Постановление ВХСУ о незаконности валютных кредитов в связи с отсутствием индивидуальной лицензии ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"


Считаете ли Вы решение законным и справедливым?  

15 голосов

  1. 1. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      14
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      1
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      13
    • Нет
      1
    • Затрудняюсь ответить
      1


Recommended Posts

Справа № 1/207

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2010 р.

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді
Разводової С.С.(доповідач),

суддів
Плюшко І.А., Бернацької Ж.О.

розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Кристал"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.09р.

у справі № 1/207

за позовом ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Донецької обласної дирекції

до ТОВ "Кристал"

про стягнення 1298459,83 грн.

За участю представників сторін
від позивача Михайліченко Р.І. дов.,
від відповідача Потупаленко Я.В. дов., Шпортко В.А. дов.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство ”Райффайзен Банк Аваль” в особі Донецької обласної Дирекції звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ”Кристал” про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 1 295 995 грн. 00., пеню у сумі 2 464 грн. 83 коп. (з урахуванням заяви від 08.09.2009р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 08.09.2009 року у справі № 1/207 (суддя Азарова З.П.) позов задоволено, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю ”Кристал” на користь Відкритого акціонерного товариства ”Райффайзен Банк Аваль” в особі Донецької обласної Дирекції заборгованість за кредитом у сумі 1 295 995 грн. 00., пеню у сумі 2 464 грн. 83 коп., судові витрати по сплаті державного мита в сумі 12 984 грн. 60 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2009 року у справі № 1/207 (судді Величко Н.Л., Алєєва І.В., М'ясищев А.М.) рішення господарського суду Донецької області від 08.09.2009 року у справі № 1/207 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ "Кристал" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.09р. по справі № 1/207 та рішення господарського суду Донецької області від 08.09.2009 року скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 04.09.2007р. між відкритим акціонерним товариством ”Райффайзен Банк Аваль” в особі Донецької обласної Дирекції та товариством з обмеженою відповідальністю ”Кристал” був укладений кредитний договір № 014/07-155/093, згідно з яким кредитор (позивач) зобов’язався відкрити позичальнику (відповідачу) на умовах цього договору та Генеральної кредитної угоди № 012/08-3/0471 відновлювальну кредитну лінію в сумі 200 000, 00 дол. США, в порядку передбаченому цим Договором, а позичальник (відповідач) зобов’язався повернути отримані грошові кошти до 25.07.2013р. та сплатити за користування кредитом відсотки в розмірі 13 % річних.

Платіжними дорученнями № 3953 від 06.09.2007р. на суму 70 000 дол. США, № 4059 від 14.09.2007р. на суму 80 000 дол. США, від 21.09.2007р. на суму 50 000 дол. США підтверджується зокрема той факт, що позивач виконав свої договірні зобов’язання за кредитним договором № 014/07-155/093 від 04.09.2007р. та надав кредит у сумі в сумі 200 000, 00 дол. США.

Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідач припинив сплату відсотків за користування кредитом з жовтня 2008 року, а з січня 2009 року не здійснює погашення заборгованості за кредитом.

При цьому сума заборгованості складає 170 000 дол. США, що у еквіваленті по курсу НБУ станом на 15.05.2009р. складає 1 295 995грн.

Згідно ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Відповідно до п. 10.2 договору за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.

Як вказав суд апеляційної інстанції, позивач правомірно нарахував пеню в сумі 2 464 грн. 83 коп., оскільки матеріалами справи підтверджений факт прострочки виконання зобов’язань.

Згідно п. 7.3 договору кредитор має право скасувати кредитний ліміт та достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції у випадку неповернення одержаного кредиту та сплати нарахованих відсотків. У зазначених випадках вимога про погашення зобов’язань за договором може бути направлена кредитором позичальнику у будь-який час у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом тридцяти календарних днів з моменту її надіслання кредитором.

01.07.2009р. позивач направив відповідачу лист № 24/32-8704 від 30.06.2009р. з вимогою достроково погасити заборгованість, проте вказана вимога залишена відповідачем без задоволення, тому позивач звернувся з позовом про дострокове повернення кредиту.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Залишаючи поза увагою посилання відповідача на те, що кредитний договір № 014/07-155/093 від 04.09.2007р. є змішаним та містить елементи кредитного договору, договору іпотеки та договору доручення, але у договорі відсутні деякі істотні умови, які передбачені зазначеними договорами та що згідно ч.2 ст.3 Закону України "Про іпотеку" взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення, а укладений сторонами договір нотаріально не посвідчений, тому на його думку, відповідно до ст.220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним, суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Частиною 1 статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст.230 ЦК України. За приписами частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ч. 2 ст. 638 ЦК України).

