Определение ВССУГУД об отмене решений предыдущих инстанций об отказе в признании недействительным допсоглашения к кредитному договору


Recommended Posts

http://reyestr.court.gov.ua/Review/29246450

 

 

Державний герб України

У Х В А Л А

  ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

06 лютого 2013 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого Кузнєцова В.О., Суддів:Ізмайлової Т.Л.,  Мостової Г.І.,Мартинюка В.І.,  Остапчука Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, визнання додаткової угоди до договору про іпотечний кредит недійсною, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Апеляційного суду Харківської області від 06 листопада 2012 року,-              

в с т а н о в и л а:

У квітні 2011 року ОСОБА_6 звернулась до суду із позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк», треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, визнання додаткової угоди до договору про іпотечний кредит недійсною.

Вимоги   за   позовом  обґрунтовувала тим, що 03 квітня 2008 року між нею  та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладений договір про іпотечний кредит, згідно якого позивачці було надано кредит у сумі 303 000,00 грн. зі сплатою за користування кредитом 15 % річних на строк до 03 грудня 2016 року.

В   забезпечення   виконання   умов   вищевказаного договору 03 квітня 2008 року між банком, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 був укладений договір поруки згідно умов якого останній зобов`язався відповідати перед кредитором солідарно в повному обсязі за своєчасне виконання боржником усіх його зобов'язань за договором про іпотечний кредит від 03 квітня      2008 року.

Крім того, договір про іпотечний кредит був забезпечений договором іпотеки від 03 квітня 2008 року, укладеним між банком та ОСОБА_8, згідно якого остання передала в іпотеку нерухоме майно, а саме, житловий будинок зі всіма об'єктами функціонально пов'язаними з цим нерухомими майном, загальною площею 317,1 кв. м., що знаходиться по                        АДРЕСА_1.  

24 вересня 2008 року позивачка уклала з відповідачем додаткову угоду до договору про іпотечний кредит від 03 квітня 2008 року, згідно якої договір викладено в новій редакції, а кредитні кошти, які вона отримала у національній валюті - гривні, були перераховані у долари США.

Додатковою угодою передбачено, що погашення кредиту проводиться у порядку та строки відповідно до Графіка погашення кредиту, який є невід`ємною частиною додаткової угоди.

Графік погашення кредиту представником банку підписаний не був, а підпис від її імені вчинений не нею.    

  Позивачка вважає, що відсутність підписів сторін у Графіку погашення кредиту, який є невід`ємною частиною додаткової угоди, свідчить про відсутність письмової форми додаткової угоди, вона не знає яку суму кредиту погасила і має погасити та у які строки, а також порядок нарахування пені та винагороди за резервування ресурсів, а тому звернулася до суду з вказаним позовом.  

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від     24 листопада 2012 року позов задоволено частково. Визнано недійсною Додаткову угоду до договору про іпотечний кредит від 03 квітня 2008 року, укладену 24 вересня 2009 року між ОСОБА_6 та ПАТ КБ «Приватбанк».

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 06 листопада 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про відмову в задоволенні позовних вимог.  

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення Апеляційного суду Харківської області від 06 листопада 2012 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсною додаткової угоди від 24 вересня 2008 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Враховуючи, що заявником оскаржується рішення апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсною додаткової угоди від 24 вересня 2008 року, то колегія суддів вважає за необхідне переглядати рішення суду в межах касаційної скарги.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, в частині визнання недійсною додаткової угоди від 24 вересня 2008 року, суд першої інстанції виходив із того, що вищевказана угода не містить інформації щодо умов на яких видається кредит, а саме, Графіка погашення кредиту (додаток   № 1), що є невід`ємною частиною додаткової угоди, що є істотними умовами для кредитного договору та являється підставою для визнання її недійсною.  

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_6 про визнання недійсною додаткової угоди від 24 вересня 2008 року та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині, апеляційний суд виходив із того, що оспорювана додаткова угода укладена у відповідності з вимогами ст.ст. 638, 1054 ЦК України та за відсутності підстав, визначених ст. 215 ЦК України для визнання її недійсною. Посилання ОСОБА_6 на те, що Графік погашення кредиту підписаний не нею є безпідставним, оскільки ОСОБА_6 не заявляла клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи у суді  першої інстанції,  а призначення почеркознавчої експертизи на стадії апеляційного розгляду є неможливим, так як Графік погашення кредиту (Додаток №1) від 24 вересня 2008 року вилучений з архіву банку на підставі постанови Лозівського МВ ГУ МВС України у Харківській області від 21 вересня      2012 року.  

Згідно з вимогами ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються ; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судове рішення апеляційної інстанції не відповідає цим вимогам.

Статтею 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне  настання правових наслідків, що обумовлені ним.    

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною  (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.  

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24 вересня 2008 року між ОСОБА_6 та ПАТ КБ «ПриватБанк» була укладена додаткова угода до договору про іпотечний кредит від 03 квітня 2008 року, відповідно до якої зазначений договір було викладено у новій редакції, що передбачала перерахування залишку кредитних коштів, отриманих ОСОБА_6               03 квітня 2008 року у долари США.

Розділом 8 Додаткової угоди  від 24 вересня 2008 року визначено, що  погашення кредиту проводиться в строки відповідно до Графіка погашення кредиту (Додаток № 1) .

Пунктом 8.9 даної угоди передбачено, що невід`ємним додатком до даного договору є Додаток № 1 «Графік погашення кредиту».

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, не з`ясував фактичних обставин справи, а саме чи підписувався «Графік погашення кредиту» (додаток № 1) позивачкою, оскільки саме цю підставу для визнання недійсною додаткової угоди зазначала позивачка в своєму позові, та самостійно змінив підстави позову, зазначивши підставою для визнання недійсною додаткової угоди від              24 вересня 2008 року  - недосягнення згоди між сторонами з усіх істотних умов договору, що є підставою для розірвання додаткової угоди, а не визнання її недійсною.          

Суд апеляційної інстанції ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, в частині визнання недійсною додаткової угоди від 24 вересня 2008 року, не визначився з характером спірних правовідносин та не врахував, що Графік погашення кредиту (Додаток № 1) є суттєвими умовами договору, оскільки являється невід`ємною частиною цієї угоди, яким визначено строки та розміри сплати заборгованості за договором про іпотечне кредитування від 03 квітня 2008 року, що впливає на визначення заборгованості в цілому.

18 вересня 2012 року в суді апеляційної інстанції, позивачка заявила клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи, посилаючись на те, що підпис, який міститься в Графіку погашення кредиту (Додаток № 1) здійснений не нею.

Згідно ч. 3 ст. 143 ЦПК України для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив позивачці в задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи з тих підстав, що призначення експертизи є неможливим, так як оспорюваний Графік погашення кредиту, (Додаток № 1), вилучений у ПАТ КБ «ПриватБанк» і знаходиться в матеріалах кримінальної справи, чим порушив вимоги ст. 10 ЦПК України, а саме: не витребував у Лозівського МВ ГУ МВС України в Харківській області  оригіналу Графіку погашення кредиту для його направлення експерту для проведення експертного дослідження, в зв'язку з чим не сприяв всебічному  і повному з`ясуванню обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи.        

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції порушили норми процесуального права, що унеможливило встановлення  фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а тому вищевказані рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.  

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від        24 листопада 2012 року та рішення Апеляційного суду Харківської області від 06 листопада 2012 року скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий  Судді: Кузнєцов В.О.   Ізмайлова Т.Л.    Мартинюк В.І.    Мостова Г.І.    Остапчук Д.О.  
 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...