Отзывы о судьях

[Bolt]

Кассационное производство уже открыто.

 

Это уже хорошо... Ну теперь кассация может разберётся...

[Лев]

Ну а Вы ей в ответ, что то сказали... Ткнули в нормы и разъяснения...

 

Была попытка. Но только судья услышала о письме ВССУ от 08.09.2011 г. № 611-1104/0/4-11, на которое была ссылка в ходатайстве об утверждении доверенности, сразу меня перебила. Дальнейшее нагнетание конфликта было нецелесообразно - скорее всего, судья именно на это рассчитывала, чтобы удалить меня из зала и "поработать" с истицей, натолкнуть ее на ошибочное признание апелляции.

Но была нотариальная доверенность на третье лицо - заемщика. И вместо от лица истицы я выступил с тем же возражением от третьего лица. Истица, понятное дело, апелляцию ответчика не признала.

Не помогло! - судьи "пришли к выводу", что истица признала апелляцию.

О заявленнрм до начала заседания ходатайстве об исключении ненадлежащих и недопустимых, в т.ч. фальшивых доказательств - в решении ни слова. Не исключено, что само решение было подготовлено заранее, а затем некорректно отредактировано.

[Лев]

А вот еще кандидатуры на отзывы

 

 

 

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/51663367

 

 

  

Справа № 159/1837/15-ц Провадження № 22-ц/773/1383/15 Головуючий у 1 інстанції: Наваляний Т.Д. Категорія: 27 Доповідач: Федонюк С. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

24 вересня 2015 року                                          місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді  Федонюк С.Ю. ,

суддів - Грушицького А.І., Свистун О.В.,

при секретарі - Вергуні Т. С.,

з участю: представника позивача - Місюри І. В.,

відповідача - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою позивача публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 27 липня 2015 року,

                                            В С Т А Н О В И Л А:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк (далі - ПАТ КБ) «ПриватБанк» звернулось в суд до ОСОБА_3 з даним позовом, який обґрунтований тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 04.08.2011 року відповідач ОСОБА_3 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Однак, відповідач ОСОБА_3 належним чином не виконав умови договору, у зв'язку з чим станом на 31.01.2015 року у нього виникла заборгованість перед ПАТ КБ «Приватбанк» в сумі 19189,34 грн., яку позивач просив стягнути на його користь, а також судові витрати по справі.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 27.07.2015 року в задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ПАТ КБ «Приватбанк», покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду скасувати з ухваленням нового рішення про задоволення позову, виходячи з такого.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції свої висновки обґрунтовував тим, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували укладення із відповідачем кредитного договору і як наслідок наявність у останнього заборгованості по ньому. Крім того, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем пропущено трирічний строк позовної давності для звернення до суду із даним позовом.

Проте, колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погодитись не може, так як суд зробив його з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків  (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

У той самий час, згідно із ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. На відміну від процентів, які є платою за користування чужими грошима, неустойка є засобом забезпечення виконання зобов'язання і одночасно способом цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 04.08.2011 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір б/н про надання кредиту у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с.9-35).

Відповідач ОСОБА_3 особистим підписом підтвердив свою згоду на те, що підписана заява з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами  складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг. Разом з цим відповідачем було особисто підписано Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», 55 днів пільгового періоду, та отримано пластикову кредитну картку, якою він активно користувався, отримавши нову картку на слідуючий період, що підтверджено випискою із рахунку за період з 04.08.2011 р. по 03.06.2015 р. (а.с.84-118).

