Образец иска об обязательстве принимать оплату процентов в гривне по курсу на момент получения кредита


Recommended Posts

Проект иска подготовил Андрей Степаненко:

До Київського районного суду м. Одеси

Адреса: 65080, м. Одеса, вул. Варненська,3б

Позивач:

________________________

Адреса: _________________________________________

Відповідач:

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»

Адреса: 01004, Київ, вул. Червоноармійська (Велика Васильківська), 39.

Тел./Факс: (044) 494-46-50.

в особі Одеської обласної дирекції АБ "Укргазбанк"

Адреса: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 7.

Тел.: (048) 777-55-18.

Треті особи: Національний Банк України

Адреса: 01601, м. Київ – 8, вул. Інститутська, 9

Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики

Адреса: 03680 м. Київ-150, вул. Горького, 174

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про захист прав споживачів та примушення до вчинення певних дій

_________ року між Позичальником та ВАТ АБ «Укргазбанк» (правонаступником якого є ПАТ АБ "Укргазбанк") в особі Одеської філії АБ "Укргазбанк" (надалі – Банк) укладено кредитний договір №______ відповідно умов якого Банк зобов'язався надати Позичальникові кредит, а Позичальник повернути його та сплатити плату за користування.

Відповідно пункту 1.3. зазначеного кредитного договору, кредит отримано на споживчі цілі.

Треба зазначити, що приймаючи рішення про отримання кредиту, Позивач звернувся до банку, який у відповідності з вимогами п. 2 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» та п. 3 Постанови Правління НБУ №168 від 10.05.2007 р. надав йому інформацію щодо сукупної вартості кредиту, зазначивши, що за користування кредитом в сумі 100 000,00 доларів США протягом 144 місяців треба буде заплатити 84 200,59 грн.

Ця пропозиція Позивача задовольнила і на таких умовах було укладено договір – у Додатку №1 до Кредитного договору №_____ від _______ р. в розділі «Абсолютне значення подорожчання кредиту, грн.» зазначено, що за весь період користування кредитом має бути сплачено (загалом, по всіх видах платежів) - 84 200,59 грн.

Позивач, обираючи банк для отримання кредиту у сумі 100 000 доларів США, аналізував пропозиції, що були на ринку. Інші банки (АКІБ «УкрСиббанк», ПАТ «Сведбанк») пропонували кредити з меншими відсотковими ставками, проте платежі за цими кредитами передбачалися у валюті. Оскільки Позивач отримує доходи у гривні, його цікавила можливість здійснювати погашення кредиту у гривні. Таку пропозицію надав Відповідач, на що й погодився Позивач.

Треба додати, що Позивач укладав кредитний договір на умовах, вигідних собі, а не банку, оскільки пропозицій про надання кредитів на ринку багато і остаточний вибір залишається за споживачем. Також необхідно зауважити, що приймаючи рішення про отримання кредиту та про свою спроможність його обслуговувати (виходячи із сімейного бюджету), Позичальник і його поручителі виходили із запропонованих згідно укладеного договору умов - тобто сплати на місяць тіла кредиту частками по 694,44 доларів США та відсотків за користування кредитом у гривнях, виходячи з загальної ціни у 84 200,59 грн. (у середньому 84 200,59 грн./144 міс. = 584,73 грн. щомісяця).

Але, після надання кредиту (коли гроші вже були витрачені на придбання житла і їх не можна було негайно повернути), всупереч умовам договору, Відповідач відмовився приймати належне виконання зобов’язання та вимагав у Позичальника сплачувати у валюті суми, набагато більші, ніж ті на яки розраховував Позичальник, укладаючи договір, та яки зазначені у графіку погашення кредиту, посилаючись на нібито "описку" у тексті графіку. Але, те, що Банк іменував "опискою" є ціна договору - істотна умова, згідно статті 632 ЦК України та частини 4 пункту 4 статті 11 ЗУ "Про захист прав споживачів".

Упереджаючи можливі заперечення з боку Банку, маю зазначити, що діюче законодавство регламентує таке поняття, як "описка" виключно, як процесуальне - для судових рішень (ст. 219 ЦПК України), а для цивільних-правових відносин існує поняття "помилка". Правові наслідки правочину, який вчинено під впливом помилки, регулюються статтею 229 ЦК України.

Пункт 3 Постанови Правління НБУ №168 від 10.05.2007 р. «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» зазначає, що Банки зобов'язані в кредитному договорі зазначати сукупну вартість кредиту в грошовому виразі у валюті платежу за кредитним договором.

