Определение ВССУ об отмене решений предыдущих инстанций об отмене договора ипотеки, прекращении ипотеки и отмене записей о запрете


Recommended Posts

http://reyestr.court.gov.ua/Review/42440476

 

Державний герб України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ            

21 січня 2015 року                                                                          м. Київ  

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого                       Луспеника Д.Д.,

суддів:                                             Закропивного О.В., Лесько А.О.,

                                                                           Хопти С.Ф.,               Червинської М.Є.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про скасування договору іпотеки, припинення іпотеки та скасування заборони на відчуження об'єкту нерухомого майна за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 3 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 14 жовтня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2014 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 30 квітня 2008 року між ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_5 у простій письмовій формі було укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі гаража літ. А, загальною площею 736,8 кв. м, що розташований на АДРЕСА_1 який визнано дійсним рішенням постійно діючого третейського суду при Асоціації розвитку та правозахисту підприємств від 8 травня 2008 року. Зареєструвавши 12 травня                   2008 року за собою право власності на вказану будівлю гаражу, ОСОБА_5                  14 травня 2008 року уклав із закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі - ПАТ «ОТП Банк»), кредитний договір, за умовами якого отримав кредит та в порядку забезпечення виконання кредитного зобов'язання передав останньому в іпотеку вказану будівлю гаражу, уклавши договір іпотеки від 14 травня 2008 року, за яким того ж дня приватним нотаріусом Жмеринського районного нотаріального округу ОСОБА_6 була накладена заборона на відчуження зазначеного предмету іпотеки до припинення чи розірвання договору іпотеки. Зазначали, що ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 1 червня 2012 року, яка набула законної сили 21 листопада 2012 року, скасовано рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації розвитку та правозахисту підприємств від 8 травня 2008 року. Натомість, відповідно до заочного рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 7 лютого 2013 року за ними, позивачами, визнано право власності на нежитлову будівлю гаража літ. А, загальною площею 736,8 кв. м, що розташована на АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності по 1/2 частці кожному, що зареєстровано у відповідних частках              3  квітня 2013 року. Вважали, що вони непричетні до отриманого ОСОБА_5 кредиту та укладеного між ним та банком договору іпотеки, оскільки оспорюваний договір іпотеки останній укладав на власний розсуд та забезпечив своє зобов'язання щодо повернення отриманого ним кредиту наданням в іпотеку майна, право на яке набув на підставі протиправного рішення третейського суду. Їх право власності на вказану будівлю гаражу не є похідним від права власності ОСОБА_5

Ураховуючи викладене, позивачі, змінивши позовні вимоги, просили суд скасувати договір іпотеки від 14 травня 2008 року, припинити іпотеку та скасувати обтяження належного їм вказаного нерухомого майна у вигляді заборони на його відчуження, накладеної 14 травня 2008 року.

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 3 липня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від               14 жовтня 2014 року, позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено. Скасовано укладений між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_5 договір іпотеки від 14 травня 2008 року, предметом якого є гараж літ. «А», загальною площею 736,8 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_1 та припинено іпотеку вказаного нерухомого майна. Скасовано накладене 14 травня 2008 року приватним нотаріусом Жмеринського районного нотаріального округу                  ОСОБА_6 обтяження у вигляді заборони на відчуження предмету іпотеки. Стягнуто на користь ОСОБА_3 з відповідачів у рівних частках з кожного по                   121 грн 80 коп. на відшкодування сплаченого судового збору.

У касаційній скарзі ПАТ «ОТП Банк» просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.  