Отже, суд попередньої інстанції дійшов висновку, що у місцевого господарського суду були відсутні підстави вважати цей договір не укладеним або таким, що суперечить нормам чинного законодавства та відмовити у стягненні заборгованості за кредитним договором, у зв’язку з тим, що відповідачем не наведено підстав для визнання недійсним договору або не погодження сторонами істотних умов в частині що стосується кредитних відносин.

Відхиляючи доводи відповідача про те, що ТОВ "Кристал" не має жодних прав щодо володіння, користування і розпорядження предметом іпотеки, про який йдеться у кредитному договорі № 014/07-155/093 від 04.09.2007р., оскільки належить учаснику (засновнику) ТОВ "Кристал" Шпортко Н.М. та угода щодо розпорядження нерухомим майном шляхом передачі в іпотеку, могла вчинятися лише власником цього майна від власного імені, однак умови іпотеки не були узгоджені належним чином з власником предмету іпотеки, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вказані доводи не мають відношення до предмету позову, тому що предметом позову є не звернення стягнення на майно поручителя у зв’язку з невиконанням боржником зобов’язань за договором кредитування, а стягнення боргу безпосередньо з боржника.

Апеляційний суд також зазначив, що якщо майновий поручитель Шпортко Н.М вважає незаконним передачу нерухомого майна, яке належить йому на праві власності, у забезпечення кредитних зобов’язань юридичної особи –ТОВ "Кристал", то він має право звернутись за захистом своїх порушених прав та інтересів, але ніяк не юридична особа, засновником якої вона є, повинна захищати її права.

Залишаючи поза увагою, посилання відповідача про відсутність у матеріалах справи доказів перерахування повної суми кредиту у розмірі 200 000дол. США, суд попередньої інстанції зазначив, що наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 3953 від 06.09.2007р. на суму 70 000 дол. США, № 4059 від 14.09.2007р. на суму 80 000 дол. США, від 21.09.2007р. на суму 50 000 дол. США підтверджується перерахування кредиту відповідачу у сумі 200 000дол.США.

Також суд апеляційної інстанції не взяв до уваги твердження відповідача про те, що при розгляді вказаного спору слід застосувати п.1 ст.83 ГПК України, якою передбачено право господарського суду визнати недійсним повністю пов'язаний з предметом спору договір, через невідповідність кредитного договору вимогам ст.180 Господарського кодексу України, на підставі ст.215 та ч.1 ст.203 Цивільного коде ксу України, а також нормам Закону України "Про іпотеку".

Так, пунктом 1 статті 83 ГПК України передбачено право господарського суду приймаючи рішення визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.

Положення розділів I-X ГПК України мають загальний характер і можуть застосовуватись апеляційним судом з урахуванням конкретних обставин.

Розділом ХІ ГПК України "Вирішення господарських спорів у першій інстанції" передбачено вчинення певних дій виключно судом першої інстанції.

Таким чином, суд попередньої зазначив, що права щодо прийняття рішення визначені ст.83 розділу ХІ ГПК України відносяться виключно до повноважень суду першої інстанції.

Відхиляючи доводи відповідача про те, що він не приймав участь у розгляді справи у суді першої інстанції, оскільки не отримував ні позовної заяви, ні процесуальних документів суду першої інстанції, та, що позивач на момент подання позову знав про адресу фактичного місцезнаходження ТОВ "Кристал" в м. Маріуполі та про поштову адресу у місті Маріуполі по пр. Металургів, буд.83 кв.12, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач не повідомив державного реєстратора відповідно до Закону України від 15.05.2003, № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" про зміну юридичної адреси та не вніс відповідних даних до реєстру, а також не повідомив сторону по договору про зміну юридичної адреси.

Проте, колегія суддів не може погодитись із висновками господарських судів попередніх інстанцій, оскільки останні протирічать нормам процесуального і матеріального права, виходячи з наступного.

