ухвала про витребування доказів


Recommended Posts

Пыталась через банк получить кредитное дело, т.е. его копии, меня конечно же проигнорировали, вообще не ответили на мое письмо. За две недели до заседания по сути, подала заяву про витребування доказів, суд ее удовлетворил в тот же день. На заседании я продублировала эту заяву, т.к. не знала, что суд ее удовлетворил, т.к. ухвала была направлена только в банк. Представитель банка начал приставать ко мне, что именно меня интересует в кредитном деле, так как все дело, по его мнению, не имеет смысла предоставлять....Судья послушал-послушал и еще раз заявил о том, что дело в полном объеме истребовать у банка. Следующее слушание назначили на ноябрь. Представитель банка, вот уже прошел почти месяц, кредитное дело так в суд и не предоставил.

Я правильно понимаю, что если в ухвале не стоит дата, когда должны были предоставить кредитное дело, то его должны были предоставть сразу как только получили ухвалу?!

Я хочу пожаловаться в прокуратуру на банк, что мое право на информацию нарушили, проигнорировав мое письмо, ну что они не исполняют решение суда, только вот не могу в процесуальном кодексе найти нужную статью про то, что должны выполнить сразу. Подскажите пожалуйста.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Пыталась через банк получить кредитное дело, т.е. его копии, меня конечно же проигнорировали, вообще не ответили на мое письмо. За две недели до заседания по сути, подала заяву про витребування доказів, суд ее удовлетворил в тот же день. На заседании я продублировала эту заяву, т.к. не знала, что суд ее удовлетворил, т.к. ухвала была направлена только в банк. Представитель банка начал приставать ко мне, что именно меня интересует в кредитном деле, так как все дело, по его мнению, не имеет смысла предоставлять....Судья послушал-послушал и еще раз заявил о том, что дело в полном объеме истребовать у банка. Следующее слушание назначили на ноябрь. Представитель банка, вот уже прошел почти месяц, кредитное дело так в суд и не предоставил.

Я правильно понимаю, что если в ухвале не стоит дата, когда должны были предоставить кредитное дело, то его должны были предоставть сразу как только получили ухвалу?!

Я хочу пожаловаться в прокуратуру на банк, что мое право на информацию нарушили, проигнорировав мое письмо, ну что они не исполняют решение суда, только вот не могу в процесуальном кодексе найти нужную статью про то, что должны выполнить сразу. Подскажите пожалуйста.

Банк обязан предоставить дело на следующее судебное заседание(так предполагается). Это нигде не прописано. Суд сам спросит о предоставлении доказательств. Если банк не предоставит, то это обстоятельство можно использовать в свою пользу.

Я думаю, что банк его даст. Но, что там будет непонятно.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

По ЦПКУ (ст.185) письменные доказательства предоставляются для ознакомления участникам на этапе "дослідження доказів", можно давать свои пояснения, задавать вопросы.

В моем процессе судья попросил предоставить дело за неделю до заседания, чтобы и самому ознакомиться и мы могли это сделать. И плюс -предоставить копии по количеству участников.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

По ЦПКУ (ст.185) письменные доказательства предоставляются для ознакомления участникам на этапе "дослідження доказів", можно давать свои пояснения, задавать вопросы.

В моем процессе судья попросил предоставить дело за неделю до заседания, чтобы и самому ознакомиться и мы могли это сделать. И плюс -предоставить копии по количеству участников.

а образца ходатайства у Вас нет?
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

а образца ходатайства у Вас нет?

Конкретно с привязкой к кредитному спору-нет, судья сам попросили предоставить кредитное дело.

Общую матрицу заявы сбросила в личку

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

а образца ходатайства у Вас нет?

У на апеляция практически на все мои слушания сама требует оригинал и копию кредитного дела предоставить за неделю до слушания дела. ВСЕ.

А само рассмотрение переносит.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

У на апеляция практически на все мои слушания сама требует оригинал и копию кредитного дела предоставить за неделю до слушания дела. ВСЕ.

А само рассмотрение переносит.

у меня судья спросила,які у Вас докази неможливості подання відповідних доказів є?

просто к этому делу было мало времени подготовится, так что не успел в Банк направить письменные запросы.

как из этой ситуации выходить?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Т.е., подводя итог: перед предварительным я подаю заяву про витребування доказів, банк должен на предварительное мне материалы предоставить, если он этого не делает, я на предварительном дублирую свое требование, и если мне не хватает срока на ознакомление (банк, скорее всего, будет стараться затянуть это все), то суд может отложить рассмотрение по сути?

А если судья предварительного не назначит, то я должна буду получить эти материалы до рассмотрения по сути и успеть с ними ознакомиться.

Я все правильно поняла? :rolleyes:

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

у меня судья спросила,які у Вас докази неможливості подання відповідних доказів є?

просто к этому делу было мало времени подготовится, так что не успел в Банк направить письменные запросы.

как из этой ситуации выходить?

