у.zaporozhskiy Опубликовано November 25, 2014 Жалоба Share Опубликовано November 25, 2014 http://reyestr.court.gov.ua/Review/41005941 Державний герб УкраїниУхвалаіменем україни08 жовтня 2014 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справахВищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючого Ситнік О.М., суддів: Євграфової Є.П., Журавель В.І., Євтушенко О.І., Завгородньої І.М., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк Перший», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Український стандарт», про розірвання договору про участь у Фонді фінансування будівництва, стягнення коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 01 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 24 червня 2014 року,в с т а н о в и л а:У лютому 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що відповідно до умов договору про участь у Фонді фінансування будівництва (далі - ФФБ) виду «А» від 25 квітня 2008 року він передав Публічному акціонерному товариству «Банк Перший» (далі - ПАТ «Банк Перший») у довірчу власність грошові кошти у розмірі 230 537 грн 90 коп., що відповідає вартості об'єкта інвестування будівництва - квартири АДРЕСА_1Посилаючись на те, що у визначений договором строк житловий будинок в експлуатацію не був уведений, позивач просив розірвати зазначений договір та стягнути з відповідача сплачені грошові кошти у розмірі 230 537 грн 90 коп.Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 01 квітня 2014 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Львівської області від 24 червня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення та ухвалу судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення про задоволення позову, мотивуючи свою вимогу порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права.Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.Зазначеним вимогам судові рішення не відповідають.Судами під час розгляду справи встановлено, що між ОСОБА_3 та Відкритим акціонерним товариством «Універсал банк розвитку та партнерства», правонаступником якого є ПАТ «Банк Перший», було укладено договір про участь у ФФБ виду «А» від 25 квітня 2008 року № 1/9, на підставі якого ОСОБА_3 зобов'язався передати відповідачу у довірчу власність грошові кошти у сумі, що відповідає вартості мірних одиниць площі об'єкта інвестування на момент проведення платежу, а банк зобов'язався ці кошти використати для фінансування будівництва виду «А» житлових будинків АДРЕСА_2, АДРЕСА_1, яке здійснюватиметься Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Український стандарт» у порядку, визначеному Правилами Фонду фінансування будівництва, які затверджені спільним рішенням спостережної ради та правління ВАТ «Універсальний банк розвитку та партнерства».Згідно з цим договором об'єктом інвестування є однокімнатна квартира АДРЕСА_1, загальною площею 39,7 кв. м.Запланований строк введення будинку в експлуатацію - квітень 2010 року. Вартість об'єкта інвестування - 230 537,9 грн.Згідно з квитанціями від 25 квітня, 14 травня та 29 травня 2008 року на суму 92 215,16 грн, 96 500 грн та 41 822,74 грн ОСОБА_3 здійснив оплату об'єкта інвестування в сумі 230 537,9 грн і йому було видано свідоцтво № 24 про участь у Фонді фінансування будівні виду «А» житлових будинків АДРЕСА_2, АДРЕСА_1Також установлено, що будинок АДРЕСА_1, в якому знаходиться об'єкт інвестування, в експлуатацію не введено.Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, пославшись на Закон України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», виходив з того, що повернення коштів, внесених на користь забудовника, здійснюється лише після наступної реалізації об'єкта інвестування.З такими висновками погодитись не можна, виходячи з наступного.Загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла та особливості управління цими коштами визначено Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» (далі - Закон).Відповідно до ст. 11 Закону Фонд фінансування будівництва вважається створеним після затвердження управителем Правил, укладання договору із забудовником та відкриття рахунків.Управитель ФФБ при здійсненні управління несе відповідальність за дотримання обмежень довірчої власності управителя, визначених Правилами та визнаних довірителями, несе відповідальність за виконання своїх зобов'язань перед довірителями у межах цього Закону та договору про участь.Управитель ФФБ не несе відповідальності власним майном за виплату коштів довірителю у разі його відмови від участі у ФФБ виду «А», якщо управитель ФФБ дотримався встановлених Правилами процедур щодо забезпечення можливості отримання довірителем коштів з ФФБ на вимогу довірителя.Частиною 11 статті 16 Закону передбачено, що у разі зменшення обсягу підтвердженого замовлення на будівництво забудовник зобов'язаний на вимогу управителя ФФБ виду «А» повернути кошти на рахунок цього фонду для розрахунку з його довірителями.За невиконання зобов'язання щодо перерахування коштів на рахунок ФФБ для проведення управителем розрахунків з довірителями ФФБ виду «А» забудовник несе відповідальність своїм майном.Згідно з ч. 4 ст. 18 Закону, у разі порушення забудовником строків спорудження об'єкта будівництва або у разі неналежного виконання управителем своїх обов'язків, передбачених частиною першою цієї статті, довіритель має право вимагати від управителя дострокового розірвання договору та виплати йому коштів. Управитель зобов'язаний виплатити довірителю кошти у сумі, що визначається відповідно до статті 20 цього Закону при відмові довірителя від участі у ФФБ і не може бути меншою за суму, внесену довірителем до ФФБ. Довіритель не сплачує управителю винагороду за виплату йому коштів у разі, якщо довіритель відмовляється від участі у фонді з підстав, визначених цією частиною.Статтею 18 Закону визначено контроль управителя Фонду фінансування будівництва за виконання зобов'язань за договором.