Считаете ли Вы решение законным и справедливым?  

1 голос

  1. 1. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

ПОСТАНОВА 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

1 жовтня 2014 року

 

м. Київ

 

Судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України в складі:

 

головуючого Яреми А.Г., 

суддів: Балюка М.І.,

Барбари В.П.,

Берднік І.С.,

Григор’євої Л.І.,

Жайворонок Т.Є.,

Лященко Н.П.,

Охрімчук Л.І.,

Потильчака О.І.,

Романюка Я.М.,

Сеніна Ю.Л.,

Сімоненко В.М.,

Шицького І.Б., -

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницької філії товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг групп», треті особи: відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області, Вишенський відділ державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, ОСОБА_2, про визнання недійсними результатів прилюдних торгів та протоколу проведення прилюдних торгів із продажу нерухомого майна, визнання недійсним свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів за заявою ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 березня 2014 року,

 

в с т а н о в и л и:

 

У листопаді 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вінницької філії товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг групп» (далі – ТОВ «Укрспецторг групп») про визнання недійсними результатів прилюдних торгів та протоколу проведення прилюдних торгів із продажу нерухомого майна, визнання недійсним свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів.

 

Позов обґрунтовував тим, що проведені 30 вересня 2013 року прилюдні торги з реалізації арештованого майна – АДРЕСА_1 - не відповідають нормам законів України: «Про іпотеку», «Про виконавче провадження» - та Тимчасовому положенню про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 (далі – Тимчасове положення), оскільки початкову ціну квартири для продажу з прилюдних торгів визначено на підставі експертної оцінки в ході виконавчого провадження, а не за погодженням іпотекодавця та іпотекодержателя. Крім того, експертна оцінка на момент проведення торгів за початковою ціною втратила чинність згідно із частиною п’ятою статті 58 Закону України «Про виконавче провадження», тому що від дати підписання експертом висновку про ціну нерухомого майна до дати торгів пройшло понад шість місяців. Також його не було повідомлено про день, час та місце проведення прилюдних торгів, а оголошення про проведення прилюдних торгів розміщено з порушенням вимог пункту 3.5 Тимчасового положення. 

 

Просив визнати недійсними: прилюдні торги з продажу квартири АДРЕСА_1, які проведені Вінницькою філією ТОВ «Укрспецторг групп» 30 вересня 2013 року; протокол проведення торгів та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів від 14 жовтня 2013 року, що видане ОСОБА_2 нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_3 і зареєстроване в реєстрі за НОМЕР_1.

 

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 18 грудня 2013 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову.

 

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 28 січня 2014 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 грудня 2013 року залишено без змін.

 

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 березня 2014 року у відкритті касаційного провадження відмовлено.

 

У заяві про перегляд судових рішень ОСОБА_1 порушує питання про скасування ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 березня 2014 року та направлення справи на новий касаційний розгляд із підстав неоднакового застосування норми матеріального права, а саме частини п’ятої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження».

 

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 додав постанову Вищого господарського суду України від 9 липня 2012 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 травня 2013 року, від 25 грудня 2013 року та від 16 квітня 2014 року, в яких, на думку заявника, по-іншому застосовано зазначену правову норму.

 

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 вересня 2014 року справу допущено до провадження Верховного Суду України в порядку глави 3 розділу V Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

 

Оскільки судове рішення оскаржується з підстав неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судами касаційної інстанції різної юрисдикції, відповідно до абзацу другого частини першої статті 3602 ЦПК України справа розглядається на спільному засіданні судових палат у цивільних і господарських справах Верховного Суду України. 

 

Перевіривши матеріали справи та наведені в заяві доводи, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України вважають, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

 

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у справі виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом. 

 

За положеннями пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. 

 

За змістом статті 3604 ЦПК України суд задовольняє заяву про перегляд справи Верховним Судом України і скасовує судове рішення у справі, яка переглядається з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, якщо встановить, що судове рішення є незаконним. 

 

У справі, яка переглядається, судами встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 19 листопада 2004 року є власником квартири АДРЕСА_1.

 

25 травня 2007 року між ним і Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» для забезпечення виконання кредитного договору укладено договір наступної іпотеки, за яким в іпотеку передано зазначену квартиру вартістю 255 368 грн, що за курсом Національного банку України на час укладення договору складало 50 367, 92 доларів США.

 

27 вересня 2010 року постановою державного виконавця Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції (далі – ВДВС Вінницького міського управління юстиції) відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа, виданого Ленінським районним судом м. Вінниці, про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором і судового збору в сумі 313 361 грн 96 коп. та одночасно накладено арешт на все рухоме й нерухоме майно боржника з наданням йому терміну для добровільного виконання рішення суду до 4 жовтня 2010 року.

