Inn

Пользователи
  • Число публикаций

    22
  • Регистрация

  • Последнее посещение

Inn's Achievements

Newbie

Newbie (1/14)

0

Репутация

  1. 27/06/12 в КМУ обсуждались Проекты Постановлений, среди которых было и данное Постановление (п.4,9), см. http://www.kmu.gov.ua/control/uk/meetings/...a?mid=245337265, но на сайте КМУ не опубликовано обсуждаемое Постановление, поэтому можно считать что это только проект. Однако не ясно, почему Пресс-служба пишет, что это Постановление принято.
  2. Очень интересное решение, сейчас у данного Судьи решения совершенно другие, например: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9730268 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9273379
  3. Уважаемый Антирейд! Сегодня еле зашла на сайт, компьютер выдает информацию что Сайт АТАКУЕТ КОМПЬЮТЕРЫ! Может кто то ставит блокировку намерено....
  4. В моем договоре сумма кредита (обязательства) указана только в долларе США. А вашем случае перекручено законодательство - нужно указывать валюту обязательства - гривну, а доллар как эквивалент, а не наоборот!!!! Цена и эквивалент цены, выраженный в иностранной валюте это разные вещи!!!
  5. Згідно Ст. 524 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України — гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. "Частина 2 статті, що коментується, фактично закріпила й узаконила практику майнового обігу, що набула поширення і склалася в умовах нестабільної економіки і стрімких інфляційних процесів на початку докорінних економічних перетворень. Іноді ця практика використовується і в теперішній час, переважно стосовно зобов'язань, що мають тривалий характер (які виникають із договорів займу, майнового найму, купівлі-продажу в кредит тощо), її суть полягає в тому, що сторони, виражаючи грошове зобов'язання у національній валюті України, одночасно визначають його еквівалент у тій чи іншій стабільній іноземній валюті (доларах США, євро тощо), страхуючись таким чином на випадок можливої інфляції. Крім вказівки на ту чи іншу іноземну валюту у такому застереженні, як правило, визначається і конкретна банківська установа, за курсом якої визначається такий валютний еквівалент. Найчастіше валютний еквівалент визначається відповідно до курсу Національного банку України, але немає перешкод і для визначення його відповідно до курсу (купівлі або продажу) інших банків. Утім, слід підкреслити, що допускається лише визначення еквіваленту зобов'язання в іноземній валюті, але не сплата нею (крім випадків, передбачених законом). Відповідно до ч. 1 ст. 533 ЦК, зобов'язання підлягає виконанню у національній валюті. Якщо ж сторони, виразивши зобов'язання у національній валюті, фактично здійснюють платежі в іноземній валюті, то такі дії є порушенням правил про валютні операції і тягнуть адміністративну відповідальність за ст. 162 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Як вказується у коментарі до ст. 533 ЦКУ 1. ЦК у розвиток ст. 99 Конституції України визнає, що виконання грошових зобов'язань на території нашої держави повинне здійснюватися в грошовій одиниці України — гривнях. Гривня є законним платіжним засобом, який є обов'язковим для прийому по номінальній вартості в межах України (ст. 192 ЦК). Введення та емісія інших валют в Україні заборонена. 2. Поряд із тим, з моменту набрання чинності ЦК суб'єктам цивільного права надана можливість визначення у зобов'язанні грошових еквівалентів в іншій валюті. Це прогресивна новела українського законодавства, яка була продиктована економічним становищем України та практичними потребами її населення на момент прийняття кодексу. Раніше формування, встановлення та застосування цін в еквіваленті Іноземній валюті категорично заборонялось на підставі ст. 168 ЦК 1963 р., Закону України "Про ціни та ціноутворення" від 3 грудня 1990 р., Постанови Кабінету Міністрів України "Про удосконалення порядку формування цін" від 18 грудня 1998 р., інших нормативно-правових актів, і тягло за собою адміністративну та навіть кримінальну відповідальність. Якщо у зобов'язанні використовується грошові еквіваленти в іноземній валюті, то виконуватися таке зобов'язання, за загальним правилом, повинне в гривні за офіційним курсом, встановленим Національним банком України на день платежу. 3. Використання іноземної валюти при здійсненні розрахунків на території України за загальним правилом забороняється. Це регламентується Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" від 19 лютого 1993 р. Відповідно до вищенаведеного декрету, валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань. Використання ж готівкової чи безготівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу потребує отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України, окрім випадків, прямо передбачених чинним законодавством, наприклад, Правилами використання готівкової іноземної валюти на території України, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 26 березня 1998 р.
  6. Это Положение из Постановы НБУ 168 про утв. ПРАВИЛ надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту и эти Правила были введены Відповідно до Ст. 11 - " з метою захисту прав споживачів під час укладення договорів про надання споживчих кредитів та забезпечення надання банками споживачам повної інформації про сукупну вартість кредиту" . А В Законе о защите прав потребителей вообще ни слова нет про то что потребители несут валютные ризки!!!! И вообще, как мы тут уже много обсуждали согл. п. 1,2 Ст. 18 З-на о правах потребителей - "1. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. 2. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача." Так что вообще пункт про валютные ризки в Правила не должен был быть включен так как противоречит Закону.
