Определение ВССУ об отмене решений предыдущих инстанций об отказе во взыскании донасчитанных процентов и пени


Recommended Posts

При цьому, списання за рахунок резерву є виключно правом банку, а не обов"язком, тому не факт, що кредит списано після спливу 180 днів.

 1. право чи обовязок списати - це до бабушки, яка на двоє... (зараз це неважливо). Думаю, що обовязок, бо так каже ст.13 ЦК про добросовісну поведінку контрагентів.  2. Принциповим є тільки те, що факт списання чи несписання так само як факт правильного бухобліку кредиту згідно нормативки НБУ є частиною змісту правовідносин, які підлягають встановленню в судовому спорі, тому що це є частиною "державного захисту слабкої сторони в кредитних правовідносинах" і прямо впливає на зміст зобовязань, читай -на достовірність цифр. 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

 1. право чи обовязок списати - це до бабушки, яка на двоє... (зараз це неважливо). Думаю, що обовязок, бо так каже ст.13 ЦК про добросовісну поведінку контрагентів.  2. Принциповим є тільки те, що факт списання чи несписання так само як факт правильного бухобліку кредиту згідно нормативки НБУ є частиною змісту правовідносин, які підлягають встановленню в судовому спорі, тому що це є частиною "державного захисту слабкої сторони в кредитних правовідносинах" і прямо впливає на зміст зобовязань, читай -на достовірність цифр. 

Місль понятна, кого будете привлекать в третьем лице, кроме РУ НБУ в области ?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Місль понятна, кого будете привлекать в третьем лице, кроме РУ НБУ в области ?

Нікого. І так аж рябіє від кількості первісних і нових кредиторів і солідарних боржників. На даному етапі мені достатньо відмови в задоволенні через "недоказаність кредитором підстави виникнення, існування і розміру". Трохи флуду на цю тему тут: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=7397

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Згідно з положеннями абзаців 1, 2 п. 17 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику розгляду судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України). Такі підстави, зокрема, зазначені у ст. ст. 599-601604-609 ЦК України. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається не виконаним належним чином відповідно до вимог ст. ст. 526599 ЦК України.

Отже, нарахування процентів за користування кредитом після закінчення строку дії договору законом не передбачено.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/41534889 ВССУ  19.11.14

У абз. 1, 2 п. 17 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику розгляду судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз'яснено, що зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України). Такі підстави, зокрема, зазначені у ст. ст. 599-601604-609 ЦК України. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526599 ЦК України.

Таким чином, оскільки ухвалене судове рішення (судовий наказ) про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, то нарахування комісійних, неустойки тощо поза строком дії кредитного договору законом не передбачено, а  вимог згідно ст. 625 ЦК України банк не заявляв.

Апеляційний суд зазначене не врахував та скасував правильне по суті рішення суду першої інстанції.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/42008434   ВССУ 24.12.14

У абз. 1, 2 п. 17 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику розгляду судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз'яснено, що зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України). Такі підстави, зокрема, зазначені у ст. ст. 599-601604-609 ЦК України. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526599 ЦК України.

Таким чином, оскільки ухвалене судове рішення про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, то нарахування відсотків за користування кредитом, неустойки поза строком дії кредитного договору законом не передбачено.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/42421248   ВССУ  21/01/15

Розглядаючи спір, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що              8 грудня 2011 року на адресу ОСОБА_5 направлено повідомлення про зміну умов кредитного договору, відповідно до якого строк виконання зобов'язань за кредитним договором настає на десятий календарний день з 8 грудня 2011 року, зі спливом (збігом) якого відповідач зобов'язаний достроково сплатити заборгованість за кредитним договором у повному обсязі, не перевіривши правомірність підстав для нарахування банком відсотків за користування кредитом як на строковий (діючий) договір.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/38669478  ВССУ 23.04.14

 

 З огляду на вище викладене право кредитора нараховувати %%, пені, припиняється з моменту встановлення нового строку повернення  (достроково) кредиту, який визначається моментом вказаним у досудовій вимозі про дострокове повернення кредиту (якщо таке право передбачено відповідно до умов договору) або принаймі з дня подання позову про дострокове стягнення всього кредиту  згідно 1050 ЦКУ. Як ВССУ привязав цей момент до дати рішення суду про достокове стягнення (тема цього форуму) мені не зрозуміло.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Згідно з положеннями абзаців 1, 2 п. 17 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику розгляду судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України). Такі підстави, зокрема, зазначені у ст. ст. 599-601604-609 ЦК України. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається не виконаним належним чином відповідно до вимог ст. ст. 526599 ЦК України.