 

26 липня 2011 року державним виконавцем ВДВС Вінницького міського управління юстиції накладено арешт на квартиру, що належить ОСОБА_1, про що складено відповідний акт.

 

9 серпня 2011 року постановою державного виконавця ВДВС Вінницького міського управління юстиції призначено незалежного експерта (спеціаліста-оцінювача) ОСОБА_4 та зобов’язано його надати письмовий висновок про вартість указаної квартири.

 

Згідно з висновком експерта вартість квартири АДРЕСА_1 станом на 13 жовтня 2011 року становить 276 997 грн або 34 741 доларів США за курсом Національного банку України на дату оцінки.

 

Листом від 14 листопада 2011 року ВДВС Вінницького міського управління юстиції надіслав повідомлення ОСОБА_1 про результати оцінки майна, який останній отримав 19 листопада 2011 року (а.с. 49-50).

 

Переможцем конкурсу між спеціалізованими організаціями щодо реалізації арештованого майна визначено Вінницьку філію ТОВ «Укрспецторг групп», (згідно з витягом з протоколу від 7 лютого 2012 року № 1), а 8 лютого 2012 року з ним укладено договір про надання послуг з організації та проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого майна.

 

1 березня 2013 року старшим державним виконавцем ВДВС Вінницького міського управління юстиції винесено постанову про зупинення виконавчого провадження у зв’язку з розглядом у суді заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

 

7 березня 2012 року постановою начальника ВДВС Вінницького міського управління юстиції матеріали виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованості за кредитними договорами та судового збору в сумі 313 361 грн 96 коп. передані до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області.

 

4 червня 2013 року Вінницькою філією ТОВ «Укрспецторг групп» надіслано повідомлення ВДВС Вінницького міського управління юстиції, стягувачу та боржнику про проведення 24 червня 2013 року прилюдних торгів із реалізації квартири за ціною 276 997 грн.

 

Прилюдні торги, призначені на 24 червня 2013 року, не відбулись у зв’язку з відсутністю купівельного попиту (повідомлення від 4 липня 2013 року). 

 

4 липня 2013 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області проведено уцінку арештованого нерухомого майна з визначенням нової ціни зі зниженням на 25% - 207 747 грн 75 коп.

 

Згідно з повідомленням, яке було розміщене на офіційному веб-порталі «Система реалізації конфіскованого та арештованого майна», від 24 липня 2013 року прилюдні торги з реалізації квартири ОСОБА_1 призначені на 9 серпня 2013 року за ціною 207 747 грн 75 коп., які вдруге не відбулись у зв’язку з відсутністю купівельного попиту.

 

14 серпня 2013 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області проведено уцінку арештованого нерухомого майна з визначенням нової ціни зі зниженням на 47% - 146 808, грн. 41 коп., а Вінницькою філією ТОВ «Укрспецторг групп» за цією ціною призначені прилюдні торги з реалізації зазначеної квартири на 30 вересня 2013 року (повідомлення від 13 вересня 2013 року), про проведення яких повідомлені сторони виконавчого провадження.

 

30 вересня 2013 року відбулись прилюдні торги з реалізації квартири, за результатами яких переможцем визначено ОСОБА_2, про що складено відповідний протокол. 

 

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновками якого погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив із того, що окремі порушення норм Закону України «Про виконавче провадження» та Тимчасового положення при проведенні торгів, у тому числі щодо оцінки майна, визначення початкової ціни продажу, не є підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, оскільки ці порушення не є істотними, не вплинули на результати торгів та не призвели до порушення прав і законних інтересів боржника.

 

Крім того, суд зазначив, що для оскарження дій державного виконавця з питань визначення вартості чи оцінки майна Законом України «Про виконавче провадження» передбачений інший порядок.

 

При вирішенні спору судом норма частини п’ятої статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" не застосована.

 

Разом із тим у наданих для порівняння судових рішеннях у справах, які виникли з подібних правовідносин – про визнання прилюдних торгів недійсними, а саме: постанові Вищого господарського суду України від 9 липня 2012 року та в ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 травня 2013 року, від 25 грудня 2013 року й від 16 квітня 2014 року, суди дійшли висновку про те, що проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який втратив чинність, є порушенням частини п’ятої статті 58 Закону України та підставою для визнання таких торгів недійсними.

 

Застосування норм права до певних правовідносин в одних випадках і незастосування цих самих норм до аналогічних відносин в інших випадках свідчить про неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права. 

