Постановление ВСУ по пересмотру о недействительности решения третейского суда


Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

1 голос

  1. 1. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

28 січня 2015 року

 

м. Київ

 

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

 

головуючого Яреми А.Г.,

суддів: Григор’євої Л.І., Лященко Н.П., Романюка Я.М.,

Гуменюка В.І., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,

Сімоненко В.М.,-

 

за участі представника ПАТ “УкрСиббанк” – ОСОБА_1, 

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” про скасування рішення третейського суду за заявою ОСОБА_2 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 липня 2014 року,

 

в с т а н о в и л а:

 

У листопаді 2013 року публічне акціонерне товариство “УкрСиббанк” (далі – ПАТ “УкрСиббанк”) звернулось до суду із заявою про скасування рішення третейського суду. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 30 листопада 2011 року одноособово Третейським суддею (арбітром) ОСОБА_3 ухвалено рішення, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів за договором утримання матері (виплата аліментів) задоволено, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 3 000 000 (три мільйони) грн у рахунок сплати коштів (виплати аліментів) за договором утримання матері. 

 

Посилаючись на те, що рішенням третейського суду порушуються його права та законні інтереси щодо черговості задоволення кредиторських вимог в процедурі банкрутства фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 (далі – ФОП ОСОБА_4), рішення ухвалене з порушенням чинного законодавства, оскільки укладений 1 вересня 2010 року договір утримання матері не відповідає вимогам статей 203, 215, 220 та 234 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та статті 78 Сімейного кодексу України (далі – СК України), ПАТ “УкрСиббанк” просило задовольнити його вимоги, скасувати рішення третейського суду від 30 листопада 2011 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2. 

 

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 2 липня 2014 року, рішення третейського суду від 30 листопада 2011 року, ухвалене одноособово Третейським суддею (арбітром) ОСОБА_3 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення коштів (виплати аліментів) за договором утримання матері, скасовано. 

 

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 липня 2014 року відмовлено ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження в справі за заявою ПАТ “УкрСиббанк” про скасування рішення третейського суду.

 

У жовтні 2014 року до Верховного Суду України звернулась ОСОБА_2 із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 липня 2014 року, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції статті 51 Закону України “Про третейські суди ”, унаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення в подібних правовідносинах. 

 

У зв’язку із цим ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 липня 2014 року і справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

 

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 жовтня 2014 року вказану справу допущено до провадження Верховного Суду України.

 

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи заявника, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява задоволенню не підлягає з таких підстав.

 

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

 

За змістом статті 360-5 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою перегляду справи, не підтвердилися. 

 

Судами під час розгляду справи встановлено, що рішенням третейського судді (арбітра) ОСОБА_3 від 30 листопада 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення коштів (виплати аліментів) за договором утримання матері задоволено, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 3 000 000 (три мільйони) грн. у рахунок сплати коштів (виплати аліментів) за договором утримання матері від 1 вересня 2010 року.

 

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2012 року ФОП ОСОБА_4 визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 1 (один) рік до 23 лютого 2013 року.

 

Постановою Вищого господарського суду України від 27 березня 2013 року, описку в якій виправлено ухвалою цього ж суду від 3 червня 2013 року, визнано грошові вимоги ПАТ “УкрСиббанк” до ФОП ОСОБА_4 в сумі 628 517 (шістсот двадцять вісім тисяч п’ятсот сімнадцять) грн 39 коп. основного боргу та включено його до реєстру вимог кредиторів із задоволенням у третю чергу.

 

27 березня 2013 року ОСОБА_2 подала до господарського суду Дніпропетровської області та ліквідатора ФОП ОСОБА_4 заяву щодо стягнення аліментів з боржника. Заявлені нею вимоги до ФОП ОСОБА_4 стосовно стягнення аліментів у розмірі 3 000 000 (три мільйони) грн. визнані ліквідатором і включені до першої черги реєстру вимог кредиторів. 

 

Задовольняючи вимоги ПАТ “УкрСиббанк” і скасовуючи рішення третейського суду, суд першої інстанції, з висновками якого погодились суди апеляційної й касаційної інстанцій, виходив із того, що рішенням третейського суду порушуються права та законні інтереси банку, а спір щодо стягнення коштів за договором утримання виник із сімейних правовідносин, тому згідно пункту 4 частини першої статті 6 Закону України “Про третейські суди” непідвідомчий третейському суду.

 

ОСОБА_2 зазначає, що суд касаційної інстанції під час розгляду більш ніж двох справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

 

Для прикладу заявниця надала ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 травня 2014 року, від 6 серпня 2014 року та від 3 вересня 2014 року. 

 

Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 травня 2014 року, якою поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з місцевого суду, не є рішенням суду касаційної інстанції, тому не може бути прикладом неоднакового застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права.

