Определение ВАСУ об отказе налоговой в удовлетворении представления о подтверждении обоснованности административного ареста имущества

[ANTIRAID]

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2017 року

м. Київ

К/800/15224/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Нечитайла О.М.
Суддів Борисенко І.В. Олендера І.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2013 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2015 року

у справі № 813/5013/13-а

за поданням Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби

про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Мізол»,

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби звернулась до суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Мізол».

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 10 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2015 року, відмовив в задоволенні подання.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити подання.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мізол» письмових заперечень на касаційну скаргу позивача на адресу суду касаційної інстанції не надіслало.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили такі фактичні обставини справи.

Головне управління Міндоходів у Львівській області видало накази від 30 травня 2013 року №27 та від 13 червня 2013 року №51 про призначення планової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Мізол» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства. На підставі наказів про призначення планової виїзної документальної перевірки виписано направлення головним державним ревізорам-інспекторам на перевірку від 30 травня 2013 року №№2212, 2213, 2214, 2215, 2216, 2217, 2218 та від 13 червня 2013 року №№11, 12, 13, 14, 15, 16, 17.

За юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мізол» 30 травня 2013 року здійснено вихід головних державних ревізорів-інспекторів Головного управління Міндоходів у Львівській області. Останніми складено акти від 30 травня 2013 року №39/22-40/33895476 та від 13 червня 2013 року №2/22-90/33895476 про неможливість вручення направлення на проведення виїзної планової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Мізол» та акт від 25 червня 2013 року №7/22-90/33895476 про відмову від підпису в отриманні направлення на проведення виїзної планової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Мізол».

Підставою для складання зазначених вище актів слугувало те, що за юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мізол» директор останнього та головний бухгалтер були відсутні, через що неможливо вручити направлення на проведення перевірки посадовим особам підприємства та розпочати перевірку.

Начальник Головного управління Міндоходів у Львівській області надіслав начальнику Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Підставою для надіслання такого звернення визначено факт відмови платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення.

Рішенням Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 2 липня 2013 року №13812/22-10 про застосування адміністративного арешту майна платника податків застосовано повний адміністративний арешт майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Мізол».

Правовою підставою для прийняття Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків визначено підпункт 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, фактичною підставою - недопуск посадових осіб органу державної податкової служби для проведення планової виїзної перевірки.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України визначено вичерпний перелік обставин, за умови настання яких до платника може бути застосовано арешт майна, зокрема підпунктом 94.2.3 вказаного пункту передбачено таку обставину - платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Враховуючи викладене, для вирішення питання щодо підтвердження обґрунтованості застосування адміністративного арешту на майно відповідача на підставі рішення від 26.06.212 № 9124 необхідно встановити факт відмови від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби та наявність законних підстав для проведення документальної перевірки.

Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби в судах попередніх інстанцій не надано доказів наявності факту відмови платника податків від проведення документальної перевірки та/або факту недопуску посадових осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки.

Судами попередніх інстанцій надано належну оцінку актам про відсутність посадових осіб платника податків за юридичною адресою та поясненням допитаних в судовому засіданні свідків - ревізорів інспекторів Головного управління Міндоходів у Львівській області, які здійснювали вихід за юридичною адресою платника податків з метою проведення документальної перевірки, в результаті якої суди дійшли правильних висновків, що такі акти та пояснення не є доказами фактів відмови платника податків від проведення документальної перевірки та/або недопуску посадових осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки.

За встановлених обставин, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення подання про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі надана правильно.

Порушення судом першої інстанції встановлених у статті 183і Кодексу адміністративного судочинства України строків прийняття постанови по суті заявлених у поданні вимог про застосування адміністративного решту майна платника податків, на що вказує Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області в касаційній скарзі, не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки не призвело до неповноти встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зважаючи на викладене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2015 року залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Борисенко І.В. Олендер І.Я.

Справа № 813/5013/13-а

http://reyestr.court.gov.ua/Review/66905132

[ANTIRAID]

ВАСУ согласился с судами низших инстанций отказавших в админаресте имущества в связи с отсутствием надлежащих доказательств фактов отказа налогоплательщика от проведения документальной проверки и / или не допуска должностных лиц органа государственной налоговой службы к проведению проверки.

При этом отсутствие по зарегистрированному адресу директора и бухгалтера предприятия не являются доказательством отказа налогоплательщика от проведения документальной проверки и / или не допуска должностных лиц органа государственной налоговой службы к проведению проверки.