Отже, нарахування процентів за користування кредитом після закінчення строку дії договору законом не передбачено.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/41534889 ВССУ  19.11.14

У абз. 1, 2 п. 17 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику розгляду судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз'яснено, що зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України). Такі підстави, зокрема, зазначені у ст. ст. 599-601604-609 ЦК України. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526599 ЦК України.

Таким чином, оскільки ухвалене судове рішення (судовий наказ) про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, то нарахування комісійних, неустойки тощо поза строком дії кредитного договору законом не передбачено, а  вимог згідно ст. 625 ЦК України банк не заявляв.

Апеляційний суд зазначене не врахував та скасував правильне по суті рішення суду першої інстанції.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/42008434   ВССУ 24.12.14

У абз. 1, 2 п. 17 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику розгляду судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз'яснено, що зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України). Такі підстави, зокрема, зазначені у ст. ст. 599-601604-609 ЦК України. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526599 ЦК України.

Таким чином, оскільки ухвалене судове рішення про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, то нарахування відсотків за користування кредитом, неустойки поза строком дії кредитного договору законом не передбачено.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/42421248   ВССУ  21/01/15

Розглядаючи спір, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що              8 грудня 2011 року на адресу ОСОБА_5 направлено повідомлення про зміну умов кредитного договору, відповідно до якого строк виконання зобов'язань за кредитним договором настає на десятий календарний день з 8 грудня 2011 року, зі спливом (збігом) якого відповідач зобов'язаний достроково сплатити заборгованість за кредитним договором у повному обсязі, не перевіривши правомірність підстав для нарахування банком відсотків за користування кредитом як на строковий (діючий) договір.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/38669478  ВССУ 23.04.14

 

 З огляду на вище викладене право кредитора нараховувати %%, пені, припиняється з моменту встановлення нового строку повернення  (достроково) кредиту, який визначається моментом вказаним у досудовій вимозі про дострокове повернення кредиту (якщо таке право передбачено відповідно до умов договору) або принаймі з дня подання позову про дострокове стягнення всього кредиту  згідно 1050 ЦКУ. Як ВССУ привязав цей момент до дати рішення суду про достокове стягнення (тема цього форуму) мені не зрозуміло.

     "право кредитора нараховувати %%, пені, припиняється з моменту встановлення нового строку повернення  (достроково) кредиту. Як ВССУ привязав цей момент до дати рішення суду про достокове стягнення..не зрозуміло "   ЗГОДЕН з Вами категорично. Принаймні до того часу, поки хтось досконало не доведе інакшого.                                                                                 Саме так і є в банках, які себе поважають: від  дати закінчення строку вимоги на добровільне дострокове, тіло в цілому і проценти, нараховані до цієї дати стають простроченими в повному обсязі; весь цей актив йде на пониження в класифікації, доформовується страховий резерв, аж до 5 категорії(безнадійний) і 100 резерву. Тоді вся логіка зберігається і банк не тоне. А банки з "вітром " в капіталі не можуть докапіталізувати банк, щоб вистачило на доформування резерву.  Подібно, що НБУ вже був змушений "прозріти", може якось ще й судова система виздоровіє в цьому питанні.   

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Спасибо за решения, прошедшие через ВССУ. (из указанных прошли от 24.12.14 и  21/01/15). 

Уже можно пробовать возмущаться, воороужившись идеями от Луспеника. 

А-то суды в основном видят все-равно по-другому. На днях видел решение, как человек полностью заплатил по решению суда, но залоговый автомобыль КИ не отдали, просили денег дальше.

Человек пошел в суд, хотел признать кредитный договор прекращенным. Но апеляция плевала на то, что было уже решение о взыскании, и оно было выполнено. Апеляция считает, что проценты надо считать дальше


Здается мне тема весьма актуальна и будет активно развиваться.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

 

Спасибо за решения, прошедшие через ВССУ. (из указанных прошли от 24.12.14 и  21/01/15). 
Уже можно пробовать возмущаться, воороужившись идеями от Луспеника. 
А-то суды в основном видят все-равно по-другому. На днях видел решение, как человек полностью заплатил по решению суда, но залоговый автомобыль КИ не отдали, просили денег дальше.
Человек пошел в суд, хотел признать кредитный договор прекращенным. Но апеляция плевала на то, что было уже решение о взыскании, и оно было выполнено. Апеляция считает, что проценты надо считать дальше
Здается мне тема весьма актуальна и будет активно развиваться.

