Attorney

Пользователи
  • Число публикаций

    25
  • Регистрация

  • Последнее посещение

1 подписчик

О Attorney

  • День рождения 10/11/1978

Контакты

  • Сайт
    http://pravo.kh.ua
  • ICQ
    0

Информация

  • Пол
    Мужчина
  • Город
    Харьков

Attorney's Achievements

Newbie

Newbie (1/14)

  • Week One Done
  • One Month Later Rare
  • One Year In Rare

Recent Badges

5

Репутация

  1. Да, уже готовлю кассацию. Пеня за год, как и положено. Сумма и расчет в решении указаны. Первоначальная сумма иска уменьшена благодаря применению сроков исковой давности по пене и телу кредита.
  2. Собственно, вот... Единственное, чего удалось добиться на сегодняшний день - уменьшения суммы иска примерно на 800 000 грн. Поражает сумма удовлетворенной пени - почти в четыре раза большей суммы задолженности по телу кредита!!! Размышляем о целесообразности кассации с упором на неприменение судом положений ст. 551 ГК и подачи нового иска о признании данного пункта Договора недействительным по ЗУ "О защите прав потребителей" http://reyestr.court.gov.ua/Review/57120388 АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ __________________________________________________________________ Провадження № 22ц/790/958/16 Головуючий 1 інст.: Федорова О.В. Справа № 645/12857/13-ц Доповідач: Кіпенко І.С. Категорія: договірні Рішення ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 квітня 2016 р. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі: головуючого Кіпенка І.С., суддів Шаповал Н.М., Кіся П.В., за участі секретаря Таран В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання договору поруки припиненим, - в с т а н о в и л а: У грудні 2013 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 23 травня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 48 527,60 швейцарських франків. У той же день на забезпечення виконання умов кредитного договору між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки. 12 листопада 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та позивачем укладено договір купівлі - продажу кредитного портфелю, за яким до позивача перейшло право вимоги до боржника за указаним кредитним договором. Посилаючись на неналежне виконання умов кредитного договору, позивач просив суд стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість, яка станом на 16 серпня 2013 року становить 2 695 730 грн. 79 коп. та складається з: тіла кредиту - 47 759,26 швейцарських франків, що згідно офіційного курсу НБУ становить 412 207 грн. 26 коп.; нарахованих та несплачених відсотків - 21 695,96 швейцарських франків, що згідно офіційного курсу НБУ становить 187 256 грн. 51 коп.; пені - 242 878,11 швейцарських франків, що згідно офіційного курсу НБУ становить 2 096 267 грн. 02 коп. У січні 2014 року ОСОБА_2 пред'явив зустрічний позов, у якому просив визнати припиненим договір поруки, посилаючись на те, що банком було змінено термін виконання основного зобов'язання, проте з позовом до нього кредитор звернувся після спливу шестимісячного терміну від дня настання строку виконання основного зобов'язання. Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2014року у задоволенні первісного та зустрічного позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду ТОВ «ОТП Факторинг Україна» оскаржили його в апеляційному порядку, просили рішення суду першої інстанції змінити, задовольнити їх позов у повному обсязі. Рішенням апеляційного суду Харківської області від 24 червня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким первісний позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг» 412 207 грн. 26 коп. Додатковим рішенням апеляційного суду Харківської області від 01 липня 2014 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість по нарахованим та не сплаченим відсоткам у розмірі 187 256 грн. 51 коп. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 листопада2015 року касаційні скарги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_1 задоволено частково, рішення апеляційногосуду Харківської області від 24 червня 2014року та додаткове рішення апеляційногосуду Харківської області від 01 липня 2014 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Судова колегія, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості суд першої інстанції виходив з того, що банк не надав доказів направлення ОСОБА_1 вимоги про сплату заборгованості за кредитним договором. Також у справі відсутній документ, підтверджує факт отримання відповідачем готівкових коштів. Проте погодитися із такими висновками суду не можна. Судовим розглядом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 23 травня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 48 527,60 швейцарських франків. У той же день на забезпечення виконання умов кредитного договору між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки відповідно до умов якого Поручитель поручається перед Банком за виконання Позичальником зобовязань за повернення Кредиту, сплати процентів за користуванням Кредитом, комісії, пені та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюється Кредитним договором та будь-якими додатковими договорами до нього. 12 листопада 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та позивачем укладено договір купівлі - продажу кредитного портфелю, за яким до позивача перейшло право вимоги до боржника за указаним кредитним договором. Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути банку кредитні кошти у зазначені у договорі строки, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом в порядку та на умовах, що визначені договором. За умовами договору повернення відповідної частини кредиту та сплата процентів здійснюється ОСОБА_1 щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку платежів (додаток №1 до кредитного договору). Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Своїх зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_1 не виконує, у зв'язку з чим станом на 16 серпня 2013 року його заборгованість склала 2 695 730.79грн. Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 факту укладання кредитного договору не заперечує, у суд із позовом про визнання його недійсним не звертався. Згідно наданих копій квитанцій, ОСОБА_1 частково сплачував заборгованість по кредиту (а.с. 98-103). За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 отримував грошові кошти за кредитним договором, що підтверджується подальшою частковою сплатою заборгованості. Крім того, 09 грудня 2009 року ОСОБА_1 отримував особисто досудову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором (а.с. 127). Відповідно до ч.І ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і зречень, крім випадків, встановленихстаттею 61 цього Кодексу. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України). На підтвердження позовних вимог представник ТОВ «ОТП Факторинг Україна» надав суду розрахунок заборгованості станом на 16 серпня 2013 року що склала: по тілу кредиту - 47 759,26 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ станом на 16.08.13р., складає 412 207, 26 грн. ; по нарахованих та несплачених відсотках - 21 695, 96 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ станом на 16.08.13р., складає 187 256, 51 грн.; по пені - 242 878, 211 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ станом на 16.08.13р., складає 2 096 267, 02 грн. З матеріалів справи вбачається, що відповідач перестав виконувати щомісячні зобов'язання з погашення кредиту та зобов'язання зі сплати процентів за користування кредитом з 23.03.2009 року, у той час як до суду з вимогами про стягнення заборгованості за кредитом та з вимогами про дострокове повернення кредиту банк звернувся 20 грудня 2013 року, включивши до позовних вимог як всю заборговану суму, так і майбутні платежі. Разом з тим, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України). Відповідачам надано заяву про застосування строків позовної давності. (а.с.58-64) Частина 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України). За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України). Право позикодавця, вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, сплати процентів у разі прострочення сплати чергових платежів передбачено ст. 1050 ЦК України. Таким чином, аналізуючи положення ст. ст. 261. 530, 631 ЦК України судова колегія вважає, що у разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, кредитор протягом всього часу - до закінчення строку виконання останнього зобов'язання вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини позики, що підлягає сплаті разом з нарахованими процентами, а також стягнути несплачені до моменту звернення кредитора до суду з позовом, щомісячні платежі (з процентами) в межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення. Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу. У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - ст. 1048 ЦК України), що підлягає сплаті. Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів. Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленою ним у своєму висновку за результатами розгляду справи № 6-116цс13. Отже на день звернення до суду, позивач вправі вимагати стягнення заборгованості по кредиту та процентам з 23.12.2010 року - з дати невиконання чергового платежу згідно графіка. Стосовно платежів до вказаної дати судова колегія з врахуванням строку позовної давності відмовляє в їх стягненні. Представником ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в додаткових поясненнях до апеляційної скарги зазначено, що відсотки за користування кредитними коштами ТОВ «ОТП Факторинг Україна» починаючи з 12.11.2010р. не нараховувались; - наведено розрахунки заборгованості за тілом кредиту (отриманими коштами) в період починаючи з 24.12.2010р., шляхом віднімання від загальної суми виданого кредиту відповідно до Графіку до Додаткового договору № 1 від 24 лютого 2009 року 47 759,26 (сорок сім тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять) швейцарських франків 26 центів суми заборгованості до 24.12.2010р., у розмірі 527,24 (п'ятсот двадцять сім) швейцарських франки 24 центи. Після зазначеного віднімання платежів залишається сума в розмірі 47 232,02 (сорок сім тисяч двісті тридцять два) швейцарських франки 02 центи. Арифметично такий розрахунок має наступний вигляд: 47759,26 - (119,68+108,18+156,82+142,56) = 47232,02. Заборгованість по тілу кредиту у національній валюті України - гривні за зазначений період складає: 47232,02 X 8.6309=407654,84 (чотириста сім тисяч шістсот п'ятдесят чотири) гривні 84 копійки; - наведено розрахунок пені за прострочення виконання зобов'язань відповідно до п.