Определение ВССУГУД, оставившее в силе решение Заводского райсуда г. Николаев о признании договора ипотеки недействительным

[у.zaporozhskiy]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/23828793

 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 квітня 2012 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого суддів:Гвоздика П.О., Горелкіної Н.А., Євтушенко О.І.,Завгородньої І.М., Ситнік О.М.,    розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Миколаївської обласної філії про визнання недійсним договору іпотеки за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від      9 серпня 2011 року та рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 9 листопада 2011 року,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2011 року позивач звернулася до суду  з  позовом в порядку ст.ст.11, 16, 31 ЦК України, ст.ст. 60, 61, 63, 65, 74 СК України, в обґрунтування якого зазначила,  що  19  травня 2008 року  між  ОСОБА_7 та публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») в особі Миколаївської обласної філії укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого ОСОБА_7 передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1.

Посилаючись на те, що зазначена квартира є спільною сумісною власністю подружжя, а в порушення ст. 65 СК України договір іпотеки був укладений без її згоди, просила суд визнати його недійсним та виключити з Єдиного реєстру заборон та Єдиного реєстру іпотек запис про обтяження майна.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 9 серпня 2011 року позов задоволено частково.

Ухвалено визнати недійсним договір іпотеки від 19 травня 2008 року, укладений між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Миколаївської обласної філії та ОСОБА_7, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрованим в реєстрі за    № 3013.

В задоволенні вимоги про виключення з Єдиного реєстру заборон та Єдиного реєстру іпотек запису про обтяження майна відмовлено.

Рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 9 серпня 2011 року рішення суду першої інстанції змінено.

Ухвалено визнати недійсним іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрованим в реєстрі за № 3013, укладений 19 травня 2008 року між          ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Миколаївської обласної філії та ОСОБА_7 в частині передачі в заставу Ѕ частки квартири АДРЕСА_1

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.  

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення апеляційного суду та змінити рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про виключення з Єдиного реєстру заборон та Єдиного реєстру іпотек запису про обтяження майна, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Визнаючи недійсним договір іпотеки від 19 травня 2008 року, суд першої інстанції прийшов до висновку, що він укладений без нотаріальної згоди позивачки щодо об'єкта спільної сумісної власності подружжя.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку, що цей договір укладений без згоди позивачки щодо передачі в іпотеку частки, яка належала їй, а тому визнав його недійсним в частині Ѕ частки квартири.

Проте з такими висновком апеляційного суду погодитися не можна.

Згідно з правилами ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Окремим видом застави є іпотека. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 ЦК України).

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Судами встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 26 вересня 2006 року.

16 травня 2008 року спірна квартира придбана на ім'я   ОСОБА_7, що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрованим за № 2991.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України, ч.3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

19  травня 2008 року  між   ОСОБА_7 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Миколаївської обласної філії укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого ОСОБА_7 передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового (ч. 2 ст. 65 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 СК України за зобов'язанням одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України «Про іпотеку» частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом.  

Апеляційний суд правильно виходив з того, що чоловік або дружина вправі укласти з іншою особою договір купівлі-продажу або застави своєї частки після її визначення та виділу в натурі, однак залишив поза увагою, що майно, яке передане в іпотеку належить ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності і не є ні особистим майном одного з них, ні виділеною в натурі часткою зі спільної сумісної власності подружжя, інша письмова домовленість між ними щодо визначення правого статусу цього майна відсутня, а тому дійшов помилкового висновку про недійсність договору іпотеки в частині передачі Ѕ частки спірної квартири.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції, ухвалене згідно із законом, а тому рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції на підставі ст.339 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-          

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 9 листопада 2011 року скасувати, рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від  9 серпня 2011 року залишити в силі.

Ухвала оскарження не підлягає.

Головуючий:                                                                                                                                                                                                                  П.О. Гвоздик

Судді:                                                                                                                                    Н.А. Горелкіна

                                      

                                                                                                                                                        О.І. Євтушенко

                                                                                                                                            

                                                                                                                                                        І.М. Завгородня

                                                                                                                        

                                                                                                                                                        О.М. Ситнік