Tester

1. Да,нужна. Какая заява она же фальшивка! по поводу смс. я ничего не получал. Банк не уведомлял меня! 3. Бух. эконом. экспертиза - интересно. 4. а чеки специально не выписывал с банкомата.... деревья берег( там вконце, после операции можно выбрать - распечатать чек или нет....и типа спасете 1 дерево.....вот я и не печатал...откуда я знал....вот когда только иск получил.

Объясните, что значит необоснованно полученные деньги, если частное фин. учреждение заведомо приховало від мене суттєві умови кредитного договору (не узгодивши суму кредиту, банк приховав від мене сукупну вартість даної банківської послуги) маючи за мету незаконо збагатитися за мій рахунок. Крім того, безпідставно списувало грошові кошти з іншого рахунку. Необоснованно получил (забрал) деньги банк.

Суд то всебічно зясовує, але необъективно, неоднаково застосовуючи ЗУ. При моем письменном обращении, банк нарушая законы, отказал в регистрации моей заявы. Я вызвал милицию, составили протокол. Я в суд с корешком от МВД, вот типа обращался, отказали, на цій підставі прошу витребувати оригінал. Судья: а як я можу пересвідчитись з якою саме заявою ви звертались до суду? ...А потом прочитав от МВД повідомлення про результати розгляду моєї заяви, повторяет как попугай все что там написано.....Чому ви не зателефонували до гарячої лінії за номером 3700 або не звернулись до головного офісу. А почему я должен обращаться в главный офис, я же за банковским продуктом приходил в отделение. Документы подписывал в отделении, туда и пришел с обращением. Вы же обращаетесь в это отделение, вам предоставляют ответы, А мне, получается Вы рекомендуете обратится в Днепр. Спасибо за рекомендации Ваша честь.

на этих копиях нет отметки об установлении кредитного лимита. пустые квадратики) я ничего там не писал точно помню.

Заяву подписывал, но другую, копии отличаются, не могу разглядеть свою подпись. Оригинала нет. Условия подписывал, но другие. А по-поводу кредита так это совершенно не обсуждалось. При оформлении сотрудник банка так и сказала, что можете пользоваться карточкой, а по-поводу кредита - подойдете потом для согласования лимита. Не пришел - сами согласовали и перечислили. Короче сами все сделали. При то выписку дают только с дня предоставления т. называемого кредита хотя до этого были движения и немалые по карте.

Оригіналу нема. І починається: Ваша посада? Як Ви це доведете? Надайте документи.... и бла-бла-бла. Какого х...! это что имеет какое-то отношение к делу?

ЗАЯВА про фальшивість доказів У провадженні …………є справа за позовом …… до ПАТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживачів та про визнання права не виконувати неіснуючі зобов’язання за неукладеним договором. Позивач заявляє про фальшивість доказів, поданих до матеріалів судової справи. В матеріалах судової справи знаходяться зовсім різні за своїм видом, формою та змістом копії Заяви про приєднання до банківських послуг від 09.11.2011 року. Тому, у зв’язку з цим фактом виникають сумніви щодо достовірності поданих доказів. Відповідно пункту 2 статті 185 ЦПК України, у разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду особою, яка бере участь у справі, для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є фальшивим, особа, яка подала цей документ, може просити суд виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів. Згідно статті 211 ЦПК України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону і встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження окремої ухвали повинно бути повідомлено суд, який постановив окрему ухвалу. Враховуючи наведене та керуючись статтями 10, 60, 185, 211 ЦПК України, - ПРОШУ: 1. Перевірити достовірність доказів - копій поданих до суду - й відповідність їх оригіналам. 2. У разі встановлення невідповідності копій оригіналам або відсутності оригіналів, визнати подані докази фальшивими й розглядати справу на підставі інших доказів. 3. У разі встановлення невідповідності копій оригіналам або відсутності оригіналів, постановити окрему ухвалу до правоохоронних органів для вирішення питання про притягнення винних осіб до відповідальності, передбаченої статтею 358 Кримінального кодексу України. Додатки: 1. Клопотання про огляд оригіналів доказів. Позивач 08.06.2015 р. КЛОПОТАННЯ про огляд оригіналів доказів У провадженні …………є справа за позовом …… до ПАТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживачів та про визнання права не виконувати неіснуючі зобов’язання за неукладеним договором. Відповідно до пункту 2 статті 64 ЦПК України, письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу. Зазначена норма ЦПК не є забезпеченням чи витребуванням доказів, а тому не підлягає оплаті судовим збором. ........подав заяву про фальшивість доказів - певна частина наявних у справі документів викликає обґрунтовані підозри щодо їх достовірності. Зважаючи на наведене, є підстави клопотати перед судом про огляд оригіналів доказів, поданих банківською установою. Враховуючи наведене та керуючись статтями 10, 60, 64 ЦПК України, - ПРОШУ: 1. Зобов'язати Відповідача надати суду для огляду оригінал Заяви про приєднання до банківських послуг від 09.11.2011 р., що раніше подавалася у вигляді копії. Позивач ____________________/ 08.06.2015 р.