Отже платежі по договору мають вчинятися згідно з графіком, у розмірах, передбачених графіком, та у валютах, зазначених у графіку.

Варто зазначити, що пункт 1.2. Постанови Правління НБУ №168 від 10.05.2007 р. «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», вказує, що до споживчих кредитів відносяться кредити на поточні потреби, кредити в інвестиційну діяльність, іпотечні кредити. Це положення повністю кореспондується з частиною 2 пункту 7 статті 11 ЗУ "Про захист прав споживачів", де зазначено, що право відкликання згоди на отримання кредиту не застосовується до споживчих кредитів на придбання житла.

У рішенні Конституційного Суду України від 10.11.2011 року №15-рп/2011 (справа про захист прав споживачів кредитних послуг), вказано, що "для споживача існує ризик помилково чи навіть унаслідок уведення його в оману придбати не потрібні йому кредитні послуги. Тому держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб’єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору".

Відповідно частини четвертої статті 42 Конституції України, Держава захищає права споживачів. Згідно п. 8 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Згідно пункту 1 статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. А стаття 629 ЦК України вказує, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно п. 1 ст. 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником. А згідно п. 4 ст. 613 ЦК України, боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

Враховуючи, що кредитний договір був підписаний сторонами добровільно, свідомо, з повним розумінням його змісту та правових наслідків його підписання, керуючись ст.ст. 42, 55 Конституції України; ст.ст. 1, 3, 10, 60, 213 ЦПК України; ст.ст. 204, 613, 629, 632 ЦК України; ст.ст. 11, 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»; Постановою Правління НБУ №168 від 10.05.2007 р. «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту»; Постановою Пленуму ВСУ №14 від 18.12.2009 р. «Про судове рішення у цивільній справі», -

ПРОШУ:

1. Прийняти позов до свого провадження.

2. З підстав, передбачених статтею 22 ЗУ "Про захист прав споживачів", звільнити мене від сплати судового збору.

3. Зобов'язати Відповідача прийняти належне виконання договору, а саме: отримати залишок кредиту рівними платежами по 694,44 доларів США на місяць, відповідно погодженому графіку погашення кредиту, та зі сплатою відсотків у гривні в сумах, вказаних у графіку.

2. Зобов'язати Відповідача списати пеню та відсотки, які нараховані, але не сплачені, за період прострочення кредитора.

Додатки:

1.Копія Договору №241/К від 20.09.2007 року.

Позивач _____________________/__________________/

___________2011 р.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Хороший способ нагнуть банк, но уж больно индивидуальный, я пока не встречал договора, где бы оплату % указывали в гривне.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Хороший способ нагнуть банк, но уж больно индивидуальный, я пока не встречал договора, где бы оплату % указывали в гривне.

Тут имеется ввиду не процент, а общее удорожание кредита указано в гривне. Тогда можно попробовать процент и пересчитать. Т.е. тело Вы возвращаете в валюте а процент в гривне исходя из общего подорожания :)
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Но тем самым признается долг (тело) в долларе.

"отримати залишок кредиту рівними платежами по 694,44 доларів США на місяць"

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Хороший, добротный и нужный иск. Спасибо Андрею Степаненко и Антирейду за их постоянную помощь людям.

Я в суде уже давно указывал на несоответствие значения абсолютного подорожания кредита которое обозначено в гривнях.

Ввиду того что в основной массе заемщики взяли кредиты в 2007-2008 годах, предвижу каверзные вопросы суда, типа ну вы ж то уже некоторое время исполняли договор из расчета того что это значение не в гривнях, а в долларах. Для предупреждение этого в данный иск просто необходимо добавить что позичальник по своей неосведомленности и отсутствия необходимых знаний в банковской сфере и бухгалтерских расчетах, на первых порах исполнения договора не осознавал и не знал что вносимые им платежи не соответствуют цифрам Абсолютного значення подорожчання кредиту в договоре, а уже спустя время, при более тщательном изучении КД и платежей по нему, все и прояснилось. И покрепить это все ч. 12 Постановы N 5 от 12.04.96 Пленума ВЕРХОВНОГО СУДА УКРАИНЫ: «У справах про захист прав споживачів, порушених внаслідок недостовірної або неповної інформації про товар (роботу, послугу) чи недобросовісної його реклами, суд має виходити з припущення, що споживач не має спеціальних знань про властивості та характеристики товарів (робіт, послуг). Відповідно до ст.18 Закону “Про захист прав споживачів”: продавець, виготівник, виконавець зобов'язані своєчасно надавати споживачеві необхідну достовірну інформацію про товар (роботи, послуги) у доступній наочній формі, яка б забезпечувала можливість компетентного вибору.»

