Постанова ВССУГУД від 30.03.2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» - Страница 6 - Постановления пленумов и обобщение судебной практики - ФОРУМ

Перейти к содержимому


Фотография

Постанова ВССУГУД від 30.03.2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»


  • Авторизуйтесь для ответа в теме
Сообщений в теме: 124

#101 centurion

centurion

    Активный участник

  • Пользователи
  • PipPipPip
  • 3514 сообщений

Отправлено 27 December 2012 - 17:32

42. Резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов’язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки – шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

При цьому суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення статті 11 Закону України «Про іпотеку» (або статті 589 ЦК щодо заставодавця).

1. Имеет ли данное Постановление обратную силу во времени? По моему мнению "да", т.к. это не постановление Пленума ВССУ и не имеет статуса подзаконного акта. Другими словами, ВССУ разъяснил позицию, которой должны были руководствоваться судьи в прошлом при вынесении решений.
2. При цьому суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором - имеет ли смысл использовать эту позицию против ГИС в борьбе за имущество, настаивая на выполнении решения суда за счёт только денежных средств. Тут прослеживается противоречие ЗУ "Про виконавче провадження", согласно которому исполнитель может за счёт недвижимого (ипотечного) имущества выполнять предписания ИЛ.

#102 y.voronizhskiy

y.voronizhskiy

    Активный участник

  • Пользователи
  • PipPipPip
  • 10311 сообщений

Отправлено 27 December 2012 - 19:25

42. Резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов’язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки – шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

При цьому суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення статті 11 Закону України «Про іпотеку» (або статті 589 ЦК щодо заставодавця).

1. Имеет ли данное Постановление обратную силу во времени? По моему мнению "да", т.к. это не постановление Пленума ВССУ и не имеет статуса подзаконного акта. Другими словами, ВССУ разъяснил позицию, которой должны были руководствоваться судьи в прошлом при вынесении решений.
2. При цьому суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором - имеет ли смысл использовать эту позицию против ГИС в борьбе за имущество, настаивая на выполнении решения суда за счёт только денежных средств. Тут прослеживается противоречие ЗУ "Про виконавче провадження", согласно которому исполнитель может за счёт недвижимого (ипотечного) имущества выполнять предписания ИЛ.

А как же Постановление ВСУ: обращение взыскание на предмет ипотеки, только по решению суда об обращении взыскания на предмет ипотеки?

#103 centurion

centurion

    Активный участник

  • Пользователи
  • PipPipPip
  • 3514 сообщений

Отправлено 27 December 2012 - 20:49

А как же Постановление ВСУ: обращение взыскание на предмет ипотеки, только по решению суда об обращении взыскания на предмет ипотеки?

Ярослав, если Постановление ВССУ, так и я о том же. просто не озаглавил, откуда п. 42, т.к. эта ветка посвящена этому Постановлению. Вот и хочется разобраться в этой коллизии.
А подобные Постановления ВСУ не встречал.

#104 y.voronizhskiy

y.voronizhskiy

    Активный участник

  • Пользователи
  • PipPipPip
  • 10311 сообщений

Отправлено 27 December 2012 - 21:24

Ярослав, если Постановление ВССУ, так и я о том же. просто не озаглавил, откуда п. 42, т.к. эта ветка посвящена этому Постановлению. Вот и хочется разобраться в этой коллизии.
А подобные Постановления ВСУ не встречал.

Как это?
возможно, я Вас неправильно понимаю.

http://antiraid.com....?showtopic=4173

#105 centurion

centurion

    Активный участник

  • Пользователи
  • PipPipPip
  • 3514 сообщений

Отправлено 28 December 2012 - 11:29

Как это?
возможно, я Вас неправильно понимаю.

http://antiraid.com....?showtopic=4173


Спасибо большое. Это я не сопоставил. Получается, что в данном случае ВСУ и ВССУ говорят об одном.

#106 y.voronizhskiy

y.voronizhskiy

    Активный участник

  • Пользователи
  • PipPipPip
  • 10311 сообщений

Отправлено 28 December 2012 - 11:31

Спасибо большое. Это я не сопоставил. Получается, что в данном случае ВСУ и ВССУ говорят об одном.

Думаю да.
Основное для обращения взыскания на предмет ипотеки должно быть решение об обращении взыскания на предмет ипотеки.

