Постановление ВССУ по пресмотру об отказе Приватбанку во взыскании задолженности по кредитной карте


Считаете ли Вы решение законным и справедливым?  

3 голоса

  1. 1. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      3
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      3
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

18 червня 2014 року

 

м. Київ

 

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

 

головуючого Яреми А.Г.,

суддів: Григор’євої Л.І., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,

Гуменюка В.І., Патрюка М.В., Сімоненко В.М., -

Лященко Н.П., Романюка Я.М.,

 

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за заявою публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 лютого 2014 року,

 

в с т а н о в и л а:

 

У червні 2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк” (далі – ПАТ КБ “ПриватБанк”) звернулось до суду із зазначеною позовною заявою, посилаючись на те, що 2 квітня 2007 року банком і ОСОБА_1 було укладено договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 14 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом із кінцевими терміном повернення, що відповідає строку дії картки (грудень 2008 року).

 

У зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором станом на 21 травня 2013 року утворилась заборгованість у розмірі 54 334 грн 39 коп., що складається з: 11 693 грн 20 коп. заборгованості за кредитом, 39 577 грн 65 коп. заборгованості за процентами, 500 грн штрафу (фіксована частина), 2 563 грн 54 коп. штрафу (процентна складова), яку ПАТ КБ “ПриватБанк” просило стягнути на його користь із відповідача.

 

Рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 24 липня 2013 року позов ПАТ КБ “ПриватБанк” задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ “ПриватБанк” заборгованість за кредитним договором у розмірі 40 372 грн 17 коп.; у задоволенні решти позову відмовлено; вирішено питання про розподіл судових витрат.

 

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 4 вересня 2013 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 лютого 2014 року, рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 24 липня 2013 року скасовано й ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ КБ “ПриватБанк” відмовлено.

 

У заяві ПАТ КБ “ПриватБанк” про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 лютого 2014 року порушується питання про скасування постановленої судом ухвали й прийняття нового судового рішення про задоволення позову з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), – неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме статей 256, 257, 261 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

 

Для прикладу наявності зазначеної підстави подання заяви про перегляд судового рішення ПАТ КБ “ПриватБанк” посилається на ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 вересня 2013 року у справі за позовом ПАТ КБ “ПриватБанк” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

 

Так, постановляючи ухвалу від 11 вересня 2013 року, суд касаційної інстанції скасував рішення суду апеляційної інстанції та погодився з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову й виходив із того, що відповідно до пункту 9.12 Умов та правил надання банківських послуг, які є невід’ємною частиною договору (за договором від 20 листопада 2007 року ОСОБА_2 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання; якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує другу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на той самий строк. Таким чином, пролонгація договору полягає в продовженні його строку зі збереженням тих умов, на яких його було укладено, якщо інше не передбачено договором, зокрема щодо самої умови про порядок пролонгації договору. З моменту укладення договір діє та підстав для відмови в задоволенні позову у зв’язку зі спливом позовної давності немає.

 

У справі, яка переглядається, суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції про те, що в позивача виникло право вимагати повернення кредиту згідно з умовами договору 31 грудня 2008 року, проте, як убачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом про захист свого порушеного права лише 13 червня 2013 року, тобто з пропуском установленого статтею 257 ЦК України трирічного строку позовної давності. 

 

Отже, існує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: статей 256, 257, частин першої та п’ятої статті 261 ЦК України, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

 

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи заявника, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява ПАТ КБ “ПриватБанк” задоволенню не підлягає з таких підстав.

 

Судами у справі, яка переглядається, установлено, що 2 квітня 2007 року ПАТ КБ “ПриватБанк” і ОСОБА_1 було укладено договір шляхом написання заяви, яка разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами складає між ПАТ КБ “ПриватБанк” та ОСОБА_1 договір про надання банківських послуг.

