Определение ВССУ,оставившее в силе решение апелляционного суда Ивано-Франковской обл об отказе Райффайзенбанку во взыскании задолженности с поручителя


Recommended Posts

 http://reyestr.court.gov.ua/Review/39870719

 

Державний герб України

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2014 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах                                             Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і       кримінальних справ у складі:

головуючого Колодійчука В.М., суддів:  Висоцької В.С., Писаної Т.О.,Кафідової О.В., Фаловської І.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_7, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Габен» про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором овердрафту, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», яке діє через представника Федорову Тетяну Володимирівну, на рішення апеляційного суду Івано-Франківської області        від 17 лютого 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2013 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 28 липня 2011 року, в рамках дії генерального кредитного договору № 69 від 22 грудня 2006 року, укладеного між позивачем та ТОВ фірма «Габен» було укладено кредитний договір № 010/42-0-1/91, згідно з яким банк надав позичальнику кредит у формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом 2 900 000,00 дол. США терміном до 20 липня 2012 року зі сплатою 10 % річних за користування кредитними коштами.

Також 19 липня 2011 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ фірма «Габен» було укладено договір овердрафту № 015/42-0-1/88, відповідно до умов якого відкрито ліміт овердрафту 3 000 000,00 грн. з кінцевим терміном погашення кредиту до 01 липня 2012 року зі сплатою 30 % річних.

З метою забезпечення виконання вказаних зобов'язань між банком та ОСОБА_7 28 липня 2011 року та 19 липня 2011 року були укладені відповідні договори поруки, якими передбачена солідарна відповідальність поручителя перед кредитором за невиконання боржником зобов'язань за основними договорами.

У зв'язку з неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за договорами кредиту та овердрафту, у останнього виникла заборгованість, яку позивач просив стягнути з відповідача, як поручителя.

Рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 27 466 039,20 грн заборгованості за кредитним договором № 010/42-0-1/91 від 28 липня 2011 року і 1 373 667,28 грн заборгованості за договором овердрафту № 015/42-0-1/88 від 19 липня 2011 року. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 17 лютого 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що скарга підлягає відхиленню на таких підставах.

Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судами встановлено, що 28 липня 2011 року, в рамках дії генерального кредитного договору № 69 від 22 грудня 2006 року, укладеного між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ фірма «Габен» було укладено кредитний договір № 010/42-0-1/91, згідно з яким банк надав позичальнику кредит у формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом 2 900 000,00 дол. США терміном до 20 липня 2012 року зі сплатою 10 % річних за користування кредитними коштами.

Також 19 липня 2011 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ фірма «Габен» було укладено договір овердрафту № 015/42-0-1/88, відповідно до умов якого відкрито ліміт овердрафту 3 000 000,00 грн. з кінцевим терміном погашення кредиту до 01 липня 2012 року зі сплатою 30 % річних.

З метою забезпечення виконання вказаних зобов'язань між банком та ОСОБА_7 28 липня 2011 року та 19 липня 2011 року були укладені відповідні договори поруки, якими передбачена солідарна відповідальність поручителя перед кредитором за невиконання боржником зобов'язань за основними договорами.

У зв'язку з неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за договорами кредиту та овердрафту, у останнього виникла заборгованість у загальному розмірі 27 466 039,20 грн за обома договорами.  