При розгляді справи в суді апеляційної інстанції представником банку було надано для огляду оригінал анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у «Приватбанку» та Довідку про умови кредитування з використання кредитки «Універсальна» з особистими підписами  відповідача ОСОБА_3

Дану обставину відповідач ОСОБА_3 під час розгляду справи в апеляційному суді підтвердив, вказуючи на те, що підписи в анкеті-заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку та в Довідці про умови кредитування з використання кредитки «Універсальна» належать йому і він використовував кредитні кошти відповідно до своїх потреб. Зокрема, з виписки по рахунку, наданої банком, вбачається, що у вказаний період неодноразово через дану картку здійснювалося поповнення рахунку мобільного телефону, що належав ОСОБА_3

Крім того, відповідач ОСОБА_3 також не заперечував, що саме він зображений на фотографіях, які виготовлені в паперовому вигляді та надані позивачем апеляційному суду із електронної бази даних банку, де вони зберігаються і були зроблені працівником банку під час укладення зазначеного договору та переоформлення пластикової картки на наступний період її дії .

Отже, доводи апеляційної скарги щодо неукладення кредитного договору та неможливість його виконання з боку ОСОБА_3 у зв'язку із тим, що він не обізнаний зі змістом Умов та Правил надання банківських послуг, оскільки текст написаний російською мовою, не береться судом до уваги, так як спростовується наявними у справі доказами, та самим фактом тривалого користування послугами банку шляхом активного використання для розрахунку пластикової кредитної картки без жодних претензій до банку з його боку як споживача. Зокрема, підписом у заяві-анкеті та в Довідці про умови кредитування, які створені українською мовою, боржник підтвердив, що повністю ознайомився і згідний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, які були надані йому для ознайомлення у письмовому вигляді та розміщені на сайті банку. В суді відповідач підтвердив, що жодного разу не звертався до банку з вимогами про проведення перекладу вказаних документів чи про роз'яснення певних положень Правил та Умов.

Вказане свідчить, що між сторонами по справі дійсно було укладено кредитний договір і між ними існують правовідносини, які витікають з його умов, а тому місцевий суд прийшов до неправильного висновку про те, що банком не було доведено факт укладення з відповідачем ОСОБА_3 кредитного договору та існування кредитної заборгованості.

Однак, відповідач ОСОБА_3 свої зобов'язання щодо погашення кредиту не виконав і станом на 31.01.2015 року загальна сума боргу за кредитним договором згідно розрахунку заборгованості, наданого банком (а.с.7-8), становить 19189,34 грн., яка складається з наступного: 10994,10 грн. - заборгованість за кредитом; 6205,27 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 600 грн. - заборгованість за пенею та комісією; штрафи, відповідно до Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина); 889,97 грн. - штраф (процентна складова).  

Відповідно до умов, визначених у Довідці про умови кредитування з використання кредитки «Універсальна»: базова відсоткова ставка за кредитом визначена в розмірі 2,5%; розмір щомісячних платежів - 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості; пеня за невчасне погашення заборгованості в розмірі базової процентної ставки - 30, яка нараховується за кожен день прострочення кредиту та 1% від суми заборгованості, але не менше 30 грн. в місяць, яка нараховується 1 раз в місяць, за наявності прострочення за кредитом або процентами 5 і більше днів при виникненні прострочення платежу на суму від 50 грн. та більше; штраф 500 грн. + 5% від суми заборгованості в разі порушення строку сплати платежу більше ніж 30 днів; комісія за безготівковий платіж за рахунок власних коштів 3%, за рахунок власних коштів - 1%. При чому, вказана Довідка з такими умовами підписана особисто ОСОБА_3

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Згідно із п. 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку боржнику належить виконати зобов'язання з повернення кредиту, оплати винагороди банку.

У відповідності до п. 1.1.5.20 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь із грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості.

Пунктом 1.1.5.25 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що за несвоєчасну оплату послуг, передбачених даним договором, Умовами і правилами клієнт платить банку по кожному випадку порушення пеню в розмірі 0,1 % від суми заборгованості, але не вище подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який оплачується пеня, за кожен день прострочки.

Згідно із п. 2.1.1.12.9 Умов та правил надання банківських послуг, боржник доручає списувати з будь-якого рахунку, відкритого в банку, зокрема з картрахунку, грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного та/або часткового погашення боргових зобов'язань.

Пунктом 2.1.1.12.11 Умов та правил надання банківських послуг визначено, що банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових чи інших зобов'язань за цим договором.

