Решение ВССУГУД об отказе Банку Кипра в обращении взыскания на предмет ипотеки и удовлетворении встречного иска о прекращении договора ипотеки


Recommended Posts

http://reyestr.court.gov.ua/Review/32667763

 

 

Державний герб України

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

24 липня 2013 року                           м. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого  Луспеника Д.Д.,                                                          

суддів: Гулька Б.І., Лесько А.О., Червинської М.Є., Черненко В.А.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк Кіпру» в особі Регіональної дирекції ПАТ «Банк Кіпру» у м. Запоріжжя до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за позовом публічного акціонерного товариства «Банк Кіпру» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання правочину недійсним та застосування наслідків недійсності; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Банк Кіпру»,  приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання договору іпотеки припиненим за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 жовтня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 10 квітня 2013 року,-

в с т а н о в и л а:

У серпні 2011 року публічне акціонерне товариство «Банк Кіпру» в особі Регіональної дирекції ПАТ «Банк Кіпру» у м. Запоріжжя ( далі - ПАТ «Банк Кіпру») звернулось до суду з указаним позовом, в якому просило у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у сумі 1 423 774 грн 63 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки - жилий будинок АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_5 Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною, розмір якої буде визначено на підставі оцінки, проведеної в межах процедури виконавчого провадження, відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 22 вересня 2008 року між АБ «АвтоЗАЗбанк», правонаступником усіх прав і обов'язків якого є ПАТ «Банк Кіпру», і ОСОБА_6 було укладено кредитний договір, згідно якого банк відкрив боржнику кредитну лінію на поточні потреби в сумі 1 500 млн. грн., строком з 22 вересня 2008 року по 21 вересня 2018 року зі сплатою 19,0% річних за строковий кредит та 24% річних у разі порушення строків повернення кредиту за кредитним договором. ОСОБА_7 22 вересня 2008 року, у рахунок забезпечення виконання зобов'язань боржника, виступила майновим поручителем боржника та передала в іпотеку банку жилий будинок АДРЕСА_1, що підтверджується іпотечним договором від  22 вересня 2008 року, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 2221. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер. Загальна сума заборгованості за кредитним договором, станом на дату смерті ОСОБА_6, склала 1 423 774 грн 63 коп., з них: заборгованість за кредитом - 1 402 700 грн, заборгованість за процентами - 21 074 грн 63 коп. Банк 12 липня 2011 року отримав від П'ятої Запорізької Державної нотаріальної контори повідомлення про те, що 6 липня 2011 року видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, спадкоємцю за законом ОСОБА_8 Банк 24 березня 2010 року отримав від П'ятої Запорізької Державної нотаріальної контори  повідомлення про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Зазначав, що відповідно до цього повідомлення ОСОБА_5 отримала у спадщину спірний житловий будинок, який знаходиться в іпотеці у банку. На його думку, до ОСОБА_5, з прийняттям спадщини на нерухоме майно, перейшли всі права та зобов'язання за іпотечним договором. Вказував, що  банк 26 листопада 2010 року направив ОСОБА_5 вимогу про усунення порушення та погашення заборгованості за кредитним договором, проте вимога банку залишена без задоволення.

У листопаді 2011 року ОСОБА_1 подала до суду зустрічний позов, в якому просила визнати договір іпотеки припиненим, зобов'язати приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 виключити з Державного реєстру іпотек та зняти заборону щодо відчуження зазначеного в договорі іпотеки нерухомого майна та зобов'язати ПАТ «Банк Кіпру» здійснити усі необхідні дії щодо звільнення предмета іпотеки від зобов'язань, якими він був обтяжений згідно умов договору іпотеки.

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що правонаступником обов'язків боржника за кредитним договором, відповідно до ч. 1 ст. 1282 ЦК України, є ОСОБА_8 Зазначала, що житловий будинок АДРЕСА_1 вона отримала у спадщину після смерті ОСОБА_7 Після одруження вона змінила прізвище на ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про шлюб. На її думку, вона, як майновий поручитель, відповідно до ч. 1 ст. 523 ЦК України, не давала згоду на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором новим боржником, а тому правовідносини по іпотечному договору припинились.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 31 серпня 2012 року відкрито провадження у справі за позовом ПАТ «Банк Кіпру» до ОСОБА_5, ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним. Об'єднано даний позов з позовами ПАТ «Банк Кіпру» до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки та зустрічним позовом ОСОБА_5 до ПАТ «Банк Кіпру» про визнання договору іпотеки недійсним в одне провадження.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 жовтня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 10 квітня 2013 року, первісний позов ПАТ «Банк Кіпру» про звернення стягнення на предмет іпотеки, визнання правочину недійсним та застосування наслідків недійсності задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4, 3 лютого 2012 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_2, за реєстровим № 108.

Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на будинок АДРЕСА_1.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 22 вересня 2008 року в сумі 1 423 774 грн 63 коп., звернуто стягнення на предмет іпотеки - жилий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 283,0 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_5

Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною, розмір якої буде визначено на підставі оцінки, проведеної в межах процедури виконавчого провадження, відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Зустрічний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення, яким її зустрічні позовні вимоги задовольнити, у задоволенні позовних вимог ПАТ «Банк Кіпру» відмовити.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих же умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки, тому звернув стягнення на іпотечне майно, визнавши договір купівлі-продажу цього майна недійсним, виходячи з того, що приватним нотаріусом ОСОБА_3 з порушеннями вимог чинного законодавства були вилучені записи із Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, внаслідок чого виявилося можливим відчуження предмета іпотеки.

З такими висновками судів погодитись не можна, оскільки ці висновки суперечать вимогам закону та не ґрунтуються на матеріалах справи.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Судами установлено, що 22 вересня 2008 року між АБ «АвтоЗАЗбанк», правонаступником усіх прав і обов'язків якого є ПАТ «Банк Кіпру», і ОСОБА_6 було укладено кредитний договір, згідно якого банк відкрив боржнику кредитну лінію на поточні потреби в сумі 1 500 млн. грн., строком з 22 вересня 2008 року по 21 вересня 2018 року зі сплатою 19,0% річних за строковий кредит та 24% річних у разі порушення строків повернення кредиту за кредитним договором.

У рахунок забезпечення належного виконання ОСОБА_6 умов кредитного договору 22 вересня 2008 року був укладений договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_7 передала банку в іпотеку належний їй на праві власності жилий будинок АДРЕСА_1.

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, після смерті якого спадкоємцем за законом є ОСОБА_8

ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, після смерті якої спадкоємцем за законом є ОСОБА_7

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекою визнається  вид  забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном,  що залишається у володінні і  користуванні  іпотекодавця, згідно  з  яким  іпотекодержатель  має  право  в  разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх  вимог  за  рахунок  предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із частиною п'ятою статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має  похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною  до  припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії  іпотечного  договору.

Відповідно до статті 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

У випадку смерті боржника за кредитним договором його права і обов'язки за цим договором переходять до спадкоємців, які зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором  інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі (пункт 5 статті 1219, стаття 1282 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником.

Таким чином, у разі смерті боржника за кредитним договором за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника у зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17 квітня 2013 року у справі за заявою ОСОБА_11 про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 серпня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_12, ОСОБА_11, які діють в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_13, до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання договору іпотеки припиненим.

Суд першої інстанції, з яким також погодився апеляційний суд, на вищезазначене уваги не звернув, не врахував, що спадкоємцем після смерті ОСОБА_6 є ОСОБА_8, тобто за кредитним договором від 22 вересня 2008 року відбулась заміна боржника, при цьому ОСОБА_1 не погоджувалась забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником.


Зважаючи на те, що суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення, помилково вважали, що у разі смерті боржника, який був стороною кредитного договору, особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, яким було забезпечено виконання зобов'язання, набуває статусу іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих же умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки, що свідчить про порушення судами вимог ст.ст. 212-214 ЦПК України та неврахування норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, а також зважаючи на те, що немає потреби у додатковому збиранні чи оцінці доказів, відповідно до ст. 341 ЦПК України ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст. ст. 333, 341, 346 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

в и р і ш и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 жовтня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 10 квітня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Банк Кіпру» в особі Регіональної дирекції ПАТ «Банк Кіпру» у м. Запоріжжя до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та за позовом публічного акціонерного товариства «Банк Кіпру» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання правочину недійсним та застосування наслідків недійсності відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Банк Кіпру»,  приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання договору іпотеки припиненим задовольнити.

Визнати договір іпотеки № 126/08, укладений 22 вересня 2008 року між ОСОБА_7 та акціонерним банком «АвтоЗАЗбанк», правонаступником усіх прав і обов'язків якого є ПАТ «Банк Кіпру», припиненим.

Зобов'язати приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 виключити з Державного реєстру іпотек та зняти заборону щодо відчуження зазначеного у договорі іпотеки № 126/08 від 22 вересня 2008 року нерухомого майна, а саме: житлового будинку АДРЕСА_1.

Зобов'язати ПАТ «Банк Кіпру» здійснити усі необхідні дії щодо звільнення предмета іпотеки від зобов'язань, якими він був обтяжений згідно умов договору іпотеки № 126/08 від 22 вересня 2008 року.


Рішення оскарженню не підлягає.

                              

Головуючий суддя:                                             Д.Д. Луспеник

                              Судді:                                                                    Б.І. Гулько

                                                                                        А.О. Лесько

                                                                                        М.Є. Червинська

                                                                                        В.А. Черненко
 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...