Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

1 голос

  1. 1. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

21 січня 2015 року

 

м. Київ

 

Судова палата у господарських справах і Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

 

головуючого Барбари В.П., 

суддів: Берднік І.С., Григор’євої Л.І., Гуля В.С., Гуменюка В.І., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Колесника П.І., Лященко Н.П., Охрімчук Л.І., Потильчака О.І., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л., Сімоненко В.М., Шицького І.Б., Яреми А.Г., –

 

розглянувши у відкритому спільному судовому засіданні заяву публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі – ПАТ «Укрсоцбанк») про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 6 серпня 2014 року в справі № 910/2184/14 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Вассма» (далі – ТОВ НВФ «Вассма») про часткове скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 20 березня 2013 року у третейській справі № 419/12 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вассма» (далі – ТОВ «ТД «Вассма»), ОСОБА_1, ТОВ НВФ «Вассма» про стягнення суми,

 

встановили:

 

До Верховного Суду України звернулося ПАТ «Укрсоцбанк» із заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 6 серпня 2014 року в справі № 910/2184/14.

 

Заяву мотивовано тим, що суд касаційної інстанції у цій справі, залишаючи в силі ухвалу господарського суду міста Києва від 20 березня 2014 року про задоволення заяви ТОВ НВФ «Вассма» про часткове скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 20 березня 2013 року у третейській справі № 419/12, застосувавши до спірних правовідносин положення частин 1, 4 статті 599 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), погодився з висновком суду першої інстанцій, що дію третейського застереження, обумовленого договором поруки, припинено, як і договір поруки, оскільки кредитор (банк) не пред’явив вимог до поручителя про сплату боргу упродовж 6 місяців із дня настання строку погашення заборгованості відповідно до частини 4 статті 559 ЦК України. 

 

В обґрунтування неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого, на думку заявника, ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, ПАТ «Укрсоцбанк» надано копії постанов Вищого господарського суду України у справах № 65/220, № 27/79, № 30/156 та ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справах № 6-3343св11, № 6-17677ск13, № 6-19467св13, № 6-1781св14, № 6-1649св14, № 6-49238св12.

 

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників ТОВ НВФ «Вассма» та ПАТ «Укрсоцбанк», перевіривши наведені заявником обставини, судові палати Верховного Суду України вважають, що заява не підлягає задоволенню з нижченаведених підстав.

 

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

 

Проаналізувавши зміст наданих постанов та ухвал, Вищий господарський суд України дійшов висновку про неоднакове застосування судами касаційної інстанції положень частин 1, 4 статті 599 ЦК України, статті 1225 ГПК України, частини 3 статті 51 Закону України «Про третейські суди».

 

Однак поза увагою Вищого господарського суду України залишилася та обставина, що у постанові від 6 серпня 2014 року у справі № 910/2184/14 суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 20 березня 2013 року у третейській справі № 419/12, передбачених пунктом 2 частини 2 статті 1225 ГПК України.

 

Разом із тим судові рішення, на які посилається заявник як на доказ неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, прийнято залежно від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи та мотивовано відсутністю в частині 3 статті 51 Закону України «Про третейські суди», положення якої кореспондуються з положеннями статті 1225 ГПК України, такої підстави для скасування рішення третейського суду як припинення поруки згідно частини 4 статті 559 ЦК України, що не підтверджує доводів заявника про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

 

Згідно з частиною 1 статті 11126 ГПК України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, що стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

 

Зважаючи на те, що неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права не підтвердилося, заява ПАТ «Укрсоцбанк» не підлягає задоволенню.

 

Керуючись статтями 11123, 11124, 11126 ГПК України, Судова палата у господарських справах і Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України 

 

постановили:

 

У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» відмовити.

 

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України.

 

Головуючий В.П. Барбара 

Судді:

І.С. Берднік 

Л.І. Григор’єва

В.С. Гуль 

В.І. Гуменюк

А.А. Ємець

Т.Є. Жайворонок

П.І. Колесник

Н.П. Лященко

Л.І. Охрімчук

О.І. Потильчак

Я.М. Романюк

Ю.Л. Сенін

В.М. Сімоненко

І.Б. Шицький

А.Г. Ярема

 


Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Отличное решение, получается, что в связи с прекращением поручительства, решено дело, которое выходит за границы третейского соглашения?

Ведь если договор поручительства прекращен, то прекращено и третейское соглашение.

Стаття 51. Оскарження рішення третейського суду

Рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом.

Рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.

(частина друга статті 51 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 05.03.2009 р. N 1076-VI)

Рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав:

1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

По сути пересмотр ВСУ касался п. 2 ч. 3 ст. 51 Закона о третейских судах?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...