Определение ВССУ об отмене решений предыдущий о взыскании средств с банка Киев по договору об участии в фонде финансирования строительства

[у.zaporozhskiy]

о взыскании денежных средств

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/41296891

 

 

Державний герб України

 

Ухвала

іменем  україни

22 жовтня 2014 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

    

головуючого        Горелкіної Н.А.,

     суддів:                            Євграфової Є.П.,             Завгородньої І.М.,

                                              

                                     Журавель В.І.,                   Іваненко Ю.Г.,  

          

розглянувши в судовому засіданні справу за  позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір'я» про розірвання договору про участь у Фонді фінансування будівництва, відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди, інфляційних збитків та повернення коштів, за касаційними скаргами  ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 03 липня 2014 року та   Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від              02 квітня 2014 року та рішення апеляційного суду Закарпатської області від 03 липня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнень просив розірвати договір від 08 лютого 2008 року             № 18/2008, укладений між ним та Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ» (далі - ПАТ «АКБ «Київ»), стягнути солідарно з ПАТ «АКБ «Київ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір'я» (далі - ТОВ «Сузір'я») загальну вартість закріплених вимірних одиниць об'єкта фінансування в розмірі 468 008,75 грн, інфляційні витрати -126 759,80 грн,  3 % річних - 66 700,86 грн та моральну шкоду, яку оцінив у  10 000 грн.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 08 лютого 2008 року між ним та ПАТ «АКБ «Київ» був укладений договір про участь у Фонді фінансування будівництва № 18/2008, згідно з яким за ним був закріплений об'єкт інвестування  - квартира АДРЕСА_1, загальною вартістю 417 101,72 грн.

Дата введення об'єктів інвестування в експлуатацію була запланована на червень 2008 року.

Додатковою угодою № 1 до договору № 18/2008 було погоджено, що ціна об'єкта інвестування збільшується до 452 003,90 грн і нова дата його введення   в експлуатацію - вересень 2008 року.

Забудовником відповідно до договору про організацію спорудження об'єкта будівництва від 20 квітня 2007 року є ТОВ «Сузір'я».

29 травня 2008 року він (позивач) отримав свідоцтво про участь у фонді фінансування будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудованими нежилими приміщеннями, що знаходяться по                              АДРЕСА_1, й оплатою 87 % від загальної його вартості.

Посилаючись на те, що станом на грудень 2012 року  будівництво   не закінчено й будинок не введено в експлуатацію, просив задовольнити позов.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 02 квітня 2014 року розірвано договір про участь у Фонді фінансування будівництва від                         08 лютого 2008 року № 18/2008, укладений між ПАТ «АКБ «Київ» та ОСОБА_3

Стягнуто з ПАТ «АКБ «Київ» на користь ОСОБА_3 суму, що складає загальну вартість закріплених вимірних одиниць об'єкта інвестування, в розмірі 468 008,75 грн.

Стягнуто з ПАТ «АКБ «Київ» на користь ОСОБА_3 понесені інфляційні втрати у розмірі 126 769,80 грн   та 3% річних від простроченої суми у розмірі 66 700,87 грн.

У решті вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 03 липня               2014 року рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ПАТ «Акціонерного комерційного банку «Київ» на користь ОСОБА_3 3 % річних скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні цих вимог.

У решті судове рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ПАТ «АКБ «Київ» просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення про відмову в позові, мотивуючи свою вимогу порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права.

У своїй касаційній скарзі, поданій через представника ОСОБА_4, ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом  норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого суду від 02 квітня 2014 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам судові рішення не відповідають.

Судами під час розгляду справи встановлено, що 08 лютого 2008 року між ПАТ «АКБ «Київ» та ОСОБА_3 було укладено договір про участь у Фонді фінансування будівництва, згідно з яким довіритель в довірче управління передав управителю грошові кошти, а управитель ФФБ виду «А,  об'єктом інвестування якого є квартира АДРЕСА_1.

Запланована дата введення об'єктів інвестування в експлуатацію -червень 2008 року. Додатковою угодою  від 28 березня 2008 року № 1 до договору № 18/2008 було погоджено, що ціна об'єкта інвестування збільшується до 452 003,90 грн і визначена запланована дата введення в експлуатацію об'єктів інвестування - вересень 2008 року.

Забудовником відповідно до договору про організацію спорудження об'єкта будівництва від 20 квітня 2007 року, укладеного між ПАТ «АКБ «Київ» та ТОВ «Сузір'я», є ТОВ «Сузір'я».