 

Как-то все напутано.

Человек выполнил кредитный договор или нет?

По сути вопрос остается неоднозначным, так как даже эти решения ВССУ неокончательны.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Согласен, недосмотрел. Но одно из них все-таки окончательное (24.12.14)

http://reyestr.court.gov.ua/Review/42008434

Идея Луспеника, описанная в нем весьма интересна

При цьому апеляційний суд не звернув увагу на те, що відповідно до умов договору строк його дії закінчився 22 листопада 2010 року, тоді як судовий наказ видано 2 вересня 2008 року про дострокове стягнення всієї кредитної заборгованості. Тобто, має місце дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, а, відтак, строк договору закінчився, а між сторонами існують зобов'язальні правовідносини.

...............

Таким чином, оскільки ухвалене судове рішення (судовий наказ) про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, то нарахування комісійних, неустойки тощо поза строком дії кредитного договору законом не передбачено, а  вимог згідно ст. 625 ЦК України банк не заявляв.

 

 

Про Закарпатскую апеляцию я просто к слову вспомнил (дело не мое, но по сути история грустная). Там он все заплатил через месяц после решения, но денег просили дальше.  

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

відповідно до умов договору строк його дії закінчився 22 листопада 2010 року

 

Оно (http://reyestr.court...Review/42008434) выложено на форуме?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

http://reyestr.court.gov.ua/Review/42948857

одностороння вимога про дострокове повернення кредиту відповідає закінченню строка діі КД, після якого нарахування відсотків неможливо, а наступає лише відповідальність за не виконання зобов'язань, яке врегульовано ч.2 ст. 625 ЦКУ, жаль що рішення не остаточне, а направлено на пергляд.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

А можно раньше на банк в суд подать чем он на доначисление и изменение суммы долга?

 

У меня был суд пару лет назад, суд признал долг в гривне. Хотелось бы иметь решение что банк все что мог уже начислил.

 

Например попросить у банка справку о сумме задолженности (она явно будет включать за эти прошедшие года проценты, штрафы) и подать на них в суд за доначисление и за курсовую разницу.

Банк тотже, Универсал банк.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

А можно раньше на банк в суд подать чем он на доначисление и изменение суммы долга?

 

У меня был суд пару лет назад, суд признал долг в гривне. Хотелось бы иметь решение что банк все что мог уже начислил.

 

Например попросить у банка справку о сумме задолженности (она явно будет включать за эти прошедшие года проценты, штрафы) и подать на них в суд за доначисление и за курсовую разницу.

Банк тотже, Универсал банк.

Нет.

Нормальной, адекватной практики по данному вопросу нет.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

http://reyestr.court.gov.ua/Review/42948857

одностороння вимога про дострокове повернення кредиту відповідає закінченню строка діі КД, після якого нарахування відсотків неможливо, а наступає лише відповідальність за не виконання зобов'язань, яке врегульовано ч.2 ст. 625 ЦКУ, жаль що рішення не остаточне, а направлено на пергляд.

А где в этой ссылки указанная Вами цитата?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

А где в этой ссылки указанная Вами цитата?

 

Так, ОСОБА_7 заперечувала правильність нарахування суми боргу.

Відхиляючи заперечення відповідачів в частині необґрунтованості розрахунку заборгованості місцевий суд не звернув уваги на те, що мало місце дострокове звернення з вимогою про стягнення всієї кредитної заборгованості, а відтак, строк договору закінчився, і між сторонами існують лише невиконані зобов'язальні правовідносини.

 

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК Україникредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - ст. 1048 ЦК України), що підлягає сплаті. Невиконання боржником зобов'язань щодо дострокового повернення боргу не звільняє його від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526599 ЦК України

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

 

Так, ОСОБА_7 заперечувала правильність нарахування суми боргу.

Відхиляючи заперечення відповідачів в частині необґрунтованості розрахунку заборгованості місцевий суд не звернув уваги на те, що мало місце дострокове звернення з вимогою про стягнення всієї кредитної заборгованості, а відтак, строк договору закінчився, і між сторонами існують лише невиконані зобов'язальні правовідносини.

