Определение ВССУГУД об отмене решения апел. суда Донецкой области об взыскании задолженности по карточн. кредиту в пользу Приватбанка

[у.zaporozhskiy]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/36057967

 

Державний герб України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

4 грудня 2013 року                                                                                            м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого                   Ступак О.В.,

суддів:                                                   Гончара В.П.,                      Дербенцевої Т.П.,

Карпенко С.О.,                            Олійник А.С.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Донецької області від 10 червня 2013 року,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2012 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з указаним позовом, просило стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором від 10 березня 2006 року у розмірі 23 432 грн 88 коп.

Свої вимоги мотивувало тим, що 10 березня 2006 року між сторонами укладено кредитний договір (який складається із заяви позичальника, Умов надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою та Тарифів банку), за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 1 700 грн зі сплатою 36 % річних на суму залишку заборгованості за користування кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Станом на 31 серпня 2013 року розмір заборгованості позичальника становить 23 432 грн 88 коп. (яка складається із заборгованості за кредитом - 7 003 грн 47 коп., за процентами за користування кредитом - 14837 грн 37 коп., штраф (фіксована частина) - 500 грн, штраф (процентна складова) - 1092 грн 04 коп.).

Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 19 березня 2013 року в позові відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 10 червня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 10 березня 2006 року у розмірі 23 432 грн 88 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.  

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що 10 березня 2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір (який складається із заяви позичальника, Умов надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою та Тарифів банку), за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 1700 грн  зі сплатою 36 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом (далі - Кредитний договір).

Станом на 31 серпня 2013 року розмір заборгованості позичальника становить 23 432 грн 88 коп. (яка складається із заборгованості за кредитом - 7 003 грн 47 коп., за процентами за користування кредитом - 14 837 грн 37 коп., штраф (фіксована частина) - 500 грн, штраф (процентна складова) - 1 092 грн 04 коп.).

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив із того, що банк пропустив визначений ст. 257 ЦК України строк позовної давності, оскільки останній платіж за Кредитним договором позичальником було внесено 11 серпня 2009 року, а з позовом він звернувся до суду у вересні 2012 року.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд виходив із того, що Кредитний договір є чинним, тому позов банку про стягнення заборгованості підлягає задоволенню.

Із висновками апеляційного суду повністю погодитись не можна з огляду на таке.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено апеляційним судом, відповідно до п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг Кредитний договір діє протягом 12 місяців з моменту його підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично продовжується на такий самий строк.

Із заяви позичальника  випливає, що строк дії кредитного ліміта відповідає строку дії карти (а.с.4).

Відповідно до п. 3.1.1. Правил користування платіжною картою строк дії карти зазначено на лицевій стороні карти (місяць і рік). Карта дійсна до останнього календарного дня вказаного місяця (а.с. 7).

Колегія суддів погоджується із висновком апеляційного суду про те, що оскільки жодна із сторін не інформувала іншу про припинення Кредитного договору, то він продовжений на такий самий строк.

Водночас, із Правил користування платіжною картою випливає, що договір є чинним у межах строку дії карти.

Вирішуючи спір, апеляційний суд не з'ясував строк дії карти, а отже строк дії Кредитного договору.

Колегія суддів не погоджується із висновком апеляційного суду щодо того, що банк не пропустив строк звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості.

За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

За змістом ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи.

Як убачається із змісту п. 5.2 Умов та правил надання банківських послуг, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань повністю чи у визначеній банком частині у випадку невиконання боржником своїх боргових зобов'язань та інших зобов'язань за цим договором.

Право позикодавця вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів у разі прострочення сплати чергових платежів передбачено ст. 1050 ЦК України.

Із заяви позивальника, яка є складовою частиною Кредитного договору, вбачається, що заборгованість за Кредитним договором погашається щомісячними платежами в розмірі 7 % від суми заборгованості  (а.с. 4).

Таким чином, повернення кредитних коштів визначено періодичними щомісячними платежами, тому у випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів має обчислюватись із моменту настання строку погашення чергового платежу.

Відповідні висновки містяться в постанові Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року (справа № 6-116цс13).

Ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний суду у порушення ст. ст. 303, 316 ЦПК України не взяв до уваги зазначених норм матеріального права, не перевірив належним чином доводи і заперечення сторін,  не з'ясував строки повернення коштів за Кредитним договором та дійшов передчасного висновку про задоволення позову кредитора у повному обсязі.  

З огляду на викладене, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції відповідно до положень ст. 338 ЦПК України.

                              

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 10 червня 2013 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:                                                                                                            О.В. Ступак

Судді:                                                                                                          В.П. Гончар

                                                                                                                                                                     Т.П. Дербенцева

С.О. Карпенко

А.С. Олійник
 

[у.zaporozhskiy]

Решение, которое дало ответы на некоторые вопросы.

