Решение апелляционного суда Херсонской области о частично удовлетворении тербований комунального предприятия за предоставленные услуги

[у.zaporozhskiy]

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40797770

 

Державний герб України

                                                                        

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 Справа № 22-ц/791/2655/14                                                         Головуючий в суді 1 інстанції: Ратушна В.О.

Категорія:57                                                                                                                   Доповідач: Склярська І.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          

2014 року жовтня місяця 06 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі :

Головуючого:           Склярської І.В.

Суддів:                    Цуканової І.В.

                              Вейтас І.В.

При секретарі:           Благовещенській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду міста Херсона від 06 серпня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_3 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію та гаряче водопостачання, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Херсонська теплоелектроцентраль» звернулося до суду з вказаним позовом посилаючись на наявність   між позивачем та ОСОБА_3, який є власником (наймачем) АДРЕСА_1 фактичних договірних відносини з приводу надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання. Враховуючи те, що відповідач зобов'язання з оплати послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання належним чином не виконує, внаслідок чого має заборгованість, просив:

1) стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» 2632,10 грн. заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води з 01.11.2004 року по 01.05.2014 року, а також судовий збір  в сумі 243 грн.60 коп.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Херсона від 06 серпня 2014 року позов задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду змінити, в частині розміру стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію і гаряче водопостачання у сумі 2632,10 грн., застосувавши строк позовної давності за період з 01.11.2004 р. по 01.05.2011 р.

Письмові заперечення до суду апеляційної інстанції не надходили.

Заслухавши доповідача, осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з  положень ст. 67 ЖК України та з підстав доведеності наявності у відповідача заборгованості за період з 01.11.2004 року по 01.05.2014 рік у розмірі 2632,10 грн.

Проте повністю погодитись з таким висновком колегія суддів не може виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.67, 68 ЖК України, п.10, 23, 33 Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1497 від 30.12.1997 року, споживач (власник, наймач квартири) зобов'язаний своєчасно щомісячно вносити плату за надані послуги з теплопостачання.

При цьому, відповідно до п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 року розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

З матеріалів справи вбачається і сторонами не заперечується, що ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1, є споживачем теплової енергії, між сторонами склалися  договірні правовідносини (а.с.8) Послуги із централізованого опалення та гарячого водопостачання надаються ПАТ «Херсонська теплоелектроцентраль»,  проте відповідач оплату за надані послуги здійснює несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим за період з  листопада 2004 року по травень 2014 року має заборгованість у розмірі 2632,10 грн. (а.с.8).

Відповідно до положень ч.1 ст.96 ЦПК України у разі, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, може бути видано судовий наказ.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Херсона від 12.07.2011 року скасовано судовий наказ № 2н-1455/11 від 17.06.2011 року виданий за заявою ПАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_3 про видачу судового наказу (а.с.7).

Разом з тим, вказаною ухвалою встановлено, що 17.06.2011 року за заявою ПАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» видано судовий наказ про стягнення з боржника ОСОБА_3 заборгованості за спожиту теплову енергію та гаряче водопостачання за період з 01.11.2004 р. по 30.04.2011 р. в сумі 1736,28 грн. (а.с.7).

Згідно ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У відповідності до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частинами 2,3 ст. 264 ЦК України передбачено, що  позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до ст. 264 ЦК України переривання позовної давності можливо лише в межах позовної давності, а не за її межами. Переривання передбачає наявність двох строків позовної давності - до переривання та після нього, після переривання позовна давність починає перебіг заново. Отже, новий строк починає перебіг безпосередньо з того моменту, коли перервався первісний.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Як в суді першої інстанції так і в апеляційному суді відповідач просив застосувати строк позовної давності (а.с.23-24, 33-35).

За частиною 1 ст.95 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст..96 цього Кодексу.

За змістом вказаних норм перебіг позовної давності переривається поданням заяви про видачу судового наказу, як особливою формою судового рішення та починається заново з поданням відповідного позову після скасування судового наказу.

