Решения 3-ох инстанций о прекращении договора поручительства

[у.zaporozhskiy]

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39128761

 

Державний герб України

Дата документу             Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-ц/778/2489/14                                                   Головуючий у 1 інстанції: Дмитрюк О.В.

Суддя-доповідач: Крилова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

04 червня 2014 року                                                                      м. Запоріжжя.

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:    Крилової О.В.

суддів:                Дзярука М.П.

                           Трофимової Д.А.

При секретарі:   Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання поруки такою, що припинена,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вищевказаним позовом, в якому зазначала, що 21.08.2008 р. між ОСОБА_4 та ПАТ КБ «ПриватБанк», було укладено кредитний договір № 243452-СКЕТЗ. Згідно договору, банком було надано ОСОБА_4 кредит на споживчі цілі в сумі 35000 грн. на умовах, зазначених в договорі.

, П.1.4 кредитного договору встановлено строк повного погашення кредиту 17.02.2010 р., який може бути змінено згідно п.п.2.3.1, 2.4.1 договору.

В забезпечення виконання ОСОБА_4 умов договору, між нею та банком було укладено договір поруки № 243452/2 від 21.08.2008 р., згідно якого вона взяла на себе зобов'язання відповідати перед кредитором за виконання обов'язків боржником за кредитним договором в якості солідарного боржника.

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_4 обов'язків за кредитним договором, в грудні 2009 р. банк звернувся до суду з позовом про дострокове стягнення всієї суми заборгованості за кредитним договором № 243452-СКБТЗ. Рішенням Шевченківського районного суду М.Запоріжжя від 17.02.2010 р. по справі № 2-923/10 стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_3 та іншого поручителя ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 30090,25 грн. заборгованості та неустойки за кредитним договором. Згідно рішення, заборгованість в сумі 30090,25 грн. складається з: заборгованості за кредитом - 26526,98 грн.; заборгованості за відсотками - 1892,31 грн.; штрафу - 1670,96 грн. Розмір заборгованості було визначено станом на 29.07.2009 р.

На виконання рішення суду нею було сплачено встановлений судовим рішенням борг банку шляхом внесення коштів в сумі 30090,25 грн. на рахунок ГУЮ в Запорізькій області, підрозділ Комунарський ВДВС ЗМУЮ, де було відкрито виконавче провадження ВП № 32854129 про стягнення з неї боргу. Після сплати вищезазначеної суми виконавче провадження було закінчено.

Але наприкінці 2013 р. нею була отримана копія позовної заяви ПАТ КБ «ПриватБанк» про солідарне стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 заборгованості за тим самим кредитним договором в сумі 53086,91 грн. Як було зазначено банком, заборгованість складається з суми відсотків, нарахованих за час несплати суми, визначеної рішенням суду від 17.02.2010 р. по справі №2-923/10.

До пред'явлення до суду цього позову жодних вимог банку про необхідність сплати зазначеної заборгованості нею не отримано.

Як вбачається з  кредитного договору, строк повного погашення кредиту встановлено 17.02.2010 р будь-яких угод щодо продовження цього строку не укладалося.

Посилаючись на зазначені обставини, просила суд, визнати припиненим зобов'язання поручителя за договором поруки № 243452/2 від 21.08.2008 року укладеним між ПАТ КБ «ПриватБанк» та нею.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 квітня 2014 року позов задоволено.

Визнано припиненим зобов'язання поручителя за договором поруки № 243452/2 від 21.08.2008 року укладеним між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_3.

Не погоджуючись з рішенням районного суду ПАТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Стаття 308 ЦПК передбачає підстави для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. За її змістом Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_4 та КБ «Приватбанк»  уклали кредитний договір 21.08.2008 р. на споживчі цілі в сумі 35000 грн. зі строком повного погашення кредиту 17.02.2010 р.

В забезпечення виконання умов кредитного договору позичальником, банк уклав з позивачкою договір поруки від 21.08.2008 р., згідно якого позивач взяла на себе зобов'язання відповідати перед кредитором за виконання обов'язків боржником за кредитним договором в якості солідарного боржника.

Неналежне виконання умов кредитного договору позичальником  зумовило звернення банку з вимогою про дострокове стягнення всієї суми заборгованості за кредитним договором. Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17.02.2010 р. стягнуто солідарно з боржника та поручителів на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 30090,25 грн. заборгованість та неустойки за кредитним договором, що складається з: заборгованості за кредитом - 26526,98 грн.; заборгованості за відсотками - 1892,31 грн.; штрафу - 1670,96 грн. Розмір заборгованості було визначено станом на 29.07.2009 р.

На виконання рішення суду позивачка сплатила встановлений судовим рішенням борг банку шляхом внесення коштів в сумі 30090,25 грн. та після сплати нею вищезазначеної суми виконавче провадження було закінчено.

Після цього позивач, як поручитель жодного разу не повідомлялася банком про те, що існує нова непогашена заборгованість, яка виникла після рішення суду, на яку нараховуються відповідні відсотки та неустойка. Натомість така заборгованість почала формуватися  ще з 2009 року.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно застосував положення ст. 554 ЦК України, за якими  у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

За ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

У договорі був визначений строк повного погашення кредиту 17.02.2010 р. В п.11 договору поруки зазначено, що він діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором, тобто строк дії договору поруки в розумінні ст.252 ЦК України не було встановлено.

Таким чином, суд першої інстанції правильно застосував роз'яснення п.24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" від 30.03.2012 р. №5, за якими  відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.  При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Отже суд першої інстанції правильно врахував фактичні обставини справи та визначив, що останнім днем передбаченого ч.4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку від дня настання строку виконання основного зобов'язання, протягом якого кредитор вправі пред'явити вимогу до поручителя, припадає на 17.08.2010 року.

Натомість в межах зазначеного строку банком не були заявлені вимоги до поручителя, що тягне за собою припинення поруки.

Враховуючи, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставини справи та надана правильна оцінка доводам сторін, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення суду.

Керуючись ст.ст. 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»  відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 квітня 2014 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ  протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

          Судді:
 

[у.zaporozhskiy]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/40929958

 

Державний герб України

                                

У х в а л а

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

01 жовтня 2014 рокум. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Макарчук М.А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах та за довіреністю публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Шевченківського районного суду                   м. Запоріжжя від 10 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 04 червня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання поруки такою, що припинена,  

                                        

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання поруки такою, що припинена.  

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 квітня               2014 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 04 червня 2014 року позовні вимоги задоволено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 в інтересах та за довіреністю публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» просить рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 04 червня 2014 року скасувати, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

                              

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

                                      

Із матеріалів касаційної скарги, оскаржуваного рішення районного та ухвали апеляційного суду вбачається, що скарга є необґрунтованою, докази та обставини, на які посилається представник відповідача в касаційній скарзі були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій і при їх дослідженні та встановленні, судами були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

                              

у х в а л и в:

Відмовити ОСОБА_2 в інтересах та за довіреністю публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» у відкритті касаційного провадження на рішення Шевченківського районного суду                   м. Запоріжжя від 10 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 04 червня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання поруки такою, що припинена.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ:                                                                        М.А.Макарчук