Решение Днепропетровского апелляционного суда об отказе Приватбанку во взыскании задолженности и затрат на юрпомощь с заемщика и поручителя А-Банк

[sova]

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/3920/12

Справа № 2-4927/10

Головуючий у 1 й інстанції - Мороз В.П.

Доповідач - Ремез В.А.

Категорія 56

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2012р.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

Головуючого Ремеза В.А.,

Суддів Можелянської З.М., Прозорової М.Л.,

при секретарі Майній Г.Є.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, на заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2010р. за позовом ПАТ КБ "ПиватБанк" до ПАТ "А-Банк", ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2010р. ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулось до суду з позовом до ПАТ "АКЦЕНТ_БАНК", ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №SAMDN03000013423622 від 28.04.2007р. в сумі 147506,34грн.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29.12.2010р. стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість у розмірі 147506,34грн., та витрати по справі на сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 1595,06грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ПАТ "А-Банк" на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 200грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" за надання юридичних послуг та виплат пов'язаних з оплатою правової допомоги 1950грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення про відмову позивачу в задоволені позовних вимог, посилаючись на те, що рішення суду необґрунтоване та незаконне.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" суд першої інстанції виходив з доведеності позовних вимог позивача про виникнення у ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №SAMDN03000013423622 від 28.04.2007р. в сумі 147506,34грн.

Проте погодитися з таким висновком суду не можна.

Як убачається з матеріалів справи, 28.04.2007р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №SAMDN03000013423622, відповідно до умов якого останній отримав кредит в сумі 101000грн., у порядку і на умовах, визначених кредитним договором.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між позивачем та ПАТ "А-Банк" 20.10.2010р. був укладений договір поруки №167 і за умовами договору поруки, поручитель зобов'язався відповідати за виконання позичальником зобов'язань за кредитними договорами в обсязі 200грн.

Відповідно до вимог ч. 1, ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно положень ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підтвердження позовних вимог про виникнення у відповідача ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором в сумі 147506,34грн. позивач надав розрахунок заборгованості, який не свідчить про момент виникнення заборгованості за кредитним договором, період, за який була нарахована заборгованість та обґрунтованість нарахування самої заборгованості за тілом кредиту, відсотками та штрафними санкціями за укладеним між сторонами кредитним договором (а.с.5).

Оскільки відповідач ОСОБА_2 не приймав участі у розгляді справи в суді першої інстанції, і в апеляційній скарзі зазначив, що він не погоджується з проведеним позивачем розрахунком за кредитним договором, апеляційний суд направив позивачу запит з проханням надати розгорнутий розрахунок заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором, однак Банк листом від 20.03.2012р. відмовився надавати такий розрахунок, з посиланням на положення статей Закону України "Про банки та банківську таємницю", тоді як обов'язок доказування за заявленим позовом покладено на сторони, але позивач по справі на підтвердження своїх вимог відмовився надати такі докази в передбаченому процесуальним законодавством порядку.

За таких обставин суд апеляційної інстанції не має можливості перевірити обґрунтованість нарахування Банком відповідачу ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №SAMDN03000013423622 від 28.04.2007р. станом на 08.12.2010р. в сумі 147506,34грн., у зв'язку з чим вважає, що рішення суду першої інстанції слід скасувати на підставі ст. 309 ЦПК України з ухваленням по справі нового рішення про відмову ПАТ КБ "ПриватБанк" в задоволені позовних вимог до ПАТ "А-Банк", ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за недоведеністю заявлених вимог.

Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2010р. скасувати.

Відмовити ПАТ КБ "ПриватБанк" в задоволені позовних вимог до ПАТ "А-Банк", ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №SAMDN03000013423622 від 28.04.2007р. станом на 08.12.2010р. в сумі 147506,34грн.

Рішення апеляційного суду вступає в силу з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді

http://reyestr.court.gov.ua/Review/22318201