#107 regina

regina

    Участник

  • Пользователи
  • PipPip
  • 23 сообщений

Отправлено 13 February 2013 - 21:46

Добрый вечер! Я уже долго читаю тему по поручительству и если можно хочу у вас спросить: Договор поруки бы подписан 13.08.2008. Банк подал иск 20.03.2009 солидаоно с заемщиком взыскать. в Поруке сказано - цей договір вступае в діюз моменту його підписання і діє до повного виконання зобовязань за кредитним договором. Также указано, что срок возвращения кредита 13.08.2012. Могу ли подать иск о припинення поруки.

#108 aus

aus

    Активный участник

  • Пользователи
  • PipPipPip
  • 36 сообщений

Отправлено 14 February 2013 - 15:27

31. Враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

подскажите, пожалуйста, что означает "строк давності споживчого кредиту"?

#109 jango fett

jango fett

    Участник

  • Пользователи
  • PipPip
  • 10 сообщений

Отправлено 28 February 2013 - 11:34

на данную постанову судьи даже не смотрят (первая и апелляция), ссылаться на нее в судах смысла нет никакого, только вчера был в суде (апелляция), судья так и сказала - нам данное постановление не указ.

#110 ANTIRAID

ANTIRAID

    Активный участник

  • Главные администраторы
  • PipPipPip
  • 5314 сообщений

Отправлено 01 March 2013 - 08:45

на данную постанову судьи даже не смотрят (первая и апелляция), ссылаться на нее в судах смысла нет никакого, только вчера был в суде (апелляция), судья так и сказала - нам данное постановление не указ.

Вот в кассации это и укажите.

ANTIRAID.COM.UA - Рейдерство в Украине
Предоставляем юридические услуги
Адвокатская компания "Кравец и партнеры"
тел.:(044)229-6950
antiraid2007@gmail.com


#111 jango fett

jango fett

    Участник

  • Пользователи
  • PipPip
  • 10 сообщений

Отправлено 01 March 2013 - 09:05

Вот в кассации это и укажите.


в кассацию не нужно, решили положительно на основании практики ВСУ.

#112 ANTIRAID

ANTIRAID

    Активный участник

  • Главные администраторы
  • PipPipPip
  • 5314 сообщений

Отправлено 03 March 2013 - 12:59

в кассацию не нужно, решили положительно на основании практики ВСУ.

Тогда поздравляю :)

ANTIRAID.COM.UA - Рейдерство в Украине
Предоставляем юридические услуги
Адвокатская компания "Кравец и партнеры"
тел.:(044)229-6950
antiraid2007@gmail.com


#113 mississ

mississ

    Активный участник

  • Пользователи
  • PipPipPip
  • 2413 сообщений

Отправлено 13 March 2013 - 11:34

ПОСТАНОВА № 5

ПЛЕНУМУ ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

від 30 березня 2012 року

Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин

З метою забезпечення правильного й однакового застосування судами законодавства, що регулює кредитні правовідносини, пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановляє дати судам такі роз’яснення:



9. Право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

Задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред’явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред’явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.


А якщо банк зробив навпаки: практично одночасно подав 2 позови: позов на стягнення коштів, який вже виграв, і другий - на стягнення іпотеки, який ще слухається (але малоймовірно, що суддя з сусіднього кабінету піде проти свого колеги). То як виконувати ці рішення, вірніше в якому порядку?




23. При вирішенні спорів за участю майнових поручителів суди мають виходити з того, що відповідно до статті 11 Закону України «Про заставу», статей 1, 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель є заставодавцем або іпотекодавцем. Відповідно до статті 546 ЦК застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку (статті 553–559 ЦК) не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставо/іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов’язання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки.

У зв’язку із цим солідарна відповідальність боржника та майнового поручителя нормами ЦК не передбачена.


Хитро ж як! Якщо логічно мислити, вірніше мислити так, як ВСУ, і майнова порука і фінансова - то є різні речі, то чому в іпотечних договорах прописано обов'язок поручителя сплачувати кредит і %% за позичальника, якщо він відповідає майном і, підписавши іпотеку, вже розпрощався з цим майном? Таке враження, що це все ж таки фінансова порука, запакована в іпотеку (тобто змішаний договір).