Задовольняючи позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», суд першої інстанції виходив з солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників), зокрема ТОВ фірми «Габен» та відповідача ОСОБА_7, права вимоги банку виконання цього обов'язку частково або у повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо, наявність заборгованості за кредитним договором та договором овердрафту, що підтверджена документально.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції і ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову до відповідача, як поручителя, апеляційний суд виходив із доведеності обставин щодо припинення поруки відповідно до          ч. 4 ст. 559 ЦК України, згідно з якою порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки, а у разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Так, з матеріалів справи вбачається, що згідно з кредитним договором №010/42-0-1/91 від 28 липня 2011 року кредит надано позичальнику терміном до 20 липня 2012 року, а згідно з договором овердрафту № 015/42-0-1/88            від 19 липня 2011 року строк дії ліміту овердрафту встановлено - до 01 липня 2012 року включно. Оскільки боржник свої зобов'язання по поверненню суми позики не виконав, банк, скориставшись наданим йому договором та законом правом вимоги дострокового виконання зобов'язань, звернувся із відповідною вимогою від 08 червня 2012 року № с14-120-1-10-2150 про виконання поручителем зобов'язань перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та у повному обсязі погасити заборгованість за генеральним кредитним договором № 69           від 22 грудня 2006 року та укладеними в його рамках кредитними договорами № 010/42-0-1/91 від 28 липня 2011 року; № 010/42-0-1/89 від 19 липня          2011 року; № 015/42-0-1/88 від 19 липня 2011 року у загальному розмірі 2 900 614,75 дол. США та 6 771 812,02 грн.

Встановлено, що за захистом свого порушеного права банк звернувся до суду 24 квітня 2013 року, згідно з відтиском печатки на описі вкладення (а.с. 88 Т.1), тобто після спливу встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку.

На підставі вказаного, апеляційний суд дійшов вірного висновку, що право кредитора на пред'явлення вимоги до поручителя і обов'язок поручителя виконати таку вимогу кредитора є припиненими відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України. Доводи касаційної скарги про те, що позивач у межах строку дії поруки пред'явив поручителю претензію, і останній не виконав вказані у ній вимоги, не може бути підставою для скасування рішення апеляційного суду оскільки, кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межами вказаного строку.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалюючи оскаржуване рішення, апеляційний суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, у результаті чого ухвалив законне і обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.

При розгляді справи апеляційним судом дотримані вимоги цивільного процесуального закону, всебічно, повно й об'єктивно з'ясовані обставини справи та надана їм належна оцінка.

Керуючись статтями 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» відхилити.

Рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 17 лютого 2014 року залишити без змін.


Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.М. КолодійчукСудді:              В.С. Висоцька О.В. Кафідова Т.О. Писана І.М. Фаловська
 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

http://reyestr.court.gov.ua/Review/37284813

 

Державний герб України

Справа №  349/758/13-ц  

Провадження №  22-ц/779/280/2014  

Категорія  27  

Головуючий у 1 інстанції  Поглод О. В.  

Суддя-доповідач  Мелінишин Г.П.  

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2014 року                                                                        м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого                    Мелінишин Г.П.

суддів                              Матківського Р.Й., Шишка А.І.          

секретаря                    Вилки І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ТзОВ - фірма «Габен» про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором овердрафту за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення Рогатинського районного суду від 11 грудня 2013 року,-

в с т а н о в и л а :

У квітні 2013 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся суд з позовом до  ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором овердрафту.

          Позовні вимоги мотивовано тим, що 28 липня 2011 року, в рамках дії Генерального кредитного договору №69 від 22 грудня 2006 року, між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТзОВ - фірма «Габен» укладено кредитний договір №010/42-0-1/91, згідно якого банк надав позичальнику кредит у формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом 2 900 000,00 доларів США терміном до 20 липня 2012 року зі сплатою 10 % річних за користування кредитними коштами. Також 19 липня 2011 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТзОВ - фірма «Габен» укладено договір овердрафту №015/42-0-1/88, відповідно до умов якого відкрито ліміт овердрафту 3 000 000,00 грн. з кінцевим терміном погашення кредиту до 01 липня 2012 року зі сплатою 30% річних. З метою забезпечення виконання цих зобов'язань між банком та ОСОБА_4 28 липня 2011 року та 19 липня 2011 року укладено відповідно договори поруки №12/010/42-0-1/91/1 та № 12/015/42-0-1/88/1, якими передбачено солідарну відповідальність поручителя перед кредитором за невиконання боржником зобов'язань за цими договорами. Боржник неналежно виконував взяті на себе зобов'язання за кредитним договором та договором овердрафту. В зв'язку із цим станом на 22 квітня 2012 року допустив заборгованість за кредитним договором в розмірі 3 436 261,63 доларів США, що в еквіваленті становить 27 466 039,20 грн. та за договором овердрафту в розмірі 1 373 667,28 грн., а всього на загальну суму 28 839 706,48 грн.

