Leaderboard

  1. ANTIRAID

    ANTIRAID

    Главные администраторы


    • Лайки

      47

    • Число публикаций

      6 897


  2. у.zaporozhskiy

    у.zaporozhskiy

    Пользователи


    • Лайки

      47

    • Число публикаций

      20 080


  3. Виктория25

    Виктория25

    Пользователи


    • Лайки

      19

    • Число публикаций

      128


  4. babaika

    babaika

    Пользователи


    • Лайки

      18

    • Число публикаций

      1 437



Popular Content

Showing most liked content since 27.02.2017 in all areas

  1. 8 likes
    Реструктуризация это Ваша погибель... Всё что угодно, только не реструктуризация... Реструктуризация это очень такое заманчивое слово и малознакомое людям, а на самом деле это самое большое ЗЛО которое только может быть в отношениях с банками... и вообще с кредиторами в целом... Люди никогда не соглашайтесь на реструктуризацию... Этим Вы подписываете себе "приговор"... Этим Вы ВСЁ на свете признаёте и уже тогда должны официально и НИ ОДИН суд Вас тогда уже не спасёт и ни один юрист Вам тогда уже не поможет...!!!
  2. 7 likes
    Клопотання про витребування доказів... ...А ну-ка, надайте: 1. Положення або Наказ АКІБ «УкрСиббанк» «Про затвердження внутрішнього банківського нормативного документу та умов кредитування клієнтів індивідуального бізнесу та фізичних осіб у швейцарських франках» з Додатком №1 «Паспорт кредитування фізичних осіб у швейцарських франках», яким визначено порядок взаємодії підрозділів Банку при наданні кредитів фізичним особам у швейцарських франках й при погашенні зобов'язань за такими кредитами на травень 2007 року. 2. Форму щоденної статистичної звітності відділення №340 АКІБ «УкрСиббанк» м. Тернополя форма №550Д.03 «Розшифрування валютних рахунків» 17 травня 2007 року, яка містить інформацію про всі банківські операції за названу дату. 3. Щоденну оборотну відомість відділення № 340 АКІБ «УкрСиббанк» в м. Тернополі за 17 травня 2007 року. 4. Документ первинної бухгалтерської документації перерахунку кредиту в безготівковій формі у сумі 70 254,00 Швейцарських франків на поточний рахунок позичальника №26200000000000 з поясненням, якому нормативно-правовому акту НБУ документ відповідає та яким пунктом кредитного договору узгоджений - доказ виконання пункту 1.1 кредитного договору. 5. Заяву про відкриття поточного рахунку №262000000000000 від 17 травня 2007 року у національній валюті у оригіналі. 6. Заяву про відкриття поточного рахунку №262000000000000 від 17 травня 2007 року у іноземній валюті у оригіналі. 7. Квитанцію про сплату комісії за відкриття рахунку на ім’я Іванової Марії Петрівни від 17 травня 2007р. 8. Письмове повідомлення АКІБ «УкрСиббанк» Івановій Марії Петрівні з її підписом про основні економічні та правові вимоги виникнення іпотечного боргу відповідно статті 2 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати», оскільки без цього повідомлення договір не є укладеним, як зазначено у цьому Законі. 9. Письмове повідомлення з підписом Іванової яке свідчить про її обізнаність з існуванням Наказу або Положення АКІБ «УкрСиббанк» «Про умови кредитування клієнтів індивідуального бізнесу та фізичних осіб у швейцарських франках» з Додатком до нього та їх змістом. 10. Положення про облікову політику банку, а також методологію та процедури з бухгалтерського обліку, що цю політику регламентують, відповідно до Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України» від З0 грудня 1998 року №566, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 лютого 1999 року за №56/3349 на 07 червня 2007 року. 11. Положення про кредитну політику банку (внутрішньобанківський документ), відповідно до Постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих трат за кредитними операціями банків» від 06.07.2000року №279, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2000року за №474/4695 зі змінами і доповненнями (постанова втратила чинність на підставі Постанови НБУ №23 від 25.01.2012року), але діяла на момент укладання кредитного договору між Сторонами процесу. 12. Витяг з Книги реєстрації відкритих рахунків (по рахунку, що належить Івановій М.П.) передбаченої Постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Переліку документів, що утворюються в діяльності Національного банку України та банків України, із зазначенням строків зберігання від 8 грудня 2004 року №601, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2004 р. за №1646/10245, із змінами і доповненнями, внесеними постановою правління Національного банку України від 29 листопада 2010 року №515. 13. Рух коштів по поточному рахунку №262000000000000000, відкритому банком Івановій М.П. в національній валюті, відповідно до Постанови Правління НБУ «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» від 12 листопада 2003 року №492, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за №1172/8493 та інших діючих нормативних актів. 14. Рух коштів по поточному рахунку Іванової М.П. №262000000000000, відкритому банком в іноземній валюті, що регламентовано пунктом 4 глави 3 розділу 3 Постанови Правління НБУ «Про затвердження Інструкції про касові операції в банках України від 14 серпня 2003 року №337, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 5 вересня 2003 року за №768/8089 та до Постанови Правління Національного Банку України «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання ї закриття рахунків у національній та іноземних валютах» від 12 листопада 2003 року №492, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за №1172/8493. 15. Рух коштів по валюті, тобто виписки АКІБ «УкрСиббанк» по рахунках бухгалтерського обліку 380014176 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів», 380174176756 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів» на дату фактичного проведення розрахунків по Кредитному договору №11163917000 від 07 червня 2007 року. 16. Рух коштів по рахунку №1001190076 за 17 травня 2007 року з первинними документами. 17. Касові документи за 17 травня 2007 року. 18. Оборотно-сальдову відомість за 17 травня 2007 року. 19. Відомість касових документів за 17 травня 2007 року. 20. Зведену довідку про касові обороти за 17 травня 2007 року. Дослідження вказаних документів дозволить суду встановити обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, а саме, - встановити факт реального надання кредиту чи відсутності такого надання.
  3. 6 likes
    Это не расценки, это поиск лохов (извините). 10% от полученной Вами выгоды, - это гонорар защитнику в случае достижения цели, то есть потом. Начните с того, что профильный юрист изучит Ваши документы и укажет на индивидуальные нюансы Вашего конкретного дела. Это называется вычитка, стоит гривен 200-300. Дальнейший ход действий и, соответственно, стоимость Вашей защиты будет видна из стратегии и объема мероприятий и документов, необходимых для достижения целей стратегии, определение которой станет возможным только после вычитки. Контролируйте процесс сами, каждый этап должен быть понятен в первую очередь именно Вам. ...Нет такого продукта, как "решение вопроса с банком", как в супермаркете. Иначе я был бы миллионером (применил бы оптовые скидки и маркетинг с адвертайзингом, шутка). Вашим делом нужно кропотливо заниматься на каждом этапе, создавать условия, при которых банк не сможет отобрать Ваше имущество. ...За 500 грн никто серьезно заниматься этим не будет, это понятно, надеюсь. Написать отдельный процессуальный документ, - пожалуйста, это относительно недорого. Но это тактика. Ищите стратега, который применит правильно существующие тактические приемы, а возможно придумает новые. Из какого Вы города?
  4. 5 likes
    О ВСУ. Я недавно уже высказывался по этому поводу... "Жити по-новому" означает буквально следующее: изменить законы/кодексы сложно (дорого, хлопотно, затратно). Поэтому пришла идейка оставить все как есть (и "закордонні партнери" спокойны), но при этом поменять... судебную практику через постановы ВСУ. Все срастается: законы старые, порядки, - такие как надо. Гениально.
  5. 5 likes
    Не может суд решать, что императивная норма процессуального права не должна применяться в гражданском процессе. Фактически выбросили все нормы со ст. 201 по ст. 203 ЦПК.
  6. 5 likes