И еще могут возникнуть проблемы с доказыванием того, что "Відповідач відмовився приймати належне виконання зобов’язання та вимагав у Позичальника сплачувати у валюті суми, набагато більші, ніж ті на яки розраховував Позичальник, укладаючи договір, та яки зазначені у графіку погашення кредиту, посилаючись на нібито "описку" у тексті графіку."

Ведь для этого нужно иметь належні докази (свидетели, документы,письма) что при первых погашениях кредита в 2007-2008г., заемщик который не мав спеціальних знань, внаслідок недостовірної інформації зазначенної у Графіку платежів як Абсолютне значення подорожчання кредиту, действительно предлагал заплатить банку проценты в гривнах и тех малых объемах (согласно графика, тоесть абсолютного подорожания в гривнях) и при этом получил категорический отказ в приеме гривневого платежа от работников банка.

Кроме того в данном иске вычисления сделаны от полной суммы абсолютного подорожания кредита, тоесть взята полная общая сумма и поделена на количество месяцев кредита. Но в абсолютное подорожание кредита входят:

1. Ежегодные суммы страхования залогового имущества

2. Ежегодные суммы страхования жизни

3. Расходы по оплате оценщиков, нотариусов и т.д.

Помоему нужно сначала вычесть данные суммы которые никак не относятся до платежів по встановленою договором платою за користування грошовими коштами и уже потом это делить на количество месяцев кредитного договора.

И еще думаю что действительно немаловажен тот факт что на основе данного иска заемщик должен признать получения именно долларов, со всеми вытекающими погашениями тела в долл., что в свою очередь накладно.

Учитывая данные трудности, может все таки пойти более легким путем. Взять данный иск за основу, но давить на то, что банк считает данное Абсолютне значення подорожчання кредиту которое обозначено в гривнях, як "описка". А заемщик уверен что это было свідоме введеня споживача в оману, с применением 229 и 230 ст.

И уже исходить из ч. 1 ст. 230 ЦК України - Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Надеюсь что данные замечания и предложения будут восприняты не как безосновательная критика, а как то, что в споре рождается истина, которая поможет нам всем.

У кого есть еще какие мысли?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 2 weeks later...

Аналогчиная ернуда и у меня.

Судися судился, и досудился, что на сегодня имею одно решение, где сказанно, что в договоре все термины чёткие и понятные, описок нет. (пытались истолковать порядок расчётов)

И второе решение, где сказанно, что договор содержит соответствующий закону график совокупной стоимости и подорожания кредита, подписанный сторонами.(иск о нарушении ЗУПП ввиду "кривого" графика)

А по сути в договоре указано график совокупной стоимости кредита, где проценты и общее подорожание указано в гривне.

Т.е. всё в договоре правильно, описок нет.

Но - процентры требовали в баксах, в итоге взыскали всё решеним суда(вступило в силу) в баксах.

Сидишь как баран смотришь на это всё и глазик дёргается :)

Вот думаю - если есть решения судов где сказанно, что графики все есть, и они нормальные, без описок, что делать?

Вариант №1 - просить суд установить, что общая сумма процентов за весь срок пользования кредитом составляет 117 000 грн, в соответствие графика, и пересмотреть по вновь выявленным решение о взыскании?

Вариант №2 - подать иск по 229 ЦК - ошибка при подписании договора. Но ведь по решениям суда - ошибок в графике нет, всё хорошо и всё правильно?

может что посоветуете?

И заодно получается интересная картина - вы подаёте иск о ЗУОЗПП, получаете отказ, типа все графики есть, и всё верно, и потом с ним тролите банк принимать платежи в грн по графикам?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Ну а если все таки еще раз подать простенький иск по споживачам и по 229,230 такую коротенькую сборную солянку. Я для себя написал примерно вот такого плана

Сторонами укладений Кредитний Договір № 0000 від 04.03.2008р., за умовами якого ПАТ «Ерсте Банк» - Кредитор зобов'язується надати Иванову И.И. кредит 16599.00 доларів США, а Позичальник зобов'язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням (кредитні кошти призначені для придбання автомобілю), повернути кредитору суму кредиту до 03.03.2015р., сплатити проценти за користування кредитом в узгоджених розмірах, зазначених у Графіку погашення заборгованості за кредитом, який є Додатком № 1 до кредитного договору.