 

Відповідно до умов договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 14 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом із кінцевими терміном повернення, що відповідає строку дії картки (грудень 2008 року)

 

ОСОБА_1 не виконав своїх зобов'язань за вказаним договором, унаслідок чого в нього перед ПАТ КБ “ПриватБанк” виникла заборгованість.

 

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить із такого.

 

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

 

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

 

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

 

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

 

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

 

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

 

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

 

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п’ята статті 261 ЦК України).

 

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

 

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

 

Як установлено судами, відповідач не виконав взятих на себе зобов’язань щодо погашення боргу до 31 грудня 2008 року, проте ПАТ КБ “ПриватБанк” звернулось до суду з позовом про захист свого порушеного права лише 13 червня 2013 року, тобто з пропуском установленого статтею 257 ЦК України трирічного строку позовної давності. 

 

Таким чином, у справі, яка переглядається, судом апеляційної інстанції, з яким погодився суд касаційної інстанції, правильно вирішено питання про застосування статей 256, 257, частин першої та п’ятої статті 261 ЦК України щодо строку позовної давності з урахуванням вищевказаних обставин і факту пред’явлення позову тільки 13 червня 2013 року, тому передбачена пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України підстава для перегляду судового рішення відсутня.

 

Відповідно до статті 360–5 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

 

Керуючись статтями 355, 360-3, 360-5 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України 

 

п о с т а н о в и л а :

 

У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 лютого 2014 року відмовити.

 

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.

 

Головуючий 

А.Г. Ярема

Судді Верховного Суду України:

Л.І. Григор’єва

В.І. Гуменюк 

Н.П. Лященко

Л.І. Охрімчук

М.В. Патрюк 

Я.М. Романюк 

Ю.Л. Сенін 

В.М. Сімоненко

 

Правова позиція у справі №6-61цс14

 

За договором про надання банківських послуг (позичальник отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким встановлено щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі – після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (ст. 261 ЦК України). 

 

Справа № 6-61цс14

Головуючий у першій інстанції: Писанець Н.В.

Доповідач Ярема А.Г.

 


Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Да вот я по поводу этой постановы уже писал... http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6818

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Да вот я по поводу этой постановы уже писал... http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6818

За договором про надання банківських послуг (позичальник отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким встановлено щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі – після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (ст. 261 ЦК України).

 

Вывод сильный и очень правильный.

Не заплатил очередной платеж исковая давность побежала.

Закончился срок карты, побежала исковая давность к требованию о возврате всего кредита.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 2 months later...

За договором про надання банківських послуг (позичальник отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким встановлено щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі – після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (ст. 261 ЦК України).

 

Вывод сильный и очень правильный.

Не заплатил очередной платеж исковая давность побежала.

Закончился срок карты, побежала исковая давность к требованию о возврате всего кредита.

Ребята, уже поднимался один раз на форуме (ответ так и не нашли), но вновь его задам, была карточка в валюте.

Банк 29 апреля 2010  получил судебный приказ, который вступил в законную силу 02.07.2010

14.02.2011 приказ был отменен

16.05.2013 банк обратился с иском.

Все суды удовлетворили требования банка.

Посчитав, что с 29.04.2010-14.02.2011г. исковая давность была прервана.

Вопрос, кто встречал противоположенную практику ВССУ (окончательное решение), в котором было бы указано, что подача судебного приказа не прерывает исковую давность?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Ребята, уже поднимался один раз на форуме (ответ так и не нашли), но вновь его задам, была карточка в валюте.

Банк 29 апреля 2010  получил судебный приказ, который вступил в законную силу 02.07.2010

14.02.2011 приказ был отменен

16.05.2013 банк обратился с иском.

Все суды удовлетворили требования банка.

Посчитав, что с 29.04.2010-14.02.2011г. исковая давность была прервана.

Вопрос, кто встречал противоположенную практику ВССУ (окончательное решение), в котором было бы указано, что подача судебного приказа не прерывает исковую давность?