Предметом спору у даній справі є: право позивача на розірвання вищевказаного кредитного договору, у зв’язку з порушенням відповідачем зобов’язань за ним; виконання відповідачем зобов’язань за договором в частині повернення кредиту, сплати процентів та застосування до нього відповідальності за порушення таких зобов’язань, право позивача на звернення стягнення на заставлене майно.

Задовольняючи заявлені позивачем вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача, в силу факту укладення кредитного договору, виникли зобов’язання, зокрема, по поверненню кредиту та сплаті процентів за ним.

Разом з тим, вважаючи встановленим факт укладення кредитного договору, суд першої інстанції не взяв до уваги положення наступних норм матеріального права, що призвело до неповного встановлення обставин, які підлягали з’ясуванню для вирішення спору у даній справі.

Так, укладений сторонами договір № 014/07-155/093 від 04.09.2007р. за своєю правовою природою є кредитним договором, що вірно визначено судом першої інстанції, враховуючи наступне.

В силу ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, згідно ч.2 цієї норми, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України , якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Отже, до правовідносин сторін за кредитним договором підлягають застосуванню норми, які регулюють відносини позики, якщо це не суперечить суті кредитного договору.


Посилання позивача на те, що договір кредиту є укладеним, як і договір позики, з моменту надання кредиту хибні, оскільки це суперечить природі кредитного договору, який є консенсуальним і вважається укладеним з моменту досягнення згоди по всіх його істотних умовах, враховуючи наступне.

Із змісту ст.1054 ЦК України вбачається, що за кредитним договором банк зобов’язується надати кредит, тобто надання кредиту не співпадає з моментом укладення договору, а відбувається пізніше. Крім того, ст.1056 ЦК України передбачає право кредитодавця на відмову від виконання зобов’язання з надання кредиту, що свідчить про те, що зобов’язання виникає у кредитодавця раніше вчинення відповідної дії – надання кредиту, а саме з моменту досягнення у встановленій формі згоди по всіх істотних умовах договору тощо.

Однак, дослідження виконання позивачем зобов’язання з надання кредиту, як правильно вважає відповідач, є суттєвим для вирішення спору у даній справі з наступних підстав.

В силу укладеного сторонами кредитного договору у сторін виникли зустрічні зобов’язання: у банка – надати кредит; у відповідача – повернути його та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.538 ЦК України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

За загальним правилом, визначеним ч.2 вказаної норми, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Виходячи з умов договору та суті зобов’язань, надання кредиту передує виконанню обов’язку з його повернення та сплаті процентів.

Згідно ч.3 ст.538 ЦК України, у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або у повному обсязі.

При цьому, посилання позивача на те, що відповідач не заперечував факт виконання відповідного зобов’язання ним, не можуть бути прийняті касаційною інстанцією, враховуючи наступне.

В силу ч. 3 ст. 43 ГПК України, визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються господарським судом, за змістом ч.1 ст.32 ГПК України, на підставі доказів; до доказів в господарському процесі висуваються вимоги щодо їх належності та допустимості, що визначено ст.34 ГПК України.

Таким чином, встановити відповідні обставини, суд першої інстанції може лише на підставі допустимих доказів, досліджених, у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, відповідно до ст.43 ГПК України.

Враховуючи зазначене, визнавши факт надання кредиту встановленим без витребування та дослідження відповідних доказів, господарські суди допустили порушення вказаних норм процесуального права.

Крім того, визнаючи вимоги позивача в частині стягнення основної заборгованості, процентів, пені обґрунтованими та звертаючи стягнення за такими вимогами на предмет застави згідно іпотечного договору, суди мали встановити чи є такий договір дійсним, тобто таким, що породжує виникнення у його сторін визначених таким договором прав та обов’язків.

Так, в силу ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. При цьому. договір, за змістом ч. 2 ст.204 ЦК України, є видом правочину.

Таким чином, для визначення чи є відповідний іпотечний договір підставою для набуття сторонами відповідних прав та обов’язків, суди мали з’ясувати чи відповідає він вимогам ст.203 ЦК України, зокрема, встановити чи не суперечить він чинному законодавству.

Посилання позивача у відзиві на касаційне подання на презумпцію правомірності правочину, що визначено ст.204 ЦК України не заслуговують на увагу, оскільки зазначена норма встановлює, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Однак, в силу ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3,5,6 ст.203 ЦК України; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Правочин, у випадку невідповідності його ч.1 ст.203 ЦК України, в силу ст.215 ЦК України, є нікчемним.

