Определение ВССУГУД об отмене решений предыдущих инстанций и об обязательстве рассмотреть недействительность договора ипотеки


Recommended Posts

в ипотеку неправомерно
http://reyestr.court.gov.ua/Review/28179633

У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

12 грудня 2012  рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О.,суддів:  Демʼяносова М.В., Кафідової О.В.,Нагорняка В.А., Попович О.В.,-розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» ОСОБА_6, Державної іпотечної установи, третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7, про визнання договору іпотеки недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Харківської області від 3 липня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

                              

У грудні 2011 року ОСОБА_5 звернувся до суду із зазначеним позовом.

                              В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він з 24 вересня                  1980 року по 16 серпня 1995 року перебував з ОСОБА_6 в зареєстрованому шлюбі.

                              14 травня 1993 року, під час шлюбу, за спільні кошти, було придбано квартиру АДРЕСА_1. Договір купівлі-продажу зазначеної квартири укладався на ім'я дружини.

                              23 квітня 2008 року між ВАТ «ВТБ Банк» в особі Харківської філії та ОСОБА_6 було укладено іпотечний договір № 89Ф-СК-400 ДІУ/z1, предметом якого є квартира АДРЕСА_1.

                              У зв'язку з наведеним, просив суд визнати договір іпотеки від 23 квітня              2008 року № 89Ф-СК-400 ДІУ/z1, укладений між ВАТ «ВТБ Банк» та                      ОСОБА_6, недійсним, оскільки зазначений договір був укладений без його згоди як співвласника квартири.

                              Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 16 травня                   2012 року позов задоволено частково.

                              Визнано частково недійсним договір іпотеки від 23 квітня 2008 року                            № 89Ф-СК-400 ДІУ/z1 укладений між ВАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 для забезпечення виконання договору про іпотечний кредит № 89Ф-СК-400 ДІУ від 23 квітня 2008 року, укладеного між ВАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_8, в частині включення до договору іпотеки Ѕ частини предмета іпотеки - квартиру АДРЕСА_1.


                              Внесено до Державного реєстру іпотек відомості про виключення запису з реєстру щодо Ѕ частини квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_5

                              Зобов'язано приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 зняти заборону на відчуження Ѕ частини предмета   іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 та внести відповідні зміни до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

                              Вирішено питання про стягнення судових витрат.

                              Рішенням апеляційного суду Харківської області від 3 липня 2012 року, рішення Київського районного суду м. Харкова від 16 травня 2012 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволені позову відмовлено.                    

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції та ухвалите нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що укладаючи спірний договір іпотеки,                  ОСОБА_6 діяла не в інтересах співвласника, не повідомила ОСОБА_5 про наміри укласти іпотечний договір та згоди на зазначене не отримала, чим порушила його права як співвласника квартири.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволені позову, апеляційний суд дійшов до висновку, що позивачем не доведено порушення його права, як співвласника квартири, оскільки рішення Київського районного суду м. Харкова від 17 серпня 2011 року відповідно до якого за ОСОБА_5 визнано право власності на Ѕ частини квартири скасовано рішенням апеляційного суду Харківської області від 27 червня 2012 року.

Проте з такими висновками судів погодитись не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Судами встановлено, що в період з 24 вересня 1980 року по 16 серпня                   1995 року ОСОБА_5 перебував з ОСОБА_6 в зареєстрованому шлюбі.        

21 травня 1993 року вони придбали квартиру АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу, який укладався на ім'я ОСОБА_6 (а.с. 100-103).

                              23 квітня 2008 року між ВАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_8 був укладений договір про іпотечне кредитування № 89Ф-СК-400 ДІУ, відповідно до умов якого ОСОБА_8 надано грошові кошти в розмірі 404 000 гривень зі строком погашення до 23 квітня 2025 року (а.с. 21-28).

                              На забезпечення виконання умов договору іпотечного кредиту, цього ж дня між ВАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_6 був укладений спірний договір іпотеки предметом якого була квартира АДРЕСА_1 (а.с. 29-34).

                              Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційним судом не було враховано, що відповідно до ст. 22 КпШС України, чинної на час набуття ОСОБА_6 права власності на зазначену квартиру, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю.

                              За положеннями ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжям без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально посвідчена.

                              Відповідно до ст. 577 ЦК України, якщо предметом застави є нерухоме майно, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню.

                              Статтею 578 ЦК України майно, що є у спільній власності, може бути передане у заставу лише за згодою усіх співвласників.

                              Зазначені вище положення норм матеріального закону судом апеляційної інстанції до правовідносин, які склались між сторонами, не застосовано, а тому зроблено помилковий висновок, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

                              Крім того, однією з підстав для відмови у задоволені позову, було рішення апеляційного суду Харківської області від 27 червня 2012 року, яким скасовано рішення Київського районного суду м. Харкова від 17 серпня             2011 року, відповідно до якого у задоволені позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання права власності на Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 відмовлено.

Зазначене рішення апеляційного суду Харківської області від 27 червня               2012 року скасовано ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 листопада 2012 року, рішення суду першої інстанції залишено в силі.

Також не може залишатися в силі рішення суду першої інстанції, оскільки судом не враховано, що відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України «Про іпотеку» частина об'єкта  нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом.  Іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка  не  може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

Крім того, як зазначено у п. 25 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», при оспоренні договору застави (іпотеки) суд має враховувати положення              статті 578 ЦК України, згідно з якими майно, що є у спільній власності, може бути передане у заставу лише за згодою іншого з подружжя, який у разі пред'явлення позову про звернення стягнення на таке майно має бути залучений до участі у справі.      

Оскільки допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 16 травня 2012 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 3 липня 2012 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:                                                                                                                    О.О. Дьоміна

Судді:                                                                                                                        М.В. Демʼяносов

                                                                                                                                             О.В. Кафідова

                                                                                                                                             В.А. Нагорняк

                                                                                                                                             О.В. Попович

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...