Rupinskiy

Пользователи
  • Число публикаций

    69
  • Регистрация

  • Последнее посещение

О Rupinskiy

  • День рождения 02/07/1984

Информация

  • Пол
    Мужчина

Недавние посетители профиля

2304 просмотра профиля

Rupinskiy's Achievements

Newbie

Newbie (1/14)

2

Репутация

  1. Доброго дня, Читав десь на форумі, а тепер не можу знайти - є спрваа призначена на червень 2019 р. ВП ВС про дійсність та чинність "Правил" без підпису клієнта - може хто знає номер цієї справи та/або має ухвалу про призначення до розгляду у ВП ВС?
  2. Рішення моє тому можу Вам роз'яснити - заборони були зареєстровані в реєстрі - Відповідачі дали реєстратору підроблену ухвалу Апеляційного суду Львівської області, реєстратор типу не побачив явних ознак підробки та зняв заборони. Основна вказівка ВСУ якраз про те, що стороні було достеменно відомо про факт існування заборони: "При цьому як суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову, так і суди апеляційної та касаційної інстанцій, ухвалюючи судові рішення про відмову в задоволенні позову, на вказане уваги не звернули та не встановили, чи було достеменно відомо банку на момент укладення оспорюваного договору купівлі-продажу нежитлових будівель та приміщень з усіма їх приналежностями від 29 жовтня 2015 року про встановлену судом заборону відчужувати вказане нерухоме майно, адже саме ПАТ «Укрінбанк» звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційної скаргою від 18 вересня 2015 року на ухвалу Ржищівського міського суду Київської області від 5 серпня 2015 року в справі № 374/326/15-ц про забезпечення позову, яка міститься в матеріалах справи. "
  3. По даному рішенню я був представником Позивача. Є декілька нюансів по роботі п. Пантіної і Ко які в рішенні не відображені, але вплинули на позицію суду. Якщо кому цікаво щодо даних обставин - з радістю проконсультую - чим щільнішою буде практика тим легше буде боротись з шеллєрами ФГВФО.
  4. Здравствуйте, есть такой интересный случай - есть предмет ипотеки - дом + земля. Есть иск - обращение на предмет ипотеки + выселение. Иск подан к совладельцам. Совладелец 1 и Совладелец 2 (имущественные поручители) имели поровну в дому и на только на Совладельца 1 был оформлен участок. Совладелец 1 умирает. Наследниками есть Совладелец 2 и его брат (должник по кредитному договору). Брат принимает наследство в своей части. Совладелец 2 отказывается от наследства в пользу детей - двое несовершеннолетних один совершеннолетний. Совершеннолетний ребенок наследство не принимает. Банк изменяет исковые требования и требует реализации предмета ипотеки указывая ответчиками брата + детей законными представителями которых указывает Совладельца 2 и его жену + совершеннолетнего ребенка. Суд настроен все это дело быстренько решить при чем не в пользу детей. По иску масса вопросов: 1.) Наследство не принято детьми и не может быть принято до совершеннолетия 2.) Наследство не принято совршеннолетним ребенком и никто не заставит принять его 3.) Нужны ли новые ипотечные сообщения для детей и совершеннолетнего ребенка так как теперь ипотека должна распространяться и на них 4.) Могут ли вообще быть ипотекодателями несовершеннолетние 5.) Как можно реализовать что либо не имея документов про долю каждого с совладельцев и не имея информации про их состав (фактически неизвестно захотят ли дети принят наследство когда получат право выбирать получать ли свидетельство и ли нет) 6.) Может ли суд присудить реализацию имущества при условии что наследство принято но не оформлено. Интересует Ваше экспертное мнение на столь нестандартную ситуация, может кто встречал судебную практику по этому вопросу.
  5. Можливо хто мав такий випадок - ОТП банк звернувся до суду з вимогами по погашенню, нарахував пеню за рік часу, в процесі розгляду заявлено клопотання про заміну сторони на ОТП Факторинг - задоволено та сторону замінено. Отп Факторинг подав свій розрахунок пені, але рік почав рахувати для себе по новій.Через деякий час він подає уточнення розрахунку позовних вимог та знову пресуває дату нарахування на новий період - 1 рік з моменту уточненого розрахунку. Я заявляю в апеляції вимогу про застосування строків позовної давності для пені. Суд (апеляційний) вказує на те, що вимогу подано в строк (мається на увазі ОТП Банк), а уже на самі уточнення строк не розповсюджується в розумінні того що обмеження в 1 рік існує для нарахування, а от для вимоги ні. Я звернув увагу суду на те, що з переходом права вимоги перейшли й зобовязання та строки є актуальними і для наступника. Ваша думка хто правий в даній ситуації.
  6. В продовження теми: Консультувався на рівні апеляції по птианню теми сказали що вартує думати в сторону зобов`язання виконати умови договору вкладу. Щодо такої позиції я маю сумніви та рахую, що проблем з таким аргуцментуванням позову буде білше ніж через стягнення з роботодавця шкоди завданої працівником. Зокрема банк може тоді шукати способи визнати договір таким що не відбувся чи був неукладеним чи мав інші вади. На Вашу думку який з способів є більш певним?