Крім того, як підставно зазначає заявник касаційної скарги, господарські суди попередніх інстанцій незважаючи на чисельні заяви і клопотання відповідача, не надали оцінку тому, що в 2007р. банківською ліцензією та дозволом ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" не могло бути передбачено право на використання іноземної валюти як засобу платежу, в тому числі як такого, що може відноситись до поняття "інших операцій з валютними цінностями на валютному ринку України", зазначеного в п.п 2.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою НБУ від 17.07.2001р. № 275, в редакції від 04.08.09р., наявність індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти як засобу платежу у однієї з сторін спірного кредитного договору була обов'язковою.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин справи, оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а справа –передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи вищезазначені обставини мають знайти належну оцінку та господарському суду необхідно врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1115, 1117 , 1119 - 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ТОВ "Кристал" задовольнити частково.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.09р. по справі № 1/207 та рішення господарського суду Донецької області від 08.09.2009 року скасувати.

3. Справу передати до господарського суду Донецької області на новий розгляд.

Головуючий, суддя С.С. Разводова
Судді І.А. Плюшко, Ж.О. Бернацька

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8461357

за найденное решение спасибо vekt

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • Ответы 247
  • Created
  • Последний ответ

Top Posters In This Topic

Ну - о чём я говорил - Футболят нас..... ВХСУ как и ВСУ ещё не придумал как овец уберечь и волков сытыми оставить!

От и отменяет решения первых инстанций, направляя на новое рассмотрение.

Но - прогресс на лицо!

Дай Бог здоровья справедливым судьям.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Ну - о чём я говорил - Футболят нас..... ВХСУ как и ВСУ ещё не придумал как овец уберечь и волков сытыми оставить!

От и отменяет решения первых инстанций, направляя на новое рассмотрение.

Но - прогресс на лицо!

Дай Бог здоровья справедливым судьям.

Решение интересное, но формулировочка по поводу "индивидуалки" достаточно скользкая. Все никак не решатся поставить точку в этом вопросе.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Кстати, если я правильно понял это Постановление, то при новом рассмотрении дела суды должны будут учесть не только Положение про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій" а еще и "Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу". Ведь именно в последнем документе речь идет о том, что индивидуалка не нужна если у уполномоченного банка есть лицензия и "письмовий дозвіл".

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

А мне больше всего понравилось:

"рім того, визнаючи вимоги позивача в частині стягнення основної заборгованості, процентів, пені обґрунтованими та звертаючи стягнення за такими вимогами на предмет застави згідно іпотечного договору, суди мали встановити чи є такий договір дійсним, тобто таким, що породжує виникнення у його сторін визначених таким договором прав та обов’язків.

При новому розгляді справи вищезазначені обставини мають знайти належну оцінку та господарському суду необхідно врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні."

А про недействительность - принять решение может только суд первой инстанции. У ВСУ и ВХСУ нет полномочий по признанию или непризнанию договора. Потому и отправили на новое рассмотрение.

Удачи "Кристалу" !

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Кстати, если я правильно понял это Постановление, то при новом рассмотрении дела суды должны будут учесть не только Положение про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій"

Я так понял, что сначала нужно процессуально закрепится на том, что в редакции 2009 года эту постанову применить в суде невозможно, потому что правоотношения возникли раньше этой редакции. Типа приведенные обстоятельства не соответствуют иску. Ну а дальше..?
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Я так понял, что сначала нужно процессуально закрепится на том, что в редакции 2009 года эту постанову применить в суде невозможно, потому что правоотношения возникли раньше этой редакции. Типа приведенные обстоятельства не соответствуют иску. Ну а дальше..?

Я понимаю ситуацию следующим образом:

Банкиры в своих исках и отзывах пишут. Мол, согласно "Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу" индивидуалка не требуется, если инициатором или получателем является банк (уповноважений банк, що отримав ліцензію та письмовий дозвіл НБУ на здійснення валютної операції).

А "Положение про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій" по состоянию на дату выдачи кредита не предусматривало такого вида операций как "інших операцій з валютними цінностями на валютному ринку України". Таким образов в ліцензії та письмовому дозвілі БАНКУ не може бути зазначено такої операції як "інших операцій з валютними цінностями на валютному ринку України", и соответственно нельзя применять тот пункт "Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу" который разрешает без индивидуалки.