п 4.1.1 Кредитного договору. Нарахування штрафних санкцій за рік до звернення до суду, починаючи з дати 24.12.2012р. і закінчуючи датою 23.12.2013р. Для розрахунку розміру пені у кожному періоді, суму невиконаного зобов'язання помножено на 1%, після цього суму, яка утворилась помножено на кількість днів у періоді за який здійснюється розрахунок. Оскільки штрафні санкції нараховуються у національній валюті України - гривні, то суму, яка утворилась помножено на розмір офіційного курсу валюти кредиту відносно гривні станом на дату здійснення розрахунку - 16.08.2013р. Арифметично розрахунок заборгованості пені має наступний вигляд: 47232,02 X 1% X 366 X 8.6309 = 1492016,72 (один мільйон чотириста дев'яносто дві тисячі шістнадцять) гривень 72 копійки. З наданим розрахунком заборгованості за кредитним договором в межах строку позовної давності, трирічного загального та за один рік по пені судова колегія погоджується. Таким чином, позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» підлягають частковому задоволенню та стягненню заборгованості по тілу кредиту у національній валюті України - 407654,84 (чотириста сім тисяч шістсот п'ятдесят чотири) гривні 84 копійки; заборгованості по пені - 1492016,72 (один мільйон чотириста дев'яносто дві тисячі шістнадцять) гривень 72 копійки, всього - 1899 671.5грн. (один мільйон вісімсот девяносто девять тисяч) гривень 50 копійок. Керуючись ст. ст. 303, 304, п.3 ч.1 ст.307, п.3 ч.1 ст.309, ч.2 ст.314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, - в и р і ш и л а : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» задовольнити частково. Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2014 року змінити, скасувавши його в частині відмови у задоволенні позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна». Позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задовольнити частково. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором в сумі 1899 671.5грн. (один мільйон вісімсот девяносто девять тисяч) гривень 50 копійок, що складається з заборгованості по тілу кредиту у національній валюті України 407654,84 (чотириста сім тисяч шістсот п'ятдесят чотири) гривні 84 копійки; заборгованості по пені 1492016,72 (один мільйон чотириста дев'яносто дві тисячі шістнадцять) гривень 72 копійки. Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2014 року в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання договору поруки припиненим в апеляційному порядку не оскаржувалось та не переглядалось. Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, протягом двадцяти з дня набрання нею законної сили. Головуючий: Судді:
  3. Нашел!!! Почему-то в номере производства изменили "ск" на "св" поэтому и не мог найти! Ухвала іменем україни 11 листопада 2015 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючого Касьяна О.П., суддів: Амеліна В.І., Дербенцевої Т.П., Остапчука Д.О., Савченко В.О., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором; за зустрічним позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України» про визнання договору поруки припиненим, за касаційними скаргами товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна») та ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Харківської області від 24 червня 2014 року та додаткове рішення апеляційного суду Харківської області від 01 липня 2014 року, в с т а н о в и л а: У грудні 2013 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 23 травня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 48 527,60 швейцарських франків. У той же день на забезпечення виконання умов кредитного договору між банком та ОСОБА_4 укладено договір поруки. 12 листопада 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та позивачем укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, за яким до позивача перейшло право вимоги до боржника за указаним кредитним договором. Посилаючись на неналежне виконання умов кредитного договору, позивач просив суд стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість, яка станом на 16 серпня 2013 року становить 2 695 730 грн 79 коп. та складається з: тіла кредиту - 47 759,26 швейцарських франків, що згідно офіційного курсу НБУ становить 412 207 грн 26 коп.; нарахованих та несплачених відсотків - 21 695,96 швейцарських франків, що згідно офіційного курсу НБУ становить 187 256 грн 51 коп.; пені - 242 878,11 швейцарських франків, що згідно офіційного курсу НБУ становить 2 096 267 грн 02 коп. У січні 2014 року ОСОБА_4 пред'явив зустрічний позов, у якому просив визнати припиненим договір поруки, посилаючись на те, що банком було змінено термін виконання основного зобов'язання, проте з позовом до нього кредитор звернувся після спливу шестимісячного терміну від дня настання строку виконання основного зобов'язання. Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2014 року у задоволенні первісного та зустрічного позову відмовлено. Рішенням апеляційного суду Харківської області від 24 червня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким первісний позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг» 412 207 грн 26 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Додатковим рішенням апеляційного суду Харківської області від 01 липня 2014 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість по нарахованим та не сплаченим відсоткам у розмірі 187 256 грн 51 коп. У касаційній скарзі ТОВ «ОТП Факторинг» просить скасувати рішення місцевого та апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до апеляційного суду, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. В частині відмови у задоволенні зустрічного позову рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядалося, а тому касаційному перегляду не підлягає. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд виходив із того, що позичальник, отримавши грошові кошти за кредитним договором, допустив заборгованість, яка підлягає стягненню на користь кредитора. Проте повністю погодитися з такими висновками апеляційного суду не можна з наступних підстав. Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати. Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає. Судами установлено, що 23 травня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 48 527,60 швейцарських франків. У той же день на забезпечення виконання умов кредитного договору між банком та ОСОБА_4 укладено договір поруки. 12 листопада 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та позивачем укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, за яким до позивача перейшло право вимоги до боржника за указаним кредитним договором. Зобов'язання за кредитним договором позичальник не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість, яка згідно наданого позивачем розрахунку станом на 16 серпня 2013 року становить 2 695 730 грн 79 коп. та складається з: тіла кредиту - 47 759,26 швейцарських франків, що згідно офіційного курсу НБУ становить 412 207 грн 26 коп.; нарахованих та несплачених відсотків - 21 695,96 швейцарських франків, що згідно офіційного курсу НБУ становить 187 256 грн 51 коп.; пені - 242 878,11 швейцарських франків, що згідно офіційного курсу НБУ становить 2 096 267 грн 02 коп. Як роз'яснено у абз. 4 п. 2, п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходи при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України). При вирішенні справи апеляційний суд на вищезазначене уваги не звернув, у порушення вимог ст. ст. 212-214, 316 ЦПК України обставини справи з'ясував неповно; не дав належної оцінки наявним у справі доказам; не перевірив правильність нарахування заборгованості позивачем та у рішенні не навів відповідних розрахунків, хоча, заперечуючи проти розміру заборгованості, відповідачі приводили в запереченнях свої розрахунки; не вказав якими доказами підтверджується безспірність заявлених позивачем сум; стягнувши заборгованість лише з позичальника, не навів мотивів чому заборгованість не підлягає стягненню з поручителя, не звернувши при цьому увагу, що позовні вимоги заявлені як до позичальника, так і до поручителя; не навів мотивів залишення без змін рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про стягнення пені; не звернув увагу на заяву відповідачів про застосування наслідків спливу позовної давності (а.с. 58-64) та дійшов передчасного висновку про часткове задоволення позову. Ураховуючи, що допущені апеляційним судом порушення норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, судове рішення не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу ч. 2 ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування із направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції . Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у х в а л и л а: Касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України» та ОСОБА_3 задовольнити частково. Рішення апеляційного суду апеляційного суду Харківської області від 24 червня 2014 року та додаткове рішення апеляційного суду Харківської області від 01 липня 2014 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Ухвала оскарженню не підлягає. Головуючий О.П. Касьян Головуючий Судді:В.І. Амелін Т.П. Дербенцева Д.О. Остапчук В.О. Савченко Судді: В.І. Амелін http://reyestr.court.gov.ua/Review/53813889
  4. 11.11.2015 года получили таки решеие ВССУ которым решения апеляционного суда отменены и дело возвращено на новое рассмотрение в апеляционный суд. В реестре решения до сих пор нет, поэтому ссылкой поделиться пока не могу. Есть скан в PDF но размер не позволяет здесь выложить. Если кому уж очень нужно, поделюсь в почте.
  5. У х в а л а 4 квітня 2014 рокум. КиївСуддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Гулько Б.І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 5 грудня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 20 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про стягнення суми банківського вкладу, в с т а н о в и в : Касаційна скарга подана з дотриманням вимог, установлених ст. 326 ЦПК України. Наведені в касаційній скарзі доводи вказують на підстави, передбачені ч. 2 ст. 324 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження. За таких обставин, керуючись ст. 328 ЦПК України, у х в а л и в : Відкрити касаційне провадження у даній справі. Витребувати із Київського районного суду м. Харкова цивільну справу № 640/9991/13-ц за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про стягнення суми банківського вкладу. Надіслати особам, які беруть участь у справі, копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, роз'яснити їм право подати заперечення на касаційну скаргу в строк до 12 травня 2014 року. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Б.І. Гулько