    Данной правовой позицией ВСУ практически уничтожил институт обязательной остановки рассмотрения дел до решения других дел прямо влияющих на рассмотрение первичного дела. При этом ВСУ предложил судам самостоятельно исследовать основания дела влияющего на рассмотрение первичного и с целью соблюдения сроков отказывать в таких ходатайствах. На мой взгляд судьи ВСУ очень своевольно протрактовали процессуальный кодекс, следствием чего станет громадное количество пересмотров дел и поворота исполнения. И тут уж однозначно будут и реальные злоупотребления со сроками и нарушение конвенции.
  7. 5 likes
    Все в жизни бывает в первый раз! Вспомните чьи слова и пошлите все эти конторы "Рога и Копыта" подальше. Все их действия вне судебного зала - оказание психологического давления на Вас и остальных с кем они общаются! Пишите заявление на них в полицию Статья 40. Физическое или психическое принуждение А с долгом не суетитесь - они себе еще накалядуют - правительство делает все для обнищания народа и к ним клиентов прирастет ого-го.Заемщики далеко не все обращаются за помощью,в основном "скрываются",с этими вымогателям легче фокусничать. Так что не рвите сердце зря! Подадут в суд - обратитесь сюда и ,я уверен, найдутся желающие помочь,но по конкретному делу!!!
  8. 5 likes
    Не верьте тому, кт о обещает Вам признать договор недействительным. Это маловероятно, лишь при наличии исключительных оснований. Неоднократно писал об ориентировочному списке документов, необходимых для судебного процесса: 1) ходатайсства об истребовании, если необходимо о назначении экспертизы почерковедческой или бухгалтерско-экономической, но могут быть варианты. 2) встречный иск на пример о расторжении, но могут быть варианты. 3) отдельный иск на недействительность договора в целом или например повышения процентной ставки; 4) отдельный иск на прекращение поручительства при наличии оснований. 5) возражения по сути требований банка: валюта, недоказанность перехода права требования, исковая давность, двойное взыскание;мораторий и тут еще могут быть варианты. при построении и реализации стратегии могут понадобится: 6) апелляционные жалобы; 7) ходатайства об остановке производства и другие. Ваша задача выбрать специалиста, который Вам по душе.
  9. 5 likes
    Я о том, что коллекторы - это просто какое-то незаконное формирование, которое очень боится УБОЗа и СБУ. Две встречи я им организовал из-за угроз, что мне запретили выезд за границу. После первого письма и звонка, где мне сказали "вы в черном списке и вас вообще никогда не выпустят за границу, пока не погасите 2000 долларов", я написал письмо в Госпогранслужбу и получил ответ, что никто мне ничего не запрещал. Взял этот ответ и письмо от коллекторов, а также распечатки от киевстара о звонках с их номеров и пошел в УБОЗ и СБУ, где написал заявления, указав даже конкретные фамилии звонивших и т.д. Больше не звонили и не писали.
  10. 4 likes
    Розслабтесь и ни кого не уведомляйте. Они для Вас никто, а так лишний раз напомните о себе и можете получить кучу не нужных звонков себе.
  11. 4 likes
    Это конечно конечно очередной перл от ВСУ, но только не пойму о соблюдении каких сроков идёт речь... Сроки то ведь останавливаются и не учитываются в срок рассмотрения дела...
  12. 4 likes
    Ну да... И чихать на прямую норму процессуального права (ст.201 ГПК). Может, все же для начала изменить процессуальный закон все таки хотя бы? Или будут дальше "шлифовать" законодательство путем его игнорирования через судебную практику для "как надо" и "про людське око"?...
  13. 4 likes
    Господа юристы. Я попал на остров к каннибалам, они уже заготовили специи и дрова. Они хотят меня сьесть. Пока я не готов быть сьеденым,но у меня есть 5-6 кг лишнего веса. Если они уберут этот лишний вес методом липосакции, я готов отдать свой жир даром, т.е без оплаты. Лишь бы они меня отпустили домой. Помогите мне составить правильное и юридически грамотное обращение к вождю племени, чтоб избежать сьедания полностью.
  14. 4 likes
    Заявление на выдачу наличных – это первичный бухгалтерский документ на вторую операцию. Вы должны и можете получить в банке дополнительную информацию о первой операции – безналичное перечисление швейцарских франков на банковский (текущий, № 2620) счет заемщика. 1. Справка о движении денежных средств по банковскому (текущему, № 2620) счету заемщика. 2. Выписка по банковскому (текущему, № 2620) заемщика. 3. Мемориальные ордера по «телу кредита». Вы уверены в том, что была первая операция? Чем неграмотные украинцы-потребители финансовых услуг отличаются от таких же украинцев, которые проголосовали в Крыму, в Луганской и Донецкой области на референдумах за федерализацию Украины? Каждый, кто подписал недействительный кассовый документ, проголосовал и предоставил право недобросовестным банкам: - не учитывать в бухгалтерском учете наличную иностранную валюту; - уклоняться от уплаты налогов; - совершать легализацию (отмывание) доходов, полученных преступным путем; - финансировать терроризм. Вам при подписании недействительных кассовых документов говорили, что Вы таким образом голосуете за «федерализацию» недобросовестных банков, т.н. «автономию» от украинской банковской системы? Недействительный кассовый документ не является первичным бухгалтерским документом и бухгалтерскому учету не подлежит. Данный документ как фальшивый бюллетень на фальшивом референдуме. … Запис про здійснення вказаної банківської операції у виписці від 22 грудня 2006 року є необґрунтованим і безпідставним, оскільки здійснений з порушенням ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.1.1 вказаного вище Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України та п. 5.1. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, а саме: за відсутності первинного документу - меморіального ордеру від 22 грудня 2006 року про зарахування грошових коштів у сумі 410.000 швейцарських франків на поточний рахунок ОСОБА_1 за НОМЕР_3, складення якого відповідно до перелічених вище положень законодавства України є обов'язковою умовою для подальшого внесення відповідного запису до банківської виписки. http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6575&page=4#entry108651 Отправлено 05 June 2014 - 11:31 http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6753&page=2#entry109901 Отправлено 24 July 2014 - 10:39 http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=285#entry114447 01 August 2014 - 10:40 http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6575&page=12#entry115740 Судьи, которые принимают решение и не обращают внимание на деятельность «банков»-конвертационных центров, таким образом голосуют за «федерализацию» недобросовестных банков от банковской системы Украины, т.е. содействует легализации (отмыванию) доходов, полученных преступным путем, и финансированию терроризма." http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6575&page=51#entry135403 В НБУ заявляют о ликвидации основных банков-"прачечных" 23.03.2015 | 19:03 Нацбанк активно борется отмыванием денег, подчеркнул первый заместитель Гонтаревой. Видимый эффект борьбы Национального банка Украины с банками-«мойками» снизился в силу того, что основные платформы для отмывания денег выведены с рынка. Об этом сообщил первый заместитель главы Национального банка Украины Александр Писарук в эксклюзивном интервью УНИАН. По словам чиновника, мелких банков, которые специализируются на отмывании денег, практически не осталось. «Решительность Нацбанка бороться с «мойками» не снизилась. Может быть, видимый эффект этой борьбы снизился в силу того, что основные платформы мы вывели. Из профессиональных банков-«моек», которые мы вывели с рынка, никто не вернулся из Фонда гарантирования. Хотя именно на эту группу было достаточно много покупателей», - сказал Писарук. В то же время он отметил, что при снижении объемов операций, которые могут быть связаны с отмыванием денег, по банкам третьей-четвертой групп, эта деятельность отчасти переместилась в более крупные банки, где ее сложно выявить. «Сейчас мы работаем с крупными банками, помогаем усилить службы финансового мониторинга, чтобы отслеживать такие случаи. Отслеживаем миграцию конверт-центров между банками, иногда это отлавливает Фискальная служба. Мы все над этим работаем, стараемся выявлять конверт-центры и препятствовать открытию новых. Это непростой процесс», - добавил Писарук. Как сообщал УНИАН, с 6 февраля в Украине действует закон, позволяющий ликвидировать банки за отмывание денег по ускоренной процедуре в рамках мер по противодействию легализации доходов, полученных преступным путем. Нацбанк в 2014 году признал неплатежеспособными 33 банка, в которые Фонд гарантирования вкладов физлиц ввел временные администрации. В том числе 7 банков под прикрытием банковского бизнеса проводили операции, которые могут быть связаны с отмыванием денег. http://economics.unian.net/finance/1058964-v-nbu-zayavlyayut-o-likvidatsii-osnovnyih-bankov-prachechnyih.html
