Постановление Киевского апелляционного хозсуда о прекращении обязательств, ипотеки, залога с Брокбизнесбанком


Считаете Вы решение законным и справедливым?  

1 голос

  1. 1. Считаете Вы решение законным?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете Вы решение справедливым?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

Державний герб України

 

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

"24" лютого 2015 р.

 

Справа № 910/21486/14

 

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Пашкіної С.А.

Баранця О.М.

при секретарі: Богатчук К.І.

 

за участю представників:

 

позивача - ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3

третьої особи 1 - Білобловський С.В.

третьої особи 2 - не з'явився

третьої особи 3 - не з'явився

третьої особи 4 - не з'явився

третьої особи 5 - не з'явився

третьої особи 6 - ОСОБА_5

третьої особи 7 - ОСОБА_6

прокуратури - Греськів І.І.

 

розглянувши матеріали апеляційних скарг заступника прокурора міста Києва, Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" та Головного управління Національного банку України по місту Києву та Київській області на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2014 (суддя Пригунова А.Б.)

 

за позовом Приватного акціонерного товариства "Вентиляційні системи"

 

до Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"

 

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

 

1) Компанія CyntalmoHoldingsLtd

 

2) ОСОБА_8

 

3) ОСОБА_9

 

4) ОСОБА_10

 

5) ОСОБА_11

 

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

 

6) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

 

7) Головне управління Національного банку України по місту Києву та Київській області

 

Про визнання зобов'язань припиненими

 

за участю Прокуратури міста Києва 

 

ВСТАНОВИВ:

 

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2014 по справі №910/21486/14 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

 

Не погоджуючись з рішенням, заступник прокурора міста Києва, Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" та Головне управління Національного банку України по місту Києву та Київській області звернулися до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати вищезазначене рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

 

Обґрунтовуючи вимоги апеляційних скарг апелянти зазначили, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

 

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2015, 30.01.2015 та 04.02.2015 року прийнято апеляційні скарги до провадження та призначено до розгляду 24.02.2015 року.

 

19 лютого 2015 року від представника позивача, через відділ документального забезпечення суду надійшов відзив на апеляційну скаргу.

 

23 лютого 2015 року від представника позивача, через відділ документального забезпечення суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

 

24 лютого 2015 року від представника позивача, через відділ документального забезпечення суду надійшов відзив на апеляційну скаргу.

 

В судове засідання 24.02.2015 року з'явились представники позивача, відповідача, прокуратури та третіх осіб 1,6 та 7.

 

Представники третіх осіб 2,3,4,5 в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

 

Згідно зі ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

 

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

 

Беручи до уваги, що представники третіх осіб 2,3,4,5 повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представників третіх осіб 2,3,4,5.

 

Представники позивача та третьої особи 1 в судовому засіданні заперечили проти доводів, викладених в апеляційних скаргах, просили залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2014. Проти розгляду справи у відсутність представників третіх осіб 2,3,4,5 не заперечували.

 

Представники відповідача, прокуратури та третіх осіб 6 та 7 в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційних скаргах, та просили скасувати оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2014. Проти розгляду справи у відсутність представників третіх осіб 2,3,4,5 не заперечували.

 

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

 

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

 

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, прокуратури та третіх осіб 1, 6 та 7, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

 

02 квітня 2008 року між Приватним акціонерним товариством "Вентиляційні системи" та Публічним акціонерним товариством "Брокбізнесбанк" укладено кредитний договір № 25-08-840-MKL (далі Договір).

 

Відповідно до умов Договору Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" зобов'язалося надати Приватному акціонерному товариству "Вентиляційні системи" у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у вигляді мультивалютної поновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості у розмірі 15400000,00 грн. з процентною ставкою за користування кредитом 17 % річних в гривні, 12 % в дол. США та 12 % в Євро з терміном користування - до 01.04.2013.

 

Протягом 2008-2012 років між сторонами Договору неодноразово укладалися додаткові угоди до нього, відповідно до яких, зокрема змінювався термін користування коштами.