 

Отже, існує неоднакове застосування судами касаційних інстанцій однієї й тієї самої норми матеріального права – частини п’ятої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження».

 

Таким чином, предметом перегляду в зазначеній справі є застосування частини п’ятої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» до правовідносин з продажу майна з прилюдних торгів при визначенні ціни продажу.

 

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми матеріального права, які призвели до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, судові палати у цивільних і господарських справах Верховного Суду України виходять із такого. 

 

Порядок реалізації арештованого майна передбачено Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 21 квітня 2005 року № 74/5, (далі – Інструкція) та Тимчасовим положенням. Питання реалізації іпотечного майна регулюється також нормами Закону України «Про іпотеку».

 

За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що згідно з цим Законом підлягають примусовому виконанню.

 

Примусова реалізація заставленого майна як стадія виконавчого провадження є сукупністю правовідносин (урегульованих Законом України "Про виконавче провадження", ЦК України та іншими нормативно-правовими актами), які в процесі примусового виконання виникають і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусову реалізацію судових рішень, та особами, які беруть участь у виконавчому провадженні чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до Закону.

 

Частиною третьою статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

 

Відповідно до частини першої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». 

 

Частинами другою, третьою та четвертою статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено право сторін виконавчого провадження оскаржити результати оцінки майна та порядок їх оскарження до передачі майна на реалізацію.

 

У разі коли сторона виконавчого провадження не реалізувала своє право оскарження звіту суб’єкта оціночної діяльності в передбачений законом строк, цей звіт про оцінку майна набуває чинності і є підставою для реалізації майна з прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною у звіті (частина п’ята статті 58, частина третя статті 62 Закону України «Про виконавче провадження», частина друга статті 43 Закону України «Про іпотеку). 

 

Пунктом 3.2 Тимчасового положення передбачено, що спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги, за експертною оцінкою, та інші відомості, передбачені Інструкцією.

 

Разом із тим відповідно до частини п’ятої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку звіт втрачає чинність і оцінка майна проводиться повторно.

 

Отже, виходячи з правового аналізу зазначених норм необхідно дійти висновку про те, що звіт про оцінку майна є чинним, якщо від дня його підписання до дня проведення прилюдних торгів пройшло не більше шести місяців. Після збігу цього строку обов’язковою умовою призначення й проведення прилюдних торгів є отримання нового звіту про оцінку майна.

 

Установивши, що звіт про оцінку нерухомого майна – АДРЕСА_1 – підписаний суб’єктом оціночної діяльності 13 жовтня 2011 року, а прилюдні торги з реалізації майна відбулись лише 24 червня 2013 року (тобто після збігу майже двох років), суди, на відміну від судових рішень, що надані для порівняння, не дали юридичної оцінки зазначеному факту, не застосували до спірних правовідносин норму частини п’ятої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження», яка підлягає застосуванню, і не встановили, чи мало місце у зв’язку із цим порушення прав і законних інтересів позивача та чи вплинуло порушення цієї норми на результати торгів, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

 

Оскільки неправильне застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права призвело до неправильного вирішення справи, то відповідно до частин першої, другої статті 3604 ЦПК України судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий касаційний розгляд. 

 

Керуючись статтями 3602, 3603, 3604 ЦПК України, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України 

 

постановили:

 

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

 

Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 березня 2014 року скасувати, справу передати на новий касаційний розгляд. 

 

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України.

 

Головуючий

А.Г. Ярема

Судді: 

М.І. Балюк 

В.П. Барбара 

І.С. Берднік

Л.І. Григор’єва

Т.Є. Жайворонок 

Н.П. Лященко 

Л.І. Охрімчук

О.І. Потильчак

Я.М. Романюк

Ю.Л. Сенін

В.М. Сімоненко 

І.Б. Шицький

 

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ 

(у справі № 6-147цс14)

 

Виходячи з правового аналізу частини п’ятої статті 58 Закону України "Про виконавче провадження", пункту 3.2 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 слід дійти висновку про те, що звіт про оцінку майна є чинним, якщо від дня його підписання до дня проведення прилюдних торгів пройшло не більше шести місяців. Після збігу цього строку обов’язковою умовою призначення і проведення прилюдних торгів є отримання нового звіту про оцінку майна.

 

Проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який втратив чинність, є порушенням частини п’ятої статті 58 Закону України та підставою для визнання таких торгів недійсними.

 

Суддя 

Верховного Суду України Л.І. Григор’єва 

 


Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 2 weeks later...

Это первое Постановление ВСУ, где признали торги недействительными в связи истечением шестимесячного срока действия оценки, на основании которой были проведены торги?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...