  7. Представители общественной организации требуют от ОТР-банка перевести валютные кредиты в гривневые. РБК-Украина, 17.03.2010, Кременчуг, 17:45 Сегодня, 17 марта, около 30 жителей Кременчуга (Полтавская обл.), участников Всеукраинского общественного объединения «Наш захист», пикетировали местный офис ОТР-банка, расположенный на ул. 60 лет Октября. Пикетчики настаивали на незаконности валютных кредитов. передает корреспондент РБК-Украина. «Наше объединение еще в 2008 г. предлагало перевести валютные кредиты в гривневые и не доводить ситуацию до того, что мы имеем сейчас. В то же время кредиты в долларах были вдвое дешевле, и это делалось специально для того, чтобы «подсадить» на такие кредиты, а потом спекулировать на этом. Согласно Конституции Украины, нормативными документами Нацбанка, все валютные кредиты должны быть переведены в гривневые. Никто не говорит о том, что не надо отдавать кредиты банкам. Но отдавать нужно по тому курсу, по которому люди их брали», - сказал председатель кременчугского отделения ВОО «Наш захист» Александр Мельников. По его словам, пикетирование ОТР-банка связано с тем, что сейчас этот банк начал массово подавать иски против заемщиков и не идет навстречу тем, кто хочет реструктуризировать долг. Напомним, 1 февраля представители ВОО «Наш захист» пикетировали местное отделение «УкрСиббанка». По словам А.Мельникова, после этого руководство «УкрСиббанка» дало ответ в центральный офис ВОО «Наш Захист» в Киеве, что банк готов пойти на реструктуризацию долгов. Комментируя требования пикетчиков, управляющий отделением ОТР-банка в Кременчуге Сергей Голодняк сказал, что банк готов идти на «переговоры с каждым клиентом, но есть ее пределы». «Мы ограничены условиями валютного рынка. Если бы Нацбанк имел возможность продавать доллар по 5,05 грн., мы могли бы по этому же курсу продавать клиентам для погашения их задолженности. Но сейчас рыночный курс доллара практически сравнялся с тем, который предлагает на валютном аукционе Нацбанк, - и это в пределах 8 грн.», - отметил С.Голодняк.
  8. В проекте Закона о валютном регулировании и валютном контроле рег. №0925 от 23.11.2007 есть определение терминов и там сказано:«валютний ринок України» - система відносин у сфері торгівлі іноземною валютою в Україні між суб’єктами валютного ринку України, суб’єктами валютного ринку України та їх клієнтами, а також між суб’єктами валютного ринку України і Національним банком України; «торгівля валютою» - купівля, продаж, обмін валютними цінностями; а есть еще "грошово-кередитний ринок" к нему, на мой взляд, и относятся операции по кредитовнию
  9. Жаль что таких решений мало. В основном суды решают в пользу банков, несмотря на ссылки в исках про нарушения на Закона о защите прав потребителей. Действительно сыроватые иски подают люди да и суд согл. ЦПКУ ст. 212 п.1 оценивает доказательства "за своїм внутрішнім переконанням" Нужно бороться до конца!
  10. При оплате процентов банку, индивидуальная лицензия не нужна, согласно ПОЛОЖЕННЯ про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу затв. постановою НБУ від 14.10.2004 N 483, зг. п.1.5. Використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється:якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями); При оплате заемщиком процентов, банк выступает как получатель (а все документы на это у него впорядке). А хотя этим положением регулируется использование безналичной иностранной валюты, практически у вех (у меня так точно) платеж происходил путем пополнения заемщиком своего рассчетного счета, который был отрыт в этом же банке одновременно с получением кредита, и затем списывал с рассчетного счета причитающуюся сумму по графику. Т.е. фактически был безналичный рассчет.
  11. Уважаемый Антирейд! Может у вас уже есть информация относительно аппеляции по даному делу. Как то не вериться что банк не пошел дальше...
  12. Из этих последних Ухвал следут, что ВТБ после принятия решения в Апелляционном суде, которе ступает в силу не смотря на то что это дело может быть рассмотрено в ВХСУ подает еще один иск (справа 2/330пн) о применении правовых последствий недействительности договора, 29/10/09 суд принмает какое-то решение (у нас его нет), Централь на это решение подает аппеляцию, но получает отказ, в связи с этим суд продолжает провадження по делу уже с № 2/330пн.
  13. Какое то интересно решение. Насколько я помню ВХСУ принял решение вернуть дело на повторное рассмотрение в первую инстанцию с привлечением НБУ, а из последнего решения следует понимать, что рассмтривается вопрос о применении правовых последствий недейтсвительности правочина - возврата денежных ср-в. Но почему сумма средств указана именно та, которую Централь брал в ВТБ, без учета оплаченных в виду тела и %. Ведь в случае признания правичина недействительным каждая сторона возвращает то, что было получено в натуре. Почему не идет речь про возврат средств Банком полученных от Централи, а только возврат отелем Централь средств полученных от ВТБ?