 

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК Україникредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - ст. 1048 ЦК України), що підлягає сплаті. Невиконання боржником зобов'язань щодо дострокового повернення боргу не звільняє його від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526599 ЦК України

 

Эти предложения явно имеют другой смысл, чем предложение в Вашем сообщении № 61.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Может ли решение выложеное в топике темы быть причиной пересмотра решения суда по нововыявленным обстоятельствам?

    Проблема в тому, що неможливо правильно вирішити ЖОДЕН судовий спір з приводу кредиту, не дослідивши в інтересах застосування ч.1 ст.55 Закону України "про банки і банківську діяльність", "кредитну справу", зокрема відомості про облік і класифікацію кредитної операції банком. ВССУ 11.02.2015 сказав, що проценти не донараховуються з часу судового рішення. ВССУ 25.02.2015р. сказав що проценти не донараховуються вже піся добровільного строку після "вимоги".       Логічно, що для того, щоб побачити ДАТУ реального настанння прострочення кредиту (і часткового і в цілому) потрібно БАЧИТИ цю дату в бухобліку банку.  Наприклад, якщо вимога про дострокове не була заявлена, а кредитна операція вже віднесена до 5 категорії (безнадійний).  Суд не хоче цього бачити, а повинен.   Квіточки були ще в 2010 (...згідно з розрахунком фінансового стану позичальника, проведеного згіднопостанови НБУ №279 від 06 липня 2000 року, станом на 01.10.2008 року клас позичальника визначено за групою "В", колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність у банка в даному випадку правових підстав для відмови позивачу у видачі чергового траншу... http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11782688 ), але поширення не знайшли.    Ці обставини "кредитної справи" не є класичними нововиявленими, тому що могли бути відомі і суду і сторонам під час розгляду. Думаю, що в інтересах справи затребувати від банку розписку про часткове чи повне виконання на підставі ч.1 ст.546 ЦК (1. Прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен НА ВИМОГУ боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі) і так можна вийти на нововиявлені через розбіжності в цифрах.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

    Проблема в тому, що неможливо правильно вирішити ЖОДЕН судовий спір з приводу кредиту, не дослідивши в інтересах застосування ч.1 ст.55 Закону України "про банки і банківську діяльність", "кредитну справу", зокрема відомості про облік і класифікацію кредитної операції банком. ВССУ 11.02.2015 сказав, що проценти не донараховуються з часу судового рішення. ВССУ 25.02.2015р. сказав що проценти не донараховуються вже піся добровільного строку після "вимоги".       Логічно, що для того, щоб побачити ДАТУ реального настанння прострочення кредиту (і часткового і в цілому) потрібно БАЧИТИ цю дату в бухобліку банку.  Наприклад, якщо вимога про дострокове не була заявлена, а кредитна операція вже віднесена до 5 категорії (безнадійний).  Суд не хоче цього бачити, а повинен.   Квіточки були ще в 2010 (...згідно з розрахунком фінансового стану позичальника, проведеного згіднопостанови НБУ №279 від 06 липня 2000 року, станом на 01.10.2008 року клас позичальника визначено за групою "В", колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність у банка в даному випадку правових підстав для відмови позивачу у видачі чергового траншу... http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11782688 ), але поширення не знайшли.    Ці обставини "кредитної справи" не є класичними нововиявленими, тому що могли бути відомі і суду і сторонам під час розгляду. Думаю, що в інтересах справи затребувати від банку розписку про часткове чи повне виконання на підставі ч.1 ст.546 ЦК (1. Прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен НА ВИМОГУ боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі) і так можна вийти на нововиявлені через розбіжності в цифрах.

 В распечатках банка, четко указана простроченная задолженность по кредиту, но с даты согласно графика погашения кредита, прикол в том, что банк подал иски до этой даты на основании ч.2 ст.1050 ЦКУ, как в такой ситуации быть, Фактически подан иск о досрочном возврате оставшейся части кредита и начисленных %, пени и комиссий, а учет бухгалтерия или юротдел ведет по датам графика погашения кредита, про стан должника и т.п. молчу. 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

 В распечатках банка, четко указана простроченная задолженность по кредиту, но с даты согласно графика погашения кредита, прикол в том, что банк подал иски до этой даты на основании ч.2 ст.1050 ЦКУ, как в такой ситуации быть, Фактически подан иск о досрочном возврате оставшейся части кредита и начисленных %, пени и комиссий, а учет бухгалтерия или юротдел ведет по датам графика погашения кредита, про стан должника и т.п. молчу. 