 

Но ведь подача СП таки прерывает исковую давность, здесь вопрос нужно ставить не в прерывании ИД, а в сроке начала нового отсчета. ИМХО

Как по мне, так он должен отсчитываться с даты подачи заявления на СП, ведь в ЦК четко сказано - срок прерывается подачей иска, после прерывания (подачи иска) начинается с начала

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Но ведь подача СП таки прерывает исковую давность, здесь вопрос нужно ставить не в прерывании ИД, а в сроке начала нового отсчета. ИМХО

Как по мне, так он должен отсчитываться с даты подачи заявления на СП, ведь в ЦК четко сказано - срок прерывается подачей иска, после прерывания (подачи иска) начинается с начала

Постановления ВСУ по этому вопросу нет.

Я с Вами согласен, поэтому и спрашиваю, никто ли не сталкивался с практикой, где была бы изложена такая позиция?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Постановления ВСУ по этому вопросу нет.

Я с Вами согласен, поэтому и спрашиваю, никто ли не сталкивался с практикой, где была бы изложена такая позиция?

Позитивная практика:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/39840336

Суди, вказуючи про те, що звернення із заявою про видачу судового наказу є також перериванням строку позовної давності, не звернули уваги на те, коли саме підприємство звернулося із такою заявою, і що такий строк може бути перервано в межах трьох років перед зверненням заявника з вимогою щодо видачі судового наказу.

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/39927135

 

Разом із тим, дійшовши такого висновку, суди не звернули уваги на те, що  у відкритті провадження за заявами про видачу судового наказу позивачу було відмовлено. Оскільки така заява судом не розглядалась та, відповідно, судовий наказ видано не було, таке звернення позивача в розумінні ст. 264 ЦК України не може вважатися зверненням до суду із позовом відповідно до процесуального закону.

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/40098079

 

Враховуючи спеціальний процесуальний порядок звернення до суду з вимогами про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, при розгляді даної справи вже в порядку позовного провадження, визначаючи строк позовної давності, суд не врахував, що факт звернення з заявою про видачу судового наказу свідчить про переривання строку позовної давності. З огляду на викладене при застосуванні позовної давності та у зв'язку з цим при визначенні періоду, за який вимоги про стягнення заборгованості не підлягають задоволенню, суду необхідно здійснювати відлік строку позовної давності з дати звернення позивача до суду із заявою про видачу судового наказу, а не з дати звернення до суду з позовною заявою, поданою після скасування судового наказу.  

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Ребята, уже поднимался один раз на форуме (ответ так и не нашли), но вновь его задам, была карточка в валюте.

Банк 29 апреля 2010  получил судебный приказ, который вступил в законную силу 02.07.2010

14.02.2011 приказ был отменен

16.05.2013 банк обратился с иском.

Все суды удовлетворили требования банка.

Посчитав, что с 29.04.2010-14.02.2011г. исковая давность была прервана.

Вопрос, кто встречал противоположенную практику ВССУ (окончательное решение), в котором было бы указано, что подача судебного приказа не прерывает исковую давность?

 

Ухвала ВССУ, правда не окончательная  :(

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37550555

 

Судами встановлено, що строк позовної давності було перервано 10 жовтня 2012 року, а тому її перебіг розпочався спочатку - з дати подання заяви про видачу судового наказу. Водночас суди не мотивували, чому борг за послуги з теплопостачання стягнуто з ОСОБА_4 з 1 квітня 2009 року. 

Поза увагою судів залишилось те, що відповідно до ст. 264 ЦК України переривання позовної давності можливо лише в межах позовної давності, а не за її межами. Переривання передбачає наявність двох строків позовної давності - до переривання та після нього, після переривання позовна давність починає перебіг заново. Отже, новий строк починає перебіг безпосередньо з того моменту, коли перервався первісний.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Здесь все равно пришли к выводу, что исковая давность прерывается подачей судебного приказа.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Здесь все равно пришли к выводу, что исковая давность прерывается подачей судебного приказа.

 

Ой, я увлекся сроком с которого начинается новый остчет

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...