Определение ВССУ, оставившее в силе решение апелляционного суда Львовской области об отказе ТОВ "Кредитные инициативы" в обращении взыскания на предм

[у.zaporozhskiy]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/41242840

 

Державний герб України

Ухвала

іменем україни

29 жовтня 2014 року                                                                                 м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Іваненко Ю.Г., Горелкіної Н.А, Журавель В.І.,розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виплат, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на рішення Бориславського міського суду Львівської області від 06 грудня 2014 року та рішення апеляційного суду Львівської області від 28 травня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи») звернулося до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 17 грудня 2012 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк») був укладений договір відступлення прав вимоги, за яким ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відступило ТОВ «Кредитні ініціативи» права вимоги до кредитних договорів укладених між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та фізичними особами, у тому числі за кредитним договором від 24 грудня 2007 року № 534/Кр352 укладеним між Закритим акціонерним товариством акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (правонаступником якого є ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк») та ОСОБА_4

Відповідно до умов кредитного договору банк надав боржнику кредит у сумі 150 тис. грн, а боржник зобов'язався повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування у сумі, в строки та на умовах, передбачених кредитним договором. Боржник належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитом 140 тис. грн, за відсотками - 56 337 грн 74 коп, пеня - 2 254 грн 26 коп.

З метою забезпечення належного виконання зобов'язань за кредитним договором від 24 грудня 2007 року № 534/Кр352 між Закритим акціонерним товариством акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (правонаступником якого є ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк») та ОСОБА_4 24 грудня 2007 року укладений договір іпотеки із застереженням вимог іпотекодержателя, за яким остання передала банку в іпотеку кватиру АДРЕСА_1. На виконання умов кредитного договору та іпотечного договору відповідачу була направлена вимога-повідомлення про усунення порушень та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, яка залишена без виконання.

Рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 06 грудня 2014 року у задоволенні позову ТОВ «Кредитні ініціативи» відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 28 травня 2014 року рішення Бориславського міського суду Львівської області від 06 грудня 2014 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «Кредитні ініціативи» відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ «Кредитні ініціативи» просило скасувати рішення Бориславського міського суду Львівської області від 06 грудня 2014 року та рішення апеляційного суду Львівської області від 28 травня 2014 року ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення апеляційного суду Львівської області від 28 травня 2014 року, оскільки воно законне та обґрунтоване, так як обов'язок доказування факту виконання умов договору факторингу, купівлі права грошової та іпотечної вимоги, сплати ціни продажу, належного підписання та оформлення реєстру позичальників лежить на позивачеві, однак в матеріалах справи відсутні належні докази сплати позивачем ціни продажу та підписання і оформлення реєстру позичальників, а відтак і переходу до нього права вимоги.

Крім того, позивачем належно не обґрунтовано та не підтверджено право вимоги з відповідача суми боргу у розмірі 198 592 грн за кредитним договором, оскільки відсутні дані про те, в якому розмірі відступалось право вимоги до боржника від первісного до нового кредитора.

ТОВ "Кредитні ініціативи" не надало доказів того, що ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" як іпотекодержатель, повідомив у письмовій формі відповідача про відступлення права вимоги. Право вимоги на звернення стягнення на предмет іпотеки наступає з моменту реєстрації відомостей про відступлення права за іпотечним договором. Позивачем жодних доказів того, що на час звернення до суду з позовом відбулась державна реєстрація відомостей про відступлення прав вимоги за іпотечним договором, а відтак і про те, що ТОВ "Кредитні ініціативи" є іпотекодержателем згідно договору іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя від 24 грудня 2007 року, який посвідчено приватним нотаріусом Бориславського міського нотаріального округу ОСОБА_5 24 грудня 2007 року за реєстровим № 1719, не надано.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» відхилити.

Рішення апеляційного суду Львівської області від 28 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:                                                                                                                                           Ю.Г.Іваненко  

Н.А. Горелкіна

В.І. Журавель
 

[у.zaporozhskiy]

Вот неоднозначное определение ВССУ: http://reyestr.court.gov.ua/Review/40877179

И Вашим, нашим.

Вроде, как КИ предоставили только копии

 

Но ВССУ сказал все исследовать и установить:

 

Так, апеляційний суд, встановивши, що боржник та іпотекодавець не були повідомлені про зміну первісного кредитора, на порушення вимог                      ст. ст. 212-214, 316 ЦПК України не навів переконливих доводів, які б спростували наявні в справі докази; не дослідив укладені між ПАТ Сведбанк», ТОВ «ФК «Вектор Плюс» й  ТОВ «Кредитні ініціативи» договори факторингу (суд обмежився лише вказівкою про те, що позивачем надано ксерокопію першої та останньої сторінки  договору факторингу № 15, а не його оригінал чи завірену належним чином копію), зокрема додатки до них, в яких міститься інформація щодо боржників та кредитних договорів, за якими передано право вимоги, й, відповідно, не встановив, чи набув фактор права на стягнення кредитної заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки саме за зобов'язаннями відповідачів.