 

03 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем, з метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним Договором, укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого позивач передав відповідачу в іпотеку нежилі приміщення загальною площею 1281, 1 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1

 

В подальшому, з метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним Договором між Приватним акціонерним товариством "Вентиляційні системи" та Публічним акціонерним товариством "Брокбізнесбанк", укладалися договори застави №25-08-840-Z3 від 02.04.2008, № 25-08-840-Z5 від 16.07.2008, № 25-08-840-Z7 від 16.11.2010, № 25-08-840-Z9 від 28.12.2011 відповідно до яких, позивач передав відповідачу в заставу товари в обороті балансовою вартістю 26876485,82 грн., права вимоги на отримання товарів, які оцінено на 1000000,00 дол. США, основні засоби, які оцінено на суму 51314000,00 грн. та майнові права вимоги на отримання грошових коштів в сумі 11819093, 75 дол. США.

 

Також, 28.12.2011 між Приватним акціонерним товариством "Вентиляційні системи" та Публічним акціонерним товариством "Брокбізнесбанк" укладено договори застави відповідно до яких, позивач передав відповідачу в заставу майнове право вимоги на отримання грошових коштів у сумі 2326863,33 Євро та транспортний засіб - автомобіль марки SKODA, модель OCTAVIA AMBIENTE, тип легковий хетчбек-В, 2011 року випуску, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами) TMBCK41Z9BB155522.

 

20 червня 2012 року між позивачем та відповідачем укладено договір застави, за умовами якого з метою забезпечення зобов'язання за кредитним договором № 25-08-840-MKL від 02.04.2008 позивач передав відповідачу в заставу основні засоби, ринкова та узгоджена сторонами вартість яких становить 333500, 00 грн.

 

Місцевим господарським судом встановлено, що станом на 01.10.2014 залишок несплаченої заборгованості позивача перед відповідачем становив 5531534, 84 грн. та 3849269, 90 Євро - строкова заборгованість за основним зобов'язанням; 980000,00 дол. США та 745000, 00 Євро - прострочена заборгованість за основним зобов'язанням; 54731, 43 дол. США та 35117, 83 Євро - строкова заборгованість за відсотками; 54252, 18 дол. США та 36901, 01 Євро. прострочена заборгованість за відсотками.

 

10 червня 2014 року Правлінням Національного банку України винесено постанову №339 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Брокбізнесбанк».

 

11 червня 2014 року виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №45 про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ «Брокбізнесбанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію, 09.07.2014 р. третя особа-1, на підставі та в порядку Закону України «Про гарантування вкладів фізичних осіб», звернулась до відповідача із заявою про задоволення вимог кредитора.

 

Згідно з п. 1 ч. 1. ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

 

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

 

Частиною 1 ст. 517 ЦК України передбачено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

 

05 вересня 2014 року між Компанією CyntalmoHoldingsLtd та Приватним акціонерним товариством "Вентиляційні системи" укладено договір про відступлення права вимоги №08, за умовами якого позивач набув право вимоги до Публічного акціонерного товариство "Брокбізнесбанк" в сумі 6719271,64 дол. США, яке належало Компанії CyntalmoHoldingsLtd на підставі договору банківського вкладу № 13-11-2010 від 22.11.2010, укладеного з Публічним акціонерним товариством "Брокбізнесбанк".

 

29 жовтня 2014 року Компанія CyntalmoHoldingsLtd направила на адресу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" повідомлення про відступлення на користь Приватного акціонерного товариства "Вентиляційні системи" права вимоги за договором банківського вкладу № 13-11-2010 від 22.11.2010.

 

Місцевим господарським судом встановлено, що 08.07.2014 між ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та Приватним акціонерним товариством "Вентиляційні системи" укладено договори про відступлення права вимоги №1 ,№2, №3, №4, №5 відповідно до яких позивач набув право вимоги до Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" га загальну суму 6170509,12 дол. США та 1165561,74 грн.