Посилаючись на зазначені обставини просив задовольнити позов.

          Ухвалою Рогатинського районного суду від 16 серпня 2013 року до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача залучено ТзОВ - фірму «Габен».

Рішенням Рогатинського районного суду від 11 грудня 2013 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 27 466 039, 20 грн. заборгованості за кредитним договором №010/42-0-1/91 від 28 липня 2011 року, 1 373 667,28 грн. заборгованості за договором овердрафту №015/42-0-1/88 від 19 липня 2011 року та 3 441,00 грн. судового збору. Всього на загальну суму 28 843 147,48 грн.

На дане рішення представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо обов'язку ОСОБА_4 сплатити позивачу суму заборгованості в розмірі 28 839 706, 48 грн. При цьому судом не взято до уваги, що будь-яких належних доказів (первинних документів) щодо надання ТзОВ - фірма «Габен» кредиту на виконання генерального кредитного договору №69 від 22.12.2006 року, кредитного договору №010/42-0-1/91 від 28.07.2011 року та договору овердрафту №015/42-0-1/88 від 19 липня 2011 року позивачем не надано. Наявність самого договору не підтверджує факт надання кредитних коштів.

Поза увагою суду залишилась і та обставина, що відповідно до положень п. 4 ст. 559 ЦК України порука відповідача є припиненою. Так, договорами поруки №69/4 від 11.12.2009 року, №12/015/42-0-1/88/1 (з додатковим договором від 01.12.2011 року) від 19.07.2011 року та №12/010/42-0-1/19/1 від 28.07.2011 року, укладеними між ОСОБА_4 та банком, не встановлено строку, зі спливом якого припиняється порука. Відповідно порука вважається припиненою, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Згідно п.1.2 Кредитного договору від 28.07.2011 року встановлено кінцевий термін погашення кредиту позичальником  20 липня 2012 року. Згідно з умовами договору овердрафту від 19.07.2011 року позичальник зобов'язаний здійснити погашення овердрафту, сплатити проценти за користування овердрафтом, комісію, пеню, штрафи та інші платежі відповідно до цього договору не пізніше дати закінчення строку дії ліміту овердрафту, а саме до 01 липня 2012 року. Позов про стягнення заборгованості подано  до суду тільки в квітні 2013 року, тобто з пропуском шестимісячного строку.

Також помилковим є і висновок суду щодо доведення позивачем факту надсилання 08 червня 2012 року на адресу відповідача вимоги про усунення порушень, оскільки надане позивачем рекомендоване повідомлення про вручення 02 липня 2012 року такого доводить лише факт надсилання та отримання поштового відправлення. Факт надсилання відповідачу вимоги про сплату заборгованості має підтверджуватись описом вкладення в цінний лист.

Крім того, дана вимога не може розглядатись як вимога в розумінні умов договорів, оскільки в ній відсутні реквізити для перерахування поручителем (відповідачем) грошових коштів з метою виконання забезпечених зобов'язань, а також розрахунки заборгованості. Крім того дана вимога підписана неуповноваженою особою, а відповідно не породжує жодних правових наслідків.

          Посилаючись на зазначені обставини просив рішення скасувати, ухваливши нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В засідання апеляційного суду ОСОБА_4, його представник та представник ТзОВ - фірма «Габен» не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає розгляду справи в їхній відсутності.

          Представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» доводів скарги не визнав посилаючись на обґрунтованість висновків суду.  