А судья знала, что речь идет о кредитном деле? Это внутрення документация банка, которую он не раздает на право, даже заемщику. И вообще в заявлении про витребування указываются основания по которым заявитель считает, что доказ находится у другого лица (ст.137 п.2 ГПКУ), а у кого может находится кредитное дело, кроме как у банка?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Т.е., подводя итог: перед предварительным я подаю заяву про витребування доказів, банк должен на предварительное мне материалы предоставить, если он этого не делает, я на предварительном дублирую свое требование, и если мне не хватает срока на ознакомление (банк, скорее всего, будет стараться затянуть это все), то суд может отложить рассмотрение по сути?

А если судья предварительного не назначит, то я должна буду получить эти материалы до рассмотрения по сути и успеть с ними ознакомиться.

Я все правильно поняла? :rolleyes:

Заяву про витребування можно подать вместе с иском, до или во время предварительного слушания.Судья не может не назначить предварительного слушания, это стадия процесса, на нем выясняется много вопросов ( ст.130 Гражданско-процессуального кодекса). В ухвале по Вашей заяве суд определит удовлетворить ее или нет, если да - назначит срок подачи доказив.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Заяву про витребування можно подать вместе с иском, до или во время предварительного слушания.Судья не может не назначить предварительного слушания, это стадия процесса, на нем выясняется много вопросов ( ст.130 Гражданско-процессуального кодекса). В ухвале по Вашей заяве суд определит удовлетворить ее или нет, если да - назначит срок подачи доказив.

ко мне человек обратился поздно уже после предварительного, подал я ходатайство вовремя, я так понимаю, что нужно обязательно подавать письменный запрос, и если банк не предоставляет ответ, то тогда уже можно в суде истребовать.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

ко мне человек обратился поздно уже после предварительного, подал я ходатайство вовремя, я так понимаю, что нужно обязательно подавать письменный запрос, и если банк не предоставляет ответ, то тогда уже можно в суде истребовать.

В ЦПКУ ничего про запросы не сказано-только о пидставах по которым сторона считает, что доказ у этого лица находится. Тем более, что речь идет не о справке какой-нибудь. Мое мнение-судья фантазирует. Наверное да- в этом случае надо писать запрос, чтобы судью удовлетоворить.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

В ЦПКУ ничего про запросы не сказано-только о пидставах по которым сторона считает, что доказ у этого лица находится. Тем более, что речь идет не о справке какой-нибудь. Мое мнение-судья фантазирует. Наверное да- в этом случае надо писать запрос, чтобы судью удовлетоворить.

а как вы докажите, что у Вас є складнощі в отриманні доказів?
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Заяву про витребування можно подать вместе с иском, до или во время предварительного слушания.Судья не может не назначить предварительного слушания, это стадия процесса, на нем выясняется много вопросов ( ст.130 Гражданско-процессуального кодекса). В ухвале по Вашей заяве суд определит удовлетворить ее или нет, если да - назначит срок подачи доказив.

На форуме есть ветка ЗУ "О судопроизводстве", там были выложены изменения и дополнения в ЦПКУ. Действительно, такое изменение ( о проведении предварительного по усмотрению судьи) принято не было, извините, вовремя не прочитала (но зато 131-ю третьей частью дополнили! :D ).

Значит, на заяву про истребование доказательств судья выносит отдельную ухвалу?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

На форуме есть ветка ЗУ "О судопроизводстве", там были выложены изменения и дополнения в ЦПКУ. Действительно, такое изменение ( о проведении предварительного по усмотрению судьи) принято не было, извините, вовремя не прочитала (но зато 131-ю третьей частью дополнили! :D ).

Значит, на заяву про истребование доказательств судья выносит отдельную ухвалу?

я лично пошол путем угроз как банку так и судье

привязав судей к ответственности за припущення и заметьте доказов я не требую потомучто я вынужден буду подать иск в днепр моя цель нагрузить суд чтобы он принял заочно решение о недействительности ЗАОЧНО БЕЗ МОЕГО ПРИСУТСТВИЯ либо сам для себя начал истребовать доказу шоб не попасть в халепу либо вернул позов примата без расмотрения еще не втер несколько темм то что дело находится в стадии возбуждения уголовного и тогда останавливается расмотрение либо отсутствие обовьязкового попередження да и санкции по агенту не перетер надеюсь свербежу я им подсуну

спасибо ишуру использую его подход в составлении меньше путаюсь и за его письма НБУ хай у них голова болит

чтобы не попасть под ответственность

извините что длинный текст и грам ошибки но у меня большой узел а рубить то надо

поправьте если что [email protected]

Заява

про заперечення до позову

У Вашому провадженні знаходиться справа №К-23/2-9101/10 за позовом до Телятнікова Олега Володімировича ,та Телятнікова Олега Володімировича про стягнення заборгованості за кредитно заставнім договором №К2НСАЕ00000436 від 11.08.2008 укладенного від імені ПАТ КБ «Приват Банк» у особі Філія «Рохрахунковий центр» ПриватБанку МФО 320649 ЄДРПОУ 23699557 Україна, м.Київ, 03062, пр-кт Перемоги 65.

