Определение ВССУ об отмене решения апелляционного суда Днепропетровской области об удовлетворении требований Укрсоцбанка о взыскании кредита и процент


Recommended Posts

http://reyestr.court.gov.ua/Review/31164865

 

Державний герб України

    

Ухвала

іменем   україни

27 березня 2013 року                                    м. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

      

головуючого       Гвоздика П.О.

       суддів:                              Журавель В.І.,                     Іваненко Ю.Г.,

                                              

                                               Євтушенко О.І.,                      Ситнік О.М.      

                                              

                                                                                                                      

розглянувши в судовому засіданні справу за  позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: державний нотаріус Першої Криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_5 про задоволення вимог кредитора, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

В лютому 2012 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернулось до суду з позовом, у якому просило  стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором в розмірі 1234374. 47 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 25 грудня 2007 року між АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого він є на даний час, та ОСОБА_6 було укладено генеральний договір, за яким останній отримав у тимчасове користування 160 000 доларів США з терміном повернення до 22 грудня 2017 року.

В якості забезпечення за договором кредиту між банком та ОСОБА_6 25 грудня 2007 року було укладено іпотечний договір, відповідно до якого останній передав в іпотеку нерухоме майно.

26 грудня 2007 року   укладено додаткову угоду, відповідно до якої ОСОБА_6 надано разовий кредит в сумі 160 000 доларів США.

Із заяви ОСОБА_7 - представника ОСОБА_4 від                                02 лютого  2009 року банку  стало відомо про те, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

03 березня 2009 року відповідачам, які є спадкоємцями після смерті ОСОБА_6, були направлені листи про необхідність погасити заборгованість за кредитним договором.

З повідомлення нотаріуса банк дізнався, що за прийняттям спадщини на майно, яке передане ОСОБА_6 в іпотеку, ніхто не звертався і свідоцтво про право на спадщину не видавалося.

Позивач вважає, що відповідачі навмисно не отримують свідоцтво про право на спадщину з метою уникнути задоволення за їх рахунок вимог кредитодавця, тому просив позов задовольнити.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 18 травня 2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено за недоведеністю.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2012 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

Стягнуто з відповідачів на користь позивача в межах вартості спадкового майна заборгованість за генеральним кредитним договором № 991\258\07 спадкодавця ОСОБА_6 станом на 05 січня 2012 року у розмірі 1234374,47 грн., яка складається із: заборгованості по кредиту - 1233465,32 грн.; заборгованості по відсотках - 369584,69 грн.; пені за несвоєчасне повернення кредиту - 909,15 грн.

Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції, залишити в силі рішення місцевого суду від                                  18 травня 2012 року, мотивуючи свою вимогу порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення зазначеним вимогам закону не відповідає.          

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1281 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

         За змістом ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

        Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

        Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

      Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

     Частиною 1 ст. 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що банк пред'явив вимоги до спадкодавців боржника з пропуском шестимісячного строку від дня, коли він дізнався про відкриття спадщини, тому втратив право на задоволення свої вимог.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про задоволення позову, апеляційний суд зазначив, що правила статті                  1281 ЦК України щодо строку пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців не застосовуються до зобов'язань, забезпечених іпотекою.

Однак, з такими висновками  суду погодитися не можна, виходячи з наступного.

Під час розгляду справи судами встановлено, що                                        25 грудня 2007 року між АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого на даний час є ПАТ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_6 будо укладено генеральний договір, відповідно до якого останньому надано у тимчасове користування 160000 доларів США з кінцевим терміном повернення  до 22 грудня 2017 року.

26 грудня 2007 року між банком та ОСОБА_6 до генерального договору було укладено додаткову угоду, згідно з якою останньому надано разовий кредит в сумі 160000 доларів США.

В рахунок забезпечення умов кредитного договору,                                  25 грудня 2007 року між банківською установою та ОСОБА_6   укладено іпотечний договір, за яким останній передав в іпотеку нерухоме майно, яке  сторони оцінили в 1 027372.00 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року боржник ОСОБА_6 помер.

04 лютого 2009 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до Першої Криворізької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття вимог кредитора та необхідність повідомити про коло спадкоємців після смерті боржника ОСОБА_6, а 03 березня 2009 року - звернувся із листами до відповідачів, які є спадкоємцями після смерті ОСОБА_6, про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором.

Звертаючись до суду з даним позовом, ПАТ «Укрсоцбанк» зазначало, що 25 грудня 2007 року між ним та померлим ОСОБА_6 було укладено кредитний договір, додаткова угода до нього та іпотечний договір.

Заперечуючи факт підписання померлим ОСОБА_6 вказаних угод і отримання ним кредиту, відповідачі просили суд витребувати у позивача оригінали вказаних правочинів на підставі ст.64 ЦПК України, якою встановлено, що письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд має право вимагати подання оригіналу.

Оригінали письмових доказів, як зазначено у статті 138 ЦПК України, до набрання судовим рішенням законної сили повертаються судом за клопотанням осіб, які їх подали, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу.