  15. 3 likes
    http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/64858985 Суддя-доповідач - Білак С. В. Головуючий у 1 інстанції - Матяш О.В. ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А і м е н е м У к р а ї н и 15 лютого 2017 рокусправа № 808/3217/16 Приміщення суду за адресою: 49083, м. Дніпро, пр.Слобожанський, 29 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Олефіренко Н.А. Шальєвої В.А. , секретар судового засідання - Лащенко Р.В., з участю представника позивача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року у справі №808/3217/16 за позовом ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Немм Олени Володимирівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про визнання неправомірними дій та скасування рішення, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Немм Олени Володимирівни (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про визнання неправомірними дій та скасування рішення. Позивач просив визнати неправомірними дії державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Немм Олени Володимирівни щодо проведення державної реєстрації обтяження іпотекою будинку номер 135, загальною площею 126.9 кв.м., жилою площею 62.7 кв.м., запис за реєстраційним номером в Державному реєстрі іпотек № 6420002 та скасувати рішення нотаріуса про державну реєстрацію обтяження іпотекою зазначеного будинку на користь ТОВ «Кредитні ініціативи», індексний номер 14620215 від 22.07.2014 року. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 30.01.2008 року між позивачем та АБ «АвтоЗАЗбанк» було укладено кредитний договір №6-К/08, на забезпечення виконання умов якого сторонами укладено іпотечний договір № 5 від 30.01.2008 року, за яким іпотекодавець передав іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 126,9 кв.м, жилою площею 62,7 кв.м, площа земельної ділянки - 800 кв.м. 22.07.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Немм О.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 6420002 про заміну іпотекодержателя щодо об'єкту обтяження - житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 126,9 кв.м, жилою площею 62,7 кв.м, оформив рішенням 14620215, запис за реєстраційним номером в Державному реєстрі іпотек № 6420002. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року позивачу було відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.109 КАС України, так як заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позивач оскаржував дію державного реєстратора щодо державної реєстрації на предмет іпотеки ТОВ «Кредитні ініціативи» саме у зв'язку з тим, що нотаріусом державну реєстрацію з вказаним нерухомим майном вчинено не одночасно з вчиненням нотаріальної дії. Приватний нотаріус в заявленому спорі здійснив функцію суб'єкта державної реєстрації прав, відповідно до повноважень, встановлених законом, отже, заявлений спір згідно з визначеними позовними вимогами відповідає критеріям адміністративного, поряд з цим, під час вирішення такого спору суд має надавати оцінку виключно діям та рішенню суб'єкта владних повноважень, не втручатись в оцінку цивільно-правових правовідносин. Таким чином, в цій справі суд не вирішує питання невиконання або неналежного виконання сторонами договору цивільно-правових зобов'язань, отже, підстав розгляду цієї справи у межах заявлених позовних вимог за правилами цивільного судочинства не вбачається. Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав. Відповідач та третя особа в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що спір у даній справі виник з приводу виконання/невиконання умов цивільно-правової угоди, а тому суддя дійшов висновку, що даний спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 14.06.2016 року у справі №826/4858/15, реєстраційний номер в ЄДРСР - 59205451. В даному випадку між сторонами у справі виник спір про право цивільне, а тому дану справу належить розглядати в порядку цивільного судочинства. Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання неправомірними дій державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Немм Олени Володимирівни щодо проведення державної реєстрації обтяження іпотекою будинку та скасування рішення нотаріуса про державну реєстрацію обтяження іпотекою будинку на користь ТОВ «Кредитні ініціативи». Згідно з ч. 1 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Відповідно до п.1 ч.2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Пунктом 7 частини 1 ст.3 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. З матеріалів справи вбачається, що фактично спір між сторонами у справі виник через вчинення відповідачем дій щодо проведення реєстрації обтяження іпотекою будинку та прийняття рішення нотаріуса про державну реєстрацію обтяження іпотекою будинку на користь ТОВ "Кредитні ініціативи". Приймаючи ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, судом першої інстанції не було досліджено надані позивачем докази та не було перевірено чи дійсно нотаріусом вчинялись оскаржувані дії при виконанні цивільно-правової угоди, а тому зроблено передчасний висновок про те, що справу належить розглядати в порядку цивільного судочинства. Щодо посилання суду першої інстанції на постанову Верховного суду України від 14.06.2016 року у справі № 826/4858/15 колегія суддів зазначає наступне. У постанові Верховного суду України від 14.06.2016 року у справі № 826/4858/15 спірні правовідносини пов'язані із невиконанням умов цивільно-правової угоди, а тому такий спір випливає із договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК. По даній справі предмет спору та обставини справи не є тотожними до справи №826/4858/15. В розглядуваному випадку не вирішуються питання щодо невиконання умов цивільно-правової угоди, які повинні вирішуватися за правилами ЦПК України, розгляду підлягали питання щодо правомірності дій по проведенню державної реєстрації обтяження іпотекою будинку та скасування рішення нотаріуса про державну реєстрацію обтяження іпотекою будинку, як спеціального суб'єкта, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно та, як наслідок, правомірність внесення запису про проведення державної реєстрації обтяження іпотекою будинку в результаті вчинення суб'єктом владних повноважень оскаржуваних дій та рішення. Пунктом 3 частини 1 статті 204 КАС України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання та підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 198, 204, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 - задовольнити. Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року у справі №808/3217/16 за позовом ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Немм Олени Володимирівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про визнання неправомірними дій та скасування рішення - скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вступна та резолютивна частини ухвали складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 15 лютого 2017 року, в повному обсязі ухвала складена 20 лютого 2017 року. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя С.В. Білак Судді Н.А.Олефіренко В.А.Шальєва
  16. 3 likes
    Не только "ваша подпись" но ещё подпись кассира, ответственного лица и отметка банка(как минимум).
  17. 3 likes
    Апелляционный суд оставил решение суда первой инстанции без изменений. Представитель Дельты на заседание не явилась. Надеюсь на этом судебная тяжба закончилась.
  18. 3 likes
    А вы думаете они знают, про переезд?С какого радара,))) Я вас умоляю, строку в Ехеl они потеряли)
  19. 3 likes
    Где забрали? Как пришло? Вы проживаете в Шевченковском районе города Киева? Если нет, то дабы вы знали, суд должен проходить только по месту вашей регистрации, то есть прописки.
  20. 3 likes
    Это примитивно. В своё время был очень популярный метод: использовать письмо в качестве туалетной бумаги и отправить ЦЕННЫМ письмом обратно адресанту )))
  21. 3 likes