Головною підставою для подання позову ПАТ КБ « Приват банком» є кредитно заставній договір №К2НСАЕ00000436 від 11.08.2008 р. та його забезпечення договір поруки №К2НСАЕ00000436/7 від 11.08.2008 р.. Позивач хоче стягнути заборгованість по правочину, дійсність якого не підтверджена доказами.

Стаття 57 ЦПКУ. Докази

1. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

2. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до значення видокремлюють такі види обставин: або причину, або підставу , або причину виникнення стану.

Беручі до уваги ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

N 1618-IV від 18 березня 2004 року редакція від 11.02.2010 року

Стаття 119ЦПКУ. Форма і зміст позовної заяви

2. Позовна заява повинна містити:

6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;

Стаття 60 ЦПКУ. Обов'язки доказування і подання доказів

1. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

3. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

4. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 64. Письмові докази

1. Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки,

листування службового або особистого характеру або витяги з них,

що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

2. Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо

подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які

беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.

Стаття 61. Підстави звільнення від доказування

2. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

3. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній,

господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть

участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці

обставини.

Відповідно Письмові докази отриманні з загально відомих офіційних джерел , особисто призначених державою для іх зберігання та оприлюдненню ,з підтвердженням адресата джерела не потребують обов’язковості подання в оригіналі

Стаття 58 ЦПКУ. Належність доказів

1. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

2. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до п.4 ст 60 ЦПКУ Суд також не може ґрунтуватись на припущеннях при наявних протиріччях з ЗУ та при відсутності додатків до позову .

Підстави недійсності кредитно заставного договору

і наслідки:

Розділ 1

Відповідно до п. 2 ст. 11 ЗУ "Про захист прав споживачів".

ЗУ "Про захист прав споживачів"має безпосередньо відношення до законів регулюючих укладання договірних правочинів . Має більший пріорітет над договірним правочином і не виконання іого в повному обсязі тягне за собою відповідальність п.1.7ст.23 ЗУ "Про захист прав споживачів"

Підтверження отримання мною інформації як споживача.

Інформаційний лист з переліком кредитних умов,та моїм підписом після ознайомлення що є обов’язковою вимогою офіційних ділових стосунків , а відповідно передбачено відповідальність накладення штрафу п. 2 ст. 11 ЗУ "Про захист прав споживачів"і у разі не віконнання п.3 ст 23 ЗУ, "Про захист прав споживачів"

2. Суми штрафів зараховуються до державного бюджету.

Порядок їх стягнення визначається Кабінетом Міністрів

України.

3. У разі невиконання в добровільному порядку суб'єктами

господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, визначених у статті 26 цього Закону рішень (постанов) спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, його

територіальних органів та їх посадових осіб про накладення

стягнення примусове виконання таких рішень (постанов) здійснюється

державною виконавчою службою в порядку, встановленому Законом

України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ).

Вважаю, що суд не може приймати підпис кредитно заставного договору, як доказ надання Інформаційного листа про умови надання кредиту , керуючись припущенням п.4 ст.60 ЦПК що може трактуватись як поушення судом ЦПК.

1. Відповідно до ст. 21 Конституції України, права та свободи є НЕВІДЧУЖУВАНИМИ, тобто від них не можна відмовитися, навіть добровільно уклавши договір про таке. А у даному випадку фактично вчинюється відчуження права на отримання своєчасної, повної та необхідної інформації для прийняття свідомого рішення, надання якої передбачене Законом.

2. Діяльність кредитодавця ОБТЯЖЕНА обовязком надання цієї інформації, тому враховуючи презумпцію вини у цивільному праві, а також норми ст. 10 та 61 ЦПК України, вважаю що обов'язок доказування, у разі заперечень, покладається на кредитодавця.

3. Національний Банк України у своєму листі :

1) Національний банк; Лист, Витяг вiд 18.02.2008 № 40-115/616-1863.

Щодо здійснення контролю (або нагляду) за дотриманням Правил надання банкам України інформації споживачу про умови кредитування і сукупну вартість кредиту

2) Національний банк; Лист вiд 30.01.2008 № 18-118/331-1069

Щодо правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту

3) Національний банк; Лист вiд 16.07.2007 № 40-110/2429-7199

Щодо застосування окремих норм Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту

4) Національний банк; Лист вiд 13.07.2007 № 43-311/4217-7165

Стосовно надання роз'яснення щодо правомірності застосування вимог "Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту"

5) Національний банк; Лист вiд 16.06.2007 № 40-117/2093-6134

Про окремі питання практичного застосування Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту

6) Національний банк; Лист вiд 08.06.2007 № 43-311/3427-5878

Щодо набуття чинності Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту

7) Національний банк; Лист вiд 30.05.2007 № 40-117/1858-5518

Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту N 40-117/2093-6134 від 16.06.2007 р., роз'яснюючи Постанову НБУ №168, якою банки було додатково зобов'язано надавати зазначену інформацію споживачам, вказує "Національний банк України діяв в межах вимог чинного законодавства України і, зокрема, вимог Закону України "Про захист прав споживачів" ( 1023-12 ) (у редакції від 01.12.2005 N 3161-IV ( 3161-15 ), безумовне виконання яких банки МАЛИ ЗАБЕЗПЕЧУВАТИ ." А отже не забезпечували .