   Я саме про це і кажу. Є офіційний бухоблік,  а є  варіації на тему. В судах практично не появляються достовірні відомості про стан кредитної операції, так як вона є насправді в бухобліку. Зайдіть на сайт того банку, що Вас цікавить і подивіться офіційну фінансову звітність (там є поквртально, річні )  і аудиторські висновки до річних. Запевняю, Вам сподабається. 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

   Я саме про це і кажу. Є офіційний бухоблік,  а є  варіації на тему. В судах практично не появляються достовірні відомості про стан кредитної операції, так як вона є насправді в бухобліку. Зайдіть на сайт того банку, що Вас цікавить і подивіться офіційну фінансову звітність (там є поквртально, річні )  і аудиторські висновки до річних. Запевняю, Вам сподабається. 

Смотрел и читал, полностью, но там нет расшифровок по конкретным должникам, Конечно есть цифры по списанию зп счет фонда, но как начать процесс доказывания или получения конкретной информации, что кредит списан за счет страховки.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Смотрел и читал, полностью, но там нет расшифровок по конкретным должникам, Конечно есть цифры по списанию зп счет фонда, но как начать процесс доказывания или получения конкретной информации, что кредит списан за счет страховки.

1. Роздрукувати офіційний баланс банку(гривневий) за потрібний період, пояснення до відповідних статей балансу (про кредити і резерви ), аудиторський висновок по цих питаннях і долучити до матеріалів справи. 2. Самостійно запросити в банку інформацію про саме спірний кредит (облік і списання) - долучити до справи запит. 3. Збирати гроші на експертизу. 4. Подати заяву про витребування доказів по ст.137 ("кредитну справу" саме в тому складі документів, які описані в Постановах НБУ 279 або 23). 5. Посилаючись на п.7 порядку з Постанови НБУ №172 від 01.06.2011 стверджувати, що кредит списаний бо пройшло 180 днів  заявляти про судову економічну експертизу розрахунків.      На жаль, іншого реального варіанту відкрити інформацію не знаю. Притягнення НБУ ,  захисту прав споживачів чи податків не працює.  ПС: простіший варіант - замовити експертизу несудову. Прийдеться трохи більше потратитись(банк заперечить несудову експертизу), але експерт може описати вичерпний перелік інформації, яка потрібна для достовірного висновку. 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

1. Роздрукувати офіційний баланс банку(гривневий) за потрібний період, пояснення до відповідних статей балансу (про кредити і резерви ), аудиторський висновок по цих питаннях і долучити до матеріалів справи. 2. Самостійно запросити в банку інформацію про саме спірний кредит (облік і списання) - долучити до справи запит. 3. Збирати гроші на експертизу. 4. Подати заяву про витребування доказів по ст.137 ("кредитну справу" саме в тому складі документів, які описані в Постановах НБУ 279 або 23). 5. Посилаючись на п.7 порядку з Постанови НБУ №172 від 01.06.2011 стверджувати, що кредит списаний бо пройшло 180 днів  заявляти про судову економічну експертизу розрахунків.      На жаль, іншого реального варіанту відкрити інформацію не знаю. Притягнення НБУ ,  захисту прав споживачів чи податків не працює.  ПС: простіший варіант - замовити експертизу несудову. Прийдеться трохи більше потратитись(банк заперечить несудову експертизу), але експерт може описати вичерпний перелік інформації, яка потрібна для достовірного висновку. 

Буду изучать Постанові НБУ 297, 172 и 23(?). Если можно дайте даті постанов 279 и 23.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Буду изучать Постанові НБУ 297, 172 и 23(?). Если можно дайте даті постанов 279 и 23.

 

279   http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0474-00 

297   http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0712-02

23     http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0231-12

172   http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0172500-14

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

1.  Я маю на увазі 172 від 01.06.2011   -     цю : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0722-11    2. про постанову 297 я нічого не говорив. Якщо десь помилився, вибачте. Завжди мав на увазі (за період до набрання чинності постановою 23) :  9.4. Робочі документи (кредитна справа) за кожним

позичальником (контрагентом) в обов'язковому порядку мають

містити:

назву клієнта, його місцезнаходження (місцепроживання);

номер основного поточного, додаткового поточного та

позичкового рахунків;

письмове клопотання (заявка) про надання кредиту та

техніко-економічне обґрунтування потреби в кредиті на відповідні

цілі;