  6. Провадження № 22-ц/790/2865/14 Головуючий: Справа № 645/12857/13-ц 1 інстанції - Федорова О.В. Категорія: «кредитні» Доповідач - Бородін М.М. ДОДАТКОВЕ Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 липня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі: головуючого судді - Бородіна М.М., суддів колегії - Макарова Г.О., Костенко Т.М., при секретарі - Ригіні О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання договору поруки припиненим, - в с т а н о в и л а: Рішенням апеляційного суду Харківської області від 24 червня 2014 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» - задоволено частково. Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2014 року - скасовано. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» 412 207 грн. 26 коп. та судовий збір у сумі 3 441 грн. В іншій частині рішення залишити без змін. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення. В мотивувальній частині рішення колегія суду вказала на необхідність стягнення з ОСОБА_4 заборгованості по нарахованим та не сплаченим відсоткам в сумі 187 256, 51 грн., проте рішення з цього питання не ухвалила. На підставі наведеного та ст. 220 ЦПК колегія суддів,- ВИРІШИЛА: Ухвалити по справі додаткове рішення. Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» 187 256 грн. 51 коп. заборгованості по нарахованим та не сплаченим відсоткам. Додаткове рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів. Головуючий: (підпис) Судді: (підпис) З оригіналом вірно, суддя http://reyestr.court.gov.ua/Review/39691927
  7. Провадження № 22-ц/790/2865/14 Головуючий: Справа № 645/12857/13-ц 1 інстанції - Федорова О.В. Категорія: «кредитні» Доповідач - Бородін М.М. Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 червня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі: головуючого судді - Бородіна М.М., суддів колегії - Макарова Г.О., Костенко Т.М., при секретарі - Рудь О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання договору поруки припиненим, - в с т а н о в и л а: У грудні 2013 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулось у суд з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором. На обґрунтування позовних вимог зазначалось, що 23 травня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № МL - 705/206/2008, згідно якого банк надав відповідачу кредит в сумі 48 527, 60 швейцарських франків. 12 листопада 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, за яким ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло на себе зобов'язання за кредитним договором МL - 705/206/2008 від 23 травня 2008 року, тобто, до нього перейшли всі права ПАТ «ОТП Банк» щодо права вимоги до боржника за кредитним договором. Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_4 зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути банку кредитні кошти у зазначені у договорі строки, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом в порядку та на умовах, що визначені договором. За умовами договору повернення відповідної частини кредиту та сплата процентів здійснюється ОСОБА_4 щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку платежів (додаток №1 до кредитного договору). Своїх зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_4 не виконує, у зв'язку з чим станом на 16 серпня 2013 року його заборгованість склала: - по тілу кредиту - 47 759, 26 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ станом на 16.08.13р., складає 412 207, 26 грн. ; - по нарахованих та несплачених відсотках - 21 695, 96 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ станом на 16.08.13р., складає 187 256, 51 грн.; - по пені - 242 878, 211 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ станом на 16.08.13р., складає 2 096 267, 02 грн. 23 травня 2008 року в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 за кредитним договором було укладено договір поруки № SR - 705/206/2008 між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_5 За умовами договору поруки ОСОБА_5 прийняв на себе зобов'язання відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_4 його зобов'язань перед кредитором за кредитним договором, в повному обсязі таких зобов'язань. Також умовами договору передбачалось, що поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники. Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 2 695 730, 79 грн. заборгованості за кредитним договором та судовий збір у розмірі 3 441 грн. У січні 2014 року ОСОБА_5 звернувся до суду із зустрічним позовом до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про визнання договору поруки № SR - 705/206/2008, укладеного між ним та ЗАТ «ОТП Банк» 23 травня 2008 року, припиненим. На обґрунтування своїх вимог ОСОБА_5 вказував, що за умовами договору поруки, у разі невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором кредитор має право звернутися до поручителя з письмовою вимогою щодо неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором, а останній зобов'язаний протягом 3 банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги кредитора прийняти на себе зобов'язання здійснити виконання боргових зобов'язань. Термін повернення кредиту у такому випадку настає в день отримання письмової вимоги поручителем. Такі письмові вимоги кредитора були неодноразово отримані поручителем поштовими відправленнями, останнє - більше року потому. ОСОБА_5 зазначав, що оскільки банк звернувся до нього з позовом про стягнення заборгованості вже після спливу шестимісячного терміну від дня настання строку виконання основного зобов'язання, то порука за договором є припиненою і, посилаючись на викладене, просив визнати договір поруки № SR - 705/206/2008, укладений між ним та ЗАТ «ОТП Банк» 23 травня 2008 року, припиненим. Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2014 року у задоволенні позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 - відмовлено. В апеляційній скарзі ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просить рішення суду першої інстанції змінити, ухваливши нове рішення про задоволення їх позовних вимог у повному обсязі. На обґрунтування доводів апеляційної скарги представник ТОВ «ОТП Факторинг Україна» зазначає, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим, при його ухваленні судом порушені норми матеріального та процесуального права. Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися відповідно до статті 303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_5 суд першої інстанції виходив з того, що банк не надав доказів направлення ОСОБА_4 вимоги про сплату заборгованості за кредитним договором. Також у справі відсутній документ, що підтверджує факт отримання відповідачем готівкових коштів в сумі, що вказана у кредитному договорі. Проте із такими висновками суду погодитися не можна. З матеріалів справи вбачається, що 23 травня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № МL - 705/206/2008, згідно якого банк надав відповідачу кредит в сумі 48 527, 60 швейцарських франків. 12 листопада 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, за яким ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло на себе зобов'язання за кредитним договором МL - 705/206/2008 від 23 травня 2008 року, тобто, до нього перейшли всі права ПАТ «ОТП Банк» щодо права вимоги до боржника за кредитним договором. Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_4 зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути банку кредитні кошти у зазначені у договорі строки, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом в порядку та на умовах, що визначені договором. За умовами договору повернення відповідної частини кредиту та сплата процентів здійснюється ОСОБА_4 щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку платежів (додаток №1 до кредитного договору). Своїх зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_4 не виконує, у зв'язку з чим станом на 16 серпня 2013 року його заборгованість склала: - по тілу кредиту - 47 759,26 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ станом на 16.08.13р., складає 412 207, 26 грн. ; - по нарахованих та несплачених відсотках - 21 695, 96 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ станом на 16.08.13р., складає 187 256, 51 грн.; - по пені - 242 878, 211 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ станом на 16.08.13р., складає 2 096 267, 02 грн. 23 травня 2008 року в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 за кредитним договором було укладено договір поруки № SR - 705/206/2008 між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_5 За умовами договору поруки ОСОБА_5 прийняв на себе зобов'язання відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_4 його зобов'язань перед кредитором за кредитним договором, в повному обсязі таких зобов'язань. Також умовами договору передбачалось, що поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники. Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_4 факту укладання кредитного договору не заперечує, у суд із позовом про визнання його недійсним не звертався. Згідно наданих копій квитанцій, ОСОБА_4 частково сплачував заборгованість по кредиту (а.с. 98-103). За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_4 отримував грошові кошти за кредитним договором, що підтверджується подальшою частковою сплатою заборгованості. Крім того, 09 грудня 2009 року ОСОБА_4 отримував особисто досудову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором (а.с. 127). Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. На підтвердження позовних вимог представник ТОВ «ОТП Факторинг Україна» надав суду розрахунок заборгованості. При цьому відповідач ОСОБА_4 заперечуючи проти розміру заборгованості, власного розрахунку суду не надав. За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню із постановленням в цій частині нового про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Факторинг Україна» та стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором, а саме тіла кредиту в сумі 412 207, 26 грн., а також нарахованих та несплачених відсотків в сумі 187 256, 51 грн.. В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін. На підставі наведеного та ст. ст. 309, 314, 317 ЦПК колегія суддів,- ВИРІШИЛА: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» - задовольнити частково. Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2014 року - скасувати. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» 412 207 грн. 26 коп. та судовий збір у сумі 3 441 грн. В іншій частині рішення залишити без змін. Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів. Головуючий: (підпис) Судді: (підписи) З оригіналом вірно, суддя http://reyestr.court.gov.ua/Review/39691907
  8. Я рассуждаю с той точки зрения, что - кто нарушил право поручителя!? Не Дельта, которая не увеличивала процентную ставку, а которая только получила право требования!
  9. Доброго времени суток, коллеги! Подскажите, в настоящее время возможно ли подача иска к Кредитпромбанку о признании договора поручительства прекращенным (увеличение ставки в 2009 г.)? Если да, то ответчиком будет Кредитпромбанк? К Дельте перешло только право требования? Не нашел ни где информации о том, осуществляют ли они какую-либо деятельность вообще? Действует ли лицензия? Заранее благодарен за ответ.
  10. Честно говоря, озадачили меня оба эти решения. Особенно определение в котором апелляционный суд сам себе противоречит с взысканием 3% в соотв. со ст. 625.... И как соотнести эти решения вот с этим http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5614 и этим http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6224&hl= Кассация подана.