Розділ 2.

Індівідуальна ліцензія,Агент валютного контролю.

1) Позивачем не надано додаток до договору Індівідуальна ліцензія до кредитно заставного договору №К2НСАЕ00000436 від 11.08.2008

2) Відсутність дозволу на надання валютного кредиту резиденту Україні - Індівідуальна ліцензія НБУ.

Додаток № 1 відповідно п.1 п. 2 ст. 61 ЦПКУ

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9852042

Цитата з рішення суду набравшого законної силу

Справа № 2-167/2010 р. від 31 травня 2010 року

Костопільський районний суд Рівненської області

в складі : головуючого-судді Олійника П.В.

при секретарі Панчук М.В.

Національним Банком України на виконання вимог данного закону 10 травня 2007 року було затвержено Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту . Згідно п. 3.1 Правил банки зобов'язані в кредитному договорі або додатку до нього надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача. При укладенні данного кредитного договору було проігноровано вимоги ч.2 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» та Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту . Надана представником Банку довідка про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість мікрокредиту, з якою було ознайомлено відповідача, на думку суду, не свідчить про дотримання Банком вимог п. 3.1 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту .

Згідно вимог ст.203, 215 ЦК України підставою недійсності правочину є невідповідність його змісту Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства. Відповідно до ст.230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення ( частина перша статті 229 цього Кодексу ), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Згідно ч.2 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. Позивач, проігнорувавши вимоги ч.2 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» та Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, фактично ввів в оману відповідача щодо умов кредитного договору, а тому є підстави для застосування ст. 230 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.

У відповідності до Правил Національного Банку України використання готівкової іноземної валюти на території України від 30 травня 2007 р. N 200 були передбачені випадки використання іноземної валюти. Однак, у даних Правилах була відсутня вказівка про надання кредиту в іноземній валюті, а тому використання готівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу в інших випадках дозволяється за умови отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Таким чином, використання готівкової іноземної валюти на території України дозволяється за умови отримання індивідуальної ліцензії, яка надається Правлінням Національного банку України.

Відповідно до п.1 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом .

Додаток № 2 відповідно п.1 п. 2 ст. 61 ЦПКУ

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8461357

Цитата з постанови набравшої законної сили

Справа № 1/207

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Залишаючи поза увагою посилання відповідача на те, що кредитний договір № 014/07-155/093 від 04.09.2007р. є змішаним та містить елементи кредитного договору, договору іпотеки та договору доручення, але у договорі відсутні деякі істотні умови, які передбачені зазначеними договорами та що згідно ч.2 ст.3 Закону України "Про іпотеку" взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення, а укладений сторонами договір нотаріально не посвідчений, тому на його думку, відповідно до ст.220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним, суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Крім того, визнаючи вимоги позивача в частині стягнення основної заборгованості, процентів, пені обґрунтованими та звертаючи стягнення за такими вимогами на предмет застави згідно іпотечного договору, суди мали встановити чи є такий договір дійсним, тобто таким, що породжує виникнення у його сторін визначених таким договором прав та обов’язків.

Так, в силу ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. При цьому. договір, за змістом ч. 2 ст.204 ЦК України, є видом правочину.

Однак, в силу ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3,5,6 ст.203 ЦК України; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Правочин, у випадку невідповідності його ч.1 ст.203 ЦК України, в силу ст.215 ЦК України, є нікчемним.

Крім того, як підставно зазначає заявник касаційної скарги, господарські суди попередніх інстанцій незважаючи на чисельні заяви і клопотання відповідача, не надали оцінку тому, що в 2007р. банківською ліцензією та дозволом ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" не могло бути передбачено право на використання іноземної валюти як засобу платежу, в тому числі як такого, що може відноситись до поняття "інших операцій з валютними цінностями на валютному ринку України", зазначеного в п.п 2.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою НБУ від 17.07.2001р. № 275, в редакції від 04.08.09р., наявність індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти як засобу платежу у однієї з сторін спірного кредитного договору була обов'язковою.

Додаток № 3 відповідно п.1 п. 2 ст. 61 ЦПКУ

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10324160

Цитата з постанови набравшої законної сили

Справа 22ц-4053

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року червня 23 дня апеляційний суд Дніпропетровської області.

У відповідність до Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» № 15-93 застосування кредитування в іноземній валюті на території України потребує індивідуальної ліцензії Національного Банку України. Про це підтвердив в суді апеляційної інстанції і представник Національного Банку України.