Так.. вроде все. или я ошибаюсь?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Нет. ВХСУ пишет, что Суды не послушали доводы заёмщика, которые доказывают, что банк в рамках Лицензии и Письменного разрешения не мог использовать валюту как средство выполнения обязательства - выдачу кредита, ссылаясь на "Иные операции", и что индивидуальная лицензия есть обязательной.

Про инициаторов там НИ СЛОВА нет. Это кто-то "перебдел" :rolleyes:

ВХСУ отправил дело на НОРМАЛЬНЫЙ рассмотр, и сказал ленивым судьям, что "ай-ай-ай".

А насчёт "Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу", котоое говорит, что БАНКУ не нужна индивидуалка, если по безнал и Банк инициатор или получатель.

Уже -ж определились, что НАМ нужна, и что БЕзнал к нам не относится, и что Постанова - НЕ закон, дабы отменять нормы Декрета и ст.192. ГК

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

А мне больше всего понравилось:

"рім того, визнаючи вимоги позивача в частині стягнення основної заборгованості, процентів, пені обґрунтованими та звертаючи стягнення за такими вимогами на предмет застави згідно іпотечного договору, суди мали встановити чи є такий договір дійсним, тобто таким, що породжує виникнення у його сторін визначених таким договором прав та обов’язків.

При новому розгляді справи вищезазначені обставини мають знайти належну оцінку та господарському суду необхідно врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні."

А про недействительность - принять решение может только суд первой инстанции. У ВСУ и ВХСУ нет полномочий по признанию или непризнанию договора. Потому и отправили на новое рассмотрение.

Удачи "Кристалу" !

о недействительности - притянули за уши, и правильно истец ссылался на презумпцию. основания для недейств должен указывать заинтересованный чел, а не суд самостоятельно по 203 ковырять все з-во

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Я так понял, что сначала нужно процессуально закрепится на том, что в редакции 2009 года эту постанову применить в суде невозможно, потому что правоотношения возникли раньше этой редакции. Типа приведенные обстоятельства не соответствуют иску. Ну а дальше..?

а дальше - положение о индивидуалке, где возвращаемся к тому же - лиценз+письм дозвил. зачем так обтекаемо и не до конца писать? чтоб пустить на новый круг и попытаться переломать ситуацию, затянуть взыскание. как по товка прикупила решение

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

А мне больше всего понравилось:

"рім того, визнаючи вимоги позивача в частині стягнення основної заборгованості, процентів, пені обґрунтованими та звертаючи стягнення за такими вимогами на предмет застави згідно іпотечного договору, суди мали встановити чи є такий договір дійсним, тобто таким, що породжує виникнення у його сторін визначених таким договором прав та обов’язків.

При новому розгляді справи вищезазначені обставини мають знайти належну оцінку та господарському суду необхідно врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні."

А про недействительность - принять решение может только суд первой инстанции. У ВСУ и ВХСУ нет полномочий по признанию или непризнанию договора. Потому и отправили на новое рассмотрение.

Удачи "Кристалу" !

После этого решения суда уже хоть что - нибудь, да началось: ...Банки хотят господдержки для физлиц-заемщиков по ипотечным кредитам.08.04.2010, 12:05.Ассоциация украинских банков выступает за разработку механизма государственной поддержки физлиц-заемщиков по ипотечным кредитам, которые в результате финансово-экономического кризиса утратили работу или доход которых существенно сократился.Об этом говорится в сообщении АУБ.

Согласно сообщению, Ассоциация украинских банков подготовила перечень первоочередных мер, направленных на стабилизацию в банковском секторе, среди которых и разработка механизма господдержки пострадавших от кризиса физлиц-заемщиков.

Среди других мер, предлагаемых АУБ, - усиление защиты прав банков-кредиторов, развитие рынка продажи проблемных активов банков, внедрение упрощенных и прозрачных механизмов рефинансирования банков, пополнение Фонда гарантирования вкладов физических лиц за счет части прибыли НБУ.

После обобщения предложения АУБ будут направлены Кабинету Министров и комитету по вопросам экономических реформ при Президенте.

По данным АУБ, в соответствии с поручением вице-премьера Сергея Тигипко ассоциация включена а состав рабочей группы по вопросам развития финансового сектора, которая создана при комитете по экономическим реформам при Президенте.