Незважаючи на це, апеляційний суд у порушення вищевказаних норм процесуального закону, а також у порушення п. 6 ч.3 статті 295,               ч.2 ст.303 та п. 1 ч.1 ст. 309 ЦПК, згідно з якими апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими   доказами,   що  мають   значення   для  справи   ( з  урахуванням

положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею, або які неправомірно не були цим судом прийняті та досліджені, або доказами, які судом першої інстанції досліджувались із порушенням установленого порядку, клопотання ОСОБА_8 та                ОСОБА_4 залишив без задоволення, оригінали вказаних документів не витребував і не дослідив, прийняв ксерокопії оспорюваних угод як належний доказ у справі та поклав їх в основу  рішення, дійшов передчасного висновку про задоволення позову.

Крім того, суд залишив без задоволення і клопотання відповідачів про проведення експертизи, в якому останні посилались на те, що договір про внесення змін до кредитного договору укладений                          21 жовтня 2008 року, тобто вже після смерті ОСОБА_6, що свідчить про те, що судом взагалі не встановлювались фактичні обставини по справі.

Звертаючись до суду з даним позовом ПАТ «Укрсоцбанк» просив стягнути на його користь з відповідачів заборгованість в сумі            1234374,47 грн., яка складається з заборгованості по кредиту - 1233465,32 грн. та пені за несвоєчасне повернення кредиту - 909,15 грн.

Втім, вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції, в порушення вимог ст. 11 ЦПК України, вийшов за межі заявлених вимог, ухвалив рішення про стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості в розмірі 1234374,47 грн., яка складається із: заборгованості по кредиту - 1233465,32 грн.; заборгованості по процентах - 369584,69 грн.; пені за несвоєчасне повернення кредиту - 909,15 грн., не дивлячись на те, що вимога про стягнення заборгованості по процентах у розмірі                        369584,69 грн. банком  не заявлялась.  

Статтею 1282 ЦК України визначено, що спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальником за життя. Інші нараховані зобов'язання фактично не пов'язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

В порушення вказаної норми, не перевіривши доводи позивача щодо обґрунтованості цих нарахувань,  суд апеляційної інстанції стягнув відсотки та інші зобов'язання по кредитному договору, нараховані банком вже після смерті ОСОБА_6

Судом взагалі не перевірялось, чи мав  ОСОБА_6 на час смерті (ІНФОРМАЦІЯ_1 року) невиконані зобов'язання перед банком та заборгованість за кредитним договором.

У порушення вимог ст. 212 ЦПК України також належним чином не перевірив належність і допустимість всіх наданих сторонами доказів та не дав їм правової оцінки. Зокрема, розрахунки стягнутих судом сум відрізняються від сум, вказаних в листах ПАТ «Укрсоцбанк» від                     03 березня 2009 року (а.с.7), від 13 березня 2009 року (а.с.8), від                      17 жовтня 2012 року (а.с.190). Вказані протиріччя апеляційним судом не усунені.

У порушення вимог ст.ст. 303, 315 ЦПК України, суд не визначив обсяг відповідальності відповідачів, як спадкоємців перед кредитором, не з'ясував вартість майна, прийнятого ними в спадщину.

Вказані обставини мають суттєве значення для правильного вирішення спору, тому суду апеляційної інстанції необхідно було їх перевірити.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційний суд не виконав своїх обов'язків, визначених законом, всебічно, повно й об'єктивно не з»ясував обставини справи та не надав їм належної оцінки. ухвалив судове рішення, що не відповідає вимогам законності і обґрунтованості, у зв'язку з чим таке рішення  підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 342,344 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ                                      

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2012 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.


Ухвала оскарженню не підлягає.

        

Головуючий                                                                П.О. Гвоздик

                                          

Судді:                                                                            В.І. Журавель

                                                                                                О.І. Євтушенко

                                                                                                                     Ю.Г. Іваненко

                                                                                                    

О.М. Ситнік
 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

В цій апеляції є така колегія, яка судить по "понятіям", для них достатній лише факт звернення банком до суду щоб встановити наявність заборгованості. За їх логікою, раз банк звернувся до суду - значить винен

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

В цій апеляції є така колегія, яка судить по "понятіям", для них достатній лише факт звернення банком до суду щоб встановити наявність заборгованості. За їх логікою, раз банк звернувся до суду - значить винен

Вы имеете в виду в ВССУ или в апелляции?
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Здесь, на мой взгляд, есть интересная вещица, открывающая для данной коллени апеляционного прямую дорогу в Высш. Квал. Комиссию и далее ВСЮ - "Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційний суд не виконав своїх обов'язків, визначених законом ".

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Здесь, на мой взгляд, есть интересная вещица, открывающая для данной коллени апеляционного прямую дорогу в Высш. Квал. Комиссию и далее ВСЮ - "Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційний суд не виконав своїх обов'язків, визначених законом ".

Главное, что бы ответчики по этому делу были заинтересованы дойти до конца.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...