 

Если мы считаем, что срок выполнения в псевдодоговоре установлен, то исковая давность по телу с момента даты указанной на карточке, по процентам пока незнаю (п. 5.3-5.4 Правил пользования картой).

Если считаем, что срок выполнения -- не установлен (п. 5.2 Условий и правил), то исковая давность по телу и процентам с момента последнего платежа (точнее через месяц после его выполнения).

[Bolt]

Решение, которое дало ответы на некоторые вопросы.

Если мы считаем, что срок выполнения в псевдодоговоре установлен, то исковая давность по телу с момента даты указанной на карточке, по процентам пока незнаю (п. 5.3-5.4 Правил пользования картой).

Если считаем, что срок выполнения -- не установлен (п. 5.2 Условий и правил), то исковая давность по телу и процентам с момента последнего платежа

Ну а 12+вечность, это как считать... Установлен или нет...

[у.zaporozhskiy]

Ну а 12+вечность, это как считать... Установлен или нет...

п. 9.12 не считаем сроком выполнения, пробуем считать сроком выполнения дату, указанную на карточке.

[Bolt]

п. 9.12 не считаем сроком выполнения, пробуем считать сроком выполнения дату, указанную на карточке.

 

Ну так собственно говоря и считают суды в основном, но есть уникалы, я ведь Вам показывал решение в Полтаве какое есть...

[у.zaporozhskiy]

Ну так собственно говоря и считают суды в основном, но есть уникалы, я ведь Вам показывал решение в Полтаве какое есть...

Напомните.

[Bolt]

Напомните.

 

 

Ленінський районний суд м.Полтави

 

Справа №  553/3070/13-ц

Провадження №  2/553/1189/2013

 

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

 

18.11.2013м. Полтава

 

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

 

головуючої  судді  -   Крючко Н.І.

 

при секретарі            -   Довгенко І.О.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за позовом     ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» в особі представника за довіреністю ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

 

ВСТАНОВИВ:

 

             У липні 2013 року ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» в особі представника за довіреністю ОСОБА_2 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 27 січня 2006 року на загальну суму 3  106, 79 доларів США посилаючись на те, що 27 січня 2006 року між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № б/н, відповідно до якого ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 1  000 доларів США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,83 % в місяць із розрахунку 360 днів на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. В порушення умов договору відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав, в звязку з чим станом на 31 травня 2013 року утворилась заборгованість в сумі 3  106, 79 доларів США. 

 

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

 

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував в повному обсязі.

 

Суд, вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає до  задоволення за наступних обставин.

 

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

 

Відповідно до  ст. 214 ЦПК України  під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими  обґрунтовуються  вимоги і заперечення, та якими доказами вони  підтверджуються; які  правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

 

Судом встановлено, що 27 січня 2006 року між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № б/н, відповідно до якого ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 1  000 доларів США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,83 % в місяць із розрахунку 360 днів на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

 

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним і банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. 

 

В порушення умов договору відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав, в звязку з чим станом на 31 травня 2013 року утворилась заборгованість в сумі 3  106,79 доларів США, яка складається із заборгованості за кредитом  996, 71 доларів США, по процентам  за користування кредитом  1  867, 84 доларів США, по штрафу (фіксована частина)  99,01 доларів США, по штрафу (процентна складова)  143, 23 доларів США.

 

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 27 січня 2006 року між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № б/н. В порушення умов договору відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав, в звязку з чим станом на 31 травня 2013 року утворилась заборгованість в сумі 3  106,79 доларів США, яка підлягає стягненню з відповідача.

 

Також, представник позивача просив суд стягнути з відповідача на рахунок банку судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп., що був сплачений банком при подачі позову до суду.

 

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги банку не визнав в повному обсязі посилаючись на те, що кредитні кошти ним були повернуті в повному обсязі.

 

Також, відповідач зазначив, що звертався в касу до оператора банку з метою дізнатися інформацію про суму залишку боргу, щоб остаточно розрахуватися за кредитним договором, оператор зазначила йому суму для остаточного погашення кредиту, яка була сплачена останнім в касу банку, після чого оператор запевнила його, що кредит сплачений ним в повному обсязі.

 

Проте, відповідач не надав до суду квитанцій, що підтверджують повернення кредитних коштів, посилаючись на те, що вони не збереглися, та і не зміг пригадати коли саме він востаннє звертався до каси банку та до якого саме оператора, а також зазначити суду щодо  надання банку письмової заяви про припинення даного договору.    

 

Крім того, відповідач просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на пропущення позивачем строку позовної давності для звернення до суду, оскільки строк дії його кредитної карти закінчився, він її не замінював на нову, а отже вважає, що договір між ним та банком припинений з моменту закінчення строку дії кредитної карти.

 

Пунктом 9.12 Умов та Правил надання банківських послуг визначено, що договір діє протягом 12 місяців  з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна з сторін не проінформує другу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той же строк. Оскільки відповідач не звертався до банку з письмовою заявою про припинення договору, останній свою дію не припинив, а пунктом  9.3 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що картрахунки відкриті на необмежений строк.