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_3 та ОСОБА_4, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із правомірності та обґрунтованої доведеності заявлених позивачами позовних вимог, оскільки за наслідком скасування рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації розвитку та правозахисту підприємств від 8 травня 2008 року про визнання дійним договору купівлі-продажу від 30 квітня 2008 року, даний правочин втратив  свою дійсність, тому в зв'язку з відсутністю його нотаріального посвідчення, що є однією з визначальних передбачених законом загальних вимог форми договору купівлі-продажу нерухомого майна, яким є вказана будівля гаражу, даний договір набув ознак нікчемного правочину, який не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. При цьому суд не врахував твердження представника банка щодо поширення на спірні правовідносини вимог ст. 23 Закону України «Про іпотеку» щодо дійсності вказаної іпотеки для позивачів за наслідком переходу до них права власності на застережений предмет іпотеки від іпотекодавця ОСОБА_5, оскільки переходу права власності на нерухоме майно, яке вказано предметом іпотеку, фактично не відбувалось, позивачі не є набувачами даного нерухомого майна, а є його власниками, обов'язок повернення якого виник у ОСОБА_5

Проте повністю погодитись із такими висновками судів не можна, оскільки судидійшли їх з порушенням норм матеріального та процесуального права.  

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Зазначеним вимогам судові рішення не відповідають; суди не встановили фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, при цьому порушили норми як процесуального, так і матеріального права.

Судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі визнаного дійсним рішенням постійно діючого третейського суду при Асоціації розвитку та правозахисту підприємств від 8 травня 2008 року договору купівлі-продажу від 30 квітня 2008 року будівлі гаражу літ. А, загальною площею 736,8 кв. м, що розташований на АДРЕСА_1 укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яким також визнано право власності на вказане нерухоме майно за ОСОБА_5, що ним було зареєстровано 12 травня 2008 року, останнім укладено кредитний договір від 14 травня 2008 року із закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк». Того ж дня для забезпечення особистих боргових зобов'язань ОСОБА_5 передав в іпотеку банку вказану будівлю гаражу згідно з договором іпотеки від                   14 травня 2008 року, при посвідченні якого було накладено заборону відчуження вказаної у договорі будівлі гаражу до припинення чи розірвання договору іпотеки.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За положенням ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Таким способом захисту може бути, зокрема, застосування наслідків нікчемності правочину (ст. 216 ЦК України).

Таким чином, суд не може захищати порушені права та інтереси у спосіб, який не передбачений ні законом, ні договором.

Так, суд першої інстанції виходив із того, що за наслідком скасування рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації розвитку та правозахисту підприємств від 8 травня 2008 року договір купівлі-продажу від 30 квітня 2008 року втратив застережену законом підставу власної дійсності щодо можливості її визнання судом, а отже, з огляду на відсутність його нотаріального посвідчення, що є однією з визначальних передбачених законом загальних вимог форми договору купівлі-продажу нерухомого майна, яким є вказана будівля гаражу, даний договір набув ознак нікчемного правочину, який не створює юридичних наслідків окрім тих, що пов'язані з його недійсністю, а, отже, договір іпотеки підлягає скасуванню, а іпотека - припиненню.  

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

                              

Проте суди у порушення вимог ст. ст. 10, 11 ЦПК України за відсутності відповідних позовних вимог ухвалив рішення, в якому визначив та встановив обставини щодо набуття договором купівлі-продажу від 30 квітня 2008 року ознак нікчемності, вийшовши за межі заявлених позивачами вимог.

При цьому ст. 17 Закону України «Про іпотеку» визначено перелік підстав для припинення іпотеки, зокрема: іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визначення іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі, якщо іпотекодержатель не відновив її.

Однак жодних підстав, передбачених Законом України «Про іпотеку», який являється спеціальним актом законодавства та регулює дані правовідносини, судами не встановлено і не наведено.

Разом з тим, що стосується оспорюваного правочину, то він може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.  


Проте суди у порушення ст. ст. 212 - 214, 315 ЦПК України суди на зазначені положення закону уваги не звернули, не визначилися з характером спірних правовідносин, доводи відповідачів належним чином не перевірили та дійшли передчасного висновку про задоволення позову.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення не можуть вважатись законними й обґрунтованими, тому відповідно до ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» задовольнити.

Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 3 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 14 жовтня 2014 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.


Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                                           Д.Д. Луспеник                                                

Судді:                                                                                                                                                                                      О.В. Закропивний

                                                                                                                                А.О. Лесько

                                                                                                                                С.Ф. Хопта

                                                                                                                                М.Є. Червинська
 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

В данном случае необходимо было просить применить последствия ничтожности договора купли-продажи?

Это хочет видеть ВССУ в иске?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...