На п. 6 не звертайте увагу! п.6 в чистовику відсутній.

Зустрічний позов про захист прав споживача від нечесної підприємницької практики банку та визнання права не виконувати неіснуючі зобов’язання за неукладеним кредитним договором № б/н від 09.11.2011 року Обґрунтування підсудності: Відповідно до п.5 ст. 110 ЦПК України "… Позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору." Вказана позиція підтримана в п. 4 Постанови Пленуму ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ від 30.03.12 № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" – "…суд має враховувати право споживача на пред'явлення позову також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування цієї особи або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору (частина п'ята статті 110 ЦПК)." Підстави позову: 09.11.2011р. між ПАТ КБ «Приватбанк» (надалі - Відповідач) та Tester (далі по тексту – Позивач, та/або Споживач) була підписана Заява про приєднання до банківських послуг № б/н від 09.11.2011 р. (далі по тексту - Договір). При підписанні даного Договору Відповідачем було порушено законні права Позивача. Кредитний договір № б/н від 09.11.2011 р. за своїм змістом і текстом не відповідає законодавству України, інтересам та волі Позивача, порушує його права та законні інтереси. 1. Порушені порядок та умови укладення кредитного договору Кредитний договір повинен укладатися в порядку, визначеному законом, а його умови повинні відповідати як загальним вимогам, встановленими ст. ст. 3, 6, 13, 192, 203, 215, 227, 533, 627 ЦК України, так і вимогам спеціального законодавства, зокрема Закону України „Про захист прав споживачів”. Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" - відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно - правовими актами Національного банку України та угодами (договором) між клієнтом та банком. Згідно ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банк - це юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб. У відповідності до ст.ст. 2, 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг», банк є кредитною установою, яка має виключне право на підставі відповідної ліцензії надавати фінансові кредити. Таким чином, при наданні кредиту банк діє як професійний учасник на ринку фінансових послуг, саме банк розробляє зміст кредитного договору і пропонує його клієнтові, а тому саме на банку лежить основний обов’язок по забезпеченню дотримання законності. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (Кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Тобто, предметом кредитного договору є сума грошових коштів. Одночасно, відповідно до положень ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України, істотними умовами цивільно-правового договору є умова про предмет договору; умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду; усі інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Звертаю Вашу увагу на те, що між мною та банком не було досягнуто згоди щодо суми грошових коштів, яку банк повинен за договором надати споживачу, тобто порушуючи закон (ч.1 ст. 1054 ЦК) банк в односторонньому порядку встановив суму кредитного ліміту без моєї згоди. Крім того, згідно п.2.1 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту від 25.05.2007 року банки зобов'язані перед укладенням кредитного договору надати споживачу в письмовій формі інформацію про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту. Відповідно до ч.8 ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях. Тобто, жодним чином, закони України не дозволяють банкам самостійно встановлювати розмір кредиту, дана умова повинна бути узгоджена зі споживачем. Все це доводить, що банком фактично здійснюється формування розміру кредиту, а також сукупна вартість кредиту без участі споживача та його згоди. Тобто, банк завідомо приховав сукупну вартість кредиту для мене як споживача банківських послуг. Виходячи з вищенаведеного, всупереч зазначеним вище вимогам Закону, котрі регулюють порядок укладення договору та істотні умови кредитного договору, сторони не погодили між собою усіх істотних умов договору кредиту, а саме умов надання кредиту, розміру грошової суми, яка надається кредитодавцем, умови, на яких позичальник зобов'язується повернути отриману суму кредиту. Надані банком «Умови та правила надання банківських послуг», «Тарифи банка» не відображують зміст домовленостей між банком та конкретним клієнтом; вони не підписані власноруч мною, а розмір грошової суми, який передається банком клієнту взагалі відсутній. Звертаю увагу, що «Умови та правила надання банківських послуг» є суттєвим доповненням до самого договору кредиту та істотно змінюють обов’язки позичальника, у порівнянні з основним договором. Таким чином, відсутність підпису споживача під зазначеними Умовами є порушенням письмової форми укладення договору та свідчить про те, що викладені Умови не були прийняті мною. Відповідач стверджує, що заява-анкета № б/н від 09.11.2011р., яка одночасно є і договором кредиту, містить у собі застереження, відповідно до яких споживач був ознайомлений та згоден з «Умовами та правилами надання банківських послуг», що були надані мені у письмовій формі окремо. Зазначене застереження не місить ніяких даних щодо того, які саме Умови були надані мені для ознайомлення та чи відповідають вони тим Умовам, які подані банком до суду як доказ. Крім того, в зазначених «Умовах та правилах надання банківських послуг» в п.1.1.1.33 зазначено, що: «Заявление-Анкета о предоставлении услуг – обращение Клиента к Банку об открытии ему банковского счета и/или предоставление ему других банковских услуг на условиях настоящих Условий и Правил. В случае присоединения к настоящим Условиям и Правилам не в полном объеме услуг, которые предоставляются Банком по настоящим Условиям и Правилам, Клиентом дополнительно предоставляется Заявление о предоставлении отдельных услуг, которые предоставляются Банком по настоящим Условиям и Правилам». Але всупереч своїм же правилам, додаткова Заява щодо надання кредиту в розмірі та на умовах передбаченим законодавством України складена не була. 2. Порушує права споживача Кредитний договір є консенсуальним, тобто, вважається укладеним з моменту досягнення згоди щодо всіх його суттєвих умов, а не з моменту надання кредиту. В договорі встановлена пеню лише у випадку прострочення позичальника. Стосовно можливого прострочення банку така відповідальність не встановлюється, що порушує принцип справедливості. Отже, подальше виконання кредитного договору на умовах, що діють на даний час з порушенням одного із принципів цивільно – правових відносин, які закріплені у статті 3 Цивільного кодексу України – принципу справедливості. Такі умови кредитного договору є несправедливими, так, як всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договорених прав та обов’язків на шкоду Позичальника, споживача кредитних послуг. У відповідності до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»: 1. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. 2. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача. Статтею 1056-1 ЦК України передбачено, що: 1. Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. 2. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. 3. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною"; Заздалегідь звертаю увагу, що Закон України «Про захист прав споживачів» не передбачає визнання недійсними непідписаних договорів. А тому норми закону передбачені саме для визнання недійсними договорів і їх окремих положень, що були добровільно підписані. Цей закон забороняє включати у договори зі споживачами несправедливі умови, незалежно від статусу договору, дій споживача та його мотивів. У Рішенні Конституційного Суду України №15-рп/2011 від 10.11.2011 року (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) зазначено, що держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб’єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору. Про необхідність врахування вимог Закону України «Про захист прав споживачів» та Рішення КСУ №15-рп/2011 від 10.11.2011 року, зазначено у пунктах 14 та 16 Постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин». 3. Відповідачем в порушення закону не було виконано переддоговірну роботу з позивачем. Згідно п. 2. ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов’язаний повідомити споживача у письмовій формі про: 2) кредитні умови, зокрема: а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; б) форми його забезпечення; в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов’язаннями споживача; г) тип відсоткової ставки; д) суму, на яку кредит може бути виданий; є) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні виграти, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); є) строк, на який кредит може бути одержаний; ж) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; з) можливість дострокового повернення кредиту та його умови; и) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; і) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те. від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; к) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування. Вказані вимоги до переддоговірної роботи з позичальником встановлені також положеннями Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, які затверджені Постановою національного банку України від 10.05.2007р. №168, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.05.2007р. Ця інформація майже в повному обсязі не була мені надана, таким чином в порушення вказаних норм Відповідачем не надана інформація про умови кредитування, суму кредиту та орієнтовану сукупну вартість кредиту. 4. Дії відповідача є таким, що порушують права позивача як споживача фінансових послуг. Відповідно до ст. 21 Закону «Про захист прав споживачів», права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: а) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції (в супереч ст. 11 Закону „Про захист прав споживачів”, перед укладенням Договору про надання споживчого кредиту Банком не було повідомлено Позивача у письмовій формі про наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача, чим було порушене право споживача на свободу вибору продукції); б) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач (правовий аналіз Договору свідчить про порушення принципу рівності сторін Договору на шкоду споживачу); в) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; (банком обмежено право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про кредит); г) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою (відповідно до закону «Про захист прав споживачів», безпека продукції - відсутність будь-якого ризику для життя, здоров'я, майна споживача і навколишнього природного середовища при звичайних умовах використання, зберігання, транспортування, виготовлення і утилізації продукції. Продукція надана позивачу банком (кредит) є небезпечною для його майнових інтересів, так як криє в собі ризик для майна Позивача через незаконну комісію та дискримінаційну пеню); Абзац 2 пункту 2 Постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» серед іншого передбачає, що відносини, які витікають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян у тому числі про надання кредитів регулюються положеннями Закону України «Про захист прав споживачів».Пункт 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлює: споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов’язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач. Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в постанові від 30.03.2012 року N 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснив у п. 14, що суди повинні розмежовувати кредитний договір, який є недійсним у силу закону (нікчемний) або може бути визнаний таким у судовому порядку (оспорюваний) з підстав, встановлених частиною першою статті 215 ЦК, та кредитний договір, який є неукладеним (не відбувся), що не може бути визнаний недійсним, зокрема, у випадку, коли сторони в належній формі не досягли згоди щодо хоча б з однієї його істотної умови або зміст яких неможливо встановити виходячи з норм чинного законодавства (статті 536, 638, 1056-1 ЦК). На підставі викладеного та керуючись статтею 6 Конвенції прав людини та основоположних свобод, Конституцією України, ст. ст. 3, 4, 13, 203, 215, 230, 236, 628, 1054 Цивільного кодексу України, Законами України «Про банки та банківську діяльність», «Про захист прав споживачів», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ст.ст. 3, 15, 27, 119-120 ЦПК України, ПРОШУ СУД: Визнати право не виконувати неіснуючі зобов'язання за неукладеним кредитним договором.

