Определение ВССУ, оставившее в силе решение апелляционного суда Закарпатской области об уменьшении суммы задолженности

[у.zaporozhskiy]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/40871346

 

Державний герб України

                              

У х в а л а

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

9 жовтня 2014 рокум. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Леванчук А.О., розглянувши касаційну товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», подану представником Грицюк В.П., на рішення апеляційного суду Закарпатської області від                  19 серпня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,                      

в с т а н о в и в:

Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від                   24 червня 2014 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи») задоволено, стягнуто на його користь з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № 337 від 5 березня 2008 року у розмірі 127 327 грн. 61 коп. Вирішено питання про судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 19 серпня

2014 року рішення районного суду змінено, зменшено суму боргу, яка підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» з 127 327 грн. 61 коп. до 22 557 грн. 59 коп. У решті − рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі заявник порушує питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої доводи порушенням апеляційним судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.                        

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.              

Із матеріалів касаційної скарги та оскаржуваного рішення суду апеляційного інстанції, яким частково змінено рішення суду першої інстанції, вбачається, що воно відповідає вимогам матеріального й процесуального права, а викладені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, у зв'язку з цим у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:            

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ:                                                            А.О. Леванчук
 

[у.zaporozhskiy]

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40221099

 

Державний герб України

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

            19 серпня 2014 року                                                             м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

              судді-доповідача -  Ігнатюка Б.Ю.

              суддів -   Кондор Р.Ю., Кожух О.А.

              при секретарі - Марчишак Ю.М.,

        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород  справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Рахівського районного суду від 24 червня 2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості ,-

в с т а н о в и л а :

ТзОВ «Кредитні ініціативи» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору в сумі 127 327 грн.61 коп.

Позов мотивовано тим, що 05.03.2008 р. між ЗАТ «АК ПІБ» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, по якому остання отримала кредит в сумі 13 289 доларів США. Свої зобов'язання по поверненню кредиту відповідачка не виконувала в результаті чого станом на 01.09.2013 р. виникла вказана заборгованість.

Вимога позивача до відповідачки базується на тому, що 17.12.2012 р. між ТзОВ «Кредитні ініціативи» та ЗАТ «АК ПІБ» було укладено договір про відступлення права вимоги.

Рішенням суду позовні вимоги задоволено.

З цим рішенням не погодилась представник відповідачки, порушила питання про його скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків суду обставинам справи.

В судове засідання апелянтка не явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причину неявки не повідомила. Тому суд розглянув справу у її відсутності відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України.

Представник позивача вважав, що підстав для задоволення скарги немає.

Заслухавши представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що вказана сума заборгованості відповідачки є доведеною, а наявність рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки не є перешкодою в стягнення заборгованості по кредитному договору.

Однак із зазначеним погодитись в повному обсязі не можна на підставі наступного.

Факти укладення договору кредиту між ЗАТ «АК ПІБ» та відповідачкою кредитного договору, по якому остання отримала кредит в сумі 13 289 доларів США, неналежне виконання відповідачкою зобов'язання по поверненню кредиту та виникнення в результаті цього заборгованості є доведеними, вони не оспорюються.

Доводи апеляційної скарги стосуються твердження незаконності прийнятого судом першої інстанції рішення про таким причинам, як недоведеність договірних відносин про відступлення права вимоги між банком та позивачем, а також неврахування судом першої інстанції рішення суду про звернення стягнення заборгованості в сумі 104 770 грн.02 коп. за позовом банку до відповідачки шляхом звернення стягнення на автомобіль.

Відносно першого доводу слід зазначити, що наявність договору між банком та позивачем про відступлення права вимоги, по якому у позивача виникло право вимоги по кредитному договору, по якому відповідачка отримала кредит в банку у вказаній сумі, доведено копією такого договору та витягом з додатку №1 до цього договору. Тому цей довід є безпідставним.

Що до доводу про неврахування раніше прийнятого судового рішення по питанню стягнення боргу слід зазначити, що цей довід є обґрунтованим на підставі наступного.

15 листопада 2010 р. рішенням Рахівського районного суду позов банку - АК ПІБ - до ОСОБА_3 було задоволено: стягнуто заборгованість по кредитному договору в сумі 104 770 грн.02 коп. Це рішення знаходиться на стадії його виконання. Тобто борг, в сумі 104 770 грн.02 коп. вже стягнуто і стягнення цієї ж суми боргу свідчило б про подвійне стягнення цієї суми та не допускається діючим законодавством: відповідно до ч.2 ст.223 ЦПК України після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.

Позивачем не надано помісячного розрахунку заборгованості, однак ні відповідача ні її представник жодного заперечення факту наявності загальної суми заборгованості не приводять, це ними не заперечується і тому суд виходить з того, що така заборгованість станом на  01.09.2013 р. була. Однак суд вважає за необхідне зменшити цю суму на суму, яка стягнута рішенням Рахівського районного суду від 15 листопада 2010 р.: 127 327 грн. 61 коп. - 104 770 грн.02 коп. = 22557грн. 59 коп. Саме така сума підлягає стягненню з відповідачки в користь позивача на підставі норм матеріального права, зазначених в оскаржуваному рішенні.    

Відповідно до ч.3 ст.309 ЦПК України підставою для зміни рішення суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст.307, 309, 315  ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 задоволити частково.

Рішення Рахівського районного суду від 24 червня 2014 року по даній справі змінити, зменшивши суму боргу, яка підлягає стягненню з ОСОБА_3 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» з  127 327грн.61 коп. до 22 557 грн.59 коп.

В решті зазначене рішення суду першої інстанції залишити без змін.

          Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

            

          Судді :