    Я устно заявив в одній із справ про застосування строку ПД, суд 1 інстанції це врахував. Апеляція скасувала, зазначивши, що немає письмової заяви в матеріалах справи. Касація "виправила" помилку апеляції на нашу користь). Законодавством не передбачена саме письмова форма заяви про застосування строків ПД.
  22. 3 likes
    ВССУ указал на необходимость применения судом сроков исковой давности в связи с тем, что сторона о них заявила до вынесения решения по сути путем письменного изложения как в возражениях на исковое заявление, так и в письменных дебатах, на что суды низших инстанций не обратили внимание. К сожалению, в мотивировочной части суд путается с наличием встречного иска не описывая по нему ситуацию, что также является основанием для увольнения судей по новому Закону Украины "О судоустройстве и статусе судей".
  23. 3 likes
    тут такое от пышуть: " 16.02.17г. Минюст аннулировал лицензию "черного нотаря" Суперфина! Не потянул запрошенную сумму)) " Ну, Чуловско-мудовский следующий на очереди? ;-)
  24. 3 likes
    Никак, живите как жили и игнорируйте всё общение с ними... Ничего не надо сейчас предпринимать... Конечно ждать... О каком нападении Вы говорите... У Привата нет реструктуризаций и никогда не было... Поэтому требовать там нечего и не стоит, так как это признание долга...
  25. 3 likes
    Нет. Повестку + копию искового с дополнениями присылает суд.
  26. 3 likes
    манево, швидкогроши и подобные фирмы выдают кредиты на небольшие суммы по 3-5% в день. Неужели нельзя было продать комп с которого сейчас пишут и закрыть ту внезапно возникшую проблему. Никогда не понимал клиентов ломбардов и быстрозаймов которые годами платят за свои сокровища, уже заплатив за них 2ую, 3ную цену. Заложили, взяли, потратили и забудьте. Не тратьте на это свое время, если все равно не прогнозируете появления денег для закрытия долгов. У нас гуманное гос-во, за такое в тюрьму не посадят.
  27. 3 likes
    ВСУ пришел к выводу, что установленные постановлением суда об обеспечении иска ограничения хоть и не были зарегистрированы в соответствующем государственном реестре, ведение которого предусмотрено Законом Украины «О государственной регистрации прав на недвижимое имущество и их отягощений», однако это не может служить основанием для вывода об отсутствии таких ограничений и о том, что ответчик имеет право свободно распоряжаться недвижимым имуществом, если об установленным судом запретом отчуждать имущество ответчику было известно. Таким образом исходя и самого текста постановления ВСУ судам необходимо устанавливать факт уведомления стороны о наличии запрета, а также четко указывать какие именно права истца в связи с операциями переоформления имущества были нарушены.
  28. 3 likes
    Ухвала іменем україни 9 листопада 2016 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: Леванчука А.О., Демяносова М.В., Дьоміної О.О., розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» в порядку захисту прав споживачів, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2016 року, в с т а н о в и л а: У липні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 21 липня 2006 року в магазині «Евросеть», що розташований по вул. Петровського, 1 у м. Дніпропетровську, він придбав мобільний телефон Nokia 2650. Для придбання цього телефону між ним та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк перерахував кошти за придбаний телефон, а він, повинен був повернути ці кошти та сплатити відсотки за користування кредитом. Позивач зазначав, що в період 2006-2007 років він здійснював платежі банку та вважав, що повернув кредит у повному розмірі та сплатив відсотки, проте у 2015 року після його працевлаштування на роботу та отримання зарплатної картки у ПАТ КБ «Приватбанк», останнє без будь-яких виконавчих документів та попереджень, зняло з його рахунку кошти - з квітня 2015 року по січень 2016 року банк за власною ініціативою списав з його рахунку грошові кошти на загальну суму 12 667 грн 46 коп. Працівник банку, до якого він звернувся за отриманням інформації, пояснив, що кошти були списані в рахунок погашення його заборгованості за кредитним договором від 21 липня 2006 року. Позивач вважав такі дії відповідача незаконними, а тому просив стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» безпідставно списані кошти у сумі 12 667 грн 46 коп. Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2016 року, позов ОСОБА_4 задоволено, стягнуто на його користь з ПАТ КБ «Приватбанк» 12 667 грн 46 коп. Вирішено питання про судові витрати. У касаційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Відповідно до п. 6 розд. XII«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом. У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року. Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне. Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Згідно зі ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України). Початок перебігу строку давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому поряду через суд. Згідно із п. 7 ч. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що, ухвалюючи оскаржувані у справі судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій з дотриманням вимог ст. ст. 213, 214, 303, 315 ЦПК Україниправильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню та дійшли обґрунтованого висновку про підставність і доведеність заявлених позовних вимог, оскільки встановлено, що ПАТ КБ «Приватбанк» здійснив списання коштів з рахунку позивача поза межами строку позовної давності та без законних на те підстав, що прямо заборонено п. 7 ч. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів». Такий висновок судів ґрунтується на правильно встановлених у справі обставинах та вимогах закону. Наведені в касаційній скарзі доводи заявника є необґрунтованими і правильність вищезазначених висновків судів не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За таких обставин рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду слід залишити без змін. Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у х в а л и л а: Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» відхилити, рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2016 року залишити без змін. Ухвала оскарженню не підлягає. А.О. Леванчук М.В. Демяносов О.О. Дьоміна Колегія суддів: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/55845915
  29. 3 likes
  30. 3 likes
    Я от коллекторов отбивался долгих 3-4 года. Кредит потребительский был взят еще в 2007 году. Основная стратегия - ничего не обещать платить. Требовать документы. Обращаться в милицию. Как потом выяснилось, у них не было даже оригиналов документов. У банка их тоже нет. Банк перепродавали и т.д. Хотели бы подать в суд - подал бы банк давным давно. Смс, письма - игнор. Полный игнор. Звонят - ответить, поговорить. Ни о чем персональном не говорить (размер долга, дата рождения и т.д.). Как выяснилось через 3 года, коллекторская компания не имела даже информации о моей дате рождения. Угрожают - в милицию заявление. Попускает мгновенно. На дурацкие письма, что запретят выезд из страны, откроют уголовные дела и т.д. - игнор. Если потребительский кредит взят честно под официальные документы, то никто ничего не откроет. Я пока проходил иммиграцию в США, то 2 справки о несудимости брал и свободно ездил в Германию много раз. Потом выписался из квартиры, где живет моя бабушка и приписаны трое моих детей. А потом мы выехали в США на постоянное место жительства, где и планируем получить гражданство через несколько лет.
  31. 2 likes