Доводи апеляційної скарги про наявність у відповідача генеральної ліцензії, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки спростовуються вказаними нормативними актами. Відповідач не надавав доказів, того, що йому надано право використання іноземної валюти як засіб платежу без індивідуальної ліцензії. Не надані такі докази і в суд апеляційної інстанції.

Позивачу заздалегідь до підпису кредитно договору було відомо що кредит отримується для поповнення розрахункових коштів , для повного ,остаточного розрахунку ,за вже придбаний і зареєстрований на мене Т/З. Мною в банк було внесено 20% процентів домовленної вартості Т/З з продавцем , відповідно до договору купівлі продажу у гривні .Квітанція знаходится в у позивача після ознайомлення з нею і знятя ксерокопії мені потім відмовили в її поверненні . Продавець і я відповідач , являємось резидентами України ,позивач банк є посереднником у розрахунку .З ціовиходить що позивач будучи Агентом валютного контролю контролю забовьязан був не допустити розрахунок у иноземній валюті між резидентами України без наявності у будь кого індивідуальної ліцензії НБУ . А навпаки ще пропонував і

надав надав кредит де всі розрахунки виписані у доларах США

що підтверджено

взяв на себе повноваження розрахунку доларами США і передав іх продавцю ,резіденту саме такі умови всі розрахунку

2.5. Нездійснення уповноваженими банками, іншими фінансовими

установами та національним оператором поштового зв'язку функцій

агента валютного контролю в частині запобігання проведенню

резидентами і нерезидентами через ці установи незаконних валютних

операцій тягне за собою позбавлення генеральної ліцензії

Національного банку на право здійснення валютних операцій або

штраф у розмірі 25 % від суми (вартості) валютних операцій,

здійснених резидентами та нерезидентами через ці установи з

порушенням законодавства. Розмір штрафу визначається з різниці між

сумою проведеної валютної операції та сумою, що є нормативно

визначеною, якщо згідно із законодавством дозволено проводити

окремі валютні операції у встановлених сумах. Штраф сплачується у

валюті України за офіційним курсом гривні до іноземних валют та

банківських металів, установленим Національним банком на день

складання відповідного протоколу порушення валютного

законодавства, у разі використання в розрахунках іноземної валюти.

{ Абзац перший пункту 2.5 в редакції Постанови Нацбанку N 106

( z0418-01 ) від 14.03.2001, із змінами, внесеними згідно з

Постановою Національного банку N 30 ( z0115-03 ) від 29.01.2003, в

редакції Постанови Національного банку N 456 ( z0014-07 ) від

13.12.2006 }

Нездійснення уповноваженими банками, іншими фінансовими

установами та національним оператором поштового зв'язку функцій

агента валютного контролю в частині інформування у випадках та в

порядку, установлених законодавством, у тому числі

нормативно-правовими актами Національного банку, відповідних

державних органів про порушення резидентами і нерезидентами

законодавства, пов'язаного з проведенням ними валютних операцій,

тягне за собою таку відповідальність: { Абзац другий пункту 2.5

розділу 2 в редакції Постанови Національного банку N 456

( z0014-07 ) від 13.12.2006 }

порушення порядку інформування - накладення штрафу в розмірі

120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; { Абзац третій

пункту 2.5 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою

Національного банку N 654 ( z1134-09 ) від 05.11.2009 }

порушення строків інформування, яке не перевищує 10 днів, -

накладення штрафу в розмірі 3 неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян за кожний день порушення; { Абзац четвертий пункту 2.5

розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного

банку N 654 ( z1134-09 ) від 05.11.2009 }

порушення строків інформування, яке становить від 11 до 30

днів, - накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів

доходів громадян; { Абзац п'ятий пункту 2.5 розділу 2 із змінами,

внесеними згідно з Постановою Національного банку N 654

( z1134-09 ) від 05.11.2009 }

порушення строків інформування, яке становить понад 30 днів,

- накладення штрафу в розмірі 3 відсотків від суми (вартості)

валютної операції, про яку уповноважений банк згідно зі

встановленим порядком зобов'язаний був поінформувати відповідний

державний орган, але не менше 60 і не більше 120 неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян. { Абзац шостий пункту 2.5 розділу 2 із

змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 456

( z0014-07 ) від 13.12.2006, N 654 ( z1134-09 ) від 05.11.2009 }

( Абзац пункту 2.5 в редакції Постанов Нацбанку N 106 ( z0418-01 )

від 14.03.2001, N 51 ( z0249-05 ) від 16.02.2005 )

У разі притягнення уповноваженого банку до відповідальності

за порушення вимог пункту 2 статті 13 Декрету Кабінету Міністрів

України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"

( 15-93 ) розмір одного штрафу не може перевищувати одного

відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу. { Абзац

сьомий пункту 2.5 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з

Постановою Національного банку N 456 ( z0014-07 ) від 13.12.2006 }

2.6. Здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в

межах торговельного обороту без участі уповноваженого банку або

здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах

торговельного обороту у валюті України без одержання

індивідуальної ліцензії Національного банку тягне за собою

накладення штрафу на резидента в розмірі, еквівалентному сумі

валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках,

перерахованій у валюту України за офіційним курсом гривні до

іноземних валют та банківських металів, установленим Національним

банком на день здійснення таких операцій (при розрахунках у валюті

України - на суму таких розрахунків).