29 травня 2008 року ОСОБА_3 видано свідоцтво про участь у Фонді фінансування будівництва багатоповерхового будинку з вбудованими нежилими приміщеннями, що знаходяться по АДРЕСА_1

Оскільки об'єкт не було здано в експлуатацію до дати, зазначеної у договорі, 03 грудня 2008 року ОСОБА_3 звернувся до ПАТ «АКБ «Київ» із заявою  про вихід з ФФБ та повернення коштів.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції, з висновками якого фактично погодився й апеляційний суд, виходив з того, що ПАТ «АКБ «Київ» не було своєчасно виконано  вимоги позивача щодо повернення коштів внаслідок порушення забудовником строків спорудження об'єкта будівництва.

Скасувавши рішення суду першої інстанції в частині стягнення 3 % річних, апеляційний суд зазначив, що між сторонами виникли правовідносини, що регулюються Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», які передбачають порядок фінансування та будівництва житлового будинку.

З такими висновками погодитись не можна, виходячи з наступного.

Загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла та особливості управління цими коштами визначено Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» (далі - Закон).

Відповідно до ст. 11 Закону Фонд фінансування будівництва вважається створеним після затвердження управителем Правил, укладання договору із забудовником та відкриття рахунків.

Управитель ФФБ при здійсненні управління несе відповідальність за дотримання обмежень довірчої власності управителя, визначених Правилами та визнаних довірителями, несе відповідальність за виконання своїх зобов'язань перед довірителями у межах цього Закону та договору про участь.

Управитель ФФБ не несе відповідальності власним майном за виплату коштів довірителю у разі його відмови від участі у ФФБ виду «А», якщо управитель ФФБ дотримався встановлених Правилами процедур щодо забезпечення можливості отримання довірителем коштів з ФФБ на вимогу довірителя.

За невиконання зобов'язання щодо перерахування коштів на рахунок ФФБ для проведення управителем розрахунків з довірителями ФФБ виду «А» забудовник несе відповідальність своїм майном.

Згідно з ч. 4 ст. 18 Закону, у разі порушення забудовником строків спорудження об'єкта будівництва або у разі неналежного виконання управителем своїх обов'язків, передбачених частиною першою цієї статті, довіритель має право вимагати від управителя дострокового розірвання договору та виплати йому коштів. Управитель зобов'язаний виплатити довірителю кошти у сумі, що визначається відповідно до статті 20 цього Закону при відмові довірителя від участі у ФФБ і не може бути меншою за суму, внесену довірителем до ФФБ. Довіритель не сплачує управителю винагороду за виплату йому коштів у разі, якщо довіритель відмовляється від участі у фонді з підстав, визначених цією частиною.

Статтею 18 Закону визначено контроль управителя ФФБ за виконанням зобов'язань за договором.

Зокрема, у разі виявлення управителем ризику порушень умов договору управитель має право припинити фінансування будівництва, вимагати розірвання договору, повернення забудовником усіх спрямованих на фінансування будівництва цього об'єкта коштів, відшкодування заподіяних забудовником збитків, перерахування на рахунок ФФБ коштів, необхідних для розрахунків з довірителями відповідно до вимог ст. 20 цього Закону, що виходять із ФФБ у зв'язку із розірванням договору про участь у ФФБ, а також здійснювати інші заходи щодо виконання забудовником своїх зобов'язань за договором, визначені цим Законом.

Крім того, забудовник зобов'язаний на вимогу управителя протягом строку, визначеного в договорі, повернути грошові кошти на рахунок ФФБ або уступити майнові права на нерухомість, яка є об'єктом будівництва, чи на інші предмети іпотеки управителю з додержанням вимог статті 10 цього Закону, якщо інше не передбачене договором.

Частиною 8 статті 20 Закону передбачено, що у разі дострокового припинення управління майном забудовник, на вимогу управителя ФФБ виду «А», зобов'язаний у визначений Правилами строк перерахувати на рахунок фонду кошти для подальшої виплати довірителю. Для ФФБ виду «А» виплата коштів довірителю не може здійснюватися за рахунок іншого фонду або власного майна управителя.

У п. 1.9. Правил ФФБ виду «А», затвердженого рішенням Правління АКБ «Київ» (далі - Правила), регламентовано можливість дострокового припинення управління коштами за ініціативою довірителя, відкріплення від нього об'єкта інвестування, повернення довірителю коштів у розмірі та у порядку, визначених Правилами ФФБ, внаслідок зменшення обсягу підтвердженого обсягу замовлення на будівництво; можливість здійснення довірителем на умовах цих Правил ФФБ зміни об'єкта інвестування, відступлення права вимоги за договором про участь у ФФБ третім особам; повернення частини коштів довірителю з ФФБ; організацію спорудження забудовником об'єкта будівництва відповідно до наданої за договором про організацію спорудження об'єкта будівництва документації; формування управителем оперативного резерву.

