

Зазначений будинок перебуває на балансі КП УЖГ Печерського району м. Києва «Печерська брама», яке надає житлово-комунальні послуги та утримує прибудинкову територію.

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 обов'язку з оплати наданих послуг, 27 серпня 2010 року КП УЖГ Печерського району          м. Києва «Печерська брама» зверталося до Печерського районного суду Києва з заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги за період з червня  2007 року по травень 2010 року в розмірі 16 313 грн 94 коп.

Судовим наказом Печерського районного суду м. Києва від                         19 листопада 2010 року з ОСОБА_3 на користь КП УЖГ Печерського району м. Києва «Печерська брама» стягнуто заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 16 313 грн 94 коп. за період з червня 2007 року по травень 2010 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20 січня                  2011 року судовий наказ від 19 листопада 2010 року скасовано з підстав, що між сторонами вбачається спір про право.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22 червня               2011 року відкрито провадження в справі за позовом КП УЖГ Печерського району м. Києва «Печерська брама» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10 серпня               2011 року позов залишено без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання.

Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з вимогами про стягнення заборгованості за період з червня                  2007 року по лютий 2011 року. В задоволенні вимог за період з лютого             2011 року по травень 2013 року відмовлено з підстав, що нарахування за житлово-комунальні послуги здійснювалося на двох мешканців,                ОСОБА_4 помер, а даних щодо прийняття ОСОБА_3 боргів померлого не надано.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд виходив із того, що строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом не сплив, оскільки такий строк перервався 10 серпня 2011 року, у зв'язку зі зверненням КП УЖГ Печерського району м. Києва «Печерська брама» до суду з позовом про стягнення заборгованості, який ухвалою Печерського районного суду                     м. Києва від 10 серпня 2011 року залишено без розгляду.

Проте повністю погодитися з таким висновком суду апеляційної інстанції не можна з огляду на таке.

За положеннями ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом ч. ч. 2, 3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається, зокрема, у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Ураховуючи викладене подання заяви про видачу судового наказу перериває позовну давність.

Разом з тим переривання перебігу позовної давності шляхом пред'явлення позову матиме місце у разі не будь-якого подання позову, а здійсненого з додержанням вимог процесуального закону, зокрема,                         ст. ст. 119, 120 ЦПК України. Тому, якщо судом відмовлено у відкритті провадження (ч. 2 ст. 122 ЦПК України) або позовну заяву повернуто (ч. 3  ст. 121 Кодексу), перебіг позовної давності не переривається. Так само не перериває цього перебігу подання позову з порушенням правил підвідомчості та підсудності справ.

Також, з огляду на положення ч. 1 ст. 265 ЦК України, залишення судом позову без розгляду з підстав, зазначених у ч. 3 ст. 207 ЦПК України, не зупиняє перебігу позовної давності, тобто перебіг позовної давності, що розпочався до подання позову, продовжується в загальному порядку.

Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції в порушення ст. ст. 303, 316 ЦПК України на вказані вище норми законодавства уваги не звернув та не врахував, що перебіг позовної давності був перерваний у зв'язку з поданням КП УЖГ Печерського району м. Києва «Печерська брама» заяви про видачу судового наказу, а не пред'явленням позову, який ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10 серпня 2011 року залишено без розгляду.

Задовольняючи позов у повному обсязі, апеляційний суд належним чином не перевірив доводи апеляційної скарги про сплив позовної давності за вимогами, починаючи з 01 грудня 2007 року, та, відповідно, не з'ясував за який період підлягає стягненню заборгованість за надані житлово-комунальні послуги.

Також суд апеляційної інстанції не виконав вимоги процесуального права щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи, зокрема, належним чином не перевірив та не спростував доводи відповідача щодо оплати ним наданих послуг з водопостачання на підставі показників приладів обліку, а також послуг за електропостачання та спожитий газ, внаслідок чого не з'ясував дійсний розмір заборгованості з оплати за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення судом процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ураховуючи, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, апеляційним судом не встановлені, судове рішення не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду апеляційної інстанції - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених ч. 3 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 03 червня 2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.  

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                                           С.П. Штелик

Судді:                                                                             М.В. Дем'яносов

                                                                                                                                В.М. Коротун

                                                                                                                                І.К. Парінова

О.В. Ступак