Якщо сума до стягнення 400 тис. грн., а майно коштує 300 тис., то забираючи заставне майно, банк мав би задовольнитись і рахувати кредит закритим?

А якщо борг 40 тис. грн., а заставне майно коштує тих же 300 тис., то банк забирає собі майно і також рахує кредит закритим?
Подрежут крылья - буду летать на метле

#114 mississ

mississ

    Активный участник

  • Пользователи
  • PipPipPip
  • 2413 сообщений

Отправлено 13 March 2013 - 11:36

.
Подрежут крылья - буду летать на метле

#115 stankolis

stankolis

    Новичок

  • Пользователи
  • Pip
  • 2 сообщений

Отправлено 12 July 2013 - 10:17

Еще момент по поручительству...


Згідно вимог ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Як видно із спірного Договору, у ньому не визначено строк виконання основного зобов'язання. Відповідно, вимоги Відповідача могли бути пред'явлені Позивачу за цим Договором протягом одного календарного року з моменту укладення такого договору. У матеріалах справи відсутні докази пред'явлення позову до майнового поручителя протягом одного року від дня укладення Договору іпотеки (фактично - майнового поручительства), а тому, він є припиненим з 16.06.2007 р.

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

13.04.2011 р.
N 10/227-10
Отсюда вопрос, как можно подавать в суд от момента заключения договора поруки?
Логично было бы подача в суд в течение года от момента предъявления требования.

А вот еще нашел интересный комментарий...

Поскольку в договоре поручительства не был указан срок его действия, то автор темы посчитал, что в течении 6 месяцев с момента невыполнения обязательства банк должен был обратится с требованием к поручителю для того, чтобы соблюсти установленный ч. 4 ст. 559 Гражданского кодекса срок. В связи с этим возник вопрос: является ли обращение в суд с иском равнозначным обращению с требованием.

Позиция 1: Гражданский кодекс в ч. 1 ст. 555 предоставляет кредитору право обратится к поручителю как с требованием, так и с иском. При этом поручитель в первом случае обязан известить о получении требования должника, а во втором – ходатайствовать о привлечении его как соответчика. Следовательно, говорить о равнозначности обращения с требованием и обращения с иском нельзя, однако нельзя говорить и о том, что обращению с иском должно обязательно предшествовать обращение с требованием. Главное, чтобы любое из этих действий было осуществлено в пределах установленного ч. 4 ст. 559 Гражданского кодекса шестимесячного срока. Именно такую позицию занимают суды общей юрисдикции, в подтверждение чего приводилось, в частности, определение ВССУ от 5 января 2011 года.

Позиция 2: Понятия обращения с требованием и обращения с иском – совершенно разные вещи, поскольку направление ответчику иска является сугубо процессуальным действием. Следовательно, перед подачей иска необходимо обращаться к поручителю с требованием о выполнении обязательства. Аргументировалась эта позиция практикой хозяйственных судов и п. 6 письма ВХСУ № 01-8/2351 от 20 октября 2006 года.

Мнение «Ю&З». Как видим, в части того, что обращение с требованием и обращением с иском являются разными по сути явлениями, согласны все участники дискуссии. Они лишь по разному рассматривают момент возникновения у кредитора права на обращение в суд с иском к поручителю. Аналогичным образом подходят к решению вопроса и суды: в двух юрисдикциях господствуют различные точки зрения.

Так что правильным с практической точки зрения (во всяком случае до появления обобщающего практику мнения Верховного суда) является все же при обращении в хозсуд предварительно направлять поручителю требование о выполнении обязательства (последствия невыполнения этого требования см., например, в постановлении Киевского межобластного апелляционного хозяйственного суда от 6 августа 2008 года № 11/024-07/14), а при обращении в суды общей юрисдикции такое требование можно не направлять.

Что однозначно не стоит делать, так это неправильно оформлять это требование и не следить за тем, что оно надлежащим образом было доставлено потенциальному ответчику. Ведь при представлении такого «неправильного» требования в качестве доказательства проблемы возникнут в суде любой юрисдикции. Хорошим примером тому – определение ВСУ от 14 апреля 2010 года по делу № 6-23194св09, в котором причиной для направления уже вроде бы выигранного кредитором дела на новое рассмотрение стало отсутствие на представленном в качестве доказательства требовании реквизитов, свидетельствующих о его доставке поручителю. Стоит отметить, что подобных решений в практике ВСУ немало.