При составлении искового заявления в суд, Вам необходимо направить копии для ответчика. Я в исковом заявлении получил копию которая отличается от копии в материалах дела. Тоесть копия у судьи в увеличенном виде. Поэтому обратился с заявой о фальшивості доказів та клопотання про огляд оригіналу... как то так.

Добрий день! Потрібна Ваша порада! Суть справи: 09.11.2011 р. була підписана Заява про приєднання до банківських послуг. Жодного слова про кредит не вказано (ані орієнтованої суми кредиту, ані строків та відсотків). Карткою користувався - поповнював власними коштами, витрачав на потреби. Банк через 1,8 роки надає кредит в розмірі спочатку 300 грн., і тим самим днем - 8000 грн. непроінформувавши та неузгодивши дані дії зі мною. У позовній заяві банк посилається на дану Заяву про приєднання вказуючи, що між мною та даною приватною фінансовою установою був підписаний кредитний договір, що мене ознайомили із Правилами та Умовами Банку. Направив зустрічний позов про визнання неіснуючих зобов'язань за неукладеним кредитним договором та клопотання про огляд оригіналу - суд задовольнив (не буду описувати деталі). І тут починається незрозумілий театральний перфоманс: Банк надає суду заяву, що оригіналу даної Заяви (Договору) в архіві немає. Звичайно я прошу суд продовжити засідання на підставі інших доказів по справі (їх звичайно немає). Суддя починає ставити запитання, які не відносять до справи - моя посада (в анкеті про персональні дані вказано, що я працюю управляючим на підприємстві, дана анкета без дати складання, звичайно я попросив вилучити з матеріалів справи), яким чином я можу це довести та бла-бла-бла. Порадьте будь-ласка що в таких випадках вчинити. Щиро дякую за увагу!