Відповідно пункту 2.1. зазначеного кредитного договору, кредит отримано на споживчі цілі.

Треба зазначити, що приймаючи рішення про отримання кредиту, Позивач звернувся до банку, який у відповідності з вимогами п. 2 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» та п. 3 Постанови Правління НБУ №168 від 10.05.2007 р. надав йому інформацію щодо сукупної вартості кредиту, зазначивши, що за користування кредитом в сумі 16599.00 доларів США протягом 84 місяців треба буде заплатити 10 775,53 грн.

Ця пропозиція Позивача задовольнила і на таких умовах було укладено договір. У Додатку №1 який є невід'ємною частиною Кредитного договору № 0000 від 04.03.2008р. в розділі «Абсолютне значення подорожчання кредиту, грн.» зазначено, що за весь період користування кредитом має бути сплачено (загалом, по всіх видах платежів) - 10 775,53 грн.

Позивач, обираючи банк для отримання кредиту, аналізував пропозиції, що були на ринку. Інші банки (АКІБ «УкрСиббанк», ПАТ «Сведбанк») пропонували кредити з приблизно однаковими відсотковими ставками, проте переплата за цими кредитами передбачалася більшою у гривневому значенні. Оскільки Позивач отримує доходи у гривні, його цікавила можливість невеликої переплати за користування грошовими коштами наданими у кредит. Таку пропозицію надав Відповідач, на що й погодився Позивач.

Частиною 12 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 12.04.1996 року зазначено - «У справах про захист прав споживачів, порушених внаслідок недостовірної або неповної інформації про товар (роботу, послугу) чи недобросовісної його реклами, суд має виходити з припущення, що споживач не має спеціальних знань про властивості та характеристики товарів (робіт, послуг).

Враховуючи, що Позивачу була надана недостовірна інформація про грошові умови банківської послуги та враховуючи що Позичальник не мав спеціальних знань про властивості фінансових послуг, тобто знань в банківській сфері і досвіду у бухгалтерських розрахунках, він не мав можливості вчасно визначити сумірність та розпізнати невідповідність сум щомісячного погашення відсотків по кредиту із сумою абсолютного подорожчання кредиту, то ймовірно мало місце введення в оману Позичальника з боку Банку, при визначенні та підписанні умов Кредитного договору.

Треба додати, що Позивач укладав кредитний договір на умовах, вигідних собі, оскільки пропозицій про надання кредитів на ринку фінансових послуг багато і остаточний вибір залишається за споживачем. Також необхідно зауважити, що приймаючи рішення про отримання кредиту та про свою спроможність його обслуговувати (виходячи із сімейного бюджету), Позичальник і його поручитель виходили із запропонованих згідно укладеного договору умов - тобто сплати сукупної вартості кредиту у сумі 10 775,53 грн.

Але, після надання кредиту (коли гроші вже були витрачені на придбання автомобілю і їх не можна було негайно повернути) виявилося, що Позичальнику потрібно сплачувати суми, набагато більші, ніж ті на які розраховував Позичальник, виходячи з «Абсолютного значення подорожчання кредиту» та укладаючи договір.

Таку невідповідність розрахувань Позивача з фактичними сумами погашення кредиту, працівники Банку пояснили, що значення абсолютного подорожчання кредиту у сумі 10 775,53 треба розуміти не у гривні, як це визначено в Додатку № 1, а у доларах США, посилаючись на нібито "описку" у тексті графіку. Але, те, що Банк іменує "опискою" є ціна договору - істотна умова, згідно статті 632 ЦК України та частини 4 пункту 4 статті 11 ЗУ "Про захист прав споживачів".

Упереджаючи можливі заперечення з боку Банку, треба зазначити, що діюче законодавство регламентує таке поняття як "описка" виключно як процесуальне - для судових рішень (ст. 219 ЦПК України), а для цивільно-правових відносин існує поняття "помилка". Правові наслідки правочину, який вчинено під впливом помилки, регулюються статтею 229 ЦК України.

Відповідно частини четвертої статті 42 Конституції України, Держава захищає права споживачів.