    Категорія справи № Начало формы 564/2989/15-цКонец формы : Цивільні справи; Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу. Надіслано судом: 21.03.2017. Зареєстровано: 21.03.2017. Оприлюднено: 23.03.2017. Дата набрання законної сили: 21.03.2017 У Х В А Л А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 березня 2017 року м. Рівне Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі: головуючий суддя: Хилевич С.В. судді: Ковальчук Н.М., Шеремет А.М. секретар судового засідання: Деркач І.М. за участі: представників осіб, які беруть участь у справі, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" на рішення Костопільського районного суду від 26 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"; про визнання частково недійсними договору відступлення прав вимоги від 17.12.2012 року та договору про передачу прав за договорами забезпечення від 17.12.2012 року в частині відступлення прав вимоги за кредитним договором №432\07 від 22.08.2007 року і передачу прав за іпотечним договором №433\07 від 22.08.2007 року, в с т а н о в и л а: Рішенням Костопільського районного суду від 26 січня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено: Визнано частково недійсним договір відступлення прав вимоги (факторингу) від 17.12.2012 року, який укладено між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ПАТ "Промінвестбанк") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи"), в частині відступлення права вимоги за кредитним договором №432\07 від 22.08.2007 року, що укладений між ПАТ "Промінвестбанк" та ОСОБА_1 Визнано частково недійсним договір про передачу прав за договорами забезпечення від 17.12.2012 року, який укладений між ПАТ "Промінвестбанк" і ТОВ "Кредитні ініціативи", в частині відступлення прав вимоги за іпотечним договором №433\07 від 22.08.2007 року, що укладений між ПАТ "Промінвестбанк" та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Костопільського районного нотаріального округу Дідовець А.Г. і зареєстрованим у реєстрі за №140. На рішення суду відповідач подав апеляційну скаргу, де покликався на його незаконність та необґрунтованість через порушення норм матеріального і процесуального права. На її обґрунтування зазначалося про невідповідність оскаржуваного рішення вимогам ст. 213 ЦПК України щодо його законності та обґрунтованості. Вважав, що позивачем не доведено тих обставин, що оспорювані договори порушують його права. При цьому посилається на вимоги ст. 512 ЦК України щодо переходу до нового кредитора усіх прав та обов'язків первісного кредитора, які існували на момент їх переходу. Станом на день ухвалення оскаржуваного рішення іпотечне майно - 3-кімнатна квартира АДРЕСА_1 уже була реалізована Державним підприємством "Сетам" Міністерства юстиції України з електронних торгів. Тобто вважає, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 уже не були його власниками. Помилковими, на його думку, є і висновки суду про існування на момент 17 грудня 2012 року обмежень на укладення між ПАТ "Промінвестбанк" та ТОВ "Кредитні ініціативи" договору відступлення права вимоги до фізичної особи. Позивачем не було надано, а судом не було здобуто належних і допустимих доказів про наявність підстав для визнання оспорюваних договорів недійсними. Вважає, що оспорювані правочини укладено з додержанням положень ст.ст. 1077, 1079, 1081 ЦК України, а покликання суду на допущені порушення при їх укладенні щодо застосування підпункту "а" п. 2 ст. 1 Конвенції УНІДРУА про міжнародний факторинг спростовуються тим, що її норми до спірних правовідносин не можуть застосовуватися через те, що контрагенти за договорами господарської діяльності на території інших держав не здійснювали. Також не заслуговують на увагу, на думку особи, яка подала апеляційну скаргу, і твердження суду про приєднання України до Конвенції УНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг та міжнародний факторинг, що підтверджено відповідними Законами України. Окрім того, при пред'явленні зустрічного позову ОСОБА_1 сплачено судовий збір не в повному обсязі. З наведених міркувань просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухваливши нове - про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог та стягнення понесених судових витрат. Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи ТОВ "Кредитні ініціативи", колегія суддів прийшла до висновку про відхилення апеляційної скарги. Задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції правильно виходив з доведеності та обґрунтованості позову, оскільки на момент укладення договору факторингу існували обмеження щодо виникнення договірних зобов'язальних відносин між сторонами в частині набуття фактором відступленого права грошової вимоги за договорами факторингу до боржників - фізичних осіб. Щодо оспорювання договору про передачу прав за договорами забезпечення, то суд обґрунтовано врахував недійсність основного договору і визнав недійсним правочин на забезпечення права вимоги за договором факторингу. Матеріалами справи встановлено, і ці обставини особами, які беруть участь у справі, не заперечуються, 22 серпня 2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Промінвестбанк" укладено кредитний договір №432\07, за яким позивачу надано 130 000 гривень кредиту на умовах, передбачених договором. 22 серпня 2008 року між ними укладено додатковий договір №432\07-1, яким змінено графік погашення заборгованості за кредитом (а.с. 5-8; 10, т. 1). З метою повернення одержаних кредитних коштів того ж дня укладено іпотечний договір №433\07, за умовами якого ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 передали як співвласники належну 3-кімнатну квартиру АДРЕСА_1 в іпотеку як забезпечення права вимоги кредитодавця за даним кредитним договором (а.с. 15-18; 19; 20; 21, т. 1). 17 грудня 2012 року між ПАТ "Промінвестбанк" і ТОВ "Кредитні ініціативи" укладено договір відступлення прав вимоги, яким передбачено позивач зобов'язався передати за плату грошові кошти в розпорядження ПАТ "Промінвестбанк", а останній зобов'язався відступити на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, перелік яких зазначено в додатку №1 до цього договору, в т.ч. і за кредитним договором №432\07, що укладений між ПАТ "Промінвестбанк" і ОСОБА_1 (а.с. 25-35, зв.; 36, т. 1). Того ж дня між ПАТ "Промінвестбанк" та ТОВ "Кредитні ініціативи" укладено договір про передачу прав за договорами забезпечення, що укладені між ПАТ "Промінвестбанк" і клієнтами банку, в т.ч. і за іпотечним договором №433\07 від 22 серпня 2007 року, який укладений між ПАТ "Промінвестбанк" та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 37-40; 41, т. 1). Як правильно з'ясовано судом, умови договору відступлення прав вимоги від 17 грудня 2012 року, що укладений між ПАТ "Промінвестбанк" і ТОВ "Кредитні ініціативи", містить безумовні ознаки договору факторингу і відповідає визначенню, даному у ст. 1077 ЦК України. Так, згідно із частиною першою цієї статті за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Відповідно до ч. 1 ст. 1078, ст. 1079 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. Розпорядженням Нацкомфінпослуг від 06.02.2014 року №352 "Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 3 квітня 2009 року №231" фінансову послугу факторингу визначено сукупністю таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів) як: -фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; -набуття відступленого права грошової вимоги, в тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; -отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення. Норми ст. 5 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" вказують на право щодо здійснення операцій з надання фінансових послуг. Виключне право або інші обмеження щодо надання окремих фінансових послуг встановлюються законами про діяльність відповідної фінансової установи та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг. Згідно зі ст. 23 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється: щодо інших ринків фінансових послуг - спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг. Тобто правильним є те, що виняткове право та\або обмеження щодо надання окремих фінансових послуг визначається законами та нормативно-правовими актами державного органу, який здійснює регулювання ринків фінансових послуг. Відповідно до п. 1 Положення про державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України (далі - Держфінпослуг), що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2010 року №157, Держфінпослуг є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством. Пункт 1 Положення про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг, що затверджене розпорядженням Держфінспослуг №231 від 3 квітня 2009 року, встановлює, що до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників - суб'єктів господарювання за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення. Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 8 ЦПК України суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Отже, на час укладення між ПАТ "Промінвестбанк" та ТОВ "Кредитні ініціативи" договору про відступлення права вимоги існували обмеження щодо укладення договорів факторингу, які встановлені п. 1 Положення про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг, що затверджене розпорядженням Держфінпослуг №231 від 3 квітня 2009 року, в частині набуття фактором відступленого права грошової вимоги за договорами факторингу до боржників - фізичних осіб. Оскільки твердження суду про це ґрунтується на обставинах справи і вимогах закону, тому з ними погоджується й колегія суддів. Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. За таких обставин позов про визнання частково недійсним договору відступлення прав вимоги від 17.12.2012 року судом задоволено правильно. Щодо оспорювання договору про передачу прав за договорами забезпечення від 17.12.2012 року в частині відступлення прав вимоги за кредитним договором №432\07 від 22.08.2007 року і передачу прав за іпотечним договором №433\07 від 22.08.2007 року, то колегія суддів ураховує, що відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Згідно із ч. 2 ст. 548 ЦК України недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Відповідно до ч. 5 ст. 3, ч. 1 ст. 24 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору. Відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Таким чином, обґрунтовано задоволено і позов про визнання частково недійсним договору про передачу прав за договорами забезпечення. Доводи апеляційної скарги про відсутність обставин, які порушують права позивача, а тому і безпідставність вимог ОСОБА_1, на увагу не заслуговують. Так, відповідно до ч. 1 ст. 3, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. З роз'яснень, даних Пленумом Верховного Суду України в абз. п'ятому п. 5 своєї постанови від 6 листопада 2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", вбачається, що відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Оскільки позивач не був стороною оспорюваних правочинів, проте сам факт їх укладення очевидно стосується його цивільних прав та обов'язків, а порушено їх під час судового розгляду справи тим, що належне йому іпотечне майно було ТОВ "Кредитні ініціативи" було відчужене на користь третьої особи. Спростовуються правильністю та обґрунтованістю висновків суду першої інстанції покликання ТОВ "Кредитні ініціативи" на додержання положень ст.ст. 1077, 1079, 1081 ЦК України при укладенні оспорюваних договорів та відсутність підстав для визнання їх недійсними. Не можна погодитися і з твердженнями особи, яка подала апеляційну скаргу, про недодержання норм процесуального права. Так, згідно із ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Між тим, доказів про такі процесуально-правові порушення, які потягли би помилкове розв'язання цивільно-правового спору, відповідачем не надано, а апеляційним судом не було здобуто. Не заслуговують на увагу й посилання ТОВ "Кредитні ініціативи" на помилковий розмір судового збору, що сплачений позивачем. Дана обставина жодним чином не впливає на судовий розгляд і ухвалення оскаржуваного рішення. Окрім того, положення п. 4 ч. 1 ст. 220 ЦПК України передбачають у разі залишення без вирішення питання про судові витрати можливість суду ухвалити додаткове рішення. Колегія суддів погоджується лише з доводами автора скарги про неправильне застосування при вирішенні правовідносин підпункту "а" п. 2 ст. 1 Конвенції УНІДРУА про міжнародний факторинг, оскільки там не міститься вказівки про придбання товарів для особистого, сімейного або домашнього користування виключно фізичними особами. Однак з урахуванням того, що ця обставина сама по собі не впливає на правильність вирішення справи, тому посилання суду на дану норму матеріального права не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, а є просто зайвим. Решта тверджень апеляційної скарги є необґрунтованими і до уваги колегією суддів не беруться. Повно і правильно з'ясувавши обставини справи та встановивши, що при вирішенні спірних правовідносин підлягають до застосування норми матеріального права, на застосуванні яких наполягав позивач, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги. Справедливість, добросовісність та розумність відповідно до п. 6 ст. 3 ЦК України є одними із загальних засад цивільного законодавства. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003). Тому доводи особи, що подала апеляційну скаргу, на необхідність та вимушеність захисту її прав, порушуючи тим самим права позивача, є неприйнятними для апеляційного суду. Підставою для залишення оскаржуваного рішення без змін відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України є його ухвалення судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 3, 303, 307, 308, 313-315, 324-325 ЦПК України, колегія суддів у х в а л и л а: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" відхилити, а рішення Костопільського районного суду від 26 січня 2017 року залишити без змін. Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили. Головуючий: Судді: http://reyestr.court.gov.ua/Review/65416132
  32. 2 likes
    Державний герб України Номер провадження 2/754/414/17 Справа №754/7694/16-ц РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 лютого 2017 року Деснянський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді - ЛІСОВСЬКОЇ О.В. за участю секретаря - Макас Л.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2, про стягнення заборгованості, - ВСТАНОВИВ: Позивач ПАТ "Укрсоцбанк" звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що 29.08.2006 року між Банком та відповідачкою був укладений Договір кредиту № 08-038/401к, відповідно до якого відповідачка отримала кредит у розмірі 50000, 00 доларів США зі сплатою 12, 7 % річних та кінцевим терміном погашення боргу не пізніше 29.08.2026 року. 18.07.2014 року Договором про внесення змін до Договору кредиту було встановлено, що погашення залишку заборгованості позичальника за кредитом у сумі 41932, 68 доларів США здійснюватиметься до 29 числа кожного місяця, починаючи з липня 2014 року. 26.12.2014 року Договором про внесення змін до Договору кредиту було встановлено відсоткову ставку на рівні 8, 9 % річних. Банк свої зобов"язання виконав належним чином, надавши кредитні кошти, якими відповідачка користувалася, але при цьому відповідачка належним чином умови Договору не виконує, у зв"язку з чим виникла заборгованість у розмірі 1233419, 62 грн. На підставі викладеного позивач звертається до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь Банку заборгованість за договором у розмірі 1233419, 62 грн. та судові витрати по справі. Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 29.09.2016 року до участі у справі притягнуто ОСОБА_2. Представник позивача у судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити. Також зазначив, що заперечує проти застосування до даних позовних вимог строку позовної давності, оскільки вважає дану заяву безпідставною. У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_1 та її представник позовні вимоги не визнали, подали заяву про застосування до даних позовних вимог строку позовної давності, оскільки вважають, що він пропущений. На підставі викладеного відповідачка та її представник просили у задоволенні позову відмовити. Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з"явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності третьої особи, за наявних у справі матеріалів. Вислухавши пояснення представника позивача, відповідачки, представника відповідачки, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" не підлягають задоволенню з наступних підстав. В судовому засіданні встановлено, що 29.08.2006 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений Договір кредиту № 08-038/401к. Відповідно до умов даного Договору відповідачка отримала у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти з максимальним лімітом заборгованості в сумі 50000, 00 доларів США зі сплатою 12, 7 % річних та кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 29.08.2026 року. 18.07.2014 року між сторонами був укладений Договір про внесення змін до Договору кредиту, яким було встановлено, що погашення залишку заборгованості позичальника за кредитом у сумі 41932, 68 доларів США здійснюватиметься до 29 числа кожного місяця, починаючи з липня 2014 року. 26.12.2014 року між сторонами був укладений Договір про внесення змін до Договору кредиту, яким встановлено відсоткову ставку на рівні 8, 9 % річних. В забезпечення виконання зобов"язань за Договором кредиту 29.08.2006 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1, ОСОБА_2 був укладений Договір поруки, відповідно до умов якого поручитель ОСОБА_2 зобов"язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов"язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених Договором кредиту. Банк виконав свої зобов"язання за Договором кредиту, надавши позичальнику кредитні кошти в сумі та на умовах, передбачених Договором, що підтверджується випискою по рахунку, заявою на видачу готівки. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов?язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти. Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування. Статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов"язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно із ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов"язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов"язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Як вказує у позовних вимогах Банк, позичальник припинив належним чином виконувати свої грошові зобов"язання за кредитним договором, а саме здійснювати щомісячні обов"язкові платежі відповідно до сум та в строки, передбачені умовами Договору. У своїх запереченнях щодо позову відповідачка вказує про те, що перша прострочка по сплаті за Договором виникла у відповідачки 29.04.2007 року, а тому вважає, що саме з цієї дати і повинен рахувати строк позовної давності для звернення позивача до суду з даним позовом. Згідно із ст. 525, 526 ЦК України зобов?язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов?язання не допускається. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. Згідно із ст. 629 ЦК України Договір є обов"язковим для виконання сторонами. Статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов"язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно із вимогами ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов"язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що через порушення умов Договору у відповідачки станом на 01.04.2016 року виникла заборгованість у розмірі 1233419, 62 грн., що підтверджується відповідним розрахунком. Але ж відповідно до вимог ст. 3, 8 Конституції України, якими продекларовано, що відповідно до принципу верховенства права людина, її права визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави, загальних засад цивільного законодавства, прописаних у ст. 3 ЦК України, щодо свободи договору, справедливості, добросовісності та розумності, з порушенням ст. 11, 18 Закону України "Про захист прав споживачів" щодо заборони включення до договору споживчого кредитування несправедливих умов, ознакою та наслідком яких став істотний дисбаланс договірних прав та обов"язків на шкоду споживача. Оскільки умовами Кредитного договору встановлені окремі самостійні зобов"язання, які деталізують обов"язок боржника повернути весь борг частинами (термін сплати заборгованості - згідно графіку платежів до 29 числа кожного місяця) та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов"язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а відтак, і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення. Відповідно до графіку погашення заборгованості, встановленого п. 1.1.1 Договору, позичальник мав щомісяця сплачувати по 29 число кожного місяця 582, 00 доларів США. Як вбачається з розрахунку заборгованості, перша прострочка по сплаті за Договором виникла у відповідачки 29.04.2007 року. Враховуючи те, що перша про строчка сплати за користування кредитними коштами відбулася 29.04.2007 року, термін сплати заборгованості встановлений , згідно графіку платежів по 29 число кожного місяця, то права позивача слід вважати порушеними після несплати відповідачкою платежу за вказаний платіжний період, а саме з першого дня прострочення - 30.04.2007 року. Оскільки за умовами Договору погашення кредиту повинно здійснюватися відповідачем частинами кожного місяця, то початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов"язань. Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду України від 06.11.2013 року у справі № 6-116цс13. Так, у постанові Верховний Суд зробив висновок щодо застосування ст.. 261, 530, 631 ЦК України і зазначив, зокрема, про наступне: "Аналізуючи норми статей 261, 530, 631 ЦК України, слід дійти висновку про те, що в разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, кредитор протягом усього часу до закінчення строку виконання останнього зобов"язання має право заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини позики, що підлягає сплаті разом з нарахованими відсотками, а також стягнути несплачені до моменту звернення кредитора до суду з позовом щомісячні платежі (з відсотками) в межах позовної давності щодо кожного з цих платежів. В останньому випадку, перебіг позовної давності буде починатися залежно від закінчення строку сплати кожного зі щомісячних платежів. Отже, у разі неналежного виконання позичальником зобов"язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначене періодичними щомісячними платежами, повинна обчислювати з моменту настання строку погашення чергового платежу". Відповідно до принципу верховенства права, через призму ст. 3 Конституції України, людина та її права визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. За визначенням Конституційного Суду України у постановлених ним рішенням, верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема, у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується законодавством як однією з його форм, включаючи інші соціальні регулятори, зокрема, норми моралі, традиції, звичаї, які легітимовані суспільством та відповідають ідеології справедливості. Зазначені принципи справедливості, добросовісності, рівності та свободи у відносинах споживчого кредитування в повній мірі знайшли своє відображення у ст. 11, 18 Закону України "Про захист прав споживачів". Положеннями ст. 42, 92 Конституції України визначено, що громадянам України гарантовано, що держава захищає права споживачів, здійснюючи контроль за якістю і безпечністю усіх видів послуг та, встановлюючи законами України засади створення та функціонування грошового та кредитного ринків, має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і охоронюваними законом правами та інтересами споживачів їх кредитних послуг. Враховуючи те, що споживач фінансових послуг фактично є слабким суб"єктом економічних відносин, держава забезпечує його захист, а також рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Наведений підхід до правовідносин у сфері споживчого кредитування прописано і Конституційним Судом України у рішенні від 11.07.2013 року № 7-рп/2013 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань". Міжнародними актами і, зокрема, Резолюцією Генеральної асамблеї ООН "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів" від 09.04.1985 року № 39/248 констатовано, що споживачі здебільшого знаходяться в нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти, купівельної спроможності та виходячи з важливості сприяння справедливому, рівноправному та усталеному економічному і соціальному розвитку, сформульовано керівні принципи для захисту інтересів споживачів, серед яких визначено сприяння у боротьбі зі шкідливою діловою практикою підприємств, яка негативно відбивається на споживачах. Хартією захисту споживачів, ухваленою 25 сесією консультативної асамблеї Європейського союзу у 1973 році за № 543 передбачено, що надання товарів чи послуг, у тому числі у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, оскільки споживачу під час укладення кредитного договору об"активно бракує знань для здійснення правильного вибору послуг із запропонованих на ринку та оцінки укладеного договору. Крім того, слід зазначити, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк. При цьому у законодавстві визначаються різні поняття: такі як "строк дії договору" та "строк (термін) виконання зобов'язання" (статті 530, 631 ЦК України). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частина перша статті 530 ЦК України). Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України). Як вже зазначалось вище, сторони встановили як строк дії договору, так і строки виконання зобов'язань. Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України). Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252 - 255 ЦК України. У зв"язку з тим, що перша про строчка сплати за користування кредитними коштами відбулася 29.04.2007 року, термін сплати заборгованості встановлений по 29 число кожного місяця, то права позивача слід вважати порушеними після несплати відповідачкою платежу за вказаний платіжний період, а саме з першого дня прострочення, який настав 30.04.2007 року. Таким чином, починаючи з травня 2007 року позивач фактично знав про своє порушене право, проте не заявляв про це, і саме з цього моменту починається перебіг позовної давності, як щодо основного зобов"язання, так і до застосування відсотків за його користування та інших, передбачених договором сум. Виходячи з наведеного вище, строку позовної давності щодо даних позовних вимог сплинув 01.05.2010 року, а звернувся Банк до суду лише у червні 2016 року. Відповідно до п. 31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 "Про застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. Під час розгляду даної справи відповідачкою було подано заяву про застосування строку позовної давності до даних позовних вимог. Отже, виходячи з вищенаведених норм діючого законодавства та встановлених по справі обставин, суд приходить до висновку, що є всі підстави для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем пропущений строк звернення до суду з даним позовом. Аналогічна правова позиція викладені і у постановах Верховного Суду України від 19.03.2014 року у справі № 6-14цс14, від 17.09.2014 року у справі № 6-95цс14, від 01.10.2014 року у справі № 6-134цс14, від 22.10.2014 року у справі № 6-127цс14, від 30.09.2015 року у справі № 6-154цс14. Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, у своїх рішеннях Європейський Суд вказує про те, що обмеження позовної давності служить законним цілям встановлення правової визначеності та остаточності. Вона захищає потенційних відповідачів від прострочених позовів, які буде тяжко заперечити, та несправедливості, яка може мати місце, якщо суд буде змушений ухвалити рішення щодо подій, які відбулися у віддаленому минулому, спираючись на докази, які могли стати недостовірними та неповними внаслідок давності. Суд також нагадує юриспруденцію, відповідно до якої сам факт, що претензії заявника мають строк давності, не створює жодної проблеми з точки зору Конвенції. Інститут строків давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати правову певність, встановлюючи межу для дій або ж перешкоджаючи несправедливості, яка могла б бути скоєна, якби суди мали ухвалювати рішення щодо подій, які відбули у далекому минулому. Також Суд нагадує, що принцип правової певності притаманний усій сукупності статей Конвенції і є одним з основоположних елементів правової держави. Тому, на думку Суду, держава має позитивне зобов»язання захищати громадянина і, таким чином, передбачати обов»язок для банків, з урахуванням негавтиних нслідків, які може мати строк давності, повідомляти власника неактивного рахунку про наближення спливу строку давності, і надати йому можливість перервати перебіг строку давності, здійснивши, наприклад, операцію на рахунку. Відсутність обов»язковості такого повідомлення ризикує порушити справедливий баланс між вимогами загального інтересу громади і імперативами захисту основоположних прав особи. Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Банку є безпідставними та необґрунтованими, а тому такими, що не підлягають задоволенню. На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 15, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст. 203, 215, 257, 267, 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, - ВИРІШИВ: У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2, про стягнення заборгованості - відмовити. Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення. Головуючий: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/64824777
  33. 2 likes
  34. 2 likes
    ВСУ уже не первый раз указывает, что вкладчики банков являются потребителями финансовых услуг и на взаимоотношения с банками распространяется действие ЗУ "О защите прав потребителей". Таким образом является правомерным взыскание с банка не возвращающего своевременно вклад ежедневно 3% от суммы не возвращенного вклада.
  35. 2 likes
    Удачи вам. Еще, у вас должно быть несколько процессов. Будет интересно - стучите в личку, попробую указать направление бесплатно...(дело у вас интересное, есть поле для деятельности))))
  36. 2 likes
    Мог быть мультивалютный счет, Вы истребовали договор об открытии текущего счета?
  37. 2 likes
    Это наше решение. Суд апелляционной инстанции подержал решение суда первой инстанции об отказе в обращении взыскания на предмет ипотеки путем признания права собственности. Основанием для отказа было отсутствие досудебного уведомления, как это прямо предусмотрено условиями ипотечной оговорки, а также отсутствием такого способа защиты в судебном порядке, как признание права собственности на предмет ипотеки.
  38. 2 likes
    Судом отказано в иске в связи с пропуском Укрсоцбанком сроков исковой давности в соответствии с условиями договора. При этом исковая давность пропущена как по телу, так и по процентам. Кроме того уже существует даже решение третейского суда об обращении взыскания на предмет ипотеки. На сколько мне известно апелляционная жалоба не подавалась.
  39. 2 likes
    а останнім часом без будь якого натяку на совість
  40. 2 likes
    А с какого боку "Ощадбанк"? Перевод на украинский язык то дело такое... может и лёгкую панику создать. Спасибо, что ссылку на источник дали ))) По сути Вашего вопроса: всё зависит от условий кредитного договора. Если в нём нет пункта об увеличении срока исковой давности, то спите спокойно, но всё равно будьте настороже.
  41. 2 likes
    ВСУ в очередной раз надругался над законодательством и продемоснтрировал исключительно избирательный подход к добросовестности в пользу банков. В данном случае не смотря на разрешение банка на продажу ипотечного имущества и снятия запретов в связи с дальнейшим признанием торгов недействительными ВСУ пришел к выводу не о трансформации правоотношений в деликтные, а об отсутствии очнований для прекращении ипотеки для добросовестного приобретателя ее у победителя торгов. Таким образом, еще раз подтверждены риски, взыскания имущества находящегося когда-либо в ипотеке у банка.
  42. 2 likes
    после того как заплатили — теперь уже гораздо сложнее подавайте заяву о возврате ошибочно уплаченого судебного сбора, добивайтесь возврата в заявительном производстве но теоретические это возможно, а на практике придётся и до кассации сбегать, и шансы не очень-то впрочем, заяву написать денег не стоит (расход только на несколько листов бумаги и грамм тонера), и сбор за её подачу платить не нужно :))
  43. 2 likes
    Всех женщин с 8 марта, любви, счасть и благополучия.
  44. 2 likes
    Ну так а вы вообще каким боком? Это письма-пугалки на таких впечатлительных как вы.
  45. 2 likes
    Ранее на форуме была правовая позиция ВСУ, которая указывала на следующее: если банк обратился с иском в суд о взыскании задолженности, он тем самым в одностороннем порядке изменил срок выполнения обязательства со стороны заёмщика.
  46. 2 likes
    Именно в любой идеальной стране любой имеет право подать позов против любого... В этом и заключены права и свободы... А вот будет ли такой позов удовлетворён, это уже другой вопрос...
  47. 2 likes
    Да уж специалисты эти... У Вас решение от 18.11., это значит, что последний день подачи апелляции 28.11. понедельник... Но как я понимаю полный текст Вы получили только сегодня, то есть 21.11., а это значит, что Вы можете при правильной мотивировке подать 01.12. четверг... это и есть последний срок... Но при большом желании можно и их продлить...))) Но это уже другая история...)))
  48. 2 likes
  49. 2 likes
    выставит дом, а земля автоматом пойдет Якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована. Якщо ця земельна ділянка належить іншій особі та була передана іпотекодавцю в оренду (користування), після звернення стягнення на будівлі (споруди) їх новий власник набуває права і обов'язки, які мав іпотекодавець за правочином, яким встановлено умови оренди цієї земельної ділянки (користування нею). ( Частина четверта статті 6 в редакції Закону N 3273-IV ( 3273-15 ) від 22.12.2005 )
  50. 2 likes
    Да, дето на просторах валяется. Нужно найти. И сюда выложить ссылку )