Определение ВССУГУД об отмене решений предыдущих инстанций по иску Приватбанка о взыскании задолженности по карточному кредиту

[у.zaporozhskiy]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/32984409

 

Державний герб України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2013 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах                                             Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і       кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О., суддів:  Касьяна О.П., Писаної Т.О.,Маляренка А.В., Юровської Г.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, за зустрічним позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про застосування наслідків недійсності правочину, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», яке діє через представника ОСОБА_7, на рішення апеляційного суду Одеської області від 21 березня 2013 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 08 грудня 2005 року ОСОБА_6 отримав кредит у розмірі 5000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 48,00 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідно до умов укладеного договору, договір складається із заяви позивальника, умов надання банківських послуг та правил користування платіжною карткою. У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 25 849,78 грн.

Заперечуючи проти вказаних вимог, ОСОБА_8 звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про застосування наслідків недійсності правочину.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 19 грудня 2012 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 21 березня 2013 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ПАТ КБ «ПриватБанк» скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмолено. У решті рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі представник ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказане рішення апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У поданих до суду запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_6 зазначає, що оскаржуване рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, у процесі розгляду справи судом не порушені норми матеріального та процесуального права, а тому це судове рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - відхилити.

Рішення апеляційного суду в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_6 не оскаржується, а тому відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України судом касаційної інстанції в цій частині не переглядається.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,  обговоривши викладені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Згідно з ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині вирішення вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» не відповідають.

Судами встановлено, що 08 грудня 2005 року між сторонами був укладений кредитний договір б/н, який складається із заяви, умов надання банківських послуг та правил користування платіжною карткою. Відповідно до вказаного договору відповідач отримав кредит у розмірі 5000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором станом на 05 лютого 2012 року виникла заборгованість у розмірі 25 849,78 грн, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 4550,94 грн, заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами у розмірі 19 591,71 грн, штрафу у розмірі 500 грн (фіксована частина) та штрафу у розмірі 1207,13 грн (відсоткова частина).

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Так, згідно із заявою відповідача (а.с. 7) термін дії кредитного ліміту відповідає терміну дії карти і визначено до 30 червня 2008 року.

Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Судами встановлено, що кредитний договір між ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_6 є споживчим і тому на нього розповсюджуються положення Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до положення п. 7 ч. 13 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Відповідно до п. 1.2 умов надання банківських послуг (а.с.8), ці умови регулюють відносини між банком та клієнтом щодо відкриття та обслуговування карткового рахунку клієнта, а також інших банківських послуг, указаних в Заяві. Пунктом 9.12 цих умов встановлено, що договір діє упродовж 12 місяців з моменту підписання, також передбачено автоматичне пролонгування дії договору на такий самий строк у разі, якщо жодна із сторін не проінформує іншу сторону про зупинення договору.

Задовольняючи позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до п. 9.12. умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом            12 місяців з моменту підписання, однак якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про завершення дії договору, він автоматично пролонгується на такий самий строк. Оскільки жодна із сторін не інформувала одна одну про завершення дії договору, договір на час звернення ПАТ КБ «ПриватБанк» до суду є діючим і тому строк позовної давності звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості позивачем не пропущений і порушене право підлягає захисту шляхом задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення заборгованості за кредитним договором в межах розміру заявлених вимог.

Апеляційний суд переглядаючи справу дійшов іншого висновку, що договір автоматично пролонгується на такий самий строк - тобто ще на 12 місяців до 08 грудня 2007 року. Подальша пролонгація кредитного договору від 08 грудня 2005 року його умовами не передбачена.

При цьому обидва суди не звернули увагу на те, що п. 9.12 умов передбачає автоматичне пролонгування не терміну дії кредитного ліміту, який відповідає строку дії карти визначеного у Заяві, а лише дії умов щодо надання банківських послуг, які регулюють відносини між банком та клієнтом щодо відкриття та обслуговування карткового рахунку клієнта, а також інших банківських послуг.

Умови ж продовження строку дії карти визначені у розділі 3 правил користування платіжною карткою (а.с.10), які судами не досліджувались.

Оскільки неповнота з'ясування обставин у справі та порушення зазначених норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору і ці порушення були допущені як місцевим судом, так і апеляційним судом, то рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині вирішення вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягають скасуванню з направленням справи в цій частині на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статями 336, 338, 345 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду і цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 19 грудня  2012 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 21 березня            2013 року в частині вирішення позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. ДьомінаСудді:           О.П. Касьян А.В. Маляренко Т.О. Писана Г.В. Юровська
 

[Bolt]

При цьому обидва суди не звернули увагу на те, що п. 9.12 умов передбачає автоматичне пролонгування не терміну дії кредитного ліміту, який відповідає строку дії карти визначеного у Заяві, а лише дії умов щодо надання банківських послуг, які регулюють відносини між банком та клієнтом щодо відкриття та обслуговування карткового рахунку клієнта, а також інших банківських послуг.

 

Я правильно понял, что это хорошо! А Вы как поняли...

[у.zaporozhskiy]

Я правильно понял, что это хорошо! А Вы как поняли...

Будет хорошо, когда по второму кругу пройдет.

Пока практика идет 3 путями:

1) исковая давность считается с момента окончания срок, предусмотренного п. 9.12

2) с момента возникновения просроченной задолженности (при чем ссылаются на постановление ВСУ 06.11.2013)

3) с момента последнего платежа (ссылаются на Постановление ВСУ)

[Bolt]

1) исковая давность считается с момента окончания срок, предусмотренного п. 9.12

 

А это как? 

[у.zaporozhskiy]

А это как? 

12 мес. + 12 мес. пролонгации

[Bolt]

12 мес. + 12 мес. пролонгации

 

Я только за... Но какя мотивировка... 

Вы же сами видите, что в той же самой Полтаве возникло и другое решение одновременно с Вашим... Кроме того Вашего Октябрьского суда есть ещё какие-то решения где говорится о том же самом, что 12+12 и всё... 

 

Кстати по тому решению была уже апелляция?