  7. Доброго дня, Склалась наступна цікава ситуація - є кредитний договір котрий не підписаний клієнтом - в межах позову про визнання недійсним кредитного договору проведена почеркознавча експертиза - висновок однозначний - кредитний договір не підписаний особою. Тепер стоїть питання як правильно вийти з цієї ситуації: 1.) Наполягати на вимозі про недійсність в контексті недосягнення згоди щодо суттєвих умов договору. Варіант найбільш процесуально правильний, але у мене є сумніви щодо його реалізації. оскільки недійсність угоди веде до реституції - фактично повинно бути повернення до попреднього стану - клієнт повинен вернути гроші які не отримував, що не є добре. Також є сумніви в тому, що визнаючи недійсним договір фактично підтверджується, що договір відбувся, проте в силу певних його вад (вад змісту чи волі) він визнаний недійсним - що не відповідає фактичним обставинам справи. 2.) Просити про визнанння неукладеним - з точки зору логіки таке прохання є доречним - оскільки угода ніколи не була укладена так як не дотримання письмова форма та не отримано згоду учасника на її укладення. Але з точки зору процесу це неможливо - визнання угоди неукладеною є неналежним способом захисту порушеного права. Тобто напряму просити про взнання угоди неукладеною є неможливо. Чи првильним буде в такій ситуації наполягати на задоволенні вимоги про недійсність, а фактично просити про відмову в визнанні договору недійсним через встановлення факту його неукладеності. Процесуально суд таке зробити може - аргументувати відмову в недійсності виходячи з встановлення факту неукладеності договору. Можливо хтось уже успішно таку дилему вирішив або володіє судовою практикою з приводу такого питання.
  8. Я також її бачив проте зараз знайти не можу - якщо хто має - поділіться будь-ласка
  9. Доброго дня, Зустрівся з наступню ситуацією - квиявлено, що директор одного із відділень банку використовуючи службове становище вкарав гроші клієнтів. Робив це тупо та без вигадок - будучи в зговорі з касиром вони начебто приймали кошти від клієнтів на рахунок - видавали сфальсифіковані квитанції та підписували сфальсифіковані договори. Фактично кошти жодного разу на рахунках банку не обліковувались. Проте клієнт звертався саме в банк та довіряв статусу банку. його офіційному працівникові, печатці, підпису директора та касира. І відповідно їх, як працівникам банку і довіряв кошти. Чи реально отримати цікошти з банку? Фактично є 2 варіанти чекати вироку по справі та потім стягувати борг з банку. як роботодавця - проте очіквати на вирок доведеться ой як довго та й стягнення призначать швидше за все на особу а не на банк. Потім треба буде подавати ще один позов до банку з вимогою погасити збитки завдані працівником. Інший варіант - на підставі наявних документів (підробленого договору та квитанції) звернутись з вимогою до банку повернути внесені кошти, отримати відмову в тому, що такі кошти в банку ніколи не були та заявити потім позов з вимогою повернути гроші котрі отримав працівник банку. Просив би хто володіє якоюсь інформацією по вказаному питанню по можливості поділитись нею, наперед вдячний за допомогу та підказку.
  10. Не вийде - рішення уже пройшло всі стадії оскарження. Може щось вийде з поручителем
  11. Доброго вечора, Є наступна ситуація – є борг перед банком – юридичної особи. Є рішення суду та відкрите виконавче провадження (строк на добровільне виконання сплив). Банк запропонував погасити борг з солідним дисконтом. Боржник готовий це зробити. Але виникає питання виконавчого збору – по суті виконавець нічого не зробив по процедурі стягнення окрім винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Банк готовий після погашення обумовленої частки списати решту та видати документ будь-якого змісту для пред’явлення в виконавчу службу. У відповідності до ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий збір стягується за будь-яких умов. Проте згідно даного Закону стягнення виконавчого збору – це окрема провадження, якщо я правильно зрозумів. Так от питання чи виникає часове вікно між зняттям заборони з майна зі сторони банку та закриття провадження по заяві банку та накладенням арешту виконавчою службою по стягненню виконавчого збору. Чи є якийсь реальний спосіб вивести майно з арешту ДВС без сплати виконавчого збору? І другий варіант (нюанс) по кредитному договору в якості забезпечення є договір поруки керівника. Рішення по якому стягується стосується тільки ЮО. По керівнику рішення поки що немає. Теоретично поручитель може погасити борг за боржника від свого імені, при цьому в даній ситуації таке погашення буде добровільним та законним. Тепер моделюю ситуацію – поручитель погашає замість ЮО власними коштами. Банк приймає погашення та закриває решту суми, знімає заборони. Поручитель має ПРАВО стягнення з боржника сплаченої суми. Банк пише виконавчій що провадження слід закрити у зв’язку з погашенням суми боргу поручителем. Які в такій ситуації дії ДВС? По суті у боржника не відбулось виконання по виконавчому документу стягнення не відбулось. Підстав для стягнення виконавчого збору не має. На Вашу думку чи спрацює така схема. Якщо ні – то чому.
  12. Доброго дня, Є наступна ситуація - чоловіку видали на роботі кредитну картку і долучили до неї кредитну картку. Чоловік зловживає алкоголем та постійно заходить в мінуса. Жінка за кордоном та коли приїжджає постійно закриває за ним всі борги. Робить це через те, що у власності чоловіка є будинок де проживають діти та вона і переживає щоб його не забрали. Чи може вона вимагати розірвання договору на кредитну картку через те, що він укладений без її згоди та суперечить інтересам сімї, аюо з інших підстав.
  13. Доброго дня, підкажіть будь-ласка які способи зупинення реалізації заставного майна відомі та можливом використовувались Вами в своїй практиці? Ситуація виглядає наступним чином - є рішення сду першої інстанції - апеляцію по ньому я поки що не подавав оскікльки чекаю рішення конституційного суду по пені (рішенням було визначено пеню в 2,5 млн. гривень, а борг в 1 млн. - явна не співмірність) щоб переглянути рішення по нововиявленим обставинам. Проте це рішення передане уже на виконання та призначені торги по майну. Оцінка майна - мізерна яка не покриває навіть четвертини боргу. Оцінку не було надано на ознайомлення. Єдине, що ми отримали це постанову про відкриття виконавочого провадження. Чи можливо за таких обставин зупинити реалізацію, якщо так то в який найефективніший спосіб?