Разом з тим, згідно з наданою банком випискою по картковому рахунку ОСОБА_3 за період з 28.06.2013 року по 30.04.2015 року останнє надходження коштів в розмірі 1000 грн. від відповідача на погашення кредиту було проведено 15.07.2014 року (а.с.93).

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново (ч. ч. 1, З ст. 264 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Починаючи з 16.07.2014 року будь-якого погашення ОСОБА_3 не здійснювалось, а оскільки банк з позовом до суду звернувся 03.04.2015 року, тому він не пропустив строку позовної давності для захисту свого цивільного права або інтересу, як це передбачено ст. 257 ЦК України.

У зв'язку з наведеним, суд першої інстанції, необґрунтовано відмовивши у задоволенні позову з інших підстав, одночасно також застосував позовну давність, яка банком не пропущена, хоча законом не передбачено застосування позовної давності у разі відмови в позові з інших підстав, а тому, враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги банку про стягнення боргу є підставними і підлягають до задоволення.

З відповідача на користь банку, відповідно до наданого банком розрахунку кредитної заборгованості, підлягає до стягнення заборгованість на загальну суму 19189,34 грн., яка складається з наступного: 10994,10 грн. - заборгованість за кредитом; 6205,27 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 600 грн. - заборгованість за пенею та комісією; штрафи, відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина); 889,97 грн. - штраф (процентна складова).

У відповідності до положень ст. 88 ЦПК України на користь банку з відповідача слід стягнути понесені витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 243 грн. 60 коп. та апеляційної скарги в розмірі 121 грн. 80 коп., а всього на загальну суму 365 грн. 40 коп.

Таким чином, дане рішення суду першої інстанції, у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи, підлягає відповідно до положень ст. 309 ЦПК України скасуванню з ухваленням нового рішення - про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

                                             В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу позивача публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 27 липня 2015 року в даній справі скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 04.08.2011 року в сумі 19189 (дев'ятнадцять тисяч сто вісімдесят дев'ять) грн. 34 (тридцять чотири) коп., з яких 10994 грн. 10 коп. - заборгованість за кредитом, 6205 грн. 27 коп. - заборгованість за процентами, 600 грн. - пеня та комісія, 500 грн. - штраф (фіксована частина) та 889 грн. 97 коп. - штраф (процентна складова), та судові витрати, понесені позивачем за сплату судового збору, в сумі 365 (триста шістдесят п'ять) грн. 40 (сорок) коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:        

Судді:

[Лев]

1. Ни суммы кредита, ни лимита. Ни письменно, ни устно. - никто из трех представителей банка не смог ее даже озвучить ни в первой, ни в апелляционной инстанции. .

2. Как может быть подписана анкета, когда в представленном в апелляции "оригинале" даже нет графы для подписи?

3. Правила не являются частью договора.

4. Как может быть заключен договор без номера и без суммы кредита либо лимита и подписи сторон? Выходит, кроме устной и письменной, существует мнимая форма договора.

5. Фиксированная часть штрафа противоречит статье 549 ГКУ.

6. Кредитного дела не существует.

7. Срок давности суд перфой инстанции не применял.

8. Расстояние между апелляционным судом и отделением Приватбанка - около 4 метров.

[у.zaporozhskiy]

1. Ни суммы кредита, ни лимита. Ни письменно, ни устно. - никто из трех представителей банка не смог ее даже озвучить ни в первой, ни в апелляционной инстанции. .

2. Как может быть подписана анкета, когда в представленном в апелляции "оригинале" даже нет графы для подписи?

3. Правила не являются частью договора.

4. Как может быть заключен договор без номера и без суммы кредита либо лимита и подписи сторон? Выходит, кроме устной и письменной, существует мнимая форма договора.

5. Фиксированная часть штрафа противоречит статье 549 ГКУ.

6. Кредитного дела не существует.

7. Срок давности суд перфой инстанции не применял.

8. Расстояние между апелляционным судом и отделением Приватбанка - около 4 метров.