Таким чином, оскільки позивач звертався до суду із заявою про видачу судового наказу щодо боржника, тобто вчинив процесуальну дію, яка за змістом ч.3 ст.118 ЦПК підпадає під ч.2 ст. 264 ЦК України, то перебіг строку позовної давності почався  з час у пред'явлення судового наказу, як особливою формою позову, а тому з відповідача підлягає стягнення заборгованість за період з 01.04.2008 року по 30 квітня 2011 року у розмірі  1 736 грн.28 коп.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку що суд першої інстанції неправильно визначився з правовідносинами щодо застосування строку позовної давності, а тому доводи апеляційної скарги в частині не застосування судом наслідків спливу строків позовної давності, є такими що ґрунтуються на нормах матеріального та процесуального права.

Разом з тим, доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції повинен був задовольнити вимоги в межах строку позовної давності, а саме за період з 01.05.2011 року по 01.05.2014 року до уваги колегією суддів також не приймаються, оскільки вони не ґрунтуються на нормах матеріального  та процесуального права, виходячи з наступного.

Згідно з ч.3 ст. 118 ЦПК України позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій статті 96 цього Кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» від 23 грудня 2011 року №14, вимоги, за якими може бути виданий судовий наказ, передбачені статтею 96 ЦПК, підлягають судовому захисту виключно у порядку наказного провадження, оскільки частиною третьою статті 118 ЦПК передбачено, що позовна заява щодо вимог, визначених у ч. 1 ст. 96 цього Кодексу, може бути подана тільки у разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.

Згідно із ч. 6 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви, що подається у випадках, визначених частиною третьою статті 118 цього кодексу, мають бути додані копії ухвали про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу або ухвали про скасування судового наказу.

Як пояснив представник позивача в судовому засіданні, товариство не зверталося до суду першої інстанції із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію і гаряче водопостачання за період з травня 2011 року по травень 2014 року.

Проте суд першої інстанції на зазначені положення закону уваги не звернув, не врахував того, що позивач може звернутися з позовом про стягнення заборгованості за надані послуги за період з травня 2011 року по травень 2014 року тільки після звернення до суду з заявою про видачу судового наказу та в разі відмови у прийнятті такої заяви або скасування судового наказу судом.

Таким чином, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд першої інстанції на це уваги не звернув та відкрив провадження за позовною заявою, поданою без додержання вимог ч. 6 ст. 119 ЦПК України, а саме заявленими позовними вимогами, які не були предметом розгляду в порядку наказного провадження.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України передбачено, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції, в порушення норм процесуального закону ухвалив рішення яким стягнув заборгованість за послуги теплопостачання, по якій судовий наказ не видавався.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції, як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права підлягає скасуванню  з ухваленням нового, яким позовні вимоги про стягнення заборгованості за послуги з центрального опалення за період з 01.11.2004 року по 30.04.2011 року підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення заборгованості за період  з 01.04.2008року по 30.04.2011 року в сумі  1736 грн.28 коп.; позовні вимоги про стягнення заборгованості за послуги з центрального опалення за період з 01.05.2011року по 01.05.2014 року  - залишенню без розгляду.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.2 ст. 307, ст.ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду міста Херсона від 06 серпня 2014 року скасувати, ухвалити нове яким

-          позовні вимоги  про стягнення заборгованості за послуги з центрального опалення за період з 01.11.2004 року по 30.04.2011 року задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» заборгованість  в сумі 1736 грн. 28 коп. за період  з 01.04.2008 року по 30.04.2011року;

-          позовні вимоги про стягнення заборгованості за послуги з центрального опалення за період з 01.05.2011 року по 01.05.2014 року залишити без розгляду.

Рішення набирає законної сили з дня його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді:            
 

[у.zaporozhskiy]

Но и в данном случае кредитору должно было быть полностью отказано во взыскании задолженности, так как с момента обращения с заявлением о выдаче судебного приказа и до подачи иска, как я понимаю, прошло чуть более 3-ох лет.