Определение ВССУ об отмене решений предыдущих инстанций о взыскании задолженности в пользу Укртелекома

[у.zaporozhskiy]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/39840299

 

Державний герб України

У х в а л а

іменем україни

16 липня 2014 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого                     Ткачука О.С.,

суддів:                     Висоцької В.С.,                                                               Дербенцевої Т.П.,

Колодійчука В.М.,                                        Фаловської І.М.,                                              

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Урктелеком» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 19 листопада 2013 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 30 січня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2013 року публічне акціонерне товариство «Урктелеком» (далі - ПАТ «Укртелеком») звернулось до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що у результаті порушення умов договору про надання послуг електрозв'язку, укладеного з відповідачем 31 серпня 1999 року, та Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг за ОСОБА_3, який користувався установленим телефоном, утворилася заборгованість у розмірі 15 424 грн. 30 коп., яку позивач просив стягнути з відповідача.

Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 19 листопада 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 30 січня 2014 року, позов ПАТ «Укртелеком» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укртелеком» заборгованість за надані телекомунікаційні послуги у розмірі 15 424 грн. 30 коп. Розподілено судові витрати.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, й ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі оплатив надані позивачем телекомунікаційні послуги. При цьому суд послався на те, що ПАТ «Укртелеком» не пропустило строк позовної давності, оскільки ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 червня 2013 року, якою залишено без змін рішення апеляційного суду Закарпатської області про списання заборгованості, встановлено правомірність нарахованої відповідачеві заборгованості.

Проте повністю з такими висновками судів погодитись не можна.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Вказаним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Судами встановлено, що 31 серпня 1999 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Укртелеком» було укладено договір про надання послуг електрозв'язку.

Пред'являючи позов, ПАТ «Укртелеком» посилалось на те, що у результаті порушення відповідачем умов указаного договору за ним утворилася заборгованість.

Суди дійшли до передчасного висновку про задоволення позову, оскільки у порушення ст. ст. 212-214, 303, 315 ЦПК України належним чином не перевірили тверджень ОСОБА_3 про пропуск позивачем строку позовної давності.

Так, позов пред'явлено у липні 2013 року.

Згідно зі ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідач заявив клопотання про застосування строку позовної давності, що відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у позові.

Згідно з ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Суди помилково виходили із того, що строк позовної давності почав обчислюватися після постановлення 19 червня 2013 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвали у справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Укртелеком» про визнання незаконним нарахування заборгованості, якою залишено без змін рішення апеляційного суду Закарпатської області від 27 лютого 2013 року, оскільки ч. 1 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Суди першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги на те, що дана зазначений вище спір може бути лише підставою для поновлення строку позовної давності в разі визнання її поважною та при заявленні про це клопотання (ч. 5 ст. 267 ЦПК України), а не підставою для іншого, у порушення вимог закону, порядку обчислення строку позовної давності.

Крім того, суди у порушення ст. ст. 212-214, 303, 315 ЦПК України не перевірили правильності та періодів нарахування заборгованості, хоча строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно з ч. 3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

При цьому у зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Указаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року № 6-116 цс 13 і відповідно до        ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Суди наведеного не врахували та у порушення ст. ст. 212-214, 303, 315 ЦПК України не дали оцінки рахунку, виставленому відповідачу, за листопад 2009 року на суму 11 892 грн. 90 коп., де запропоновано ОСОБА_3 оплатити його до 20 грудня 2009 року, що виконано не було.

Отже, не виконавши своє зобов'язання ОСОБА_3 порушив умови договору, а у позивача у грудні 2009 року виникло право на пред'явлення позову, який подано до суду у липні 2013 року.

вимог процесуального закону відносно перевірки доказів та належності позовних вимог, суди передчасно визнали позов ПАТ «Укртелеком» про стягнення заборгованості за телекомунікаційні послуги таким, що пред'явлений у межах строку позовної давності.

Ураховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судами не встановлені, судові рішення не відповідають вимогам ст. ст. 212-214, 315 ЦПК України щодо оцінки доказів та законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для їх скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 338 ЦПК України, оскільки порушення закону допущені як районним судом, так і апеляційним, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 19 листопада 2013 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 30 січня 2014 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий                  О.С. Ткачук                  

Судді:                       В.С. Висоцька

Т.П. Дербенцева

В.М. Колодійчук

І.М. Фаловська