0720

Пользователи
  • Число публикаций

    1 219
  • Регистрация

  • Последнее посещение

  • Days Won

    14

0720 last won the day on January 16

0720 had the most liked content!

Репутация

414 Очень хороший

3 подписчика

О 0720

  • Звание
    Активный участник
  • День рождения 01.01.1967

Информация

  • Пол
    Мужчина
  • Город
    Киев

Недавние посетители профиля

3 551 просмотр профиля
  1. також звертаю увагу на те, що це рішення ухвалила та сама колегія (Плюшко, Самусенко, Малетич), і навіть під головуванням того самого судді Плюшка, що й інше справедливе рішення — про відмову в задоволенні незаконних "хотєлок" Фонду грабування: http://reyestr.court.gov.ua/Review/67424944
  2. Чудове рішення. Законне, належно обґрунтоване і цілком справедливе. Одне лише зауваження: суд касаційної інстанції вважає, що зменшення розміру відшкодування збитків — чинним законодавством не передбачено. Це помилковий, хибний висновок. Зменшення розміру збитків за певних умов (а саме за умови вини кредитора в порушенні зобов'язання боржником) в принципі передбачено статтею 616 ЦК, яка поширюється, inter alia, і на господарські зобов'язання, — однак в цьому спорі, виходячи з обставин справи, підстав для зменшення розміру відшкодування збитків на підставі ст. 616 ЦК не вбачається. Додатково звертаю увагу колег на те, що відповідач у справі (ПАТ "Промінвестбанк") посилається на постанову правління НБУ від 15.02.2016 №74/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до категорії проблемних" — як на підставу звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання. Дійсно, Національний банк систематично вчиняє дії та виносить рішення в цілях уведення банків від відповідальності за порушення ними зобов'язань перед клієнтами. Метою таких дій та рішень є збереження та збільшення активів банку, які перейдуть в розпорядження і користування НБУ та ФГВ у разі віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Тобто, фактично держава в особі НБУ допомагає банку красти кошти у клієнтів для того, щоб в майбутньому відібрати ці кошти вже у самого банку, визнавши його неплатоспроможним в порядку ст. 76 ЗУ "Про банки і банківську діяльність". І в такий спосбі держава в особі НБУ діє вже більше трьох років, а саме з весни 2014 року. Чудово, що господарський суд касаційної інстанції відмовився допомагати державі в такому пограбуванні. Але сумно, що суд не спромігся це належним чином мотивувати та обґрунтувати, а послався лише на те, що такі постанови НБУ віднесено законом до банківської таємниці, і кредитор не знав і не міг знати про віднесення банку до категорії проблемних. А якби навіть і знав, — то що б це змінило в контексті спору?
  3. за змістом ч.3 ст.22 ЗУ "Про захист прав споживачів", суб'єктом сплати (звільнення від сплати) судового збору у справі про захист прав споживачів — є позивач, який є споживачем в розумінні законодавства про захист прав споживачів. Водночас, за змістом цієї норми, предметом (об'єктом) справляння (звільнення від справляння) судового збору у справі про захист прав споживачів — є подання заяви, скарги, вчинення іншої процесуальної дії, спрямованої на захист порушеного права споживача у правовідносинах, які регулюються законодавством про захист прав споживачів. таким чином, цією нормою встановлено як суб'єктну диспозицію (позивач у справі про захист прав споживачів), так і предметну диспозицію (подання заяв, скарг, вчинення інших процесуальних дій позивачем у справі про захист прав споживачів)
  4. в этом деле КС не рассматривал вопрос об освобождении потребителей от уплаты судебного сбора, заявителем по этому делу такой вопрос перед судом не ставился, — следовательно это Решение КС не содержит и не может содержать правовой позиции по указанному вопросу ккстати, в этом решении также ничего не говорится о перечне статьи 3 закона о судебном сборе, там приведен перечень предметов (объектов) за которые судебный сбор не справляется, и ничего не сказано о том, исчерпывающий это перечень или нет так вот, заява, скарга в деле о ЗПП — это именно объект (предмет) справляния судебного сбора, и поскольку перечень в статье 3 не исчерпывающий — то и решение КС апелляция может засунуть себе в то самое место, в которое его активно имеет ДСА
  5. законное и справедливое решение если основное обязательство валютное, то и неустойка взыскивается в валюте
  6. да никто за это всё не ответит, некому отвечать, ответственных нет, НБУ и ФГВ творят что хотят и чхали на закон и на суда это решение снесут в в высших инстанциях, админсуды не дадут в обиду своих любимчиков — НБУ и ФГВ
  7. нет, потому что в деле есть заява о рассмотрении в отсутствие первый представитель полномочен предствлять интересы доверителя, пока доверенность действует и не отозвана, наличие второго представителя на это не влияет никак представители могут вообще всей толпой явиться и участвовать в заседании многие банки присылают в заседание сразу двух представителей (вероятно чтобы они контролировали друг друга во избежание сговора с другой стороной дела) ещё раз: заява о рассмотрении в отсутствие "привязана" не к представителю, а к истцу, доверенность может вообще на следующий день закончиться, это ничего не меняет истец через своего представителя обратился к суду с заявой о рассмотрении в отсутствие, вот и всё, после этого никто от него вообще может в суд не приходить, и суд не может применить п.3 ч.1 ст.207 ЦПК кстати, я в иске почти всегда на всякий случай пишу прямо в просительной части "прошу рассмотреть дело в отсутствие истца (представителя истца), а в случае неявки ответчика (представителя ответчика) не возражаю против заочного рассмотрения дела", — это не мешает мне потом участвовать в заседаниях, зато гарантирует неприменение п.3 ч.1 ст.207 ЦПК при любом развитии событий
  8. прав потому что неважно сколько представителей у стороны, все они действуют от имени стороны (доверителя) и в её интересах первый представитель подавал заяву от имени доверителя, и смена представителя не меняет субъектного состава спора
  9. так там вкладчик не гражданин Украины суд не освободил банк от ответственности, а всего лишь смягчил эту ответственность на основании ч.3 ст.551 ЦК, та в деле есть заявление банка о применении этой нормы — то есть банк просил суд уменьшить неустойку (и тем самым, кстати, банк её признал) единственное основание для освобождения от гражданской ответственности за нарушение обязательства предусмотрено ст.ст. 614, 617 ЦК, — это отсутствие вины должника в нарушении обязательства, причём цивилистическая вина, в отличие от уголовной — презюмируется, должник сам должен доказывать отсутствие вины а вот смягчение ответственности (ч.3 ст.551 ЦК, ст.616 ЦК) возможно и при наличии вины, и даже по инициативе суда в данном случае Верховный Суд принял во внимание постанову НБУ №540 не как норму права (да она и вообще не является нормативным актом), а как обстоятельство, позволяющее применить ч.3 ст.551 ЦК и смягчить ответственность должника истец просил взыскать неустойку за 72 дня, в результате суд освободил ответчика от неустойки за 8 дней (приняв во внимание незаконные художества НБУ как обстоятельство, смягчающее вину ответчика), а за остальные 64 дня неустойку не отменил, а отправил дело на новое рассмотрение в суд первой инстанции ну и как это можно считать решением в пользу банка? кстати, смотрите в этой связи и последующие постановы ВСУ, которые явились следствием этой постановы № 6-37цс16: № 6-2558цс15 от 01.06.2016 № 6-1699цс16 от 28.09.2016 № 6-2128цс16 от 13.03.2017 (совсем свеженькая) ну где тут в пользу банков-то?