          Вислухавши доповідача, пояснення представника ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» суд першої інстанції виходив з солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників), зокрема ТзОВ - фірми «Габен» та відповідача ОСОБА_4, права вимоги банку виконання цього обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо, наявність заборгованості за кредитним договором та договором овердрафту, що підтверджена документально.

Проте, такий висновок суду не ґрунтується на вимогах матеріального права та не відповідає дійсним обставинам справи.

Судом встановлено, що 28 липня 2011 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТзОВ - фірмою «Габен» укладено кредитний договір №010/42-0-1/91, згідно умов якого та в межах Генерального кредитного договору №69 від 22 грудня 2006 року останній отримав кредит у формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом 2 900 000,00 доларів США зі сплатою 10 % річних за користування кредитними коштами з кінцевим терміном повернення 20 липня 2012 року (а.с.21-27).

Для забезпечення виконання зобов'язань за даним договором 28 липня 2011 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 укладено договір поруки №12/010/42-0-1/91/1, згідно умов якого поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність. Зокрема, передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, в порядку та строки, визначені Кредитним договором (а.с. 43-46).

Крім того, 19 липня 2011 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТзОВ - фірмою «Габен» укладено договір овердрафту №015/42-0-1/88. Пунктами 1.1, 1.4, 1.5 цього договору передбачено, що кредитор на умовах цього договору надає позичальнику можливість використання овердрафту шляхом здійснення платежів з поточного рахунку НОМЕР_1 в Львівській обласній дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль», в обсягах, що перевищують фактичні залишки коштів на ньому, в межах Ліміту Овердрафту, внаслідок чого за зазначеним поточним рахунком виникає дебетове сальдо. Ліміт Овердрафту за цим договором складає 3 000 000,00 грн. Строк дії ліміту овердрафту  встановлено з дати виконання позичальником умов, передбачених п.5.1. договору по 01 липня 2012 року включно (а.с.28-34).

Для забезпечення виконання зобов'язань за цим договором 19 липня 2011 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 укладено договір поруки №12/015/42-0-1/88/1, згідно умов якого поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, в порядку та строки, визначені кредитним договором (а.с. 51-54). В подальшому, 01 грудня 2011 року сторонами укладено додатковий договір №1, яким внесено зміни та доповнення до зазначеного договору поруки  (а.с.55).

Відповідно до ст.ст. 526,1049,1054,1050 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленому договором, а також проценти та неустойку.

З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ - фірма «Габен» належним чином не виконувала умови кредитного договору №010/42-0-1/91 та договору овердрафту №015/42-0-1/88, у зв'язку з чим станом на 22.04.2013 року допустила заборгованість перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в розмірі відповідно 3 436 261,63 доларів США, що в еквіваленті становить 27 466 039,20 грн. та 1 373 667,28 грн.

Як передбачено статтею 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлене договором поруки.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

          При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.  

Пунктом 7.2 договорів поруки передбачено, що ці договори вступають в силу з моменту їх підписання сторонами і скріплення їх печаткою кредитора і діють до повного виконання забезпечених зобов'язань та зобов'язань поручителя за цими договорами.

          Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

          Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга статті 251 та частина друга статті 252 ЦК України).

          З договорів поруки вбачається, що в них не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договорів (пункти 7.2) про їх дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором та договором овердрафту не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при вирішенні питання про припинення поруки згідно ч.4 статті 559 ЦК слід враховувати, що пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову.

З матеріалів справи вбачається, що згідно кредитного договору№010/42-0-1/91 від 28 липня 2011 року кредит надано позичальнику терміном до 20 липня 2012 року. А згідно договору овердрафту №015/42-0-1/88 від 19 липня 2011 року строк дії ліміту овердрафту встановлено по 01 липня 2012 року включно. Тобто право пред'явити вимогу до поручителя про виконання порушеного боржником зобов'язання щодо повернення кредиту виникло в банку починаючи відповідно з 20 липня 2012 року та з 02 липня 2012 року протягом наступних 6 місяців.

