Определение апелляционного суда Полтавской области о частичном удовлетворении требований Полтавагаз

[у.zaporozhskiy]

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40807854

 

Державний герб України

          

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/3440/14-ц

Номер провадження 22-ц/786/2820/14

Головуючий у 1-й інстанції Андрієнко Г. В.

Доповідач Чічіль В. А.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

25 вересня 2014 року м. ПолтаваКолегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого: судді Чічіля В.А.,

Суддів: Кузнєцової О.Ю., Хіль Л.М.,  

за участю секретаря: Колодюк О.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 20 червня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,-

в с т а н о в и л а :

У березні 2014 року  представник ПАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз»  звернувся до суду з позовом, у якому зазначав, що ОСОБА_1 перебуває у договірних відносинах з позивачем та є споживачем природного газу, що надаються  ПАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз».

Відповідачка неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати отриманих послуг, у наслідок чого станом на 1 березня 2013 року утворилась заборгованість у розмірі 707,64 грн.

Крім того, вказує, що судовим наказом, який видавався Полтавським районним судом Полтавської області, що у подальшому було скасовано, вже стягувалась заборгованість за надані ОСОБА_1 послуги з газопостачання, а тому ПАТ «Полтавагаз» змушено звернутися до суду в позовному провадженні.

Просив стягнути з ОСОБА_1 707,64 грн. основного боргу та судові витрати.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 20 червня 2014 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Полтавагаз» заборгованість за спожитий природний газ у сумі 707,64 грн. та судовий збір 243,60 грн., а всього - 951,24 грн.

В апеляційному порядку рішення місцевого суду оскаржено ОСОБА_1, в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить зазначене рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що з наданих позивачем відомостей неможливо визначити період, за який утворилась заборгованість та методику обрахунку, вказує на те, що завчасно повідомляла про зміну у складі сім'ї, крім того, посилається на подані нею заперечення на пред'явлений позов від 11 квітня 2014 року, у яких просила застосувати строк позовної давності.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід задовольнити частково.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, що ОСОБА_1 є споживачем послуг, що надаються ПАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз»  АДРЕСА_1.

Відповідачкою не заперечується, що за відсутності встановленого лічильника, нараховування позивачем за послуги з газопостачання  у період з січня 2006 року по жовтень 2013 року здійснювалося згідно норм споживання природного газу населення.

Згідно виписки по картці абонента, заборгованість ОСОБА_1 у розмірі                707,64 грн. нарахована за період з січня 2006 року по січень 2014 року, при цьому, з листопада 2013 року нарахування плати за спожитий природний газ здійснювалося по показникам встановленого у квартирі лічильника (а.с. 8-9).

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд виходив з того, що відповідачка  не здійснювала оплату за наданий природний газ в повному обсязі, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, що підлягає стягненню у судовому порядку.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись повністю не може, оскільки він не відповідає обставинам справи і нормам матеріального права.

За правилами ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги(водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний  оплачувати  житлово-комунальні послуги  у строки, встановлені  договором або законом.

З огляду на положення ст. 68 ЖК УРСР, ст. 526 ЦК України, пп. 4 п. 29 Правил про надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №2246 від 09 грудня 1999 року, споживач послуг зобов'язаний своєчасно вносити плату за надані послуги з газопостачання.

Виходячи зі змісту ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

У запереченнях на пред'явлений позов (а.с. 13), ОСОБА_1 посилалася на пропуск ПАТ «Полтавагаз»  строків позовної давності для за'явлення до неї позовних вимог.

Вказані заперечення відповідачки місцевим судом не були належним чином перевірені та не знайшли правової оцінки у рішенні суду.

Між тим, з виписки з картки абонента (а.с. 8-9) вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за спожитий природний газ нарахована за січень 2006 року по лютий               2014 року.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (ч. 1 ст. 258 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Позивач звернувся до суду з даним позовом у березні 2014 року та просив стягнути заборгованість за послуги з газопостачання, що виникла з січня 2006 року.