Якщо нерезиденти мають на території України представництва,

яким відкрито рахунки типу "Н" або типу "П" у валюті України, то

здійснення розрахунків у валюті України через ці рахунки між

резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту не

потребує індивідуальної ліцензії Національного банку. Використання

іноземної валюти у зазначених розрахунках за участю таких

представництв є використанням іноземної валюти як засобу платежу

на території України і потребує індивідуальної ліцензії

Національного банку.

2.7. Невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків

декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою

таку відповідальність:

- порушення строків декларування - накладення штрафу в

розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний

звітний період; { Абзац другий пункту 2.7 розділу 2 в редакції

Постанови Національного банку N 456 ( z0014-07 ) від 13.12.2006 }

- порушення порядку декларування - накладення штрафу в

розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушенням порядку декларування є подання недостовірної

інформації або перекручення даних, що відображаються у відповідній

декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами

валютних цінностей та майна, що знаходяться за межами України.

Неподання або несвоєчасне подання резидентами України

декларації (за відсутності валютних цінностей та майна за межами

України) не тягне за собою застосування фінансових санкцій.

2.8. Несвоєчасне подання, приховування або перекручення

встановленої Національним банком звітності про валютні операції

тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян.

{ Пункт 2.8 в редакції Постанов Національного банку N 494

( z1431-04 ) від 20.10.2004, N 456 ( z0014-07 ) від 13.12.2006; із

змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 654

( z1134-09 ) від 05.11.2009 }

2.9. Одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті

від нерезидентів без реєстрації в Національному банку договорів,

які передбачають виконання резидентами боргових зобов'язань перед

нерезидентами за запозиченими в них кредитами, позиками в

іноземній валюті, за винятком тих випадків, за яких законодавство

України дозволяє здійснення таких операцій без реєстрації

договорів, тягне за собою накладення штрафу в сумі, еквівалентній

1 % від суми одержаного кредиту чи позики в іноземній валюті, що

перерахована в національну валюту України за офіційним курсом

гривні до іноземних валют та банківських металів, установленим

Національним банком на день одержання кредиту, позики, з подальшою

обов'язковою реєстрацією зазначених договорів. { Пункт 2.9 розділу

2 в редакції Постанови Національного банку N 456 ( z0014-07 ) від

13.12.2006 }

2.10. Штрафні санкції застосовуються в кожному випадку

порушення.

2.11. Норми цього Положення не мають зворотної дії в часі,

крім випадків, коли вони пом'якшують відповідальність,

встановлення якої згідно зі статтею 16 Декрету належить до

компетенції Національного банку.

{ Розділ 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного

банку N 456 ( z0014-07 ) від 13.12.2006 }

Розділ 3.

Нотаріальне посвідчення , державна реєстрація.

Позивач не надав додаток до позову . Доказ укладення кредитно заставного договору .

Стаття 640 ЦКУ. Момент укладення договору

3. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації. Недотримання вимог договору щодо форми застави та нотаріального посвідчення тягне за собою його недійсність.

Стаття 639 ЦКУ Форма договору

4. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

З вище вказаного виходить що за домовленностю пунктдоговору 9.1.

Цитата з договору.

9.1. Реєстрація Застави. Застава підлягає реєстрації в Державному Реєстрі в порядку, встановленому чинним законодавством.

Стаття 210 ЦК України передбачає, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин вважається вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.

В кредитно заставному договорі відсутне забовьязання проводити мною посвідчення договору , банк взяв на себе це забовьязання за що виділені кошти відповідно пункту договора

17.1.3 Мета кредиту

в) Частина Кредиту в розмірі 7.33 дол.сша (сім дол.сша 33 центів) надається з метою

оплати коштів за реєстрацію Предмета Застави в Державному Реєстрі;

17.3 3 урахуванням положень статті Договору 3.3, Позичальник доручає Банку, без додаткового узгодження, перерахувати Кредит:

17.3 в) в сумі 34 грн. (тридцять чотири грн. 00 коп.) на сплату за реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на рахунок

ДП „Інформаційний центр" МЮУ № 26002301813 в ГОУ ВАТ „Ощадбанк", МФО 30300465 з призначенням платежу: „ДН005098/11

ДФДП „Інформаційний центр МЮУ „За реєстрацію обтяжень рухомого майна";

1) Кредитно заставний договір повинен бути нотаріально посвіченний на обох рівноправних оригіналах договору відповідним приписом нотаріуса відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5 “Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальніх дій нотаріусами України”, зареєстрований у Мін’юсті України 03.03.2004 за № 283/8882 пункт 24.