 

Отже, на підставі умов договору строк його дії поновляється кожного разу зі спливом терміну його дії та на  даний час термін дії договору продовжено на новий термін, що в свою чергу надає суду підстави вважати, що позивач звернувся до суду з даним позовом в межах строку позовної давності.

 

В звязку з цим, суд визнає такою, що не підлягає до задоволення заяву ОСОБА_3 про застосування строків позовної давності до позовних вимог ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК».

 

Судом також встановлено, що договір між відповідачем та банком було укладено на невизначений термін, в тому числі правовідносини з банком тривають по сьогоднішній день, оскільки клієнт не виконав зобовязання перед банком.

 

За приписом ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.        

 

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і  виконати свої обовязки відповідно до договору.

 

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору, що передбачено ч. 4 ст. 631 ЦК України.

 

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

 

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

 

У відповідності до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

 

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звертатися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, що визначено ст. 256 ЦК України.

 

З наданих позивачем доказів вбачається, що ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» не пропустив строк позовної давності та звернувся до суду в межах даного строку.         

 

Статтею 536 ЦПК України визначено, що за користування чужими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором.  

 

Статтею 546 ЦК України передбачена можливість забезпечення виконання зобовязання неустойкою.

 

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання, а згідно п. 3 цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового стягнення за кожен день прострочення виконання.        

 

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

 

На підставі ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

 

  Відповідно до положення ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

 

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним свого зобовязання.

 

За змістом ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

 

Аналіз наявних у справі доказів свідчить про те, що договір, укладений між Банком та ОСОБА_3 на невизначений термін, останній продовжує користуватися грошима банку, а отже правовідносини сторін тривають і на даний час, оскільки ОСОБА_5 не виконав зобовязання перед банком.            

 

За таких обставин суд  приходить  до висновку, що вимоги ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 3  106, 79 доларів США, що за курсом відповідно до службового розпорядження НБУ від 27.01.2006 року складає 15  689 грн. 28 коп. є законними, обґрунтованими та підлягають до стягнення з відповідача.

 

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.  258, 551, 625, 629, 651, 1050 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 61, 88, 213-215  ЦПК України, суд

 

ВИРІШИВ:

 

Позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» в особі представника за довіреністю ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором  задовольнити.

 

Стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором в сумі 3  106, 79 доларів США, що за курсом відповідно до службового розпорядження НБУ від 27.01.2006 року складає 15  689 грн. 28 коп. на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. №29092829003111, МФО 305299).

 

    Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. №64993919400001, МФО 305299) судовий збір   229 грн. 40 коп..

 

        Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції  може бути подано  до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд  м. Полтави  протягом десяти  днів з дня  проголошення рішення.

[у.zaporozhskiy]

Это не первое такое решение.

Я думаю что свою позицию нужно излагать так:

Сначала пишем о том, что срок выполнения обязательств не установлен потом переходим к тому что согласно п. 5.2 право требования по договору возникает с момента первого ненадлежащего выполнения обязательств.

Единственная проблема, если банк будет давить на то, что срок выполнения установлен в п. 5.4 Правил пользования картой.

[Bolt]

Это не первое такое решение.

Я думаю что свою позицию нужно излагать так:

Сначала пишем о том, что срок выполнения обязательств не установлен потом переходим к тому что согласно п. 5.2 право требования по договору возникает с момента первого ненадлежащего выполнения обязательств.

Единственная проблема, если банк будет давить на то, что срок выполнения установлен в п. 5.4 Правил пользования картой.

 

Снова Вы про эти Правила... Я же говорю я их в таком случае сразу убираю как неналежный...

[у.zaporozhskiy]

Снова Вы про эти Правила... Я же говорю я их в таком случае сразу убираю как неналежный...

Вы однозначно ссылаетесь, что срок выполнения в этом псевдодоговоре не установлен?

[Bolt]

Вы однозначно ссылаетесь, что срок выполнения в этом псевдодоговоре не установлен?

 

Да конечно! И тому подтверждением практика...

[у.zaporozhskiy]

Да конечно! И тому подтверждением практика...

Как бороться со словами в анкете, что срок действия кредитного лимита равен сроку действия карты?

Фактический срок выполнения установлен.

Поэтому и.д идет либо с даты, указанной на карте, хотя все равно об установлении срока можно говорить с натяжкой.

Либо с момента первой просрочки

[Bolt]

Как бороться со словами в анкете, что срок действия кредитного лимита равен сроку действия карты?

Фактический срок выполнения установлен.

Поэтому и.д идет либо с даты, указанной на карте, хотя все равно об установлении срока можно говорить с натяжкой.

Либо с момента первой просрочки

 

А разве плохо... Мне кажется с 2006 года карта уже закончилась...

Почему с натяжкой... сам Приват в иске на этом настаивает обычно...