          Встановлено, що за захистом свого порушеного права банк звернувся до суду 29 квітня 2013 року, тобто після спливу встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку.

При цьому колегія суддів виходить також і з того, що строк поруки не є строком для захисту порушеного права, а строком існування (дії) самого зобов'язання поруки (преклюзивність строку), право кредитора, і обов'язок поручителя по його закінченні припиняються як передбачено ч. 4 ст. 559 ЦК України. Тому навіть якщо в межах строку дії поруки була пред'явлена претензія, і поручитель не виконав вказані в ній вимоги, кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межами вказаного строку, оскільки із закінченням строку припинилося матеріальне право.

В зв'язку із вищенаведеним надуманими є доводи позивача про пред'явлення вимоги до поручителя, зокрема направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу за вказаними договорами в шестимісячний строк, внаслідок чого порука не припинилася.

          Разом з тим, колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта щодо не доведення позивачем факту надання кредиту.

          Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Львівської області від 28 березня 2013 року стягнуто солідарно з ТзОВ - фірма «Габен» та ПАТ Агрофірма «Зоря ім. Плютинського» на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №010/42-0-1/91 від 28 липня 2011 року у розмірі 3 223 671,01 доларів США, що в еквіваленті становить 25 766 802,38 грн. (а.с.199-218).

          ОСОБА_4 є генеральним директором ТзОВ - фірма «Габен» та головою правління ПАТ Агрофірма «Зоря ім. Плютинського».

          Крім того, рішенням Господарського суду Львівської області від 25 квітня 2013 року, стягнуто з ТзОВ - фірми «Габен» на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» кредитну заборгованість (за Договором овердрафту №015/42-0-1/88 від 19.07.2011 року : кредитні кошти у сумі 895 293,35 грн., відсотки за користування кредитом у сумі 290 880,84 грн., пеню за прострочення повернення кредиту у сумі 146 046,52 грн. та за прострочення сплати відсотків (за користування кредитом) у сумі 14 478,63 грн. (а.с.240-244,223-234).

          За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що розглядаючи даний спір суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, допустив порушення норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

          Тому з цих підстав оскаржуване рішення не може залишатися в силі і підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.  

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313-314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 задовольнити.

          Рішення Рогатинського районного суду від 11 грудня 2013 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ТзОВ - фірма «Габен» про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором овердрафту відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:                                                                                 Г.П. Мелінишин

Судді:                                                                                                    Р.Й. Матківський

                                                                                                    А.І. Шишко
 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

При цьому колегія суддів виходить також і з того, що строк поруки не є строком для захисту порушеного права, а строком існування (дії) самого зобов'язання поруки (преклюзивність строку), право кредитора, і обов'язок поручителя по його закінченні припиняються як передбачено ч. 4 ст. 559 ЦК України. Тому навіть якщо в межах строку дії поруки була пред'явлена претензія, і поручитель не виконав вказані в ній вимоги, кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межами вказаного строку, оскільки із закінченням строку припинилося матеріальне право.

 

Очень понравилось. Согласно позиции ВССУ кредитор обязан обратится с иском к поручителю в течении шести месяцев с момента наступления срока выполнения основного обязательства, несмотря на получение поручителем требования о досрочном возврате кредита в срок, предусмотренный ч. 4 ст. 559 ЦК Украины.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

http://reyestr.court.gov.ua/Review/39999205, еще решение с интересной позицией, но не думаю, что на ней стоит останавливаться.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 559 ЦК України, до 05 серпня               2012 року порука ОСОБА_4 є припиненою за простроченні до цієї дати місяці. Оскільки строк дії кредитного договору встановлено до 18 червня 2014 року, то шість місяців для пред'явлення вимоги до поручителя за ці щомісячні платежі не наступили.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...