Теперь же взглянем на сторону теоретическую. Так когда же кредитор получает право на обращение в суд с иском к поручителю? Сразу договоримся, что все нижеизложенное – сугубо мысли автора, на истину в последней инстанции не претендующие.

У кредитора право требования к поручителю возникает с момента неисполнения обязательства основным должником (надеюсь, с этим согласны все). Исходя из этого, с учетом ч. 4 ст. 559 ГК уже на следующий день после неисполнения и до истечения 6-месячного срока поручитель может такое право реализовать. Это, скорее всего, тоже не должно вызывать сомнений.

Согласно ч. 1 ст. 554 ГК поручитель и основной должник выступают перед кредитором как солидарные должники. Поэтому вряд ли можно говорить о том, что к каждому из них кредитор должен предъявлять требования по разному. В свою очередь, обратится в суд с иском к основному должнику кредитор имеет право с момента нарушения обязательства, если иное не предусмотрено договором. Исходя из этого, с того же момента кредитор имеет право подать иск к поручителю (опять-таки, если иного не предусмотрели в договоре). Косвенно это подтверждает уже упоминавшаяся ст. 555 ГК, в названии которой говорится только о требовании, а в тексте и о требовании, и о иске. Следовательно, авторы ГК рассматривали иск как одну из форм реализации права требования (чем он по сути и является). Таким образом, верна позиция, согласно которой кредитор в пределах срока действия поруки имеет право обращаться в суд без предварительного направления требования поручителю (если иное не предусмотрено договором).

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК порука припиняється після закінчення строку (тобто, спливом строку), встановленого договором поруки. При встановленні в договорах таких строків належить виявляти граничну обережність. Справа в тому, що навіть звернення кредитора з позовом до поручителя до спливу встановленого договором строку не гарантує захисту права кредитора, якщо тільки до спливу цього строку не буде прийняте судове рішення. Якщо строк, який встановлений договором поруки та який припиняє поруку, закінчився до прийняття судом рішення за позовом кредитора до поручителя, у задоволенні позову має бути відмовлено. Такий висновок відповідає букві ч. 4 ст.559 ЦК: право, яке захищає суд, має існувати на день прийняття судового рішення. Якщо ж право на цей день уже не існує (воно припинилося), воно не підлягає захисту, хоч би воно існувало на день звернення з позовом.



#116 stankolis

stankolis

    Новичок

  • Пользователи
  • Pip
  • 2 сообщений

Отправлено 12 July 2013 - 10:31

"Интересными являются второй и третий абзацы пункта 24 Постановления. ВССУ указывает, что истечение шестимесячного срока на предъявление требования к поручителю начинается с момента наступления срока исполнения обязательства в полном объёме либо связи с применением права на возврат кредита досрочно. При этом, отмечается, что в случае предъявления требования к поручителю кредитор может обратиться в суд на протяжении 6 месяцев со дня наступления срока исполнения основного обязательства." Скажите, если банк предъявил вымогу, и после вымоги в которой 30 дней дается на полное погашение кредита он не предъявил иск всуд к поручителю в течении 6 месяцев, то такое пручительство прекращается?

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК порука припиняється після закінчення строку (тобто, спливом строку), встановленого договором поруки. При встановленні в договорах таких строків належить виявляти граничну обережність. Справа в тому, що навіть звернення кредитора з позовом до поручителя до спливу встановленого договором строку не гарантує захисту права кредитора, якщо тільки до спливу цього строку не буде прийняте судове рішення. Якщо строк, який встановлений договором поруки та який припиняє поруку, закінчився до прийняття судом рішення за позовом кредитора до поручителя, у задоволенні позову має бути відмовлено. Такий висновок відповідає букві ч. 4 ст.559 ЦК: право, яке захищає суд, має існувати на день прийняття судового рішення. Якщо ж право на цей день уже не існує (воно припинилося), воно не підлягає захисту, хоч би воно існувало на день звернення з позовом.



#117 Obelix

Obelix

    Активный участник

  • Пользователи
  • PipPipPip
  • 2785 сообщений

Отправлено 12 July 2013 - 11:15


А якщо борг 40 тис. грн., а заставне майно коштує тих же 300 тис., то банк забирає собі майно і також рахує кредит закритим?