Данную рабочую группу возглавляет заместитель министра финансов Андрей Кравец, а в ее состав входят представители НБУ, АУБ, Государственного Ощадного банка, Государственного экспортно-импортного банка (Укрэксимбанк), Приватбанка, Фонда гарантирования вкладов физлиц, Государственной комиссии по регулированию рынков финансовых услуг, Государственной комиссии по ценным бумагам и фондовому рынку.

Как сообщало агентство, АУБ также выступает за отмену сбора в Пенсионный фонд с операций купли-продажи безналичной инвалюты.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

После этого решения суда уже хоть что - нибудь, да началось: ...Банки хотят господдержки для физлиц-заемщиков по ипотечным кредитам.08.04.2010, 12:05.Ассоциация украинских банков выступает за разработку механизма государственной поддержки физлиц-заемщиков по ипотечным кредитам, которые в результате финансово-экономического кризиса утратили работу или доход которых существенно сократился.Об этом говорится в сообщении АУБ.

Согласно сообщению, Ассоциация украинских банков подготовила перечень первоочередных мер, направленных на стабилизацию в банковском секторе, среди которых и разработка механизма господдержки пострадавших от кризиса физлиц-заемщиков.

Среди других мер, предлагаемых АУБ, - усиление защиты прав банков-кредиторов, развитие рынка продажи проблемных активов банков, внедрение упрощенных и прозрачных механизмов рефинансирования банков, пополнение Фонда гарантирования вкладов физических лиц за счет части прибыли НБУ.

После обобщения предложения АУБ будут направлены Кабинету Министров и комитету по вопросам экономических реформ при Президенте.

По данным АУБ, в соответствии с поручением вице-премьера Сергея Тигипко ассоциация включена а состав рабочей группы по вопросам развития финансового сектора, которая создана при комитете по экономическим реформам при Президенте.

Данную рабочую группу возглавляет заместитель министра финансов Андрей Кравец, а в ее состав входят представители НБУ, АУБ, Государственного Ощадного банка, Государственного экспортно-импортного банка (Укрэксимбанк), Приватбанка, Фонда гарантирования вкладов физлиц, Государственной комиссии по регулированию рынков финансовых услуг, Государственной комиссии по ценным бумагам и фондовому рынку.

Как сообщало агентство, АУБ также выступает за отмену сбора в Пенсионный фонд с операций купли-продажи безналичной инвалюты.

АУЮ психиарту пускай розкажет о своих потугах. кроме того, самые большие банки покидают ряды АУБ и сейчас в авторитете у них только УКБС.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

АУЮ психиарту пускай розкажет о своих потугах. кроме того, самые большие банки покидают ряды АУБ и сейчас в авторитете у них только УКБС.

По вопросу АУБ согласен. Я имел ввиду, что хоть что - нибудь по этих вопросах уже появляется в прессе, а то после Централя все. Как говорится была поставлена жирная точка. Теперь Кристалл. Как бы процесс сдвинулся с мертвой точки.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Кто сказал, что после централя Жирная точка? Журналюги - мыши. Пишут чушь. Никакой там точки нет.

Литик - ну, просто вам так непонравилось решение, а мне наоборот понравилось - всё верно расписали.

А разбираться в лицензиях и т.д. - это уже прерогатива хоз. суда а не ВХСУ. ВХСУ же-ж просто смотрит - соответствует материальному и процессуальному праву, или нет.

Я бы тоже рад был, если бы ВХСУ написал, что банковская лицензия не отменяет закон, но - это дело нижестоящего суда.

Я к тому, что уже и так - прогресс на лицо.

По АУБ - Единственная подстава, что нет АУЗаёмщиков, и слушать будут только их. А ещё и Тигибко - банкир, собственник банка. Он нам может проблем создать много, т.к. я думаю его основная задача там - банковское лобби.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Кстати, если я правильно понял это Постановление, то при новом рассмотрении дела суды должны будут учесть не только Положение про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій" а еще и "Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу". Ведь именно в последнем документе речь идет о том, что индивидуалка не нужна если у уполномоченного банка есть лицензия и "письмовий дозвіл".

По поводу упомянутой нормы о том, что индивидуалка не нужна, на мой взгляд грамотно разобрался хозсуд Кировограской области в известном решении по "Парк Моторс". Суть его позиции в данном вопросе сводится к следующему.