У рішенні Конституційного Суду України від 10.11.2011 року №15-рп/2011 (справа про захист прав споживачів кредитних послуг), вказано, що "для споживача існує ризик помилково чи навіть унаслідок уведення його в оману придбати не потрібні йому кредитні послуги. Тому держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб’єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору".

Виходячи з вищевикледенного Позивач впевнений, що у даному випадку, саме для привабливості пропозиції кредитних послуг які пропонує ПАТ «Ерсте Банк», мало місце свідоме та навмисне введення Позичальника в оману банківською установою щодо ціни Кредитного договору, тому що Позичальник не має спеціальних знань в банківській сфері та сфері бухгалтерського обліку і є більш слабким суб’єктом економічних відносин. Саме ці привабливи умови кредитування спонукали Позивача дати згоду на здійснення правочину.

Перед укладанням кредитного договору № 0000 від 04.03.2008р., сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору: мета, сума і строк кредиту; умови і порядок його видачі та погашення; види (способи) забезпечення зобов’язань позичальника; відсоткові ставки та переплата за користування кредитними коштами; порядок плати за кредит; порядок зміни та припинення дії договору; відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору (ст. ст. 1048, 1052, 1054 ЦК України, Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).

Суттєвою умовою кредитного договору є ціна, тобто розмір плати, що сплачується кредитодавцю за наданий кредит.

Під час укладення Кредитного договору Відповідач приховав від Позивача об’єктивну інформацію щодо кінцевої сукупної вартості кредиту для здійснення позичальником свідомого вибору кредитування та вказав у договорі у декілька разів занижені значення показників суттєвої умови договору (ціни), чим ввів в оману Позивача щодо абсолютного значення здорожчання кредиту та кінцевої загальної суми кредиту, яку позичальник повинен сплатити.

Згідно до ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» - Нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає:

- будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману.

Якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно:

- ціни або способу розрахунку ціни

Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Аналогічне положення щодо недійсності правочину у разі введення сторони в оману міститься також в

ч. 1 ст. 230 ЦК України - Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Согласен, но получается что в обман не вводили - графики то правильные, это Банк на морозе требует баксы, и, скотына, выигрывает суды :)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Согласен, но получается что в обман не вводили - графики то правильные, это Банк на морозе требует баксы, и, скотына, выигрывает суды :)

Ну это ясно что наши суды и на черное могут говорить белое. Но возмущает что судья смотрит в договор и видит визначення "грн.", то как можно говорить что это визначення в долл? Непонятно.... А насчет иска, так може все таки подать, попытка не пытка
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Таким образом, имея график подписанный малосведущим заёмщиком и минимум 3-мя службами банка, нужно требовать его выполнять. В случае, если Банк укажет, что это "ошибка" - то просить признать такой факт, как фактор обмана потребителя по 230ГК и ЗУОЗПП, приложив решение КСУ.

С другой стороны, нужно доказать намеренный обман с этим могут быть проблемы - скажут "опечатались случайно", и случайно все службы банка этого не увидели :)

Тогда можно обратиться к 229ГК - заключение договора под влиянием ошибки.

Сдесь только Потребителю известно, пок каким влиянием он находился, главное иметь факты, на которых можно доказать от чего он отталкивался при подписании договора.

Суюда же ст.18 ЗУоЗПП.

Можно пробовать.

Нужно подумать, как банк может выкрутится в ситуации, когда график указан в гривне:

1. Они могут сказать, что график - это "ориентировочная информация"

2. Могут сказать, что по договору проценты уплачиваются в размере 15%, и уплачиваются по логике от суммы кредита в валюте кредита.

Как бороть?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

у меня в договоре только график по кредиту (тоесть, сумма кредита на уменьшение по периодам и все в валюте, ни процентов ничего больше) и никаких других дополнительных додатков нет. Меня ввели в оману таким графиком?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Нужно видеть договор, и знать как называется график который у вас есть. От этого всё зависит.

В любом случае, у вас должен быть график совокупной стоимости кредита, где указаны все платежи в разрезе тела и процентов, и общей суммы переплаты.

Так-же должно быть уведомление письменное о условиях кредитования. Всё есть в ЗУ "про защиту прав потребителей" и постановлении НБУ "про порядок предоставления банками украины информации"

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Нужно подумать, как банк может выкрутится в ситуации, когда график указан в гривне:

1. Они могут сказать, что график - это "ориентировочная информация"

2. Могут сказать, что по договору проценты уплачиваются в размере 15%, и уплачиваются по логике от суммы кредита в валюте кредита.