кредитну угоду та зміни до неї;

угоду про заставу (забезпечення) та зміни до неї;

дату видачі та погашення кредиту (за угодою);

початкову суму кредиту в гривнях або гривневому еквіваленті

та код валюти (у разі видачі кредиту в іноземній валюті);

процентову ставку, про всі її зміни та на звітну дату;

фінансову звітність позичальника (контрагента), що подається

до банку-кредитора;

інформацію про результати оцінки фінансового стану

позичальника (контрагента), встановлені цим Положенням та

внутрішньобанківським положенням про кредитування і методикою

проведення оцінки фінансового стану (на час здійснення кредитної

операції та всі наступні дати проведення оцінки, у тому числі на

дату зарахування заборгованості на рахунки пролонгованої,

простроченої, сумнівної заборгованості або визнання її

безнадійною);

документи, що свідчать про перенесення суми боргу за

кредитною операцією на рахунки пролонгованої (із зазначенням

номерів рахунків, сум і термінів кожної пролонгації), простроченої

чи сумнівної заборгованості (із зазначенням номерів рахунків,

дати, суми);

дату прийнятого рішення про визнання заборгованості

безнадійною із зазначенням суми основного боргу та суми процентів,

відповідну виписку з протоколу засідання кредитного комітету

банку;

інформацію про стан погашення заборгованості із зазначенням

дат і сум;

залишкову суму кредитної заборгованості на звітну дату (у

гривнях та гривневому еквіваленті в разі видачі валютного

кредиту), номер рахунку, на якому обліковується заборгованість на

звітну дату;

вид та суму забезпечення за угодою;

документи, що свідчать про стан забезпечення за кредитною

угодою;

суму забезпечення, що береться до розрахунку резерву;

клас позичальника на кожну звітну дату та документи, що його

підтверджують;

категорію ризику ("стандартна", "під контролем",

"субстандартна", "сумнівна", "безнадійна") за кредитною операцією;

розрахункову суму чистого ризику за кредитною операцією;

інформацію про вжиті банком заходи для погашення

заборгованості (документи або їх копії, що засвідчують процедуру

повернення або стягнення боргу).

Рекомендована форма робочих документів подається у додатках

2, 3.

Робочі документи заповнюються після подання потенційним

позичальником (контрагентом) заявки на одержання кредиту та є

обов'язковими для розгляду кредитним комітетом для прийняття

рішення про здійснення кредитної операції. Надалі, якщо

відбуваються зміни щодо фінансового стану позичальника чи

забезпечення кредиту, кредитний інспектор заповнює нові бланки

робочих документів, на підставі яких класифікується кредитна

операція та розраховується резерв. Робочі документи зберігаються у

кредитних справах позичальників (контрагентів).

На перше число кожного місяця інформація групується в один

документ у розрізі кожного позичальника та за кожною кредитною

операцією, із зазначенням проміжних і консолідованих підсумків

там, де це можливо. Загальна інформація за результатами

класифікації кредитного портфеля включає всі кредитні операції

банку, що підлягають класифікації та резервуванню коштів згідно з

цим Положенням.

Банк зобов'язаний подавати кредитні справи уповноваженим

працівникам Національного банку на їх вимогу.

9.5. Підрозділи системи банківського нагляду Національного

банку систематично проводять перевірки звітності банків та їх

філій щодо адекватності класифікації кредитних операцій та

дотримання банками порядку створення і використання резерву.

У разі виявлення розбіжностей між даними банку і даними звіту

про інспектування Національний банк має право висунути до банку

вимоги щодо перекласифікації кредитного портфеля і виправлення

звітності та за потреби скоригувати розмір резерву на суму

різниці, що виявлена під час інспектування.

9.6. У разі порушення банком порядку створення і

використання резерву під кредитні ризики до нього застосовуються

заходи впливу згідно зі статтею 73 Закону України "Про банки і

банківську діяльність" ( 2121-14 ) та нормативно-правовими актами

Національного банку з питань застосування заходів впливу. ( Пункт

9.6 глави 9 в редакції Постанови Національного банку N 119

( z0256-03 ) від 19.03.2003 )                                    Затверджено

Постанова Правління

Національного банку України

06.07.2000 N 279

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

03 серпня 2000

за N 474/4695

Положення

про порядок формування та використання резерву для

відшкодування можливих втрат за кредитними

операціями банків     

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...