 

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 серпня 2014 року скасовано ухвалу апеляційного суду й залишено без змін ухвалу місцевого суду, якою відмовлено ПАТ “УкрСиббанк” у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду. Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що рішенням третейського суду, на підставі якого з доньки стягнуто кошти (виплату аліментів) за договором утримання батька, не вирішувалось жодних питань щодо прав та обов’язків банку, оскільки спір виник щодо розподілу витрат на утримання батька; питання захисту порушених прав банку щодо черговості задоволення вимог кредиторів в процедурі банкрутства залежить не від ухваленого третейським судом рішення, а врегульовано Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” .

 

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 вересня 2014 року залишено без змін ухвалу апеляційного суду, якою скасовано ухвалу місцевого суду та відмовлено публічному акціонерному товариству “Райффайзен Банк Аваль” (далі - ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”) у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду. Суд касаційної інстанції погодився з висновками апеляційного суду, який зазначив, що банком не доведено порушення його прав рішенням третейського суду про стягнення коштів (виплату аліментів) за договором утримання доньки. Крім того, банк не є стороною третейського спору.

 

Таким чином, існує неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права, а саме статті 51 Закону України “Про третейські суди”, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. 

 

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить із такого.

 

Положеннями статті 17 ЦПК України передбачено, що сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом. Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом.

 

Відповідно до частини другої статті 51 Закону України “Про третейські суди” рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов’язки, у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.

 

Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 51 Закону України “Про третейські суди” рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване в тому числі й з підстави, якщо третейський суд вирішив питання про права і обов’язки осіб, які не брали участь у справі. 

 

Спір, вирішений третейським судом, стосується прав і охоронюваних законом інтересів ПАТ “УкрСиббанк”, який не брав участі у справі.

 

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 6 Закону України “Про третейські суди” третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів). 

 

Згідно з пунктом 1 статті 51 Закону України “Про третейські суди” рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване зокрема з підстави, якщо справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону. 

 

У справі, яка є предметом перегляду, судами встановлено, що спір між ОСОБА_2 і ОСОБА_4 виник із сімейних правовідносин, тому дійшли висновку, що такий спір не підвідомчий третейському суду. 

 

Таким чином аналіз наведених судових рішень дає підстави вважати, що судами касаційної інстанції було неоднаково застосовано статтю 51 Закону України “Про третейські суди”, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

 

При цьому у справі, що переглядається, зазначена норма матеріального права застосована правильно.

 

За таких обставин підстави для задоволення заяви ОСОБА_2 та скасування ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 липня 2014 року відсутні.

 

Керуючись статтями 355, 360 - 3, 360 - 5 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

 

п о с т а н о в и л а:

 

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 липня 2014 року відмовити. 

 

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України.

 

Головуючий А.Г. Ярема

Судді: Л.І. Григор’єва

В.І. Гуменюк

Н.П. Лященко

Л.І. Охрімчук

Я.М. Романюк

Ю.Л. Сенін

В.М. Сімоненко

 

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ

у справі за № 6-181цс14

 

Сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом, а рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (стаття 17 ЦПК України).

 

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 6 Закону України “Про третейські суди” третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів).

 

Частиною другою статті 51 Закону України “Про третейські суди” передбачено, що рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов’язки, у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.

 

Рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване в тому числі й з підстави, якщо справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону, а також якщо третейський суд вирішив питання про права і обов’язки осіб, які не брали участі у справі (пункти 1, 5 частини третьої статті 51 Закону України “Про третейські суди”).

 

Вирішення питання про стягнення аліментів за договором утримання батьків повнолітніми дітьми підпадає під дію пункту 1 частини третьої статті 51 Закону України “Про третейські суди” і не підлягає розгляду третейським судом оскільки перебуває поза його компетенцією.

 

Особа, що не брала участі у справі може оскаржити рішення третейського суду у випадку порушення її прав чи законних інтересів.

 


Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 2 weeks later...

Если честно, не понял, а при чем здесь Укрсиббанк?

 

Відповідно до частини другої статті 51 Закону України “Про третейські суди” рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов’язки, у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.
 
Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 51 Закону України “Про третейські суди” рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване в тому числі й з підстави, якщо третейський суд вирішив питання про права і обов’язки осіб, які не брали участь у справі. 
 
Спір, вирішений третейським судом, стосується прав і охоронюваних законом інтересів ПАТ “УкрСиббанк”, який не брав участі у справі.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

 

Если честно, не понял, а при чем здесь Укрсиббанк?

 

Відповідно до частини другої статті 51 Закону України “Про третейські суди” рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов’язки, у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.
 
Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 51 Закону України “Про третейські суди” рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване в тому числі й з підстави, якщо третейський суд вирішив питання про права і обов’язки осіб, які не брали участь у справі. 
 
Спір, вирішений третейським судом, стосується прав і охоронюваних законом інтересів ПАТ “УкрСиббанк”, який не брав участі у справі.

 

Посилаючись на те, що рішенням третейського суду порушуються його права та законні інтереси щодо черговості задоволення кредиторських вимог в процедурі банкрутства фізичної особи – підприємця ОСОБА_4

По ходу банк є кредитором. 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...