Как бороть?

И на эти их выкручивания есть достойный ответ.

1. У меня такая ситуация была в суде первой инстанции по поручителю. Банк упорно утверждал что согласно постанове 168, в графике представлена справочно-ориентировачная информация. На что я ответил, что справочная иформация содержится с справочниках, а ориентировачная информация в фантастических произведениях. А договор подписан и должен исполняться в точности (ст. 526 ЦК). Судья долго улыбалась. Потом задал банку вопрос, если они считают что информация в графике ориентировачная тоесть приблизительная, в каких пределах варьируется ежемесячный платеж и цена договора, тысяча долларов, а может две, а может миллион? Естественно кроме мычания ничего не услышал.

Банк своей ошибки как видимо не понял и в апеляшку написал тоже самое, что согласно п. 2.1 постановы 168 должна предоставлятся ориентировачная информация о совокупной стоимости кредита. Этим самым банк сам себе роет могилу и будет выглядеть в заседании после моего выступления неприглядно из-за плохого знания нормативки. Мои доводы примерно таковы:

"Апелянт ошибочно ссылается на п. 2.1. Постановления НБУ от 10.05.2007р. № 168, и ошибочно указывает что совокупная стоимость кредита и ежемесячные суммы погашения кредита указанных в Додатке№ 1 - являются ориентировочными и указанные в них суммы могут существенно варьироваться в течении всего времени действия кредитного договора.

Особо хочу отметить что подпункт 2.1. Постановления НБУ от 10.05.2007р. № 168 регулирует только порядок предоставления своевременной информации потребителю перед заключением кредитного договора для ознакомления, с целью предоставить потребителю возможность сделать осознанный выбор относительно банковских услуг кредитования. То есть указанный пункт постановления относительно ознакомления с ориентировочной совокупной стоимости кредита - является информационным и регулирует правоотношения которые предшествуют подписанию кредитного договора. Доказательством тому служит пункт 2 данного Постановления в котором четко сказно что нижеперечисленные подпункты 2.1.,2.2.,2.3.,2.4.,2.5. касаются обязанности банка по предоставлению потребителю предварительной информации об условиях кредитования и ориентировочной совокупной стоимости кредита.

Требования же к детальной росписи совокупной стоимости кредита для потребителя при заключении кредитного договора относится к пункту 3 и подпунктам 3.1.,3.2.,3.3. и так далее. Так вот в подпункте 3.1. сказано что Банки обязаны в кредитном договоре или приложении к нему предоставлять подробную роспись совокупной стоимости кредита с учетом процентной ставки по нему, стоимости всех сопутствующих услуг, а также других финансовых обязательств потребителя. Ни о какой ориентировочной совокупной стоимости кредита не идет даже и речи.

Тоесть во время подписания кредитного договора когда стороны уже согласовали все существенные условия договора, такие как цель, срок, цена кредита и т.п., между сторонами возникают совсем другие правоотношения, которые регулируются положениями п. 3. и подпунктам 3.1.,3.2.,3.3. и т.д. Постановления НБУ от 10.05.2007р.

№ 168 и положениями ЦК Украины относительно обязательности заключения кредитного договора в письменной форме (ст.1055 ЦК Украины) и относительно исполнения обязательства надлежащим образом согласно условиям договора и требованиям этого Кодекса (ст.526 ЦК Украины)."

2. Насчет логики по уплатам процентов.... Откуда у меня логическое мышление и склонность к бух. расчетам когда я 20 лет в шахте лопатой махаю. Да, я в графике видел что ежемесячные платежи в валюте, но из-за отсутствия соответствующих знаний и навыков не мог некоторое время соизмерить соответствие или несоответствие сумм этих платежей к "Абсолютному значенню подорожчання кредиту, грн." Но основное что меня спонукало вчинити правочин и на что я первым делом обратил внимание при подписании КД, так это «Абсолютне значення подорожчання кредиту, грн.», тоесть не очень большая переплата. Ну, а юридическое обоснование данного, приведено в соответствующем сообщении. Думаю это реальная тема и многим поможет....

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Согласен. Аргументировал. Спосибо.

Но опять-же - невижу тут обмана - есть график, его нужно выполнять. А вот если откажут, сославшись на то , что это "ошибка" - вот тогда судиться по ошибке 229 ЦКУ.