1) Обсуждаемая норма Положения устанавливает возможность осуществления валютной операции без индивидуалки только для случаев, когда инициатором или получателем по этой операции является уполномоченный банк.

2) Кредитное правоотношение включает в себя два вида валютных операций: а) выдачу кредита банком заемщику и б) платежи заемщика банку в счет погашения кредита и процентов.

3) С операцией б) все легально, поскольку получателем является уполномоченный банк. Но с операцией а) все иначе: как инициатором получения кредита, так и его получателем является не банк, а заемщик. То есть индивидуалка обязательна.

На мой взгляд мотивация верная.

Правда, апелляция решение срубила, но, имхо, там все притянуто за уши. Ждем кассацию.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

По поводу упомянутой нормы о том, что индивидуалка не нужна, на мой взгляд грамотно разобрался хозсуд Кировограской области в известном решении по "Парк Моторс". Суть его позиции в данном вопросе сводится к следующему.

1) Обсуждаемая норма Положения устанавливает возможность осуществления валютной операции без индивидуалки только для случаев, когда инициатором или получателем по этой операции является уполномоченный банк.

2) Кредитное правоотношение включает в себя два вида валютных операций: а) выдачу кредита банком заемщику и б) платежи заемщика банку в счет погашения кредита и процентов.

3) С операцией б) все легально, поскольку получателем является уполномоченный банк. Но с операцией а) все иначе: как инициатором получения кредита, так и его получателем является не банк, а заемщик. То есть индивидуалка обязательна.

На мой взгляд мотивация верная.

Правда, апелляция решение срубила, но, имхо, там все притянуто за уши. Ждем кассацию.

Индивидуалка нужна по платежам в любом случае, если Вы не Уполномоченный банк. То, что вы говорите об инициаторах и получателях касается безнала, по генлицензии и по тем операциям, которые в ней указаны. Ни в одном додатке к дозволу не указана такая операция как прием платежей (по обязательствам в т.ч.). Я так думаю, что этот п 1.5 ваще относится к операциям между "лицензированными" субъектами, т.е. банками.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Кто сказал, что после централя Жирная точка? Журналюги - мыши. Пишут чушь. Никакой там точки нет.

Литик - ну, просто вам так непонравилось решение, а мне наоборот понравилось - всё верно расписали.

А разбираться в лицензиях и т.д. - это уже прерогатива хоз. суда а не ВХСУ. ВХСУ же-ж просто смотрит - соответствует материальному и процессуальному праву, или нет.

Я бы тоже рад был, если бы ВХСУ написал, что банковская лицензия не отменяет закон, но - это дело нижестоящего суда.

Я к тому, что уже и так - прогресс на лицо.

По АУБ - Единственная подстава, что нет АУЗаёмщиков, и слушать будут только их. А ещё и Тигибко - банкир, собственник банка. Он нам может проблем создать много, т.к. я думаю его основная задача там - банковское лобби.

Канешно, это ж Тигипко крестный папа споживчих валютних кредитов; и олять же - все друзья - соратники на местах. А свои банки он успел продать, научное предвидение или интуиция не подвели :P

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/mai...i?nreg=z0207-03

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Индивидуалка нужна по платежам в любом случае, если Вы не Уполномоченный банк.

Дык оппоненты как раз и утверждали, что одной из сторон договора является уполномоченный банк и, мол, потому индивидуалка не нужна.

То, что вы говорите об инициаторах и получателях касается безнала, по генлицензии и по тем операциям, которые в ней указаны.

Да нет, там речь как раз именно об индивидуалках, а не о генлицензиях.

Я так думаю, что этот п 1.5 ваще относится к операциям между "лицензированными" субъектами, т.е. банками.

Декрет говорит, что наличие индивидуалки у одной из сторон означает также разрешение другой стороне на проведение валютной операции.

Именно поэтому важно понимать, что индивидуалка необходима банку для выдачи кредита лицу, не имеющему такой лицензии.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Дык оппоненты как раз и утверждали, что одной из сторон договора является уполномоченный банк и, мол, потому индивидуалка не нужна.

Да нет, там речь как раз именно об индивидуалках, а не о генлицензиях.

Декрет говорит, что наличие индивидуалки у одной из сторон означает также разрешение другой стороне на проведение валютной операции.