Банк продає майно на торгах, за 300 000 грн, 40 000 забирає собі, 260 000 повертає власнику майна :)

(збори ДВС та ТО залишимо за текстом)


  • Врач видит человека во всей его слабости, юрист — во всей его подлости, теолог — во всей его глупости.(с)

#118 НБ Украины

НБ Украины

    Активный участник

  • Пользователи
  • PipPipPip
  • 918 сообщений

Отправлено 18 February 2014 - 13:41

ПОСТАНОВА № 5

ПЛЕНУМУ ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

від 30 березня 2012 року

Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин

З метою забезпечення правильного й однакового застосування судами законодавства, що регулює кредитні правовідносини, пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановляє дати судам такі роз’яснення:
...

24. Відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов’язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов’язань за цим договором строк пред’явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов’язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов’язання у повному обсязі або у зв’язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред’явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред’явлення до нього позову. При цьому в разі пред’явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов’язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов’язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
...

31. Враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв’язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).


...

Голова Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Л.І. Фесенко

Секретар пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Д.Д. Луспеник

http://sc.gov.ua/upl.../Ple...2а 5.doc

П О С Т А Н О В А № 7

ПЛЕНУМУ ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ
З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ


від 07 лютого 2014 року


Про внесення змін і доповнень до постанови пленуму
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та у зв’язку з питаннями, які виникають у судовій практиці щодо застосування судами норм матеріального права, пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ п о с т а н о в л я є :

Внести до постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» такі зміни та доповнення:

1. Останнє речення абзацу другого пункту 24: «Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу» виключити.

2. Пункт 31 викласти у такій редакції:
«31. При застосуванні положення пункту 7 частини одинадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, суди мають виходити з того, що у системному зв’язку з частиною одинадцятою статті 11 зазначеного Закону ця вимога стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямована на те, щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони договору споживчого кредиту.
У зв’язку із цим та враховуючи, що ЦК не передбачає заборони пред’явлення окремих вимог у зв’язку з пропущенням строку позовної давності, при вирішенні таких спорів, суди повинні враховувати положення ЦК про позовну давність.


Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини одинадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та вимоги ЦК щодо позовної давності застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи)».


Голова Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ А. А. Солодков


Секретар пленуму Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ Д. Д. Луспеник

 

http://sc.gov.ua/ua/...a_2014_rik.html
 



#119 Obelix

Obelix

    Активный участник

  • Пользователи
  • PipPipPip
  • 2785 сообщений

Отправлено 18 February 2014 - 17:10

Смари как быстро дошло:)
  • Врач видит человека во всей его слабости, юрист — во всей его подлости, теолог — во всей его глупости.(с)

#120 alexburko

alexburko

    Активный участник

  • Пользователи
  • PipPipPip
  • 3116 сообщений

Отправлено 19 February 2014 - 04:02

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК порука припиняється після закінчення строку (тобто, спливом строку), встановленого договором поруки. При встановленні в договорах таких строків належить виявляти граничну обережність. Справа в тому, що навіть звернення кредитора з позовом до поручителя до спливу встановленого договором строку не гарантує захисту права кредитора, якщо тільки до спливу цього строку не буде прийняте судове рішення. Якщо строк, який встановлений договором поруки та який припиняє поруку, закінчився до прийняття судом рішення за позовом кредитора до поручителя, у задоволенні позову має бути відмовлено. Такий висновок відповідає букві ч. 4 ст.559 ЦК: право, яке захищає суд, має існувати на день прийняття судового рішення. Якщо ж право на цей день уже не існує (воно припинилося), воно не підлягає захисту, хоч би воно існувало на день звернення з позовом.

Очень интересно... Вы проводите аналогию с уголовным правом? Иными словами, по Вашему я, получив иск от банка, могу тянуть рассмотрение дела до посинения (до окончания шестимесячного срока) и затем отбиться от взыскания простым заявлением о пропуске исковой давности?

В таком случае я был бы уже миллионером: в таком виде спорта, как "потянутьпроцессполгода" я, - кандидат в мастера спорта... :)

 

Но ведь это же абсурд. :)

Закон обязывает кредитора предъявить претензию к поручителю в 6-месячный срок, а не получить судебное решение в этот срок.

Это разные вещи.

Или я что-то не так понимаю?






  Рейтинг@Mail.ru