А если в графике написанны одни суммы, но по другим условиям договора насчитываются другие - то это обман 230 ЦКУ.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Проект иска подготовил Андрей Степаненко:

До Київського районного суду м. Одеси

Адреса: 65080, м. Одеса, вул. Варненська,3б

Позивач:

________________________

Адреса: _________________________________________

Відповідач:

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»

Адреса: 01004, Київ, вул. Червоноармійська (Велика Васильківська), 39.

Тел./Факс: (044) 494-46-50.

в особі Одеської обласної дирекції АБ "Укргазбанк"

Адреса: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 7.

Тел.: (048) 777-55-18.

Треті особи: Національний Банк України

Адреса: 01601, м. Київ – 8, вул. Інститутська, 9

Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики

Адреса: 03680 м. Київ-150, вул. Горького, 174

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про захист прав споживачів та примушення до вчинення певних дій

_________ року між Позичальником та ВАТ АБ «Укргазбанк» (правонаступником якого є ПАТ АБ "Укргазбанк") в особі Одеської філії АБ "Укргазбанк" (надалі – Банк) укладено кредитний договір №______ відповідно умов якого Банк зобов'язався надати Позичальникові кредит, а Позичальник повернути його та сплатити плату за користування.

Відповідно пункту 1.3. зазначеного кредитного договору, кредит отримано на споживчі цілі.

Треба зазначити, що приймаючи рішення про отримання кредиту, Позивач звернувся до банку, який у відповідності з вимогами п. 2 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» та п. 3 Постанови Правління НБУ №168 від 10.05.2007 р. надав йому інформацію щодо сукупної вартості кредиту, зазначивши, що за користування кредитом в сумі 100 000,00 доларів США протягом 144 місяців треба буде заплатити 84 200,59 грн.

Ця пропозиція Позивача задовольнила і на таких умовах було укладено договір – у Додатку №1 до Кредитного договору №_____ від _______ р. в розділі «Абсолютне значення подорожчання кредиту, грн.» зазначено, що за весь період користування кредитом має бути сплачено (загалом, по всіх видах платежів) - 84 200,59 грн.

Позивач, обираючи банк для отримання кредиту у сумі 100 000 доларів США, аналізував пропозиції, що були на ринку. Інші банки (АКІБ «УкрСиббанк», ПАТ «Сведбанк») пропонували кредити з меншими відсотковими ставками, проте платежі за цими кредитами передбачалися у валюті. Оскільки Позивач отримує доходи у гривні, його цікавила можливість здійснювати погашення кредиту у гривні. Таку пропозицію надав Відповідач, на що й погодився Позивач.

Треба додати, що Позивач укладав кредитний договір на умовах, вигідних собі, а не банку, оскільки пропозицій про надання кредитів на ринку багато і остаточний вибір залишається за споживачем. Також необхідно зауважити, що приймаючи рішення про отримання кредиту та про свою спроможність його обслуговувати (виходячи із сімейного бюджету), Позичальник і його поручителі виходили із запропонованих згідно укладеного договору умов - тобто сплати на місяць тіла кредиту частками по 694,44 доларів США та відсотків за користування кредитом у гривнях, виходячи з загальної ціни у 84 200,59 грн. (у середньому 84 200,59 грн./144 міс. = 584,73 грн. щомісяця).

Але, після надання кредиту (коли гроші вже були витрачені на придбання житла і їх не можна було негайно повернути), всупереч умовам договору, Відповідач відмовився приймати належне виконання зобов’язання та вимагав у Позичальника сплачувати у валюті суми, набагато більші, ніж ті на яки розраховував Позичальник, укладаючи договір, та яки зазначені у графіку погашення кредиту, посилаючись на нібито "описку" у тексті графіку. Але, те, що Банк іменував "опискою" є ціна договору - істотна умова, згідно статті 632 ЦК України та частини 4 пункту 4 статті 11 ЗУ "Про захист прав споживачів".

Упереджаючи можливі заперечення з боку Банку, маю зазначити, що діюче законодавство регламентує таке поняття, як "описка" виключно, як процесуальне - для судових рішень (ст. 219 ЦПК України), а для цивільних-правових відносин існує поняття "помилка". Правові наслідки правочину, який вчинено під впливом помилки, регулюються статтею 229 ЦК України.

Пункт 3 Постанови Правління НБУ №168 від 10.05.2007 р. «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» зазначає, що Банки зобов'язані в кредитному договорі зазначати сукупну вартість кредиту в грошовому виразі у валюті платежу за кредитним договором.