 

Як вбачається з матеріалів справи, 31.07.2014 ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 направили на адресу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" повідомлення від 08.07.2014 про відступлення на користь Приватного акціонерного товариства "Вентиляційні системи" права вимоги за договорами банківського строкового вкладу (депозиту) "Стабільний" №364-07-13-840 від 01.08.2013, №365-07-13-840 від 01.08.2013, №366-07-13-840 від 01.08.2013, №367-07-13-840 від 01.08.2013 та про відкриття та обслуговування спеціального карткового рахунку міжнародної платіжної картки _ЕС/МС ЄОЮ № 001000000029147 від 04.02.2009.

 

26 вересня 2014 року позивач надіслав на адресу відповідача заяву про припинення зобов'язань за кредитним договором № 25-08-840-MKL від 02.04.2008, в зв'язку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

 

Також, позивач повідомив про припинення зобов'язань за договором іпотеки від 03.04.2008 № 1452 та додаткових угод до нього, а також договорів застави від 28.12.2011, №3162, № 25-08-840-Z3 від 02.04.2008, № 25-08-840-Z5 від 16.07.2008, № 25-08-840-Z7 від 16.07.2008, №25-08-840-Z9 від 28.12.2011, № 25-08-840-Z11 від 20.06.2011.

 

Відповідно до ст. 606 ЦК України зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

 

Аналогічне положення міститься у ч. 2 ст. 204 ГК України, згідно з якою господарське зобов'язання припиняється у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі.

 

Таким чином, у правовідносинах, що виникли між позивачем та відповідачем за вищезазначеними зобов'язаннями відбулося поєднання в грошовому зобов'язанні боржника і кредитора в одній особі - в особі позивача, що є підставою для припинення зобов'язання, відповідно до ст. 606 ЦК України.

 

Місцевим господарським судом встановлено, що договір № 25-08-840-MKL від 02.04.2008 діє до повного виконання позивачем своїх зобов'язань за ними.

 

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що в зв'язку з поєднанням боржника та кредитора в одній особі, зобов'язання сторін за кредитним договором № 25-08-840-MKL від 02.04.2008 припинилися в силу приписів ст. 606 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 204 Господарського кодексу України, а відтак договір № 25-08-840-MKL від 02.04.2008 є припиненим.

 

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

 

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

 

Згідно з ч. 1 ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

 

За приписами ст. 17 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

 

Відповідно до ч. 1 ст. 593 Цивільного кодексу України право застави припиняється, зокрема, у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

 

Умовами договорів застави передбачено їх дію до повного виконання позивачем зобов'язань за кредитним договором № 25-08-840-MKL від 02.04.2008 р.

 

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вимоги позивача про визнання припиненими договору іпотеки від 03.04.2008 № 1452 та додаткових угод до нього, а також договорів застави від 28.12.2011, №3162, №25-08-840-Z3 від 02.04.2008, № 25-08-840-Z5 від 16.07.2008, № 25-08-840-Z7 від 16.07.2008, № 25-08-840-Z9 від 28.12.2011, № 25-08-840-Z11 від 20.06.2011 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

 

Твердження апелянтів, що Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не передбачено способу задоволення вимог кредиторів до банку шляхом поєднання боржника та кредитора в одній особі, колегією суддів визнано безпідставними з огляду на наступне.

 

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що його метою є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків. Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

 

Частиною 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом.

 

В той же час, припинення зобов'язання, як самостійна правова підстава та самостійний інститут (ст. 606 ЦК України), не залежить від встановленої положеннями Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" черговості задоволення вимог кредиторів. Крім того, вищезазначений Закон не містить заборони на припинення зобов'язань в зв'язку з поєднанням боржника і кредитора банку в одній особі на стадії ліквідації банку.

 

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

 

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційних скарг заступника прокурора міста Києва, Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" та Головного управління Національного банку України та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2014 року.

 

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

 

ПОСТАНОВИВ:

 

Апеляційні скарги заступника прокурора міста Києва, Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" та Головного управління Національного банку України залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2014 року по справі №910/21486/14 - без змін.

 

Матеріали справи №910/21486/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

 

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

 

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.А. Пашкіна

О.М. Баранець

 

Повний текст постанови виготовлено та підписано 27.02.2015

 


Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...