Есть хотя бы какой-то документ, который подписал заемщик в Приватбанке, который подтверждает желание получить карту или кредит?

Вы написали кассационную жалобу?

[Mira]

Имеют ли право судьи после окончания 5-летнего срока назначения Указом президента и без наличия Указа президента на бессрочное назначение осуществлять правосудие?

[Bolt]

Имеют ли право судьи после окончания 5-летнего срока назначения Указом президента и без наличия Указа президента на бессрочное назначение осуществлять правосудие?

 

Нет, ни в коем случае... Он продолжает быть судьёй и в штате, но судить не имеет права...

[Mira]

Нет, ни в коем случае... Он продолжает быть судьёй и в штате, но судить не имеет права...

а что касается исполнительного листа?

 

а как посчитать пятилетний срок с даты указа президента или даты наказа(понятно что я его пока не знаю) о назначении головы суду?

[Bolt]

а что касается исполнительного листа?

 

а как посчитать пятилетний срок с даты указа президента или даты наказа(понятно что я его пока не знаю) о назначении головы суду?

 

А что с ним... Он не имеет права ничего выдавать...

 

Очень просто, с даты указа... Приказ здесь не при чём... У меня некоторые знакомые судьи приказом приняты в штат и получали зарплату почти год, но судить не имели права так как не было указа... Знаете ведь, что в стране долго не было президента... Вот они и работали в суде почти ничего не делая, так бумаги помогали перебирать... получая при этом судейскую зарплату... Потом указ, присяга и пошёл отсчёт 5-летний... Когда этот срок заканчивается, то судью ведь никто не увольняет, он так и продолжает работать в суде обычно, но не судит, ждёт свою судьбу дальнейшую... А это может быть и годы... Я знаю сейчас несколько судей, которые работают судьями после такого срока и только не судят, так как нет полномочий... Так что приказ о назначении вообще не о том... Они все назначенные судьями официально, только полномочия не у всех есть...

[у.zaporozhskiy]

В 24.04.2016 в 13:49, Лев сказал:

 

Была попытка. Но только судья услышала о письме ВССУ от 08.09.2011 г. № 611-1104/0/4-11, на которое была ссылка в ходатайстве об утверждении доверенности, сразу меня перебила. Дальнейшее нагнетание конфликта было нецелесообразно - скорее всего, судья именно на это рассчитывала, чтобы удалить меня из зала и "поработать" с истицей, натолкнуть ее на ошибочное признание апелляции.

Но была нотариальная доверенность на третье лицо - заемщика. И вместо от лица истицы я выступил с тем же возражением от третьего лица. Истица, понятное дело, апелляцию ответчика не признала.

Не помогло! - судьи "пришли к выводу", что истица признала апелляцию.

О заявленнрм до начала заседания ходатайстве об исключении ненадлежащих и недопустимых, в т.ч. фальшивых доказательств - в решении ни слова. Не исключено, что само решение было подготовлено заранее, а затем некорректно отредактировано.

А запись в апелляционном суде велась?

Истица говорила о признании апелляционной жалобы?

[Лев]

On 11.05.2016 at 4:28 PM, y.voronizhskiy said:

А запись в апелляционном суде велась?

Истица говорила о признании апелляционной жалобы?

Велась, конечно.

Истица апелляционную жалобу не признала.

[Bolt]

1 час назад, Лев сказал:

Велась, конечно.

Истица апелляционную жалобу не признала.

Ну вот один из поводов для кассации...

[Mira]

Написала я год назад скаргу на судбю в ВККСУ, в январе 2016 отказали в открытии дисциплинарого провадження, уведомили об отказе письмом в три строчки, мол, отказали и всё.  Я шлю запрос, дайте мне решение комиссии про отказ.

Сегодня получаю письмо от ВККСУ, что это решение комиссии от отказе- конфидециальная инфа, вот, если бы мы открыли дисциплинарное, мы бы решение дали, а если отказываем, то это службова конфедиційна інформація. Че за фигня... в шоке.

[Vasil]

везде такая фигня