Отже платежі по договору мають вчинятися згідно з графіком, у розмірах, передбачених графіком, та у валютах, зазначених у графіку.

Варто зазначити, що пункт 1.2. Постанови Правління НБУ №168 від 10.05.2007 р. «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», вказує, що до споживчих кредитів відносяться кредити на поточні потреби, кредити в інвестиційну діяльність, іпотечні кредити. Це положення повністю кореспондується з частиною 2 пункту 7 статті 11 ЗУ "Про захист прав споживачів", де зазначено, що право відкликання згоди на отримання кредиту не застосовується до споживчих кредитів на придбання житла.

У рішенні Конституційного Суду України від 10.11.2011 року №15-рп/2011 (справа про захист прав споживачів кредитних послуг), вказано, що "для споживача існує ризик помилково чи навіть унаслідок уведення його в оману придбати не потрібні йому кредитні послуги. Тому держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб’єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору".

Відповідно частини четвертої статті 42 Конституції України, Держава захищає права споживачів. Згідно п. 8 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Згідно пункту 1 статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. А стаття 629 ЦК України вказує, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно п. 1 ст. 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником. А згідно п. 4 ст. 613 ЦК України, боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

Враховуючи, що кредитний договір був підписаний сторонами добровільно, свідомо, з повним розумінням його змісту та правових наслідків його підписання, керуючись ст.ст. 42, 55 Конституції України; ст.ст. 1, 3, 10, 60, 213 ЦПК України; ст.ст. 204, 613, 629, 632 ЦК України; ст.ст. 11, 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»; Постановою Правління НБУ №168 від 10.05.2007 р. «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту»; Постановою Пленуму ВСУ №14 від 18.12.2009 р. «Про судове рішення у цивільній справі», -

ПРОШУ:

1. Прийняти позов до свого провадження.

2. З підстав, передбачених статтею 22 ЗУ "Про захист прав споживачів", звільнити мене від сплати судового збору.

3. Зобов'язати Відповідача прийняти належне виконання договору, а саме: отримати залишок кредиту рівними платежами по 694,44 доларів США на місяць, відповідно погодженому графіку погашення кредиту, та зі сплатою відсотків у гривні в сумах, вказаних у графіку.

2. Зобов'язати Відповідача списати пеню та відсотки, які нараховані, але не сплачені, за період прострочення кредитора.

Додатки:

1.Копія Договору №241/К від 20.09.2007 року.

Позивач _____________________/__________________/

___________2011 р.

Иск интересный ,но по-моему он как-то не вяжется со ст.16.ЦК Украины. именно предмет позову.Зобов,язати Відповідача прийняти належне виконання договору. К Какому способу захисту прилепить єто согласно ст.16ЦК. Да и потом уже есть ст.613 ЦК Украини де сказано: Кредитор,вважається таким ,що прострочив,якщо він відмовився прийняти належне виконання ,запропоноване боржником... Якщо суд зобов,яже прийняти належне виконання ,то віходит суд визнає,що кредитор прострочив ... Щось тут не так...
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 3 years later...

чи вийшло в когось з таким позовом? які шанси якщо й в колонці "платежі місячні" також зазначено  суми в гривнях?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 5 weeks later...

Ведь для этого нужно иметь належні докази (свидетели, документы,письма) что при первых погашениях кредита в 2007-2008г., заемщик который не мав спеціальних знань, внаслідок недостовірної інформації зазначенної у Графіку платежів як Абсолютне значення подорожчання кредиту, действительно предлагал заплатить банку проценты в гривнах и тех малых объемах (согласно графика, тоесть абсолютного подорожания в гривнях) и при этом получил категорический отказ в приеме гривневого платежа от работников банка.

У кого есть еще какие мысли?

А если это:

Згідно абзаца другого ст.60 ЦПК України, у справах про дискримінацію, тобто порушення своїх прав, Позивач зобов’язаний навести лише фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце. У цьому разі доказування відсутності цих фактів покладається на відповідача.

Дискримінація (лат. Discriminatio «розрізнення») - будь-яка відмінність, виключення, обмеження або перевага, що заперечує або зменшує рівне здійснення прав. Поняття охоплює виключення або обмеження можливостей для членів певної групи (наприклад, споживачів фінансових послуг) відносно можливостей інших груп (наприклад, фінансових установ, зокрема - банків).

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...
  • Пользователи

    Нет пользователей для отображения