2) Договір застави повинен бути нотаріально посвідчений і занесен у Державний Реестр Обтяження рухомого майна відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5 “Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальніх дій нотаріусами України”, зареєстрований у Мін’юсті України 03.03.2004 за № 283/8882

пункт 35. Нотаріуси посвідчують правочини, щодо яких законодавством установлено обов'язкову нотаріальну форму.

Відповідно до чинного законодавства обов'язковому нотаріальному посвідченню підлягають:

б)іпотечні договори, договори про заставу транспортних засобів, космічних об'єктів (стаття 18 Закону України "Про іпотеку", стаття 13 Закону України "Про заставу", стаття 577 Цивільного кодексу України);

При занесенні договору застави в Державний Реестр Обтяження Рухомого майна обов’язково надаються виписки встановленого зразка у 2 примірниках кожній стороні договору ,які підтверджують що Т/З набув статусу Застава і договір зареєстрований відповідно до вимог закону .

Вбачається, що рішення по даній справі може бути розглянуто тільки після того, як Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

прийме відповідне рішення що до кредитно заставного договору за :

1)моїм клопотанням відправленим мною почтою і отриманий Вами № -------------- з додатками відповідно опису ,

2) Заявою заперечення позову.

Про необхідність перевірки дійсності кредитно заставного договору .Та визнання кредитного договору недійсним правочином з таких підстав :

4)Порушення ПАТ КБ «Приват Банк» у особі Філія «Рохрахунковий центр» ПриватБанку МФО 320649 ЄДРПОУ 23699557 Україна, м.Київ, 03062, пр-кт Перемоги 65. Генеральної ліцензії . а саме накладенних обов’язків Агента Валютного Контролю .Банк здійснив розрахунок між резидентами України іноземною валютою Доларами США .

Цитата з договору.

17.4 3 урахуванням положень статті Договору 3.3, Позичальник доручає Банку, без додаткового узгодження, перерахувати Кредит:

а) в сумі 17200.00 дол.сша (сімнадцять тисяч двісті дол.сша 00 центів) продавцю автомобіля Volkswagen Т4 номер кузова

WV1ZZZ70Z2X092449;

Стаття 216 ЦПКУ. Правові наслідки недійсності правочину

5. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного

правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного

правочину з власної ініціативи.

Стаття 114 ЦПКУ. Пропозиція суду про надання додаткових доказів та пояснень

Суд може запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати

суду додаткові докази у строк, встановлений судом.

Відсутність додатку до позову :

1) виписки з Державного Реєстру Обтяження Рухомого майна,

2) припису нотаріуса у кредитно заставному договорі.

Тягнуть за собою недійсність кредитно заставного договору відповідно до Стаття 640 ЦКУ. Момент укладення договору

3. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації. Недотримання вимог договору щодо форми застави та нотаріального посвідчення тягне за собою його недійсність.

Стаття 60 ЦПКУ. Обов'язки доказування і подання доказів

1. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

3. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

4. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд також не може грунтуватісь на припущеннях і як наслідок

Стаття 114 ЦПКУ. Пропозиція суду про надання додаткових доказів та пояснень

Суд може запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати

суду додаткові докази у строк, встановлений судом.

З показів працівників ПАТ КБ «ПриватБанк» у особі (Філія «Розрахунковий центр» ПриватБанку (Україна, м.Київ, 03062, пр-кт Перемоги 65 )по справі 07.06.10 №4К Прокуратури Голосіївського району міста Киева 03150 м. Київ-150, вул. Горького, 39 тел. 284-31-76. Узв’язку з шахрайським заволодінням документами, Т/З (свідоцтво про право власності товару № ААС400699 від 08.08.2008р. б/у Т/З Volkswagen T4, номер кузова WV1ZZZ70Z2X092449 2002р. державний номер АА2305СР ) ,угону та доведенням до спроби само підпалу, що доведено матеріалами справи також документально підтверджено відсутність нотаріального посвідчення договору кредиту та відсутність договору залогу.

На даний момент іде додаткове провадження і взятя справи на особливий контроль прокуратури за заявою № 2094

де також визначені протиправні дії судді Плахотнюк К. Г. у зв’язку з порушенням при прийняті позову до розгляду:

копія квітанціі ІТЗ яка надана мені не відповідае вимогам Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

Цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Ст.1 первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення;

Стаття 6. Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні

3. Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Стаття 9. Первинні облікові документи та регістри бухгалтерського обліку

2. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

• назву документа (форми);

• дату і місце складання;

• назву підприємства, від імені якого складено документ;

• зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

• посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

• особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

до тогож відсутня печать.

8. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Не зроблено оплату держмита .

Ігнорування клопотаннями та вчинені заходів для перевірки дійсності кредитно заставного договору .