Зокрема, у разі виявлення управителем ризику порушень умов договору управитель має право припинити фінансування будівництва, вимагати розірвання договору, повернення забудовником усіх спрямованих на фінансування будівництва цього об'єкта коштів, відшкодування заподіяних забудовником збитків, перерахування на рахунок ФФБ коштів, необхідних для розрахунків з довірителями відповідно до вимог статті 20 цього Закону, що виходять із ФФБ у зв'язку із розірванням договору про участь у ФФБ, а також здійснювати інші заходи щодо виконання забудовником своїх зобов'язань за договором, визначені цим Законом.Крім того, забудовник зобов'язаний на вимогу управителя протягом строку, визначеного в договорі, повернути грошові кошти на рахунок ФФБ або уступити майнові права на нерухомість, яка є об'єктом будівництва, чи на інші предмети іпотеки управителю з додержанням вимог статті 10 цього Закону, якщо інше не передбачене договором.Частиною 8 статті 20 Закону передбачено, що у разі дострокового припинення управління майном забудовник, на вимогу управителя ФФБ виду «А», зобов'язаний у визначений Правилами строк перерахувати на рахунок фонду кошти для подальшої виплати довірителю. Для ФФБ виду «А» виплата коштів довірителю не може здійснюватися за рахунок іншого фонду або власного майна управителя.У п. 1.9. Правил ФФБ виду «А», затвердженого рішенням Правління АКБ «Київ» (далі - Правила), регламентовано можливість дострокового припинення управління коштами за ініціативою довірителя, відкріплення від нього об'єкта інвестування, повернення довірителю коштів у розмірі та у порядку, визначених Правилами ФФБ, внаслідок зменшення обсягу підтвердженого обсягу замовлення на будівництво; можливість здійснення довірителем на умовах цих Правил ФФБ зміни об'єкта інвестування, відступлення права вимоги за договором про участь у ФФБ третім особам; повернення частини коштів довірителю з ФФБ; організацію спорудження забудовником об'єкта будівництва відповідно до наданої за договором про організацію спорудження об'єкта будівництва документації; формування управителем оперативного резерву.Відповідно до п. 5.4.2. Правил, у разі дострокового припинення управління коштами з ініціативи довірителя або з інших підстав, передбачених Правилами ФФБ, та відповідного зменшення обсягу підтвердженого замовлення на будівництво, забудовник на вимогу управителя зобов'язаний протягом 20 днів з дня отримання відповідного повідомлення перерахувати на рахунок фонду кошти для подальшого повернення довірителю.Сума коштів, що підлягає поверненню довірителю, визначається управителем виходячи з ціни вимірної одиниці цього об'єкта інвестування, встановленої забудовником на день надання заяви про вихід із ФФБ (п. 5.4.4.). У випадку недостатності коштів оперативного резерву для повернення довірителю коштів забудовник на письмову вимогу управителя зобов'язаний у двадцятиденний термін перерахувати на рахунок ФФБ відповідну суму коштів в обсязі, необхідному для виплати довірителю.З матеріалів справи вбачається, що позивач у повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання, оплативши відповідно до договору про участь у ФФБ вартість об'єкта інвестування, а відповідач свої зобов'язання щодо будівництва вказаних житлових будинків не виконує і станом на час розгляду справи житлові будинки АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 не введені в експлуатацію, квартиру, в яку інвестовано кошти позивача, останньому у власність не передано.Разом з тим у матеріалах справи відсутні докази про дотримання банком (управителем ФФБ) процедури щодо забезпечення можливості отримання довірителем власних коштів, зокрема, відсутні докази, передбачені Правилами ФФБ та Законом, щодо вчинення управителем ФФБ (банком) будь-яких дій, спрямованих на повернення від забудовника грошових коштів у разі їх недостатності в оперативному резерві для подальших виплат довірителям, або інших заходів щодо виконання забудовником своїх зобов'язань, визначених цим Законом.Втім, ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, а також залишив поза увагою ту обставину, що у разі порушення забудовником строків спорудження об'єкта будівництва або у випадку неналежного виконання управителем своїх обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 18 Закону, довіритель вправі вимагати від управителя дострокового розірвання договору та виплати йому інвестованих коштів. При відмові довірителя від участі у ФФБ управитель зобов'язаний виплатити йому кошти в розмірі, який визначається відповідно до ст. 20 Закону. Згідно з цією нормою Закону сума коштів, яка підлягає виплаті довірителю, визначається управителем, виходячи із кількості закріплених довірителем вимірних одиниць об'єкта інвестування та поточної ціни вимірної одиниці цього об'єкта станом на день відкріплення від довірителя об'єкта інвестування.Апеляційний суд на зазначені обставини також уваги не звернув, не з'ясував, чи подавав таку заяву позивач і коли, та які дії вчинив управитель з цього приводу, погодився з висновками місцевого суду й залишив його рішення без змін.Наведене свідчить, що як суд першої інстанції, так і апеляційний суд не встановили фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За таких обставин судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування ухвалених судових рішень із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у х в а л и л а:Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 01 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 24 червня 2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.Ухвала оскарженню не підлягає. Головуючий О.М. Ситнік Судді: Є.П. Євграфова О.І. Євтушенко В.І. Журавель І.М. Завгородня Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
Recommended Posts
Join the conversation
You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.