Відповідно до п. 5.4.2. Правил, у разі дострокового припинення управління коштами з ініціативи довірителя або з інших підстав, передбачених Правилами ФФБ, та відповідного зменшення обсягу підтвердженого замовлення на будівництво, забудовник на вимогу управителя зобов'язаний протягом 20 днів з дня отримання відповідного повідомлення перерахувати на рахунок фонду кошти для подальшого повернення довірителю.

Сума коштів, що підлягає поверненню довірителю, визначається управителем виходячи з ціни вимірної одиниці цього об'єкта інвестування, встановленої забудовником на день надання заяви про вихід із ФФБ (п. 5.4.4.). У випадку недостатності коштів оперативного резерву для повернення довірителю коштів забудовник на письмову вимогу управителя зобов'язаний у двадцятиденний термін перерахувати на рахунок ФФБ відповідну суму коштів в обсязі, необхідному для виплати довірителю.

Втім, вирішуючи спір, суди не з'ясували, чи подавав таку заяву позивач і коли, з огляду на те, що ним надано копію заяви про відмову від участі у ФФБ від 03 грудня 2008 року з відміткою Мукачівського відділення банку, а ФФБ знаходився у Святошинській філії банку м. Києва, та які дії вчинив управитель з цього приводу.

Між тим, заперечуючи проти позову, ПАТ «АКБ «Київ» зазначав, що при виявленні порушень забудовником строків введення об'єкта будівництва в експлуатацію, на виконання ст. 18 Закону № 978-VI вчинялись дії по поверненню грошових коштів до ФФБ з метою повернення їх довірителям, у тому числі і позивачу.

Зокрема, листами від 21 березня 2012 року № 25-2/899, від 16 травня 2012 року № 16-02/2/1478, від 17 січня 2013 року № 16-01/103 банк звертався до забудовника з вимогами про повернення коштів, необхідних для розрахунків із довірителями.

Також, у 2012 році банк звернувся до прокурора Голосіївського району м. Києва з заявою про необхідність прокуратури звернутись до суду з позовом в інтересах Міністерства фінансів України та ПАТ «АКБ «Київ» про повернення на рахунок банку 3 586 757,45 грн, які необхідні для розрахунків із довірителями ФФБ.

Прокурором Голосіївського району м. Києва було подано позов до господарського суду Закарпатської області про розірвання договору від                  20 квітня  2007 року про організацію спорудження об'єкта будівництва та зобов'язання ТОВ «Сузір'я» перерахувати на рахунок ПАТ «АКБ «Київ» грошові кошти у розмірі 3 586 757,45 грн.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 30 жовтня 2013 року розірвано договір від 20 квітня 2007 року, зобов'язано ТОВ «Сузір'я» перерахувати на рахунок ПАТ «АКБ «Київ» грошові кошти у розмірі 3 586 757,45 грн.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від                   30 січня 2014 року  рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 01 липня               2014 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання ТОВ «Сузір'я» перерахувати на рахунок банку кошти, необхідні для розрахунків з довірителями ФФБ, скасовано з передачею справи в цій частині позовних вимог на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, ці обставини суди не перевірили, оцінки їм не надали та не з'ясували, чи вирішений і яким чином зазначений вище спір господарським судом Закарпатської області.

Крім того, суди залишили  поза увагою й ту обставину, що  відповідно до положень ст. 20 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», сума коштів, що підлягає поверненню довірителю при відмові від участі у ФФБ, визначається управителем, виходячи з кількості закріплених за довірителем вимірних одиниць об'єкта інвестування, поточної ціни вимірної одиниці цього об'єкта інвестування на день передачі коштів в управління управителю ФФБ.

Згідно зі свідоцтвом про участь у ФФБ від 28 травня 2009 року кількість квадратних метрів загальної площі, що проінвестував ОСОБА_3, становить  81,66 кв. м, що складає 85 % об'єкта інвестування.

Апеляційний суд, зробивши висновок  про інвестування позивачем              87 % об'єкта інвестування, цей висновок нічим не обґрунтував.

Наведене свідчить про те, що як суд першої інстанції, так і апеляційний суд не встановили фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

За таких обставин судові рішення не відповідають вимогам                             ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу                             ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування ухвалених судових рішень із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

                                    

у х в а л и л а:

Касаційні скарги ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 та Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»задовольнити частково.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 квітня 2014 року та рішення апеляційного суду Закарпатської області від 03 липня 2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.                      

Головуючий                                                             Н.А. Горелкіна

                                          

Судді:                                                                        Є.П. Євграфова

                                                                                              В.І. Журавель

                                                                                                                   І.М. Завгородня

                                                                                                  

Ю.Г. Іваненко