Готуеться ЗАЯВА ЩОДО НЕПРАВОМІРНИХ ДІЙ СУДДІ за встановленним зразком. Відповідно до статті 97 Закону "Про судоустрій України" Міністру юстиції надано право ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність судді.

оскільки воно прямо впливає на права та обов’язки сторін у цій справі. Крім того, Прийнявши до розгляду позов суддя Плахотнюк К. Г. маючи предвзяте відношення до розгляду таких справ проігнорувала

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

На форуме есть ветка ЗУ "О судопроизводстве", там были выложены изменения и дополнения в ЦПКУ. Действительно, такое изменение ( о проведении предварительного по усмотрению судьи) принято не было, извините, вовремя не прочитала (но зато 131-ю третьей частью дополнили! :D ).

Значит, на заяву про истребование доказательств судья выносит отдельную ухвалу?

Сорентируйте как быстрее на эту ветку попасть . Что-то сразу не увидел.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

а как вы докажите, что у Вас є складнощі в отриманні доказів?

Только так как планируете это сделать Вы-запрос в банк и потом опять заява про витребування судье.

С судье спорить бесполезно, но , может все-таки стоит ей напомнить, что кредитное дело-внутренний документ, там подшиты протоколы заседаний кредитных комитетов, анализ заемщика и т.п. навряд ли банком определен широкий доступ к такой информации. Чего судья так? Ей что истребовать трудно?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Сорентируйте как быстрее на эту ветку попасть . Что-то сразу не увидел.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...40&start=40
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Только так как планируете это сделать Вы-запрос в банк и потом опять заява про витребування судье.

С судье спорить бесполезно, но , может все-таки стоит ей напомнить, что кредитное дело-внутренний документ, там подшиты протоколы заседаний кредитных комитетов, анализ заемщика и т.п. навряд ли банком определен широкий доступ к такой информации. Чего судья так? Ей что истребовать трудно?

мне уже не первая, кто так говорит, поэтому иду исключительно таким путем.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

На форуме есть ветка ЗУ "О судопроизводстве", там были выложены изменения и дополнения в ЦПКУ. Действительно, такое изменение ( о проведении предварительного по усмотрению судьи) принято не было, извините, вовремя не прочитала (но зато 131-ю третьей частью дополнили! :D ).

Значит, на заяву про истребование доказательств судья выносит отдельную ухвалу?

Сижу-латаю свой ЦПКУ, протупила, если честно, сочла, что ЗУ про судоустрий коснулся только назанчений, финансирования и пр, но никак не процесса.

Первое впечатление-маразм крепчает...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Сижу-латаю свой ЦПКУ, протупила, если честно, сочла, что ЗУ про судоустрий коснулся только назанчений, финансирования и пр, но никак не процесса.

Первое впечатление-маразм крепчает...

вы правы

только вот ч. 7 ст. 130 7. Попереднє судове засідання не є обов'язковим. Питання про необхідність його проведення вирішується суддею під час відкриття провадження у справі.

главное, что бы судьи проводили предвариловки

и мне кажется, что они все таки будут их проводить.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

вы правы

только вот ч. 7 ст. 130 7. Попереднє судове засідання не є обов'язковим. Питання про необхідність його проведення вирішується суддею під час відкриття провадження у справі.

главное, что бы судьи проводили предвариловки

и мне кажется, что они все таки будут их проводить.

Честные судьи-будут,им и самим сейчас не позавидуешь-все надо разложить по-новому.

А беспредельщикам дана возможность выносить быстрее оплаченное решение.

Вроде бы и изменения правильные, вернее-цель их хороша(сократить сроки, закрыть лазейки для затягиваний...), но с учетом реальности нашей-дают еще больше свободы для злоупотреблений, а простого гражданина-еще бесправней.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Дааа... Вроде бы у жара закончилась :blink: Ну ведь искала же вчера этот пункт (7) :angry: Извините еще раз - затупила ;)

Вот поэтому в связи с этим пунктом и появляются проблемы с истребуванием доказив. Ведь необходимость в этом может появиться во время предварительного.

А теперь по поводу предоставления доказательств. Т.е., согласно ст.61, ч2 официальный сайт, например, антимонопольного комитета, признается судом общеизвестным? Сл-но, информация с его страницы может быть предоставлена в кач-ве доказательства?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Честные судьи-будут,им и самим сейчас не позавидуешь-все надо разложить по-новому.

А беспредельщикам дана возможность выносить быстрее оплаченное решение.

Вроде бы и изменения правильные, вернее-цель их хороша(сократить сроки, закрыть лазейки для затягиваний...), но с учетом реальности нашей-дают еще больше свободы для злоупотреблений, а простого гражданина-еще бесправней.

у меня сегодня феноменально апеляция снесла определение, которого нет в перечне ст. 293

в начале августа отказава в принятии жалобы, так как ее нет в перечне ст. 293, а потом рассматривая жалобу по подсудности, почему-то удовлетворила, тоесть снесла по определению по предварительному заседанию

Спасибо afromystigon

он посоветовал

и работу я проделал не зря. ;)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...