Ураховуючи, що ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 16 травня   2012 року було скасовано судовий наказ цього ж суду від 16 березня 2012 року, яким на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз»  вже стягувалась з ОСОБА_1 заборгованість за спожитий газ, що існувала станом на 1 листопада 2011 року, у сумі 713,08 грн., колегія суддів вважає, що строк на пред'явлення позовних вимог щодо стягнення заборгованості з 1 листопада 2008 року переривався та з цього моменту починав відраховуватися заново.  

З огляду на положення ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

З урахуванням встановлених обставин у справі та заявлених відповідачем вимог про застосування позовної давності, колегія суддів дійшла висновку щодо задоволення позовних вимог ПАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» у межах строків позовної давності у частині пред'явлених вимог щодо стягнення заборгованості за період з 1 листопада 2008 року по лютий 2014 року, що відповідно до відомостей по картці абонента, становить  541,29 грн.

Слід також зазначити, що внесення ОСОБА_1 платежів за послуги з газопостачання у неповному обсязі у період з січня 2006 року по жовтень 2008 року не перериває позовної давності, у розумінні ч. 1 ст. 264 ЦК України, та не свідчить про вчинення особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, оскільки підтвердження того, що дані платежі зараховувались саме за відповідний місяць, за який виникла заборгованість, матеріали справи не містять.

У свою чергу, твердження апелянта щодо відсутності заборгованості за спожитий природний газ та недоведеності ПАТ «Полтавагаз» своїх позовних вимог є безпідставними, оскільки наявні у матеріалах справи розрахунки заборгованості (відомості, що містяться у картці абонента) ОСОБА_1 не спростовані, а подані нею заперечення на позов (а.с. 13), що також покладені в обґрунтування апеляційної скарги, не підтверджені будь-якими доказами, та ґрунтуються на припущеннях останньої.

Про зміну у складі сім'ї та, відповідно, зміні кількості споживачів газу, що не враховувалось ПАТ «Полтавагаз» при обрахунку плати за послуги з газопостачання, на що посилається апелянт у доводах скарги, також не заслуговує на увагу, оскільки у відповідності до п. 29  Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 року № 2246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004 року № 476) саме до зобов'язання споживача послуг відноситься повідомлення газопостачальника не пізніше ніж у місячний строк про всі зміни, що стосуються видів споживання природного газу.

Між тим, матеріали не містять належних та допустимих доказів того, що                ОСОБА_1 у місячний строк повідомляла ПАТ «Полтавагаз» про зміну у кількості проживаючих у квартирі осіб для внесення відповідних змін у обрахунку послуг з газопостачання.

Разом з тим, як убачається з картки абонента, нарахування плати за послуги з газопостачання  проводилося ПАТ «Полтавагаз», виходячи з кількості зареєстрованих у квартирі 4 осіб, а починаючи з вересня 2011 року по вересень  2013 року - 3 осіб.

Водночас, основна сума заборгованості по сплаті за послуги з газопостачання виникла у період з грудня 2008 року по серпень 2011 року, коли ОСОБА_1 не доплачувалось за нараховані послуги згідно з кількості проживаючих (зареєстрованих) у квартирі осіб.          

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення місцевого суду ухвалено з порушенням норм матеріального права, тому підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення, яким у задоволенні позову слід відмовити.

У відповідності до ч. 5 ст. 88 ЦПК України, судові витрати присуджуються позивачеві з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (76%).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч. 4, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 20 червня 2014 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» заборгованість за спожитий природний газ за період з 1 листопада 2008 року по 1 березня 2014 року у розмірі 541,29 грн.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» 174,34 грн. відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий у справі:                                                                                        В.А. Чічіль

Судді:                                                                                                                              О.Ю. Кузнєцова

                                                                                                              Л.М. Хіль

З оригіналом згідно:

суддя                                                                                                                    В.А. Чічіль