Именно поэтому важно понимать, что индивидуалка необходима банку для выдачи кредита лицу, не имеющему такой лицензии.

Не сочтите за труд, прочтите всю тему "постановление ВСХУ...", она самая болшая в ветке, там все уже сто раз разобрано по всем статьям, пунктам и законам.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

процитирую в *** раз:

"А насчёт "Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу", котоое говорит, что БАНКУ не нужна индивидуалка, если по безнал и Банк инициатор или получатель.

Уже -ж определились, что НАМ нужна, и что БЕЗнал к нам не относится, и что Постанова - НЕ закон, дабы отменять нормы Декрета и ст.192. ГК"

Индивидуалка нужна НАМ.

И Банку, если учесть, что у них нет Генералки, и учесть, что это НАЛ.

А если учесть, что Постанова НЕ закон - то вообще втопку это положение.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

процитирую в *** раз:

"А насчёт "Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу", котоое говорит, что БАНКУ не нужна индивидуалка, если по безнал и Банк инициатор или получатель.

Уже -ж определились, что НАМ нужна, и что БЕЗнал к нам не относится, и что Постанова - НЕ закон, дабы отменять нормы Декрета и ст.192. ГК"

Индивидуалка нужна НАМ.

И Банку, если учесть, что у них нет Генералки, и учесть, что это НАЛ.

А если учесть, что Постанова НЕ закон - то вообще втопку это положение.

Так-то оно так,только все кредитные договора разные,ньюансы разные.Не все заёмщики получили на руки валюту,получали и гривню.И во многих договорах процедура ,,превращения ,, доллара в гривню детально описана и на мнимость не тянет.И отдавать кредит в долларах нас никто не заставляет-можем отдавать в гривне-за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.Всё таки над безналом надо подумать.ЗУ ,,Про платіжні системи...,,-.15) ініціатор - особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування та подання відповідного документа на переказ або використання спеціального платіжного засобу;

Какого ,,відповідного,, документа?Может это заява,которую ,,формує,, заёмщик(не про надання кредита,а про видачу транша)?Или єто платёжка на перевод валюти,которую,по ходу, опять же формирует(указывает сумму транша,подписывает) и подаёт заёмщик.Работник банка только оформляет платёжку.Опять же повторюсь-Стаття 20. Право ініціювання переказу

20.1. Ініціатором переказу може бути платник, а також отримувач у разі ініціювання переказу за допомогою платіжної вимоги при договірному списанні та в інших випадках, передбачених законодавством, і стягувач, що отримує відповідне право виключно на підставі визначених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом.

Стаття 21. Ініціювання переказу

21.1. Ініціювання переказу проводиться шляхом:

1) подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа;

2) подання платником до будь-якого банку документа на переказ готівки і відповідної суми коштів у готівковій формі;

3) подання ініціатором до відповідної установи - члена платіжної системи документа на переказ, що використовується у відповідній платіжній системі для ініціювання переказу.Так что?Банк инициатор безнальной операции или заёмщик?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Хорошо, инициатор по выдаче кредита - Банк. По процентам - заёмщик - так?

Получатель по Выдаче кредита - Заёмщик. По процентам - Банк.

"Если инициатором или получателем есть уполномоченный банк". Тогда как ни-крути, при выдаче - инициатор банк, про уплате процентов - банк получатель. Индивидуалка не нужна.

Я правильно вас понял?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Хорошо, инициатор по выдаче кредита - Банк. По процентам - заёмщик - так?

Получатель по Выдаче кредита - Заёмщик. По процентам - Банк.

"Если инициатором или получателем есть уполномоченный банк". Тогда как ни-крути, при выдаче - инициатор банк, про уплате процентов - банк получатель. Индивидуалка не нужна.

Я правильно вас понял?

Ну почему Банк инициатор при выдаче?Он ни инициатор,ни получатель.Я,заёмщик, инициирую перевод валюты со счёта 3739... на 2600,а потом на видачу.см ст.ст.20,21 ЗУ ,,Про платіжні системи,, Конечно,в этом случае нужна инд.лицензия.Если следовать Вашей логике,то при ЛЮБОЙ банковской операции-банк либо получатель,либо инициатор.Если бы у НБУ была такая логика-то зачем тогда эта Постанова-ведь тогда индивидуалка не нужна никогда.Ни фига себе,или это я так туплю-перегревшись на весеннем солнышке?
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...